Справа № 761/47190/25
Провадження № 2-о/761/551/2025
12 листопада 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Юзькова О.Л., вивчаючи матеріали заяви ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя,
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду містаКиєва через систему «Електронний суд» з заявою про розірвання шлюбу за заявою подружжя.
Згідно з ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 Сімейного кодексу України.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України.
При цьому, ч.3 ст.293 ЦПК України передбачено, зокрема, що у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей.
Згідно вимог ч. ч. 3-4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду спільну заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Однак, як вбачається із наданих матеріалів ОСОБА_1 звертається до суду із спільною заявою «про розірвання шлюбу за заявою подружжя», в якій зазначає, що мають спільну дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд зауважує, що що згідно ст. 106 СК України подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу. Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя. Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана. Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
Разом з тим, суд зазначає, що пунктом 8 постанови №11 Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його не дійсним та поділ спільного майна подружжя» розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст. 109 СК подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: з ким з них будуть проживати діти; яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Так, згідно матеріалів справи, вказана заява була сформована в системі «Електронний суд» 06.11.2025 ОСОБА_1 та подана виключно ним.
При цьому за відсутності підпису ОСОБА_3 під заявою про розірвання шлюбу дає підстави вважати, що остання не приєдналась до зазначеної заяви.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За вищенаведених обставин, суддя прийшов до висновку, що оскільки заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, що має дітей не підписана іншим із подружжям ОСОБА_3 обов'язковість підпису якої визначено ч. 3 ст. 294 ЦПК України, заяву необхідно повернути заявнику, роз'яснивши при цьому право останнього на повторне з вернення із даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
При цьому, відповідно до ч.7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 185, 259-261, 293, 294, 353, 354 ЦПК України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя - вважати неподаною та повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: