справа №991/12302/25
провадження №2-з/991/42/25
Іменем України
«28» листопада 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого: Шкодіна Я.В.,
суддів: Задорожної Л.І., Ткаченка О.В.,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду заяву Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про забезпечення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, до подання позовної заяви.
До Вищого антикорупційного суду надійшла заява Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) Слабковської О. про забезпечення майбутнього позову до ОСОБА_1 про визнання необґрунтованими активів та стягнення їх вартості та доходу, отриманого від продажу необґрунтованого активу, в дохід держави на загальну суму 8 541 090, 07 грн.
Обставини, якими обґрунтована заява.
Заява обґрунтована тим, що під час реалізації представницьких повноважень САП на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ч.5 ст. 290 ЦПК України, встановлено відомості, що свідчать набуття у 2023 році необґрунтованих активів депутатом Славутської міської ради Хмельницької області ОСОБА_1. В зв'язку з цим позивач має намір звернутися до суду з позовом про визнання необґрунтованими частину активів ОСОБА_1 на загальну суму 8 041 090,07 грн, а саме: частину квартири загальною площею 168,6 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (на суму 2 584 200 грн); частину автомобіля марки та моделі PORSCHE CAYENNE, 2022 р.в., VIN-код: НОМЕР_1 (на суму 2 321 890,07 грн); частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Міратер» (у грошовому виразі на суму 3 135 000 грн). Позивач у позовній заяві проситиме стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави вартість зазначених активів на загальну суму 8 041 090,07 грн, з яких: вартість квартири - у розмірі 2 584 200 грн, вартість автомобіля - у розмірі 2 321 890,07 грн, вартість частки у статутному капіталі - у розмірі 3 135 000 грн, а також доходи, отримані від продажу необґрунтованого активу - автомобіля марки та моделі PORSCHE CAYENNE, 2022 р.в., VIN-код: НОМЕР_1 , у розмірі 500 000 грн. Як зазначає прокурор у заяві, зв'язок між вказаними вище активами та відповідачем є прямим, оскільки право власності на квартиру та автомобіль було зареєстровано за ОСОБА_1 та він відповідно вказує ці активи у декларації за 2023 рік, а відповідно до даних Єдиного державного реєстру ОСОБА_1 був власником частки у статутному капіталі ТОВ «Міратер» розміром 3 135 000 грн у грошовому вираженні. Натомість, як вказує позивач, з урахуванням відомостей раніше поданих декларацій за 2020-2022 роки, розміру здійснених відповідачем безповоротних витрат у 2021-2022 роках, витрат на поповнення статутного капіталу ТОВ «Міратер» у 2020-2022 роках, придбання об'єктів нерухомості та автомобіля, у відповідача на 01 січня 2023 року не могло бути грошових коштів та заощаджень для набуття активів у 2023 році на суму 8 225 000 грн, що є ознакою необґрунтованих активів у розмірі 8 041 090,07 грн, за умови наявності (могло бути) у розпорядженні ОСОБА_1 на той час грошових коштів у сумі 183 909,93 грн.
Водночас, прокурор звертає увагу, що накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави на даний час є неможливим, оскільки вони, як і інші вказані у заяві об'єкти, відчуженні ОСОБА_1 , а саме: квартира на підставі договору дарування від 26 червня 2024 року перейшла у власність ОСОБА_2 ; автомобіль 15 березня 2024 року перереєстровано на ОСОБА_3 ; частка в статутному капіталі ТОВ «Міратер» на підставі акту приймання передачі 24 серпня 2025 року ОСОБА_1 передана ОСОБА_4 (брату відповідача). Оскільки вказані обставини унеможливлюють накладення арешту саме на оспорювані активи, то, як зазначає прокурор у заяві, позов може бути забезпечений шляхом накладення арешту на інші активи відповідача, а саме: житловий будинок садибного типу, загальною площею 307,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3073713356060); земельну ділянку з кадастровим номером 5624682000:01:032:0125, площею 0,105 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 753669056246); земельну ділянку з кадастровим номером 5624682000:01:032:0126, площею 0,105 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 701312556246); земельну ділянку з кадастровим номером 6810600000:01:003:1129, площею 0,0161 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3193581768106); транспортний засіб RENAULT MIDLINER 4116, 2000 р.в., № двиг. НОМЕР_2 , VIN номер НОМЕР_3 . На переконання прокурора, такий захід забезпечення позову буде найменш обтяжливим для відповідача та дозволить виконання частини позову в майбутньому (максимальна можлива вартість зазначеного вище майна - 7 501 228,36 грн). Також, враховуючи те, що відповідач має можливість у будь-який момент відчужити власні кошти, позов може бути забезпечений також шляхом накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , як в національній, так і іноземній валюті, що міститься на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та які належать ОСОБА_1 у межах решти суми позовних вимог, а саме: 1 039 861,71 грн. Визначений захід забезпечення позову, за твердженням прокурора, є адекватним, співмірним та логічно пов'язаним із предметом даного позову, що тим самим забезпечить виконання рішення суду (у випадку задоволення позову) та досягне мети забезпечення. При цьому, прокурор акцентує увагу на тому, що таке накладення арешту суттєво не вплине на права відповідача, оскільки останній матиме можливість використовувати майно протягом дії заходів забезпечення позову.
