Справа № 761/22839/25
Провадження №1-кп/761/3449/2025
Іменем України
11 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 420 241 000 000 003 14 від 25.10.2024, у якому
гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець міста Чернігова, громадянин України, українець, з неповною вищою освітою, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , не судимий,
обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив злочини, передбачені ч. 1 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, за нижченаведених обставин.
Лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_6 відповідно до наказу виконуючого обов'язки начальника СІЗО - начальника арештного дому Державної установи «Київський слідчий ізолятор» № 154/ОС-23 від 05.07.2023 призначено на посаду старшого інспектора (з професійної підготовки) відділу по роботі з персоналом ДУ «Київський слідчий ізолятор».
ОСОБА_7 познайомився з ОСОБА_6 та 14.10.2024 під час їх зустрічі поблизу місця розташування ДУ «Київський слідчий ізолятор», за адресою - м. Київ, вул. Дегтярівська, 13, останній повідомив ОСОБА_7 , що для працевлаштування до вказаної установи необхідно зібрати та підготувати документи, які у тому числі підтверджують його професійні здібності, зокрема, Державний сертифікат про рівень володіння державною мовою.
Одночасно з цим, у ОСОБА_6 виник прямий протиправний умисел, направлений на отримання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме на службових осіб закладу вищої освіти, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови, для проведення іспиту на рівень володіння державною мовою.
Реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, направленим на одержання для себе неправомірної вигоди, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою власного незаконного збагачення, повідомив ОСОБА_7 про наявність у нього відповідних зв?язків у відповідних органах та установах завдяки яким він може сприяти у проходженні тесту на визначення рівня володіння державною мовою, за що буде необхідно надати ОСОБА_6 неправомірну винагороду у розмірі 19 000 гривень, а після проходження тесту надати неправомірну вигоду в розмірі 2000 доларів США, за підготовку, прийняття та оформлення на роботу до ДУ «Київський слідчий ізолятор».
ОСОБА_6 17.10.2024, продовжуючи діяти з прямим умислом, направленим на отримання неправомірної вигоди за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме на службових осіб закладу вищої освіти, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови, для проведення іспиту на рівень володіння державною мовою, за допомогою месенджера «WhatsApp» повідомив ОСОБА_7 про необхідність переведення йому 4000 гривень у якості першої частини суми за сприяння у проходженні тесту на визначення рівня володіння державною мовою на банківську картку НОМЕР_1 . Того ж дня, ОСОБА_7 сплатив 4000 гривень на банківську картку НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 . Також ОСОБА_6 , продовжуючи діяти з прямим умислом, направленим на отримання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_7 , що у подальшому він має надати йому решту суми за сприяння у проходженні тесту на визначення рівня володіння державною мовою у розмірі 15000 гривень.
Далі, ОСОБА_7 25.10.2024, на виконання вимог ОСОБА_6 , використовуючи термінали за адресами - м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 5 , та м. Київ, просп. Берестейський, 60, сплатив 15 000 гривень на банківську картку НОМЕР_1 , після чого ОСОБА_6 у повідомленні підтвердив надходження грошових коштів.
ОСОБА_7 04.12.2024, за допомогою месенджера WhatsApp з абонентським номером телефону НОМЕР_2 , зв'язався з ОСОБА_6 за абонентським номером телефону НОМЕР_3 . У ході розмови ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_6 , що успішно склав тест для отримання Державного сертифікату про рівень володіння державною мовою. У відповідь ОСОБА_6 повідомив, що наступним етапом працевлаштування буде проходження військово-лікарської комісії.
Відповідно до відомостей наявних на сайті Національної комісії зі стандартів державної мови встановлено, що 09.12.2024 ОСОБА_7 видано державний сертифікат володіння державною мовою на рівні першого ступеня, з серійним номером 00274772.
Крім того, ОСОБА_6 06.12.2024 під час зустрічі з ОСОБА_7 поблизу будівлі ДУ «Київський слідчий ізолятор», надав останньому документи, необхідні для проходження військово-лікарської комісії.
ОСОБА_7 11.12.2024 за допомогою месенджера «WhatsApp» зв'язався з ОСОБА_6 , та в ході розмови, в останнього виник прямий протиправний умисел, направлений на отримання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме на службову особу ліцензованого медичного закладу, що має право видавати довідки форми 100-2/о.
ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, направленим на отримання неправомірної вигоди для себе, за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення службовою особою ліцензованого медичного закладу, запропонував ОСОБА_7 допомогу в отриманні довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психотропних речовин, необхідної для проходження військово-лікарської комісії. Додатково ОСОБА_6 повідомив, що така довідка буде коштувати 2000 гривень. На вказану пропозицію ОСОБА_6 погодився.
Далі, на виконання вимог ОСОБА_6 , 17.12.2024 ОСОБА_7 сплатив 2000 гривень на банківську картку, яка належить ОСОБА_6 двома окремими переказами по 1000 гривень.
У подальшому, 22.01.2025 ОСОБА_6 передав ОСОБА_7 довідку про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психотропних речовин від 21.01.2025 № 2403, видану лікарем ОСОБА_8 (Ліцензія МОЗ України від 10.10.2012 видана ТОВ «Медичний фактор»).
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженої на виконання функцій держави.
Крім того, не пізніше жовтня 2024 року у ОСОБА_6 виник прямий протиправний умисел, направлений на отримання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди за вчинення дій в інтересах ОСОБА_7 , з використанням наданих ОСОБА_6 , як старшому інспектору (з професійної підготовки) відділу по роботі з персоналом ДУ «Київський слідчий ізолятор», службових повноважень у частині підготовки документів для працевлаштування до ДУ «Київський слідчий ізолятор», передачі їх на підпис керівництву та сприянні максимально швидкій видачі наказу про прийняття на роботу.
ОСОБА_6 29.01.2025, реалізовуючи свій протиправний умисел, діючи з прямим умислом, направленим на одержання для себе неправомірної вигоди, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою власного незаконного збагачення, через месенджер «Telegram» зв'язався з ОСОБА_7 та повідомив, що останньому необхідно сплатити йому неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США, за прийняття на роботу до ДУ «Київський слідчий ізолятор».
На виконання вказівок ОСОБА_6 , 31.01.2025 ОСОБА_7 прибув до території ДУ «Київський слідчий ізолятор» на власному автомобілі. Через деякий час до автомобіля сів ОСОБА_6 та під час розмови ОСОБА_7 передав ОСОБА_6 раніше обговорену неправомірну вигоду у сумі 1000 доларів США (41 824 грн. 20 коп., відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 31.01.2025), тим самим протиправний умисел ОСОБА_6 , направлений на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 був доведений до кінця.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії, з використанням наданого йому службового становища.
Угода про визнання винуватості між прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_6 укладена 30.05.2025.
Відповідно до укладеної угоди обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, щиросердечно розкаявся.
Сторонами узгоджене покарання, а також зазначені передбачені статтями 473, 476 КПК наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки її невиконання.
У підготовчому судовому засіданні прокурор та обвинувачений підтримали угоду про визнання винуватості та просили її затвердити.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 також просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Враховуючи вищенаведене та розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Частиною 4 статті 469 КПК угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК, відповідно до ст. 12 КК відносяться до нетяжких злочинів.
Під час перевірки угоди встановлено її відповідність вимогам ст. 470-473 КПК.
Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні беззастережно визнав свою винуватість у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, йому роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК, наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК.
Так, під час підготовчого судового засідання ОСОБА_6 стверджував, що повністю розуміє свої права та зміст обвинувачення, щодо якого він визнав себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК.
Крім того, ОСОБА_6 підтвердив, що вищезазначена угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз, не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання за ч. 1 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК.
Цивільний позов не заявлено. Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.
Документів, що стосуються процесуальних витрат та речових доказів прокурором не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст. 314, 374-376, 394, 395, 474, 475 КПК України, суд
Угоду про визнання винуватості від 30.05.2025, укладену між прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 420 241 000 000 003 14 від 25.10.2024, затвердити.
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначити йому покарання:
-за ч. 1 ст. 368 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на два роки;
-за ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень;
-за ч. 2 ст. 369-2 КК України, у виді штрафу у розмірі 4000 (чотирьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.
На підставі ч. 1, 3 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_6 покарання у виді штрафу у розмірі 4000 (чотирьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на два роки.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1