Справа № 752/29366/25
Провадження №: 1-кп/752/2580/25
03.12.2025 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
під час проведення у залі судового засідання у місті Києві відкритого підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні № 12025100010002624за обвинуваченням ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Георгіївка Лутугинського району Луганської області, українець, громадянин України, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
До Голосіївського районного суду міста Києва 01.12.2025 надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України (напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану), відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.09.2025 у кримінальному провадженні № 12025100010002624, а також реєстр матеріалів досудового розслідування.
03.12.2025 у підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 діб без визначення застави. Згідно з виступом прокурора, запобіжний захід спрямований на усунення ризику незаконного впливу обвинуваченим на свідків з метою зміни їх показань на свою користь, а також ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.
У тексті самого клопотання вказується про те, що ОСОБА_4 висунуто обґрунтоване обвинувачення у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти власності, поєднаного із заподіянням шкоди здоров'ю особи, зібрані органом досудового розслідування докази у своїй сукупності є вагомими і доводять вину у вчиненні інкримінованого діяння.
Відповідно до поданого клопотання, метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків і потерпілого у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Зазначено, що усвідомлення ОСОБА_4 тяжкості висунутого обвинувачення, небажання бути засудженим - обумовлює ризик втечі та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Обвинувачений та захисник просили суд застосувати інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. Зокрема обвинувачений послався на те, що він фактично є сиротою, проживає з дідом, якому більше 80-и років та бабою, якій більше 70-и років, вони є внутрішньо-переміщеними особами, навчався у двох ВИШах, навчання залишив, бо влаштовувався у військо, проте його не взяли, бо він мав проблеми зі здоров'ям. Також зазначив, що він позитивно характеризується за місцем мешкання, йому є де проживати, тоді як в умовах слідчого ізолятора наявні ускладнення з перебуванням зважаючи на стан здоров'я (після ув'язнення йому провели операцію з видалення селезінки), потребує спеціального дієтичного харчування, не може залазити на другий ярус нар у камері.
Для вивчення судом та долучення до матеріалів справи захисник надав документи, що характеризують особу обвинуваченого, доводять наявність у нього статусу внутрішньо-переміщеної особи, позитивних характеристик, операційного втручання.
Розглядаючи питання запобіжного заходу, суд зазначає наступне.
Приписами розділу ІІ КПК України визначено, що у кримінальному провадженні, з метою його дієвості, можуть бути застосовані заходи забезпечення, до яких, серед іншого, належать запобіжні заходи, у тому числі тримання під вартою.
Правові підстави для вирішення судом питання про зміну, продовження запобіжного заходу під час підготовчого судового розгляду визначені ч. 3 ст. 315 КПК України, правові підстави для застосування запобіжного заходу закріплені у ч. 2 ст. 177 КПК України і ним є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті (переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (ч. 1 ст. 177 КПК України).
У ч. 1 ст. 183 КПК України закріплено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України крім випадків, передбачених ч.6, 8 ст. 176 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як з'ясовано судом, 05.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження № 12025100010002624 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
31.10.2025 відбулася зміна правової кваліфікації кримінального правопорушення на ч. 4 ст. 187 КК України.
За ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06.08.2025 у вказаному кримінальному провадженні до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 03.11.2025.
Відповідно до ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 31.10.2025 у кримінальному провадженні № 12025100010002624 від 05.09.2025 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 на 36 днів, тобто до 05.12.2025.
01.12.2025 до Голосіївського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні.
Проаналізувавши доводи прокурора та позицію захисту, суд вважає, що ризики переховування від суду, незаконного впливу на свідків та потерпілих, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення нового кримінального правопорушення наявні на цей час не зникли, адже свідки, потерпілі, не допитувалися, а усвідомлення тяжкості покарання, яке передбачене законодавством за інкриміновані статті кримінального закону обґрунтовано викликає небажання бути засудженим.
У той же час, на переконання суду зазначені ризики не є настільки високими, що повинні обумовлювати подальше утримання обвинуваченого саме під вартою, адже вони можуть бути мінімалізовані та убезпечені в більш стриманіший спосіб, шляхом застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Позиція суду ґрунтується на тому, що докази сторони обвинувачення вже зібрані, тобто ОСОБА_4 не перешкоджатиме слідству у їх акумуляції, документуванні події інкримінованого йому діяння, збереженню. Перебування в межах квартири, де він зареєстрований як внутрішньо-переміщена особа з установленням контролю за відбуттям домашнього арешту працівниками органів внутрішніх справ, видається дієвим заходом для того, щоб ризики переховування від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином були забезпечені.
При цьому, суд враховує особу обвинуваченого, який за місцем мешкання характеризується позитивно, наявність у нього сталих соціальних зв'язків з близькими - дідом і бабою, які є його єдиними родичами поза межами тимчасово окупованої території.
Крім того, критично важливим видається стан здоров'я ОСОБА_4 який переніс оперативне втручання з видалення селезінки у період перебування під вартою, потребує спеціального харчування і лікування.
Характеристики обвинуваченого з Бориспільської міської ради та поліцейського офіцера громади сектору взаємодії громад Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області є виключно позитивними та не викликають сумнів у їх достовірності.
За відомостями, отриманими на адвокатський запит Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" повідомило, що ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні з 17:30 10.09.2025 з діагнозом: Закрита травма живота, двохмоментний розрив селезінки, гемоперитонеум. Київська міська медична установа філії Державної установи "Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України" в м. Києві та Київській області на адвокатський запит повідомила, що ОСОБА_4 має наступні діагнози: тріщина проміжкової клиноподібної кістки правої стопи, загострення панкреатиту, закрита травма живота, двохмоментний розрив селезінки, гемоперитонеум.
Домашній арешт, у розумінні ст. 181 КПК України полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
За приписами ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Згідно з наявними в матеріалах кримінальної справи документами, адресою місця мешкання ОСОБА_4 є АДРЕСА_2 , яка підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Названа адреса відповідає даним, які доводять право обвинуваченого перебувати в цій квартирі, а тому цілком відповідає місцю для відбуття домашнього арешту.
За наведених обґрунтувань суд вважає за можливе змінити запобіжний захід щодо ОСОБА_4 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з використанням електронних засобів контролю та покладенням обов'язків за ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 181, 183, 315, 372, 395 КПК України, суд
1.Клопотання прокурора відхилити.
2.Клопотання захисту задовольнити.
3.Змінити запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 12025100010002624 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , включно, окрім прибуття до суду в цьому кримінальному провадженні, відбуття до укриття у разі оголошення сигналу "Повітряна тривога", відвідування медичних (лікувальних) закладів з надання медичної допомоги, з покладенням зобов'язань:
3.1здати на зберігання уповноваженому органу державної влади за місцем відбуття цілодобового домашнього арешту свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
3.2прибувати до суду за першою вимогою;
3.3утриматися від спілкування зі свідками та потерпілим у цьому кримінальному провадженні.
4.Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти в порядку приписів ч. 3 ст. 202 КПК України.
5.Відлік строку запобіжного заходу рахувати з 03.12.2025.
6.Строк дії ухвали встановити до 31.01.2026 включно.
7.Роз'яснити обвинуваченому, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
8.Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноваженого прокурора.
9.Зобовязати територіальний відділ поліції за місцем відбуття домашнього арешту обвинуваченого негайно поставити ОСОБА_4 на облік і повідомити про це суд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 04.12.2025 о 09:50.
Суддя ОСОБА_1