27 листопада 2025 року
м. Рівне
Справа № 568/80/25
Провадження № 22-ц/4815/1103/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Боймиструка С.В.,
суддів: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.
секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.,
за участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) учасників справи апеляційну скаргу Рівненської обласної прокуратури на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 13 травня 2025 року у справі за позовом Дубенської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, повернення земельної ділянки,
В січні 2025 року Дубенська окружна прокуратура звернулася до Радивилівського районного суду Рівненської області в інтересах Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, повернення земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що прокуратурою встановлено, при укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,4386 га від 29.03.2024 року між Радивилівською міською радою та ОСОБА_3 її реалізація відбулась без дотримання вимог земельгого законодавства, поза процедурою аукціону, не на конкурентних засадах. ОСОБА_3 фактично продано земельну ділянку для будівництва нового гаража, а не для обслуговування уже існуючої нерухомості площею 22,1 кв.м.
Враховуючи вказане, з метою недопущення порушення інтересів територіальної громади щодо розпорядження землями комунальної власності, зокрема, шляхом їх продажу на конкурентних засадах, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26.03.2024 року прокурор просив визнати недійсним, а земельну ділянку - повернути у комунальну власність.
Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 13 травня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі Рівненська обласна прокуратура, вважає, що воно є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неправильного встановлення обставин справи.
Апелянт вказує, що є помилковими висновки суду щодо ненадання доказів необхідності використання земельної ділянки для експлуатації та обслуговування об'єкту нерухомого майна у меншому розмірі.
Дозвільна будівельна документація (а.с. 67, 68) дозволяла відповідачу побудову на орендованій ділянці лише ремонтної майстерні площею 22,1 кв.м.
У технічному паспорті (а.с. 171) міститься інформація, що площа земельної ділянки під основною будівлею складає 27,5 кв.м, а площа приміщення літера "А-1" - 22,1 кв.м.
Таким чином, об'єкт будівництва - загальною площею 22,1 кв.м розміщено ОСОБА_3 на земельній ділянці площею 0,4386 га, а відтак нерухомість займає лише 0,5% загальної площі земельної ділянки.
Також апелянт, посилаючись на Детальний план території та передпроєктних пропозицій, Звіт про експертну грошову оцінку, зазначає, що ОСОБА_3 заплановано будівництво будівлі гаража, загальною площею 494,76 кв.м.. На думку апелянта, вказане свідчить про чіткі наміри відповідача на отримання у власність на поза конкурентних засадах спірної земельної ділянки площею 0,4386 га не для обслуговування належної йому ремонтної майстерні, а саме для можливості подальшого будівництва нового нерухомого об'єкта, ймовірно комерційного, в обхід встановленого законодавством порядку аукціону.
Підкреслює, що у постанові від 20.07.2022 у справі №910/5201/19 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що розмір ділянки необхідної для обслуговування визначається з урахуванням нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил; розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування розміщеного на ній майна, не є безмежним, оскільки в будь-якому випадку обумовлюється наявною у власника необхідністю використовувати майно за цільовим призначенням. З'ясування в такому випадку дійсного розміру земельної ділянки, яка має бути відведена власнику майна, забезпечує розумний баланс між індивідуальними та колективними інтересами, що зумовлює пропорційність втручання".
Стверджує, що незастосування конкурсної процедури у виді земельних торгів можливе виключно у випадках, коли земельна ділянка державної чи комунальної власності надається фізичним особам у власність чи користування з метою обслуговування та експлуатації існуючих об'єктів нерухомого майна.
Висновки щодо необхідності врахування пропорційності площі наявного у власності об'єкту нерухомого майна та переданої для його обслуговування земельної ділянки також зроблені Верховним Судом у постанові від 09.02.2018 у справі №910/4528/15-г, від 09.04.2020 у справі 910/2942/19.
Вважає, що відповідач свідомо звернувся до Радивилівської міської ради з клопотанням про викуп земельної ділянки, площа якої у 198 разів більша площі належного йому об'єкта нерухомості. У той же час дійсною метою викупу земельної ділянки без проведення аукціону було отримання у приватну власність землі для будівництва нового об'єкта нерухомості - гараж площею 494,76 кв.м. Вказані дії не можуть свідчити про добросовісність відповідача.
ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Шевчук В.С., у відзиві заперечує доводи апеляційної скарги.
Відповідач не погоджується з тим, що продаж земельної ділянки відбувся без застосування процедури земельних торгів, що є порушенням ст. 134 Земельного кодексу (ЗК) України та підставою для визнання договору недійсним.
