Провадження № 22-ц/821/1840/25Головуючий по 1 інстанції
Справа № 694/1554/25 Категорія: 304090000 Побережна Н. П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
03 грудня 2025 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Сіренка Ю.В., Карпенко О.В., Гончар Н.І.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
особа, яка подає апеляційну скаргу - представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» - адвокат Дзундза Ольга Володимирівна,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» - адвоката Дзундзи Ольги Володимирівни на заочне рішення Шполянського районного суду Черкаської області (у складі судді Побережної Н.П.) від 28 серпня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
У липні 2025 року ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» звернулось до суду із позовною заявою, у якій просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 28032,37 грн, з яких: 8500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15721,60 грн - сума заборгованості за відсотками; 3810,77 грн - заборгованість за інфляційним збільшенням. Також позивач просив стягнути судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що договір позики № 3584439 був укладений 08.10.2020 у вигляді електронного документа із застосуванням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором BQ8IFQrxJe. Кредитні кошти були відправлені відповідачу 08.10.2020 на платіжну картку № НОМЕР_1 .
01.04.2021 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу № 016?010421, у відповідності до якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає факторові за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
05.02.2024 між ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу № 20240205/2, за яким право вимоги до боржника ОСОБА_1 перейшло до позивача.
Заочним рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 28.08.2025 позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором позики у розмірі 28032,37 грн, з яких: 8500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15721,60 грн - сума заборгованості за відсотками; 3810,77 грн - заборгованість за інфляційним збільшенням.
Стягнуто з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2422,40 грн.
В частині вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено у зв'язку з відсутністю документів, які б підтверджували вартість наданих юридичних послуг.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, в частині відмови у задоволенні стягнення витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача - адвокат Дзундза О.В. подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування зазначає, що судом першої інстанції, в порушення норм процесуального права, не враховано, що представником позивача - адвокатом Дзундзою О.В. до позовної заяви було долучено копію Договору про надання правничої допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правової допомоги № 1333423 від 12.05.2025.
Також скаржник зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги, що у разі встановленого договором фіксованого розміру гонорару, саме сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.
На підставі викладеного, адвокат Дзундза О.В. просить заочне рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 28.08.2025 скасувати в частині відмови у задоволенні стягнення витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити нове, яким стягнути із ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем в суді першої інстанції, в розмірі 7000 грн.
Разом з тим, скаржник просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, в розмірі 8000 грн.
Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив.
Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи наведені вище норми, ухвалою Черкаського апеляційного суду від 15.09.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового проводження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором не оскаржується, а відтак рішення суду в цій частині, в силу вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України, апеляційним судом не переглядається.
Позивачем оскаржується рішення суду лише в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Однією з основних засад цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Частинами першою та другою статті 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно з пунктом третім частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини перша, друга статті 137 ЦПК України).
З огляду на положення статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (постанова Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 278/1396/19).
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20.01.2025 у справі № 336/1448/22.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 10.11.2021 у справі № 329/766/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 вказувала, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару. У випадку встановлення фіксованого розміру гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Апеляційним судом встановлено, що в даній справі інтереси позивача в суді першої інстанції представляв адвокат Дзундза О.В.
У позовній заяві, серед іншого, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь витрати з надання професійної правничої допомоги у розмірі 7000 грн.
На підтвердження витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано:
- ордер на надання правничої допомоги серії ВС № 1333423 від 12.05.2025, відповідно до якого ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» на підставі договору про надання правової допомоги № 20250512/7 від 12.05.2025 уповноважило адвоката Дзундзу О.В. надавати правничу допомогу у судах загальної юрисдикції (а.с. 7);
- копію договору про надання правової допомоги № 20250512/7 від 12.05.2025, укладеного між адвокатом Дзундзою О.В. та ТОВ «ФК «Артеміда-Ф», у розділі 4 якого сторони погодили порядок здійснення розрахунків: у разі ухвалення судом рішення суду на користь клієнта (задоволення судом позовних вимог у повному обсязі) клієнт зобов'язується сплатити адвокату винагороду у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень (п. 4.2); клієнт зобов'язується здійснити оплату наданої адвокатом правової допомоги впродовж 10 днів з моменту постановлення судом рішення суду (п. 4.6);
- попередній розрахунок суми судових витрат в суді першої інстанції у справі за позовом ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 , в якому зазначено, що витрати на правничу допомогу адвоката, які очікує понести позивач, складають 7000 грн і в дану суму включаються: оплата послуг адвоката за аналіз наданих клієнтом документів, судової практики, визначення перспективи подання позовної заяви; оплата послуг адвоката за підготовку позовної заяви у справі; оплата послуг адвоката за збирання доказів долучених до позовної заяви; оплата послуг адвоката за підготовку та подання заяв, скарг, клопотань чи інших процесуальних документів у ході розгляду справи (а.с. 14).
Отже, враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що договором передбачений гонорар адвоката у фіксованому розмірі (7000 грн) у випадку ухвалення судом рішення на користь клієнта, який не змінюється в залежності від обсягу послуг, витраченого адвокатом часу та кількості судових засідань.
В такому випадку конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання договору про надання правничої допомоги, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару, тому суд першої інстанції мав виходити зі встановленого у самому договорі розміру такого гонорару.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм правом на подання заперечень щодо вимог позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
За таких обставин, враховуючи відсутність у справі обґрунтованих заперечень щодо неспівмірності заявленого розміру витрат на оплату правничої допомоги, погодження сторін договору про надання правової допомоги щодо оплати адвокату гонорару у фіксованому розмірі, документальне підтвердження належними та достатніми доказами понесення ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» таких витрат, апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні судових витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 7000 грн.
Також в апеляційній скарзі ТОВ «ФК Артеміда-Ф» просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь витрати на правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, в розмірі 8000 гривень.
Беручи до уваги, що апеляційну скаргу подано ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» лише щодо рішення суду в частині витрат на правничу допомогу, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, апеляційний суд вважає, що витрати на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в суді апеляційної інстанції, становлять 1000 гривень.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити його.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного вище, апеляційний суд доходить висновку про те, що заочне рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 28.08.2025 в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу слід скасувати та ухвалити в цій частині нове, яким стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» - адвоката Дзундзи Ольги Володимирівни задовольнити.
Заочне рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 28 серпня 2025 року в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити нове рішення у вказаній частині.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції, у розмірі 7000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, у розмірі 1000 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.
Судді Ю.В. Сіренко
О.В. Карпенко
Н.І. Гончар