Щодо розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення відповідачів.
У своїй заяві прокурор також порушила питання про її розгляд без повідомлення відповідача, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 обізнаний про результати проведених повних перевірок його декларацій за 2021 (виправленої), 2022 та 2023 роки, у зв'язку із чим може передбачати наслідки визнання активів необґрунтованими, продав значну частину нерухомого майна і транспортні засоби після виявлення факту необґрунтованості частини його активів, відчужив частку у статутному капіталі товариства, був звільнений з посади директора товариства, а також припинив повноваження депутата, тож у разі його обізнаності про дату і час розгляду заяви про забезпечення позову, він, з метою збереження решти активів, може вжити заходів щодо їх відчуження на користь інших осіб, що може поставити під загрозу ефективність заходу забезпечення позову.
Частина 5 ст. 153 ЦПК України надає право суду прийняти рішення про розгляд заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, без повідомлення відповідача, у разі якщо позивач у заяві наведе у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу.
Оцінивши доводи прокурора, колегія суддів дійшла висновку, що ним у достатньому обсязі наведено дані стосовно того, що повідомлення відповідача про розгляд заяви про забезпечення позову може поставити під загрозу ефективність забезпечення позову, оскільки останній, з метою збереження активів, може у короткий строк вжити заходів з їх відчуження на користь інших осіб, з огляду на що судом прийнято рішення про розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення особи, яка може набути статус учасника справи - відповідача: ОСОБА_1 .
Позиція учасників у судовому засіданні.
Прокурор Слабковська О. звернулася до суду із заявою про проведення судового засідання за її відсутності. Заяву про забезпечення позову про визнання необґрунтованими активів ОСОБА_1 та стягнення їх вартості в дохід держави підтримує і просить задовольнити.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду заяви про забезпечення позову за відсутності прокурора без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Встановлені обставини, мотиви і оцінка суду.
З матеріалів заяви та даних, на які посилається прокурор, Рішенням першої сесії VIII скликання Славутської міської ради Хмельницької області від 12 листопада 2020 року №1-1/2020 «Про підсумки виборів Славутського міського голови та депутатів Славутської міської ради 25 жовтня 2020 року» взято до відома постанову Славутської міської територіальної виборчої комісії Шепетівського району Хмельницької області від 12 листопада 2020 року «Про реєстрацію депутатів Славутської міської ради Шепетівського району Хмельницької області», відповідно до якої одним із обраних депутатів Славутської міської ради VIII скликання є ОСОБА_1 . Тобто, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є депутатом місцевих рад.
Зі змісту заяви, ОСОБА_1 , будучи особою, уповноваженими на виконання функцій місцевого самоврядування, у 2023 році набув у власність активи, що є необґрунтованими з огляду на сумніви в законності їх набуття, враховуючи отримані ним законні доходи та здійснені витрати.
Колегія суддів, не надаючи оцінку доведеності тверджень про незаконне набуття активів, яке може бути здійснене під час розгляду позовної заяви по суті, на даному етапі лише констатує належність суб'єкта, до якого може бути пред'явлено позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Як вбачається зі змісту заяви та долучених до неї матеріалів, 28 грудня 2020 року між ОСОБА_5 (підрядчик-забудовник) та ОСОБА_1 (замовник) укладено письмовий договір №26 на спільне будівництво десятиповерхового житлового будинку, згідно якого підрядчик-забудовник зобов'язується побудувати квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 168,6 кв.м., будівництво якої фінансує замовник. На підставі акту прийому-передачі об'єкту нерухомого майна №11 від 14 лютого 2023 року ОСОБА_5 передала ОСОБА_1 , а останній прийняв та повністю розрахувався за вказану квартиру. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 14 лютого 2023 року проведена державна реєстрація об'єкта нерухомого майна (вказаної квартири) та 16 лютого 2023 року державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 . Встановлена прокурором вартість квартири на дату набуття становила 2 590 000 грн. Оскільки право власності на таке майно було зареєстровано за ОСОБА_1 відповідно до закону та останній вказує цей актив у декларації за 2023 рік на праві власності, то, як зазначає прокурор, у розумінні п.2 ч.8 ст. 290 ЦПК України, зв'язок між цим активом та відповідачем ОСОБА_1 є прямим.
