Справа № 526/1440/25 Номер провадження 22-ц/814/3356/25Головуючий у 1-й інстанції Черков В. Г. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
03 грудня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді: Пилипчук Л.І., Триголов В.М.
розглянув в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 11 червня 2025 року (час ухвалення судового рішення не зазначений, дата виготовлення повного текста судового рішення - 28 квітня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, просив стягнути з ТОВ «Агро-край» на його користь заборгованість по виплаті орендної плати за користування земельними ділянками, кадастровий номер: 5320483400:00:003:0256, 5320483400:00:003:0258, 5320483400:00:003:0257, інфляційні втрати, пеню у загальному розмірі 56 099,01 грн, з них: 36 069,52 грн - основний борг, 13 712,49 грн - інфляційні втрати, 3 317 грн - пеня.
В обґрунтування позову вказував, що 02.01.2015 ОСОБА_2 і ОСОБА_1 уклали договори оренди трьох земельних ділянок із ТОВ «Стандарт-Агро», відповідно до яких орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею: 2,37 га, 2,3461 га кадастрові номери 5320483400:00:003:0256, 5320483400:00:003:0258, 5320483400:00:003:0257, які розташовані на території села Сергіївка Сергіївської ОТГ Миргородського (Гадяцького) району Полтавської області. Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.11.2015.
У порушення умов укладених договорів відповідач не сплатив на користь позивача орендну плату за 2021 -2023 роки.
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 11 червня 2025 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати) задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельними ділянками 5320483400:00:003:0256 та 5320483400:00:003:0257 за 2021 рік у загальному розмірі 26 165 грн 83 коп., а за користування земельною ділянкою 5320483400:00:003:0258 за 2022 - 2023 роки у загальному розмірі 17 823 грн 01 коп., всього 4 3988 грн 84 коп.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 944 грн 74 коп.
В апеляційній скарзі ТОВ «Агро-Край», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду змінити, виклавши його в новій редакції: «Стягнути з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельними ділянками 5320483400:00:003:0257 та 5320483400:00:003:0256 за 2021 рік у загальному розмірі 26 165 грн 83 коп, а за користування земельною 5320483400:00:003:0258 за 2023 рік (з 01.01.2023 - 16.11.2023) у загальному розмірі 8 655,67 грн 67 коп., а всього 3 4821 грн 67 коп.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказується, що позивачем належними доказами не доведено факт наявності заборгованості щодо сплати орендної плати, не враховано податки та збори. Наведені розрахунки є невірними та помилковими.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав:
Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р3 №657802 (а.с.13), виданого 17 сесією 23 скликання Краснознаменської сільської ради народних депутатів від 23 листопада 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №517, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5320483400:00:003:0256, площею 2,37 га, розташованої на території села Сергіївка Сергіївської ОТГ Миргородського (Гадяцького) району Полтавської області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
ОСОБА_1 належить земельна ділянка з кадастровим номером 5320483400:00:003:0258, площею 2,3290 га, розташована на території села Сергіївка Сергіївської ОТГ Миргородського (Гадяцького) району Полтавської області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: № 911 виданий 16.11.2015.( а.с.14)
Також, ОСОБА_1 належить земельна ділянка з кадастровим номером 5320483400:00:003:0257, площею 2,3461 га розташована на території села Сергіївка Сергіївської ОТГ Миргородського (Гадяцького) району Полтавської області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.(а.с.16)
02.01.2015 і 16.11.2015 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Стандарт-Агро» договори оренди землі б/н, відповідно до яких орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва:
загальною площею 2,37 га, кадастровий номер 5320483400:00:003:0256,
загальною площею 2,32 га, кадастровий номер 5320483400:00:003:0258 (а.с.19-20, 23-24)
02.01.2015 ОСОБА_2 уклав з ТОВ «Стандарт-Агро» договір оренди землі б/н, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,35 га, кадастровий номер 5320483400:00:003:0257 (а.с.21-22)
Вказані земельні ділянки розташовані на території села Сергіївка Сергіївської ОТГ Миргородського (Галяцького) району Полтавської області.
Згідно п.8 договорів, їх укладено на 7 років, до 31.12.2022 та 31.12.2023. Земельні ділянки передані в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.12.2015 та 18.08.2016 номер запису про інше речове право: 804279653204, 12528984, 15972640.
Пунктом 11 договорів оренди визначено, що орендна плата вноситься у строк до 31.12. поточного року (а.с.19 зворот, 21 зворот, 23)
Відповідно до додаткових угод б/н від 07.08.2017 та 11.07.2017 до договорів оренди землі від 02.01.2015 та 16.11.2015 зі згоди орендодавця орендар передав, а новий орендар - ТОВ «Агро-край», прийняв на себе права та обов'язки орендаря, передбачені в договорах оренди, змінено грошову оцінку земельних ділянок та визначено, що нормативно грошова оцінка земельних ділянок становить 97673,80 грн (п.4.1 договорів); внесено зміни у п.9 договорів та визначено, що орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 8% від нормативно грошової оцінки ділянки, що складає 7813,90 грн за рік орендної плати, з 01.01.2018 орендна плата вноситься в розмірі 10%, що складає 9767,38 грн за рік. (а.с.25-27).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .
