19 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 910/4637/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,
за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.
за участю представників:
відповідно до протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Казино "Прем'єр Палац"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2024
(суддя - Івченко А.М.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2025
(Колегія суддів у складі: Отрюх Б.В. - головуючий, Остапенко О.М., Сотніков С.В.)
у справі №910/4637/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Казино "Прем'єр Палац"
про банкрутство,-
1. 23.08.2024 від Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей до Господарського суду міста Києва надійшла заява з уточненими грошовими вимогами до боржника.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
2. Оскаржується ухвала Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/4637/24, якою, зокрема, визнано кредитором у справі № 910/4637/24 по відношенню до боржника Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей на суму 6 254 009,20 грн - четверта черга.
3. Також оскаржується постанова Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2025, якою ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/4637/24 залишено без змін.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
4. До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Казино "Прем'єр Палац" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 у справі №910/4637/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у визнанні грошових вимог Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.
5. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:
5.1. Скаржник посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України як на підставу касаційного оскарження та вказує, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, а саме:
- у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18 від 22.12.2022 у справі №910/14923/20 щодо підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство;
-у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18 від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 11.02.2020 у справі №904/8484/16, від 07.08.2019 у справі №922/1014/18 щодо застосування ст.ст. 45 - 47 КУзПБ.
5.2. Також як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України. В обґрунтування вказаної підстави скаржник зазначає, що відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування у сукупності та пов'язаності норм права у подібних правовідносинах, зокрема, статей 45-47 КУзПБ, статті 74 ГПК України щодо доведеності існування та розміру вимог КРАІЛ судовим рішенням у справі за адміністративним позовом про стягнення боргу за ліцензійними платежами, а також відповідно статей 7 КУзПБ та статей 4, 19 КАСУ щодо неможливості вирішення вимог КРАІЛ про стягнення боргу до Державного бюджету за ліцензійними платежами в господарському судочинстві загалом та у справі про банкрутство зокрема.
5.3. Скаржник також вказує про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права статті 51 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор", у подібних правовідносинах щодо можливості примусового стягнення ліцензійних платежів за відсутності прямої норми спеціального Закону.
5.4. Вважає, що у даному випадку відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування у сукупності та пов'язаності у подібних правовідносинах норм права статей 19 Конституції України у пов'язаності з приписами статті статті 8 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" щодо наявності у КРАІЛ повноважень звертатися до суду із кредиторськими вимогами у справах про банкрутство.
5.5. Вказує, про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо наявності обов'язку Боржника відповідно до частин четвертої та шостої статті 49 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" сплачувати ліцензійний платіж за черговий рік дії ліцензії на організацію та проведення азартних ігор у гральних закладах казино після фактичного припинення дії такої ліцензії.
5.6. Крім того, Скаржник посилається на правовий висновок, викладений постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 та вказує, що в порушення зазначеної позиції суди не перевірили та не здійснили перерахунок правильних сум згідно статті 625 ЦК України, внаслідок чого невірно проведений розрахунок призвів до завищення суми визнаних судом кредиторський вимог.
Відзиви
6. Від Державного агентства України "ПЛЕЙСІТІ" (ухвалою Господарського суду у м. Києві від 24.09.2025 замінено кредитора у справі № 910/4637/24 Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей на Державне агентство України ПлейСіті) надійшов відзив на касаційну скаргу у якому наводяться аргументи щодо необхідності залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваних судових рішень.
Інші заяви та клопотання
7. Відсутні.
Розгляд касаційної скарги Верховним Судом
8. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, виходячи з наступного.
9. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
10. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 визнано кредиторами у справі № 910/4637/24 по відношенню до боржника: - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопоставка» на суму 111 974 056,00 грн, з яких: 6 056,00 грн. - перша черга; 111 968 000,00 грн. - четверта черга; - Приватне акціонерне товариство «Готель «Прем'єр Палац» на суму 6 236 020,87 грн, з яких: 6 056,00 грн. - перша черга; 6 229 964,87 грн. - четверта черга; - Товариство з обмеженою відповідальністю «ХТЛ Україна» на суму 6 189 262,30 грн, з яких: 6 056,00 грн. - перша черга; 6 183 206,30 грн. - вимоги, що забезпечені заставою майна боржника; - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гральний клуб «ЛОРД» на суму 1 011 966,27 грн, з яких: 6 056,00 грн. - перша черга; 1 005 910,27 грн. - четверта черга; - Головне управління ДПС у м. Києві, які відокремлений підрозділ ДПС на суму 104 325 976,35 грн, з яких: 6 056,00 грн. - перша черга; 31 536 471,92 грн - третя черга; 72 783 448,43 грн. - шоста черга; - Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей на суму 152 646 056,00 грн, з яких: 6 056,00 грн - перша черга; 152 640 000,00 грн - четверта черга; зобов'язано розпорядника майна боржника надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства; зобов'язано розпорядника майна боржника провести збори кредиторів та комітет кредиторів у строк до 23.11.2024; зобов'язано розпорядника майна боржника проаналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; надати письмові докази про розмір активу та пасиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Казино "Прем'єр Палац", наявну дебіторську заборгованість; зобов'язано розпорядника майна боржника надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника; визначено дату проведення підсумкового судового засідання у справі на 27.11.24.
В судовому засіданні представники учасників провадження у справі надали пояснення по справі.
Судом розглянуто заяву Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей з додатковими грошовими вимогами до боржника, яка надійшла з пропуском встановленого строку.