Також, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів 31 серпня 2023 року ОСОБА_1 придбав автомобіль PORSCHE CAYENNE, 2022 р.в., VIN - код: НОМЕР_1 , вартістю 2 500 000 грн, про що видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія та № НОМЕР_4 з д.н.з. НОМЕР_5 . Перереєстрація цього автомобіля за ОСОБА_1 здійснена на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 31 серпня 2023 року №6141/2023/4025531, укладеного з ОСОБА_6 . За твердженням прокурора, у розумінні п.2 ч.8 ст. 290 ЦПК України зв'язок між цим активом та відповідачем ОСОБА_1 є прямим, оскільки право власності на вказаний транспортний засіб за реєстроване за останнім та він вказує цей актив у декларації за 2023 рік на праві власності.
Крім цього, згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиним засновником, кінцевим бенефіціарним власником і директором ТОВ «Міратер» на час набуття активу, тобто здійснення внесків до статутного капіталу товариства, був ОСОБА_1 . Протягом 2023 року суб'єкт декларування вніс до статутного капіталу ТОВ «Міратер» грошові кошти у загальному розмірі 3 135 000 грн, які є номінальною вартістю частки ОСОБА_1 , який є єдиним учасником такого товариства. Тому, за твердженням прокурора, у розумінні п.2 ч.8 ст. 290 ЦПК України, зв'язок між цим активом та відповідачем є прямим.
Як стверджує в заяві прокурор, з урахуванням відомостей раніше поданих декларацій за 2020-2022 роки, розміру здійснених відповідачем безповоротних витрат у 2021-2022 роках, витрат на поповнення статутного капіталу ТОВ «Міратер» у 2020-2022 роках, придбання об'єктів нерухомості та автомобіля, у відповідача на 01 січня 2023 рік не могло бути грошових коштів та заощаджень для набуття активів у 2023 році у сумі 8 225 000 грн. Згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб-платників податку розмір отриманих доходів ОСОБА_1 загалом у 2023 році склав 4 387 780,34 грн, з яких: 84 624 грн - заробітна плата, 4 303 156,34 грн - дохід від зайняття підприємницькою діяльністю. Прокурором проаналізовано рух коштів по рахунку № НОМЕР_6 в АТ «ПРИВАТ БАНК», відкритому на ОСОБА_1 , та установлено, що залишок коштів на 31 грудня 2022 року становив 229,68 грн. При цьому, за період з 01 січня 2023 року по 16 лютого 2023 року (з початку року до купівлі квартири) ОСОБА_1 мав надходження у сумі 260 810,78 грн, витрати (без зняття готівки) у сумі 254 867,05 грн, знята готівка - 5 800 грн. За період з 17 лютого 2023 року по 31 серпня 2023 року (з наступного дня після придбання квартири і до купівлі автомобіля) ОСОБА_1 мав надходження у сумі 2 049 965,92 грн, витрати (без зняття готівки) у сумі 1 881 546,14 грн, знята (видана у банку) готівка - 168 460 грн. Крім цього, як було встановлено прокурором, з рахунку № НОМЕР_7 в АТ «ПРИВАТ БАНК», відкритого на ОСОБА_1 , 30 березня 2023 року знято готівку у сумі 19 629,93 грн та 21 червня 2023 року поповнено картку готівкою на суму 9 980 грн, відтак залишок готівки становив 9 649,93 грн.
Тому, вказуючи на сумніви, що виникають стосовно можливості набуття активів за рахунок законних доходів, прокурор посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 міг використати законний дохід у розмірі 5 800 грн на придбання квартири та 178 109,93 грн на придбання автомобіля, оскільки інших заощаджень, як стверджує прокурор, відповідач не мав.
Стосовно набуття ОСОБА_1 у 2023 році права власності на частку у статутному капіталі ТОВ «Міратер» вартістю 3 135 000 грн прокурор звертає увагу, що п'ять внесків на суму 1 950 000 грн були здійсненні у проаналізований вище період з 01 січня 2023 року по 31 серпня 2023 року, а ще три внески на суму 1 185 000 грн були здійсненні ОСОБА_1 у вересні 2023 року, у продовж якого останній зняв готівку у сумі лише 1 600 грн, при цьому поповнив картку готівкою на суму 18 000 грн. Тобто, як зазначає прокурор, законних доходів для здійснення зазначених внесків відповідач не мав.