Після його смерті земельна ділянка з кадастровим номером 5320483400:00:003:0257 перейшла у власність ОСОБА_1 .
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності обставин, на які посилався позивач у підтвердження заявлених вимог, однак розрахунок пені та інфляційних втрат визнав невірним.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд керується таким міркуваннями.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його і невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі: є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Положеннями статей 21,22 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
За нормами ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Орендодавець зобов'язаний, зокрема, передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди, орендар - своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Із огляду на викладене саме на орендаря покладається обов'язок щодо своєчасного та в повному обсязі сплати орендної плати за земельну ділянку, а орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.3.1 договорів оренди землі з врахуванням додаткової угоди, договір укладено на 7 (сім) років. Враховуючи п.11 договорів оренди землі, строк дії договорів закінчується 31.12.2022 та 31.12.2023.
У позові позивач прохає стягнути орендну плату за користування земельними ділянками у 2021 році кадастровий номер 5320483400:00:003:0257 та 5320483400:00:003:0256, а також за користування у 2022 та 2023 роках земельною ділянкою з кадастровим номером 5320483400:00:003:0258.
На підтвердження наявності заборгованості зі сплати орендної плати позивачем надано відомість з ДРФО - платників податків станом на 15.04.2025 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 у грудні 2021 року було нараховано орендну плату від ТОВ «Агро-Край» у розмірі 23 441,66 грн, у грудні 2022 року нараховано 11785,058 грн.(а.с.11-12)
За змістом положень ст.12, ст.13, ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Кожна із сторін зобов'язана довести належними і допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Суд розглядає цивільні справи у межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд не може збирати докази, що стосуються спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судоми у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснені учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Принцип диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) не звільняє учасника справи від обов'язку доказування обставин, на які він посилається у підтвердження обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги або заперечення позову (ст.81 ЦПК України).
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5320483400:00:003:0257 залишив поза увагою той факт, що згідно з копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.12.2024, ОСОБА_1 набув права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5320483400:00:003:0257 в порядку спадкування лише у грудні 2024 року.
Матеріали справи не містять доказів неотримання ОСОБА_2 , як власником земельної ділянки з кадастровим номером 5320483400:00:003:0257, орендної плати. Надана у справу відомість з ДРФО не містить даних про те, за користування, якими саме ділянками нарахована орендна плата ОСОБА_1 , тому ці відомості слід розцінювати як дані про орендні плату за земельні ділянки, власником яких був ОСОБА_1 до грудня 2024 року, тобто за дві земельні ділянки.
Отже, вимоги про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5320483400:00:003:0257 у 2021 році не є довденими.
Щодо стягнення заборгованості з орендної плати за 2021 рік за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5320483400:00:003:0256, колегія суддів виходить з такого.
Згідно наданої позивачем відомості (а.с.11-12) орендарем у грудні 2021 року було нараховано орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі 23 441,66 грн після відрахування податків та зборів виплачено позивачу 14 006,42 грн, тоді як за користування однією земельною ділянкою орендар повинен був сплатити 9 767,38 грн (п.4.2. додаткової угоди (а.с.27), з яких мав сплатити податок 19,5%. Виходячи з суми нарахованих орендарем коштів орендна плата виплачена за дві земельні ділянки (5320483400:00:003:0256 та 5320483400:00:003:0258), а отже наявна переплата зі сплати орендної плати за 2021 рік у розмірі 23 441,66 - 19 534,76 (9767,38 + 9767,38) = 3 906,90 грн.
Щодо стягнення заборгованості з орендної плати за 2022 рік за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5320483400:00:003:0258, колегія суддів виходить з такого.
ТОВ «Агро-Край» у 2022 році було сплачено орендну плату за користування земельними ділянками у розмірі 2 298,08 грн + 9 435,30 грн = 11 733,38 грн, тоді як за користування однією земельною ділянкою орендар повинен був сплатити 9767,38 грн з яких мав сплатити податок 19,5%. Орендна плата за оренду двох земельних ділянок буде складати 9 767,38 + 9 767,38 = 19 534,76 грн, отже наявна заборгованість у розмірі 19 534,76 - 11 733,38 = 7 801,38 грн, однак враховуючи переплату сплачену відповідачем у 2021 році за оренду землі, загальна заборгованість зі сплати орендної плати за 2022 рік буде складати 7 801,38 - 3 906,90 = 3 894,48 грн.
Строк дії договору щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5320483400:00:003:0256 закінчився 31.12.2022, а строк дії договору щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5320483400:00:003:0258 закінчився 31.12.2023.
Матеріали справи не містять відомостей сплати ТОВ «Агро-Край» орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5320483400:00:003:0258, а отже наявна заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 9 767,38 грн.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються положеннями укладених між сторонами договорів оренди землі, а також нормами Закону України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV із змінами та доповненнями, Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України.
Згідно статті 1 ЗУ «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Аналогічна норма міститься у частині першій статті 93 ЗК України.