Відповідач набув ділянку на підставі рішення Радивилівської міської ради (№1567 від 05.03.2024 р.). Відповідач заявляє, що на момент продажу вже було розпочато та частково завершено будівництво майнового комплексу (зокрема, будівлю ремонтної майстерні, здану в експлуатацію 08.09.2023 р.).
Законодавством (ст. ст. 127, 128, 131, 134 ЗК України) не визначено граничних норм для продажу земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти нерухомого майна або які перебувають у користуванні фізичних чи юридичних осіб.
Площа ділянки (0,4386 га) обумовлена специфікою запланованого використання, включаючи необхідність створення під'їздів для транспорту, забезпечення місць для зберігання техніки та обладнання, перспективного плану подальшого будівництва, а також наявністю санітарних обмежень (зона обмеження ЛЕП 0,4кВ).
Позивач стверджує про "надмірність площі", але не надав висновків спеціалістів (судових експертів) щодо обґрунтованої потреби Відповідача у площі для обслуговування наявних та розпочатих споруд. Рішення міської ради про продаж враховувало як об'єкти, що вже експлуатуються, так і об'єкти незавершеного будівництва, а також містобудівну документацію (детальний план та рішення містобудівної ради).
Відповідач є добросовісним, оскільки набув майно у законний спосіб. Він не вчиняв жодних самочинних дій щодо заволодіння спірною ділянкою. Відповідач лише подав заяву про продаж до органу місцевого самоврядування, а порядок визначення процедури продажу залежав від органу місцевого самоврядування.
Відповідач обґрунтовано сподівався на правомірність дій органу місцевого самоврядування, оскільки рішення цього органу презюмуються законними, і на особу не покладено обов'язок перевіряти законність рішень органів влади.
Земельна ділянка була надана Відповідачу на підставі законного рішення Радивилівської міської ради №1567 від 05.03.2024 р., законність якого прокурором не оспорюється. Відповідач зазначає, що порушення процедури слід було б перевіряти в межах спору про скасування відповідного рішення органу місцевого самоврядування.
Викуп не призвів до порушення інтересів держави чи громади, оскільки вартість ділянки визначена на основі незалежної експертної оцінки, і всі фінансові зобов'язання виконані.
Також відповідач вказує на відсутність підстав застосування ст. 388 ЦК України Прокуратура вимагає повернення земельної ділянки. Відповідач стверджує, що для витребування майна (віндикаційного позову) згідно зі статтею 388 ЦК України, необхідна умова, щоб майно вибуло з володіння власника поза його волею. Оскільки земельна ділянка була передана у власність Відповідачу за рішенням ради (з волі власника), підстави для її повернення згідно зі статтею 388 ЦК України відсутні.
Право власності є непорушним (ч. 1 ст. 321 ЦК України), і ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Втручання у право власності має бути пропорційним легітимній меті (принцип "справедливої рівноваги" або "балансу"). Вимога прокуратури зобов'язати Відповідача повернути ділянку без компенсації сплачених сум (ціна ділянки, витрати на нотаріальне оформлення) призведе до порушення справедливого балансу та покладе на добросовісного набувача «індивідуальний і надмірний тягар». Відповідач посилається на практику ЄСПЛ (зокрема, у справі «Кривенький проти України»), де констатовано порушення права на мирне володіння майном у зв'язку з позбавленням права на ділянку без компенсації.
Відповідач звертає увагу на зміни до ч. 5 ст. 390 ЦК України, які набрали чинності на момент вирішення спору. Згідно з цією нормою, суд, задовольняючи позов органу влади про витребування майна від добросовісного набувача, повинен одночасно вирішити питання про здійснення компенсації його вартості. При цьому, витребування нерухомого майна від добросовісного набувача можливе лише за умови попереднього внесення органом влади (або прокурором) вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Оскільки прокурор не піднімає питання про виплату компенсації та не надає висновку судового експерта для визначення її розміру, це свідчить про свідомий намір органу прокуратури на допущення порушень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та ст. 390 ЦК України.
Таким чином, відповідач стверджує, що вимоги прокуратури спрямовані не на реальне відновлення порушеного права, а на протиправне позбавлення його прав власності на безкомпенсаційній основі.
Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до положень статті 367 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що 06.06.2022р. між Радивилівською міською радою Дубенського району Рівненської області (орендодавець) та ОСОБА_3 (орендар) був укладений договір оренди землі №16. Згідно умов договору предметом договору є передача орендодавцем орендарю в строкове платне користування земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості з кадастровим номером 5625810100:01:007:0332, по АДРЕСА_1 . Право оренди виникло на підставі проведених земельних торгів (аукціону) від 01.06.2022р. Договір укладено на 10 років. На земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не обтяжена сервітутами, або правами третіх осіб та повністю придатна до її використання за призначенням. На земельній ділянці встановлено обмеження, зона обмеження ЛЕП 0,4 кВ, площею 0,301 га. Орендар має право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження. (а.с. 11-13).