Крім цього, як вбачається з заяви прокурора, останнім було додатково проаналізовано рахунки № НОМЕР_8 та № НОМЕР_9 , відкриті на ФОП ОСОБА_1 і встановлено, що кошти з цих рахунків також не могли бути заощаджені та використані відповідачем у 2023 році для придбання активів (кошти витрачалися, готівка не знімалася). Також, як було встановлено прокурором, у 2023 році відповідач ОСОБА_1 не відчужував об'єктів нерухомого майна, водночас, ним 17 грудня 2023 року був відчужений автомобіль AUDI A8, 2021 р.в., однак отриманий дохід у розмірі 100 000 грн не міг бути використаний для придбання активів, оскільки таке відчуження відбулося пізніше по часу.
Тобто, за підрахунками прокурора, враховуючи відсутність у ОСОБА_1 інших підтверджених законних доходів за звітний період та здійснених ним витрат, у його розпорядженні могли бути лише кошти, що дорівнюють 183 909,93 грн (5 800 + 178 109,93). Тому, різниця між вартістю квартири на дату набуття 2 590 000 грн і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування становить 2 584 200 грн (2 590 000 - 5 800); різниця між вартістю автомобіля PORSCHE CAYENNE на дату набуття 2 500 000 грн і законними доходами особи становить 2 321 890,07 грн (2 500 000 - 178 109,93); різниця частки у статутному капіталі ТОВ «Міратер» у грошовому виразі вартістю 3 135 000 грн і законними доходами особи становить повну суму таких внесків у розмірі 3 135 000 грн.
Отже, за версією прокурора, загальна різниця між вартістю активів, на час їх набуття і законними доходами ОСОБА_1 становить 8 041 090,07 грн, що свідчить про неможливість останнього на здійснення видатків у 2023 році на суму 8 225 000 грн.
У заяві прокурор зазначає, що згідно із відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 установлено, що після початку повної перевірки його декларації останнім відчужено низку об'єктів нерухомого майна, які належали йому на праві власності станом на 31 грудня 2023 року, а також певні транспортні засоби.
Водночас, у своїй заяві прокурор стверджує, що накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави на даний час є неможливим, оскільки, окрім зазначених вище об'єктів, такі активи ОСОБА_1 також відчужені, зокрема: квартира на підставі договору дарування від 26 червня 2024 року перейшла у власність ОСОБА_2 ; автомобіль 15 березня 2024 року перереєстровано на ОСОБА_3 ; частка в статутному капіталі ТОВ «Міратер» на підставі акту приймання передачі 24 серпня 2025 року ОСОБА_1 передана ОСОБА_4 (брату відповідача).
На переконання прокурора, відчуження всіх активів, які є предметом майбутнього позову та іншого майна, яке тривалий час перебувало у власності ОСОБА_1 , може свідчити про існування ґрунтовних, об'єктивних підстав вважати, що відповідач взагалі може не виконати судове рішення в майбутньому у випадку задоволення судом позову, а тому, за таких обставин, вжиття заходів забезпечення позову є необхідним мінімумом задля забезпечення збалансованості інтересів сторін.
За твердженнями прокурора, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на теперішній час у власності ОСОБА_1 перебуває нерухоме майно, за рахунок якого, на переконання прокурора, в подальшому можливо забезпечити виконання рішення суду на користь Держави Україна (у випадку задоволення позову), а саме: житловий будинок садибного типу, загальною площею 307,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка з кадастровим номером 5624682000:01:032:0125, площею 0,105 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); земельна ділянка з кадастровим номером 5624682000:01:032:0126, площею 0,105 га; земельна ділянка з кадастровим номером 6810600000:01:003:1129, площею 0,0161 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3193581768106). Згідно встановлених прокурором відомостей та матеріалів доданих до цієї заяви, максимальна можлива вартість таких об'єктів нерухомості становить 7 258 587,07 грн (6 879 708,61 + 189 439,23 + 189 439,23 + 95 830,25). Також, відповідно до наданих прокурором відомостей, згідно ЄДРТЗ за ОСОБА_1 з 07 червня 2012 року зареєстровано транспортний засіб - RENAULT MIDLINER 4116, 2000 р.в., № двиг. НОМЕР_2 , VIN номер НОМЕР_3 , вартість якого, за даними сайтів ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до середнього арифметичного значення семи виявлених оголошень, становить 242 641,29 грн.