Частиною першою статті 792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Отже, плата за володіння і користування орендованою земельною ділянкою є обов'язковою умовою оренди землі.
Розмір орендної плати, її індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату визначається умовами договору оренди землі (частина перша статті 15 ЗУ «Про оренду землі»).
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі; розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди; обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частини перша-третя статті 21 Закону № 161-XIV).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За нормами статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі» праву орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати кореспондується обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також і орендну плату за водний об'єкт.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про винесення судом рішення лише на підставі довідки про наявність заборгованості, не заслуговує на увагу, оскільки у спірних правовідносинах саме орендар є зобов'язаною особою (боржником) щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати за земельну ділянку орендодавцю у розмірі та на умовах, визначених договором оренди землі, та відповідно на нього покладається обов'язок доведення належного виконання такого зобов'язання.
Оскільки свого обов'язку з виплати орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5320483400:00:003:0258, позивачу за 2023 рік відповідач належним чином не виконав, прострочив грошове зобов'язання у розмірі 3 230,26 грн, тому на підставі частини другої статті 625 ЦК України має сплатити борг з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та буде складати:
Згідно зведеної таблиці індексів споживчих цін розміщеної на сайті Міністерства фінансів за посиланням (https://index.minfin.com.ua/ua/economy/index/inflation/): за 2023 рік склали 105,1 % , 2024 - 112,0%, січень 2025 року - 101,2%, лютий 2025 року - 100,8, березень 2025 року - 101,5%, квітень 2025 року - 100,7%.
Розрахунок суми індексу інфляції виконується шляхом множення показників за певний період.
Тобто, інфляційні втрати зі сплати орендної плати за 2022 рік за користування земельними ділянками з кадастровим номером 5320483400:00:003:0256 та 5320483400:00:003:0258 у період часу з 01.01.2023 по 31.04.2025 склали: 1,05 х1,12 х 1,01 х 1 х 1,02х 1,01 = 1,22%, а інфляційні втрати зі сплати орендної плати за 2023 рік за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5320483400:00:003:0258 у період часу з 01.01.2024 по 31.04.2025 склали: 1,12 х 1,01 х 1 х 1,02х 1,01 = 1,14
Сума інфляції розраховується за формулою: сума боргу х процент інфляції - сума боргу.
Таким чином, інфляційні втрати за несвоєчасну сплату орендної плати за користування земельними ділянками у 2022 році будуть складати 3 894,48 х 1,22% (процент інфляції) = 4 751,26 - 3 894,48 = 856,78 грн;
інфляційні втрати за несвоєчасну сплату орендної плати за користування земельними ділянками у 2023 році будуть складати 9767,38 х 1,22% (процент інфляції) = 11 916,20 - 9767,38 = 2 148,82 грн.
Отже всього інфляційні втрати будуть складати 2 148,82 + 856,78 = 3 005,60 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення пені у розмірі 3 317 грн, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно п.14 договорів оренди землі б/н від 16.11.2015 у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожний день прострочення (а.с.23 зворот)
Отже, пеня буде складати:
по земельній ділянці з кадастровим номером 5320483400:00:003:0256 - 3 894,48 грн (сума заборгованості) х 0,01% = 0,39 грн х 863 дні прострочення = 336,57 грн.
по земельній ділянці з кадастровим номером 5320483400:00:003:0258 -
9767,38 грн (сума заборгованості) х 0,01% = 0,98 грн х 498 дні прострочення = 488,04 грн.
Отже всього пеня буде складати 336,57 + 488,04 = 824,61 грн.
Враховуючи встановлене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог, а саме про часткове задоволення позову.
Відповідно ст.141 ЦПК України, враховуючи відсоток задоволених позовних вимог (31,18%) та відсоток задоволеної апеляційної скарги(68,82%), з ТОВ «Агро-Край» необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384,45 грн =1233 х 31,18% за подачу позову до суду, а з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агро-Край» 780,21 грн = 1133,69 х 68,82% за подачу апеляційної скарги.
Відповідно до ч.10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Оскільки з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 384,45 грн, а з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агро-Край» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 780,21 грн, то, враховуючи ч.10 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агро-Край» необхідно стягнути різницю судових витрат, покладених на обидві сторони, в розмірі 780,21 - 384,45 = 395,75 грн, а також звільнити ТОВ «Агро-Край» від обов'язку сплачувати ОСОБА_1 частину судового збору.
Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» задовольнити частково.
Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 11 червня 2025 року скасувати, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати) задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровими номерами 5320483400:00:003:0256, 5320483400:00:003:0258, у розмірі 17 492,07 грн, яка складається з: 3 894,48 + 9767,38 = 13 661,86 грн заборгованості зі сплати орендної плати, 3 005,60 грн інфляційних втрат та пені у розмірі 824,61 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити у зв?язку з недоведеністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» судовий збір у розмірі 395,75 грн
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлено 03 грудня 2025 року.
Головуючий суддя О.А.Лобов
Судді: Л.І.Пилипчук
В.М.Триголов