СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/7592/25
ун. № 759/28509/25
27 листопада 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , та подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2025 року за № 12025105080000605 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Конотоп Сумської області, громадянина України, з не повною вищою освітою, який не працює, не одружений, навчається на ІІ курсі Державного університету інфраструктури та технологій, пільг та утриманців не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 1 ст. 361 та ч.4 ст.185 КК України,
До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , та подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 червня 2025 року за № 12025105080000605 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 1 ст. 361 та ч.4 ст.185 КК України
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105080000605 від 11.06.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 361 та ч.4 ст.185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Електронна комунікаційна система - це сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обміну інформацією шляхом передавання, випромінювання та/або приймання її у вигляді сигналів, знаків, звуків, рухомих або нерухомих зображень чи в інший спосіб.
З метою реалізації свого злочинного умислу направленого на несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи з керування банківськими рахунками АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу до особистих даних ОСОБА_7 , які знав заздалегідь, не узгоджуючи свої дії з ОСОБА_7 , умисно, за допомогою мобільного телефону якій належить ОСОБА_7 , використовуючи всесвітню інформаційну систему загального доступу мобільний Інтернет, шляхом введення пароля та логіну, який знав заздалегідь, до застосунку «Monobank» здійснив авторизацію у вказаному застосунку, після чого кредитна установа ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», отримала особисті дані потерпілої, чим несанкціоновано втрутився до інформаційної (автоматизованої) системи онлайн банкінгу.
Так 25.12.2024 близько 21 год 09 хв ОСОБА_8 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , де він проживав разом зі своєю дівчиною ОСОБА_7 , дочекавшись моменту залишення нею належного їй мобільного телефону без нагляду і відсутністю її в кімнаті користуючись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, переслідуючи умисну корисливу мету, зайшовши на сайт ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та від імені потерпілої здійснив заявку на отримання грошових коштів в кредит на який остання не давала своєї згоди.
Після чого, за результатами розгляду заявки на отримання грошових коштів в кредит на який ОСОБА_7 не давала своєї згоди, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» надано кредит на суму 5600 грн на рахунок ІВAN НОМЕР_1 , який належить потерпілій ОСОБА_7 .
У подальшому, ОСОБА_8 , перебуваючи в тому ж місці, о 21 год 11 хв., усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, порушуючи встановлений діючим законодавством України порядок функціонування банківської системи України, як складової частини кредитно-фінансової системи держави, використовуючи мобільний телефон марки «OPPO», моделі «Reno 11 F 5 G» з підключенням до мережі Інтернет, що належить ОСОБА_7 , діючи з єдиним умислом, направленим на несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи в мобільному додатку «Моnobank»АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» усвідомлюючи, що він не має права законного доступу до неї, з метою незаконного заволодіння коштами, розміщеними на належному потерпілій ОСОБА_7 банківському рахунку НОМЕР_1 , шляхом подолання системи логічного захисту, здійснив вхід, а тим чамим несанкціоноване втручання до зазначеної автоматизованої системи від імені потерпілої ОСОБА_7 , чим вчинив несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи віддаленого доступу «Моnobank» та отримав доступ до особистого кабінету клієнта Інтернет-банкінгу АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» ОСОБА_7 .
Крім того ОСОБА_8 , 25.12.2024 близько 21 год 11 хв, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що згідно указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово було продовжено, з метою власного матеріального збагачення, користуючись мобільним телефоном якій належить на праві власності ОСОБА_7 , попередньо авторизувавшись в особистому кабінеті від імені останньої, в мобільному додатку «Моnobank» шляхом переказу коштів з банківського рахунку НОМЕР_1 , банківської картки № НОМЕР_2 на банківську картку № НОМЕР_3 таємно викрав з рахунку потерпілої грошові кошти в сумі 5600 гривень, чим завдав потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди у вказаному розмірі.
26.11.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 361 та ч.4 ст.185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 361 та ч.4 ст.185 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: показами потерпілого ОСОБА_7 , яка повідомила, що в квітні 2024 року через сайт знайомств в мережі Інтернет познайомилась з хлопцем на ім'я ОСОБА_8 , як стало відомо його прізвище ім'я та по-батькові ОСОБА_8 . Через деякий час вони почали проживати разом та у червні 2024 року винаймали житло, а саме квартиру за адресою АДРЕСА_3 . Вподальшому в червні 2025 їй почали надходити СМС повідомлення про те, що від її імені в ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та було здійснено заявку на отримання грошових коштів в кредит на який вона не давала своєї згоди та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» було надано кредит на суму 5600 грн . Як з'ясувалось зголом це зробив саме ОСОБА_8 ; Показами свідків родичів та знайомої потерпілої, а саме матері ОСОБА_9 , бабусі ОСОБА_10 та знайомої ОСОБА_11 які підтвердили дійсно факт сумісного проживання потерпілої з ОСОБА_8 викрадання грошових коштів останньої , а також взяття кредиту в кредитній установі на ім'я ОСОБА_7 ; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 та п.5 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_8 соже вчинити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення
Так, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні зокрема тяжкого злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми.