Однак, як зазначає прокурор, оскільки зазначене вище майно у сукупності (7 258 587,07 + 242 641,29 = 7 501 228,36 грн) не забезпечить у повному обсязі реального виконання рішення суду (у разі задоволення позову), так як ціна позову становить 8 541 090,07 грн, то позов також слід забезпечити шляхом накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , що містяться на відкритих ним рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті ОСОБА_1 після винесення ухвали про забезпечення позову у межах решти суми позовних вимог, а саме: 1 039 861,71 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 292 ЦПК України, у разі неможливості звернення стягнення на активи, визнані необґрунтованими, на відповідача покладається обов'язок сплатити вартість таких активів або стягнення звертається на інші активи відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позов може бути забезпечений шляхом накладення арешту на інші активи відповідача, які відповідають вартості майна, що є предметом майбутнього позову у цій справі.
Дослідивши подану прокурором заяву про забезпечення позову з додатками, колегія суддів зазначає, що її зміст та форма відповідає загальним вимогам ст.151 ЦПК України, з урахуванням особливостей встановлених ст.290 ЦПК України, у тому числі в частині визначення (зазначення) вартості активів та без необхідності справляння судового збору, що вбачається з п. 15 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» та висновків колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у постанові від 03 жовтня 2025 року у справі №991/8752/25.
Викладені вище обставини, у тому числі стосовно неможливості накладення арешту на оспорювані активи у зв'язку з їх відчуженням, достатньо співмірною відповідністю вартості інших активів - активам, які є предметом майбутньої позовної вимоги у розмірі 8 541 090 грн та можуть бути стягнуті в дохід держави, на переконання суду, свідчать про наявність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Також колегія суддів враховує, що прокурором наведені достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позовної заяви у зв'язку з ризиками відчуження об'єктів рухомого і нерухомого майна.
Водночас, що стосується прохання прокурора в частині забезпечення майбутнього позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті ОСОБА_1 після винесення ухвали про забезпечення позову у межах суми 1 039 861,71 грн, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що, оскільки такі рахунки прокурором у заяві не конкретизовані (номер рахунку, установа банку де він відкритий), не доведена наявність на таких рахунках на час звернення з заявою до суду необхідної суми грошових коштів, яка, за версією прокурора, підлягає арешту, а також, враховуючи те, що арешту може підлягати майно, яке є в наявності, а не абстрактне поняття про нього (кошти на рахунках, що можуть бути відкритті ОСОБА_1 ), вказаний спосіб забезпечення позову не здатен забезпечити збалансованість інтересів сторін, у зв'язку з чим є необґрунтованим, а отже задоволенню не підлягає.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість частини вимог заявника та, як наслідок, про необхідність задоволення заяви про забезпечення майбутнього цивільного позову в цій частині. При цьому, колегія суддів вважає, що названі вище заходи забезпечення позову є розумними та адекватними, а також такими, що застосовані в такий спосіб, який не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та гарантує ефективність судового захисту в разі задоволення майбутнього позову та не спричинить суттєвого порушення прав свобод та інтересів будь-яких осіб, оскільки прокурором не ставиться питання про позбавлення права відповідача чи інших осіб користуватися майном.
Згідно з ч.1 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Однак, в даному випадку суд не вбачає підстав для зустрічного забезпечення, оскільки власники не обмежуються у праві користування майном, а тому відсутні будь-які збитки, пов'язані із забезпеченням позову.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -
Заяву про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, що на праві власності належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10 ), а саме:
-житловий будинок садибного типу, загальною площею 307,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3073713356060);
-земельну ділянку з кадастровим номером 5624682000:01:032:0125, площею 0,105 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 753669056246);
-земельну ділянку з кадастровим номером 5624682000:01:032:0126, площею 0,105 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 701312556246);
-земельну ділянку з кадастровим номером 6810600000:01:003:1129, площею 0,0161 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3193581768106);
-транспортний засіб RENAULT MIDLINER 4116, 2000 р.в., № двиг. НОМЕР_2 , VIN номер НОМЕР_3 .
В решті вимог заяви - відмовити.
Арешт накладається без заборони користування майном.
Копію ухвали про забезпечення позову надіслати заявнику та направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає розгляду справи.
Роз'яснити, що, згідно зі ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Повний текст ухвали складений 03 грудня 2025 року.
Головуючий Я. Шкодін
Судді Л. Задорожна
О. Ткаченко