В подальшому за заявою ОСОБА_3 , Радивилівською міською радою 15.11.2022р. були надані містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва. Зазначені умови передбачали будівництво ремонтної майстерні на спірній земельній ділянці із зазначенням обмежень. Обмеження стосуються максимально допустимого відсотка забудови земельної ділянки (60%), а також дотримання меж санітарних зон, протипожежних норм та охоронних зон (а.с. 17-18).
На виконання зазначених умов, ОСОБА_3 була побудована ремонтна майстерня площею забудови 27,5 кв.м, що підтверджується технічним паспортом, характеристикою нерухомого майна та витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 18-21, 24-25).
Рішенням Радивилівської міської ради №1567 від 05.03.2024р. «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення» було вирішено затвердити звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки та ціну продажу земельної ділянки площею 4386 кв.м. за к.н. 5625810100:01:007:0332, яка складає 192 943,00 грн. та продати її ОСОБА_3 для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02) (а.с. 22).
Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.03.2024р., посвідченого приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області Гордійчуком В.І. (реєстраційний номер 1069) Радивилівська міська рада Дубенського району Рівненської області передала у власність, а ОСОБА_3 прийняв у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,4386 га, к.н. 5625810100:01:007:0332, за ціною продажу 192 943,00 грн. (а.с. 23).
Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки за к.н. 5625810100:01:007:0332 в розділі фізичні характеристики земельних поліпшень зазначено, що згідно обстеження земельної ділянки, технічного паспорта та генплану і передпроєктних пропозицій, розроблених ФОП ОСОБА_4 , на ділянці розташовані поліпшення - об'єкти нерухомого майна, а саме: ремонтна майстерня літ.-А, загальною площею приміщень 22,1 кв.м., площею забудови 27,5 кв.м. і планується будівництво будівлі гаража, загальною площею 494,76 кв.м.
Як вбачається з матеріалів справи на час проведення земельних торгів від 01.06.2022 року з права оренди, укладення договору оренди землі від 06.06.2022 року (п.16), цільове призначення спірної земельної ділянки - 11.02, для розміщення і експлуатації основних підсобних та допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості. (а.с.11 зворот).
Не змінилось цільове призначення цієї земельної ділянки к.н. 5625810100:01:007:0332, і на час видачі містобудівних умов - для будівництва ремонтної майстерні 15.11.2022 року, а також при її продажу 24 березня 2024 року (а.с.16 зворот,17, 23).
З огляду на визначене цільове призначення спірної земельної ділянки та призначення будівництва на ній, передбачається наявність у заявника відповідного права на здійснення певного виду такої господарської діяльності та обовязковою державною реєстрацією, тобто статусу фізичної особи підприємця, однак всі юридично значимі дії при здійсненні оренди та продажу земельної ділянки, Радивилівською міськрадою вчинялись щодо ОСОБА_3 , як до приватної особи, без підтвердження ним відповідних прав.
Станом на 21.09.2023 року ОСОБА_3 вже було збудовано та зареєстровано на своє імя ремонтну майстерню площею 22,1 кв.м. (а.с.24).
За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Звертаючись до суду з позовом в інтересах держави прокурор мотивував своє звернення тим, що на законну вимогу прокуратури про усунення порушення земельного законодавства Радивилівська міська рада позитивно не відреагувала та стверджувала про відсутність підстав для захисту інтересів територіальної громади, тобто неналежно виконала свої повноваження.
Загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ч.1 ст. 3).
Згідно п. 6 ст. 3 ЦК України, добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина заборони суперечливої поведінки, базується ще на римській максимі - ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності.
Введення в цивільне законодавство принципу добросовісності, як одного з найбільш загальних і важливих принципів цивільного права є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб'єкта права як добросовісного або недобросовісного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно абзацу першого частини другої статті 134 ЗК України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Таке положення законодавства спрямоване на забезпечення принципу цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований (слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, що на ній розташована), закріплений у положеннях статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України.
Як роз'яснено Верховним Судом у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 922/1323/20 виходячи із системного аналізу положень частини 2 статті 124 та абзацу 2 частини 2 статті 134 ЗК України, незастосування конкурентної процедури у виді земельних торгів допускається виключно у випадку, коли земельна ділянка державної чи комунальної власності надається фізичним або юридичним особам у користування з метою обслуговування та експлуатації вже існуючих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), розташованих на такій земельній ділянці та належать на праві власності зазначеним особам для їх подальшого використання відповідно до того цільового та функціонального призначення, яке існувало на момент їх придбання.