При цьому, тяжкість злочину також свідчить про ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння особою, дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її подальшу поведінку. Більше того покарання для осіб, визнаних винними у вчиненні кримінальних правопорушень в період дії воєнного стану, буде призначатися з урахуванням цієї обтяжуючої обставини. Тобто вид і розмір призначеного покарання, у разі визнання ОСОБА_8 винним у вчиненні інкримінованих злочинів, найвірогідніше буде наближеним до максимальної межі, передбаченої КК України, що у сукупності свідчить про наявність реального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, ризик впливу на потерпілих, свідків підтверджуються тим, що підозрюваний особисто знає потерпілих та свідків, місця їх проживання, а отже може шляхом підкупу, вмовлянням чи іншим чином впливати на потерпілих та свідків. Крім того, звертаю увагу суду на те, що саме використання вразливого стану потерпілих через їх вік, технічну необізнаність, потягло за собою можливість вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінуються підозрюваному.
Ризик же вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_8 не працює та може продовжити вчиняти злочини з метою покращення свого матеріального становища, а тому є підстави вважати цілком обґрунтованим ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, останньому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судому засіданні прокурор вказане клопотання підтримав та просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_12 , в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, навчається в університеті на денній формі навчання, та вважає що запобіжний захід у вигляді тримання підвартою є занадто суровим.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані з клопотанням матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють. При цьому, до наданих доказів обґрунтованості підозри не висувається таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Під час судового розгляду встановлено, що у провадженні слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105080000605 від 11.06.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 361 та ч.4 ст.185 КК України.
26.11.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 361 та ч.4 ст.185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 361 та ч.4 ст.185 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: показами потерпілого ОСОБА_7 , яка повідомила, що в квітні 2024 року через сайт знайомств в мережі Інтернет познайомилась з хлопцем на ім'я ОСОБА_8 , як стало відомо його прізвище ім'я та по-батькові ОСОБА_8 . Через деякий час вони почали проживати разом та у червні 2024 року винаймали житло, а саме квартиру за адресою АДРЕСА_3 . Вподальшому в червні 2025 їй почали надходити СМС повідомлення про те, що від її імені в ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та було здійснено заявку на отримання грошових коштів в кредит на який вона не давала своєї згоди та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» було надано кредит на суму 5600 грн . Як з'ясувалось зголом це зробив саме ОСОБА_8 ; Показами свідків родичів та знайомої потерпілої, а саме матері ОСОБА_9 , бабусі ОСОБА_10 та знайомої ОСОБА_11 які підтвердили дійсно факт сумісного проживання потерпілої з ОСОБА_8 викрадання грошових коштів останньої , а також взяття кредиту в кредитній установі на ім'я ОСОБА_7 ; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
При цьому, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність підозрюваної до вчинення злочину, підозра у якій йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для кримінального провадженні; незаконного впливу на свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків неналежної процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_8 , ступінь участі у вчиненому, а також обставини, у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, що характеризують підозрюваного, який раніше не судимий, має місце реєстрації та постійне місце проживання, не одружений, навчається на ІІ курсі Державного університету інфраструктури та технологій.
За встановлених у судовому засіданні обставин, слідчий суддя вважає, що підозрюваний знаючи, що за кримінальне правопорушення, вчинення якого йому інкримінується, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного від суду, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися від органів досудового розслідування.
Щодо існування інших, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, на наявність яких у клопотанні посилається слідчий, слідчий суддя вважає, що в цій частині клопотання є недоведеним, та є припущенням з боку органу досудового розслідування, що не доведено і прокурором в судовому засіданні.
При цьому, слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Разом з тим, прокурором у судовому засіданні не доведено, що більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, який би міг бути застосованим до підозрюваного ОСОБА_8 , не зможе в повній мірі запобігти ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оскільки обставин, необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, з огляду на встановлені обставини та особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до стійкого переконання про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, слідчий суддя виходить із необхідності уникнення ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Згідно вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим та прокурором у обґрунтуванні клопотання.
Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що в даному провадженні існують підстави для застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_12 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, що на думку слідчого судді, зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та який, з урахуванням усіх обставин справи, буде достатнім запобіжним заходом для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання виникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
З урахуванням викладеного та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, з метою забезпечення належного проведення досудового розслідування, явки підозрюваного для проведення слідчих та процесуальних дій у провадженні тощо, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови в задоволення клопотання про застосовування відносно ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного певні обов'язки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 206, 208, 376 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання слідчого відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги в м. Києві, в межах строку досудового розслідування, тобто до 26 січня 2026 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_8 , наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відлучатися за межі м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_8 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виконання ухвали доручити органу національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Копію ухвали про обрання запобіжного заходу вручити підозрюваному та прокурору.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 01 грудня 2025 року о 12 год. 30 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1