Дата документу 25.11.2025Справа № 554/8829/25
Провадження № 2/554/3886/2025
Іменем України
25 листопада 2025 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді Михайлової І.М.,
за участі секретарів судового засідання Васюти А.Є., Станкевич Н.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
третьої особи ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про визнання права власності за набувальною давністю,
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку квартири АДРЕСА_1 за набувальною давністю.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 безперервно проживає у спірній квартирі. Квартира АДРЕСА_1 набута у власність її матір'ю ОСОБА_4 , яка у подальшому змінювала прізвища на ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . У 2009 році ОСОБА_3 виїхала до АРК, м. Севастополь і більше у спірну квартиру не поверталася. Згідно із рішенням Октябрського районного суду м. Полтави у справі № 2-4229/2009 за позивачем, як за малолітньою донькою ОСОБА_4 , зареєстровано право власності на частину спірної квартири, а саме 03.03.2010 року. Відповідач не поверталася до спірної квартири, постійно змінює прізвища, у зв'язку із необхідністю розшуку відповідача, ОСОБА_1 звернулася до правоохоронних органів із заявою про встановлення її місцезнаходження (кримінальне провадження № 12024170420001637 від 25.04.2025 року). З 2010 року відповідач не утримує та не обслуговує належне їй майно. 18.04.2023 року ОСОБА_1 подарувала належну їй частку своїй бабусі ОСОБА_2 . Попри це, продовжує на протязі останніх п'ятнадцяти років проживати у спірній квартирі, утримує її, сплачує комунальні платежі, оформила технічну документацію на квартиру у 2009 та 2023 році, добросовісно володіє та користується спірною квартирою. Посилаючись на норми ст.ст. 319, 322, 344, 360 ЦК України просила позов задовольнити.
14.07.2025 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 надіслала до суду пояснення, у яких підтвердила фактичні обставини, викладені у позовній заяві та просила позов задовольнити.
21.07.2025 року АТ «Полтаваобленерго» повідомило про те, що за адресою: АДРЕСА_2 споживачем є ОСОБА_1 , яка станом на 01.01.2019 року мала заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 17,09 грн. На підставі договору про відступлення права вимоги між АТ «Полтаваобленерго» та ТОВ «Полтаваенергозбут» заборгованість відступлена. Підтвердити відсутність заборгованості за період з 01.01.2019 року по 01.06.2025 року немає можливості.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 23.06.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Цією ж ухвалою суду було вирішено клопотання позивача, які надійшли одночасно з позовом.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 14.08.2025 року закрито підготовче провадження у справі, призначено її до судового розгляду.
08.09.2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про доручення до матеріалів справи документів, що підтверджують відсутність заборгованості та сплату комунальних платежів позивачем за адресою: АДРЕСА_2 (щодо водопостачання та водовідведення).
12.09.2025 року надійшов лист ТОВ «Полтаваенергозбут» про відомості щодо розрахунків за спожиту енергію за особовим рахунком № НОМЕР_1 , що відкритий на ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
12.10.2025 року до суду надійшов лист КП Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» про надіслання довідки про стан розрахунків за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.12.2009 року по 31.05.2025 року ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
13.10.2025 року до суду надійшли заяви ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про розгляд цивільної справи за їх відсутності, позов просили задовольнити.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 13.10.2025 року клопотання позивача про витребування доказів задоволено, витребувано в Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області копію матеріалів кримінального провадження № 12024170420001637 від 19.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
13.11.2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи доказів розшуку ОСОБА_3 та пояснювальної записки ОСОБА_2 .
Також, на запит суду, надійшли матеріали кримінального провадження № 12024170420001637 від 19.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про місце та час слухання справи повідомлена належним чином.
Згідно із відповіддю Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради від 11.07.2025 року № 01-12-05-09/10134 відсутні відомості щодо реєстрації ОСОБА_4 .
Відповідач повідомлена про розгляд справи відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом опублікування 25.08.2025 року та 14.10.2025 року оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України, які розміщені за десять днів до дати ухвалення цього рішення (а.с.127, 171).
Право надати відзив на позовну заяву відповідач не реалізувала та не повідомила суд про причини неявки в судове засідання.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити у повному обсязі.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінюючи докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно із рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 03.09.2009 року у справі № 2-4229/2009 зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_10 , СГІРФО Октябрського РВ ПМУ ГУ МВС України в Полтавській області, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання права власності на частину квартири, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ПП «Інвентаризатор», приватного нотаріуса Колотілова Олександра Михайловича про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири задоволено. Визнано частково недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 15.07.2003 року, укладений між ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_17 в частині не включення в даний договір в якості покупця неповнолітню ОСОБА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 . ПП «Інвентаризатор» дозволено зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 06.05.2009 року, укладений ОСОБА_14 та ОСОБА_18 . Повернуто сторони за договором у первісний стан. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 341506824 від 03.08.2023 року квартира АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 27200561) загальною площею 65,8 кв.м., житловою площею 51,1 кв.м., загальною вартістю 11686 грн належить на праві приватної власності: частина ОСОБА_1 та частина - ОСОБА_19 . Право спільної часткової власності зареєстровано 03.03.2010 року.
Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно частина квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2722096553080) на праві спільної часткової власності з 18.04.2023 року належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування, НСК060592-060593, р.№ 901, виданого 18.04.2023 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Носовою Ж.Б.
Отже, згідно із договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Носовою Ж.Б. 18.04.2023 року, р.№060593, ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Технічний паспорт на вказану квартиру, виданий 11.04.2023 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_20 , інвентаризаційна справа № 6-3830-23, на замовлення ОСОБА_1 .
Відповідно до звіту про оцінку квартири АДРЕСА_1 , виданого ТОВ «Фактор-Експерт», ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 29.05.2025 року становить 2288000 грн, в тому числі - частки об'єкту становить 1144000 грн.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_21 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 1475, а також копією свідоцтва про переміну прізвища серії НОМЕР_3 .
Згідно із копіями свідоцтв про зміну імені серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 , ОСОБА_22 ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінила прізвище на ОСОБА_5 , а у 2009 році - на ОСОБА_23 .
Згідно із Витягом з реєстру територіальної громади від 25.04.2023 року № 2023/003230605, адресою місця проживання ОСОБА_1 у період з 16.11.2004 року по 24.04.2023 року зазначено квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12024170420001637 від 19.10.2024 року згідно із заявою ОСОБА_1 про повідомлення про вчинення кримінального правопорушення із коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, матір ОСОБА_1 - ОСОБА_4 з 2009 року переїхала на постійне місце проживання в АРК, м. Сімферополь та припинила виходити на зв'язок, її фактичне місце перебування невідоме.
Згідно із інформацією АТ «Полтаваобленерго» за адресою: АДРЕСА_2 споживачем є ОСОБА_1 , яка станом на 01.01.2019 року мала заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 17,09 грн. На підставі договору про відступлення права вимоги між АТ «Полтаваобленерго» та ТОВ «Полтаваенергозбут» заборгованість відступлена. Підтвердити відсутність заборгованості за період з 01.01.2019 року по 01.06.2025 року немає можливості.
Відповідно листа ТОВ «Полтаваенергозбут» про відомості щодо розрахунків за спожиту енергію за особовим рахунком № НОМЕР_1 , що відкритий на ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , заборгованість станом на серпень 2025 року становить 509,78 грн.
Згідно із листом КП Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» про надіслання довідки про стан розрахунків за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.12.2009 року по 31.05.2025 року ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою станом на травень 2025 року наявна переплата в розмірі 337 грн.
Крім того, позивачем та третьою особою долучено до матеріалів справи копії та оригінали розрахункових книжок ОСОБА_1 за спожиту електричну енергію, за квартиру, за користування природним газом та про сплату інших комунальних послуг за користування спірною квартирою у зазначений у позові період.
Судом також за клопотанням позивача, викликано та допитано свідка ОСОБА_24 , який повідомив, що з 2008 року проживає в у квартирі АДРЕСА_3 . Знайомий із позивачкою, допомагає іноді їй по господарству, ремонтує електрику, сантехніку. Пам'ятає, що матір позивачки ОСОБА_4 у 2009 році поїхала у невідомому напрямку, мабуть у АРК, позивач постійно проживає у зазначеній квартирі та обслуговує її.
Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч.1 ст.344 ЦК України, таких як: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.
Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до ст.344 ЦК України необхідно виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном). Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для правомірного володіння майном.
Отже, йдеться про добросовісне, безтитульне заволодіння майном особою, яка у подальшому може претендувати на набуття цього майна у власність за набувальною давністю.
Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном, то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може набути право власності на нього, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.
Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об'єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю, якщо воно прийнято в експлуатацію.
Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов'язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.
Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у ЦК України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.
Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 року у справі № 910/17274/17.
У постановах від 15.11.2022 року у справі № 293/1061/21, від 15.06.2023 року у справі № 359/8844/20, від 21.02.2024 року у справі № 756/6953/2017 Верховний Суд зазначив, що позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши докази у справі, заслухавши позивачку, третю особу, свідка, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , оскільки сам по собі факт користування позивачкою спірним нерухомим майном не є підставою для виникнення у неї права власності за набувальною давністю. При цьому власником 1/2 частини спірної квартири є ОСОБА_3 , яка не відмовилася від права власності на спірний об'єкт нерухомого майна, що виключає можливість набуття позивачкою права власності на спірне нерухоме майно за набувальною давністю.
Позивачка знала, що 1/2 частина квартири належить відповідачеві ОСОБА_4 , а інша частина квартири належала позивачці, яку ОСОБА_1 у 2023 році подарувала третій особі - ОСОБА_2 . Відтак, позивач ОСОБА_1 не є добросовісним набувачем, а відкритість і безперервність користування нею спірним нерухомим майном не є достатньою підставою для набуття права власності на спірне нерухоме майно за правилами набувальної давності, в порядку ст. 344 ЦК України.
Таким чином, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 за набувальною давністю, слід відмовити.
Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 13, 81, 259, 263-265, 268, 352-356 ЦПК України, на підставі ст. 344 ЦК України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про визнання права власності за набувальною давністю, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації та проживання - невідомі, РНОКПП НОМЕР_7 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_8 .
Повний текст рішення кладено 04 грудня 2025 року.
Суддя І.М. Михайлова