Справа №760/29879/25 1-кс/760/13088/25
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03 грудня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №22025000000000398 від 28.03.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.1 ст.14, ч.2 ст.258 КК України,-
Сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді із вищезазначеним клопотанням, у якому просила накласти арешт у вигляді заборони на відчуження, розпорядження та/або користування майном у кримінальному провадженні №22025000000000398, а саме: мобільний телефон «iPhone 14 Pro Мах», IMEI НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 з паролем НОМЕР_3 ; мобільний телефон «iPhone 17 Pro», IMEI НОМЕР_4 , IMEI 2 НОМЕР_5 ; мобільний телефон «iPhone Xs», IMEI НОМЕР_6 , IMEI 2 НОМЕР_7 з паролем НОМЕР_3 ; іPad Pro з серійним номером G0VVRXN3L3; Max Book Pro з серійним номером YTHFQWSF7T з паролем 0000; паспорт гражданина Российской Федерации ОСОБА_5 ; паспорт гражданина Российской Федерации ОСОБА_6 ; страховое сведетельство ОСОБА_5 ; полис обязательного медицинского страхования ОСОБА_5 ; документи на 34 арк., посвідчення на ім'я ОСОБА_5 ; 4 блокноти; мобільний телефон «Nokia» E5-00; мобільний телефон «Samsung»: GT-18160 (SEK); камера спостереження C210SoloCam; грошові кошти, а саме: франки - 14 140; долари - 17 772; євро - 20 475; гривні - 108 000.
В обґрунтування поданого клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025000000000398від 28.03.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.1 ст.14, ч.2 ст.258КК України.
За твердженням сторони обвинувачення, громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виконання завдання громадянина України та рф ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 03 жовтня 2023 року в м. Київ отримав грошові кошти у розмірі 3000 доларів США від громадянина України - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У подальшому, ОСОБА_7 здійснив «закладку» із вказаними грошовими коштами в одному з районів м. Києва. За матеріалами допиту свідка (конфідента), вказані кошти були передані для фінансування діяльності представників агентурної мережі спецслужб рф в Україні.
Прокурор стверджує, що ОСОБА_9 здійснює фінансові та обмінні операції на території України та на ТОТ АР Крим. Для здійснення вказаної діяльності ОСОБА_9 співпрацює зі своїм тестем, громадянином України - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який займається підприємницькою діяльністю в м. Ялта, ТОТ АР Крим (здійснює фінансові та обмінні операції у тому числі з криптовалютою).
24.10.2025 на підставі ч.3 ст.233 КПК України проведено обшук у квартирі АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , де фактично проживає ОСОБА_9 , у ході якого виявлено та вилучено вищезазначене майно.
24.10.2025 вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 22025000000000398.
Відтак, продовжує прокурор, з метою всебічного, повного і неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на майно.
Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив його задовольнити та накласти арешт на майно. На питання, прокурор відповіла, що зазначене майно визнано речовими доказами. На питання, яким критеріям речових доказів дане майно відповідає, прокурор пояснила, що на даний момент, незважаючи на те, що обшук проведений у ОСОБА_9 24 жовтня 2025 року, огляд вилучених телефонів не проведений ще, відтак зазначити що саме міститься в них неможливо. Також на питання, за таких викладених прокурором обставин про створення ОСОБА_9 агентурної мережі на території України, який він має статус, відповіла, що статсу свідка. На даний час будь-яких обмежень навіть щодо його пересування територією України органом досудовому розслідування чи судом не застосовано.
У судовому засіданні представник власника майна заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити у накладенні арешту на майно через пропуск стороною обвинувачення строку для подачі клопотання про накладення арешту на майно, оскільки 24 жовтня 2025 року проведено обшук, під час якого вилучено майно, а прокурор звернувся до суду із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна лише 29 жовтня 2025 року, тобто не протягом 48 годин після вилучення майна. А цей строк поновленню не підлягає.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.
Згідно з ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
За ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Частиною 5 ст.171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Статтею 113 КПК України визначено, що п роцесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Так, відповідно до копії протоколу обшуку, доданого до матеріалів клопотання про арешт майна, обшук за адресою: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_9 , - проведено 24 жовтня 2025 року.
Із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна сторона обвинувачення звернулась 29 жовтня 2025 року.
Таким чином, сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не протягом 48 годин, а тільки через 5 днів, що є окремою підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Доводи прокурора про те, що слідчий направив зазначене клопотання до суду поштою не знайшли свого підствердження в матеріалах клопотання. Так, зокрема, дол клопотання долучений скрін фото з додатку можливо "Нова пошта" про створення відправлення. В даному відправленні без опису вкладення зазначено "документи". Дійсно переконатися в тому що "документи" це саме це клопотання неможливо. Далі в матеріалах клопотання міститься скрін фото також ймовірно з додатку "Нова пошта", де в повідомленні від "Нової пошти" зазначено про те, що не виявлено в ячейці посилки. Твердження прокурора за таких обставин про те, що посилка втрачена не відповідає дійсності. Тут дійсно слідчий суддя вважає, що доводи представника власника майна про те, що посилка взагалі не була "покладена" в ячейку, а була просто створена є більш вірогідною.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.8 КПК України).
Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України (ч.2 ст.22 КПК України).
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч.6 ст.22 КПК України).
Враховуючи, що стороною обвинувачення пропущено строк звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, відтак у задоволенні клопотання про арешт майна необхідно відмовити.
Пунктом 2 ч.1 ст.169 КПК України визначено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.
Слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді (ч.3 ст.169 КПК України).
Керуючись ст.ст.170-173 КПК України,
У задоволенні клопотання, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_11