Таке правове регулювання з боку законодавця створює передумови одночасно як для усунення випадків покладення на власників таких об'єктів надмірного тягаря, пов'язаного з необхідністю оформлення права землекористування, так і для недопущення ухилення учасників земельних правовідносин від дотримання приписів законодавства щодо отримання земельних ділянок на конкурентних засадах та/або їх отримання з метою використання, що відрізняється від цільового використання об'єктів нерухомості, та/або у розмірі, який необґрунтовано значно перевищує площу таких об'єктів.
Верховний Суд у постанові Великої Палати від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19 виснував, що набуття прав на земельну ділянку в розмірах, що значно перевищують площу належної відповідачу будівлі передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями статей 134,135 ЗК України.
Як вбачається зі змісту містобудівних умов, технічного паспорту, передпроектних пропозицій, звіту про грошову оцінку земельної ділянки площею 4386 м.кв. (а.с.17-20, 31-34, 99-179) щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу не містить обґрунтування такої значної площі земельної ділянки порівняно з площею існуючої ремонтної майстерні 27,5 м.кв..
Згідно ч. 1 ст. 202 ч., 1 ст. 203 ЦК України , правочин це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ч. 1 та 5 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
ОСОБА_3 ініціював набуття права власності на земельну ділянку 0,4386 га, яка в 198 разів більша існуючої площі нерухомого майна, яке на ній розміщено (22,1 кв.м.), для цілей, не пов'язаних з користуванням та обслуговуванням такого майна, а фактично для майбутньої забудови, що не корелюється зі змістом ст.134 ЗК України. Тобто, відсутня правова підстава для викупу всієї земельної ділянки, зокрема значної її частини не пов'язаної з користуванням та обслуговуванням будівлі існуючої майстерні.
Наявність незначної за площею нерухомості на земельній ділянці не породжує право на купівлю всієї земельної ділянки.
Саме такі недобрпосовісні дії відповідача і вказують на спроби обійти вимоги закону та уникнути придбання земельної ділянки на конкурентних засадах .
У зв'язку із цим відчуження Радивилівською міською радою земельної ділянки 0,4386 га, к.н. 5625810100:01:007:0332,яка в 198 разів більша від площі нерухомого майна, яке на ній розміщено (22,1 кв.м.), (а.с.110 зворот, 142-145) без належного обґрунтування такого розміру площі, не дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями статей 134, 135 ЗК України, не відповідає принципам законності і раціонального використання земель та порушує права територіальної громади, як власника землі.
Оскільки набуття прав на земельну ділянку в розмірах, що значно перевищують площу належного ОСОБА_3 нерухомого майна передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями статей 134, 135 ЗК України, та яка не була дотримана, то рішення Радивилівської міської ради №1567 від 05.03.2024р. «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення» суперечить закону, однак вже воно було реалізоване та вичерпало свою дію укладенням відповідного Договору купівлі-продажу земельної ділянки. З огляду на зазначене, необхідності оспорювання вказаного рішення міської ради не було.
Оскільки спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки від 29.03.2024 року, укладений між Радивилівською міською радою та ОСОБА_3 без дотримання конкурентних засад, тобто спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, такий договір згідно з частиною 3 статті 228 ЦК України підлягає визнанню недійсним.
Відповідно до ст.1212 ЦК України, 1. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
2. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
3. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно ст.1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні за змістом висновки викладено у постановах від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц, від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц).
Отже, виходячи з наведеного, спірна земельна ділянка підлягає поверненню територіальній громаді в особі Радивилівської міської ради.
На ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) слід покласти зобвязання повернути y комунальну власність Радивилівської міської територіальної громади земельну ділянку з кадастровим номером 5625810100:01:007:0332, площею 0,4386 га, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що розташована по АДРЕСА_1 ;
Враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано фактичні обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, постановлене ним рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову прокуратури в інтересах держави в Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області до ОСОБА_3 ..
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 374-376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Рівненської обласної прокуратури задовольнити.
Рішення Радивилівського районного суду від 13.05.2025 скасувати, заявлений позов задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу землі від 29.03.2024, укладений між Радивилівською міською радою та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрований приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Гордійчуком В.І.
Зобов'язати ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути y комунальну власність Радивилівської міської територіальної громади земельну ділянку з кадастровим номером 5625810100:01:007:0332, площею 0,4386 га, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що розташована по АДРЕСА_1 ;
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 02 грудня 2025 року.
Судді: Боймиструк С.В.
Гордійчук С.О.
Ковальчук Н.М.