Боржник заперечив щодо цих вимог з підстав того, що штрафні санкції не передбачені законом та розраховані за незрозумілий період.
КРАІЛ у поданій заяві просила суд визнати за невиконання боржником грошового зобов'язання інфляційні втрати на суму 2 898 895,86 грн та 3 % річних на суму 3 355 113,34 грн.
11. КРАІЛ відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі - Закон) здійснює державне регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор.
12. Згідно з частиною п'ятою статті 6 Закону Уповноважений орган є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей, та утворюється Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Діяльність Уповноваженого органу спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
13. Повноваження Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей у сфері організації та проведення азартних ігор встановлені Законом та Положенням про Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 891.
14. Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу України з процедури банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
15. Пунктом 9 частини першої статті 8 Закону передбачено, що під час реалізації державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор Уповноважений орган виконує функції органу ліцензування господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, приймає рішення про видачу та анулювання ліцензій у порядку, встановленому цим Законом.
16. На підставі вищезазначених положень Закону КРАІЛ здійснює видачу суб'єктам господарювання ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор (далі - ліцензії).
17. Такі ліцензії, відповідно до частини першої статті 49 Закону, видаються Уповноваженим органом після отримання документа, що підтверджує внесення плати за перший рік дії відповідної ліцензії згідно із Законом.
18. Відповідно до частин четвертої та шостої статті 49 Закону, щорічна плата за ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор за кожен рік дії ліцензії сплачується не пізніше, ніж за тридцять днів до початку кожного наступного року дії ліцензії. Щорічна плата за ліцензії на гральний автомат, гральний стіл, букмекерський пункт за кожен рік дії ліцензії сплачується не пізніше, ніж за тридцять днів до початку кожного наступного року дії ліцензій.
19. Суди попередніх інстанцій встановили, що:
29.06.2021 КРАІЛ було прийнято рішення № 394 «Про видачу ТОВ «Казино «Прем'єр Палац» ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино» і після отримання документа, що підтверджує внесення плати за перший рік дії ліцензії 12.07.2021 видано ліцензію.
27.07.2021 КРАІЛ було прийнято рішення № 449 «Про видачу ТОВ «Казино «Прем'єр Палац» ліцензій на гральний стіл» і після отримання документа, що підтверджує внесення плати за перший рік дії ліцензії 06.08.2021 видано ліцензії.
11.08.2021 КРАІЛ було прийнято рішення № 487 «Про видачу ТОВ «Казино «Прем'єр Палац» ліцензій на гральні автомати» і після отримання документа, що підтверджує внесення плати за перший рік дії ліцензії 13.08.2021 видано ліцензію.
20. Відповідно до пунктів 1 та 18 частини першої статті 15 Закону організатор азартних ігор у своїй діяльності, зокрема, зобов'язаний дотримуватися вимог цього Закону, ліцензійних умов, що регулюють провадження того виду господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, на який вони мають ліцензію, а також інших нормативно-правових актів України та своєчасно вносити плату за відповідну ліцензію або ліцензії, які отримав такий організатор азартних ігор.
21. Такі ж норми передбачені підпунктами 1 та 17 пункту 25 Ліцензійних умов провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2020 р. № 1341 (далі - Ліцензійні умови), відповідно до яких організатор азартних ігор зобов'язаний дотримуватися вимог Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», цих Ліцензійних умов, а також інших нормативно-правових актів України та своєчасно вносити плату за відповідну ліцензію або ліцензії, які отримав такий організатор азартних ігор.
22. Таким чином, Законом та Ліцензійними умовами встановлено обов'язок суб'єктів господарювання сплачувати за ліцензію для провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.
23. Пунктом 6 частини першої статті 51 Закону передбачено, що підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є несплата або прострочення здійснення плати за ліцензію понад два місяці.
24. У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 в Україні введено правовий режим воєнного стану.
25. Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 314).
26. Пунктом 1 Постанови № 314 зокрема було визначено, що у період воєнного стану право на провадження господарської діяльності може набуватися суб'єктами господарювання на підставі подання до Міністерства економіки, а суб'єктами господарювання, що здійснюють охоронну діяльність, - до Міністерства внутрішніх справ, декларації про провадження господарської діяльності (далі - декларація), що містить відомості згідно з додатком 1, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензій або інших результатів надання публічних послуг), крім видів господарської діяльності за переліком згідно з додатком 2.
27. При цьому, в додатку 2 до Постанови 314 «Перелік видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання декларації в умовах воєнного стану» був зазначений вид діяльності «Діяльність на ринку азартних ігор» із зазначенням виду документа, який дає право на провадження господарської діяльності - «ліцензія».
28. Разом з тим, підпунктом 5 пункту 1 Постанови 314 (у редакції постанови від 03.05.2024) було визначено, що строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними відстрочуються на строк, зазначений у цьому підпункті.
29. Таким чином, Постанова № 314 не звільняла організаторів азартних ігор від сплати за ліцензії, а лише відстрочувала оплату за них до кінця військового стану та три місяці з дня його припинення.
30. Однак, сплата за наступний рік дії ліцензії ТОВ «Казино «Прем'єр Палац» внесена не була, що встановлено судами попередніх інстанцій.
31. 28.02.2023 Урядом було прийнято постанову № 173 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 р. № 314» та відновлено обов'язок організаторів азартних ігор сплачувати щорічні платежі за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор, передбачені Законом, а також встановлено граничний строк для сплати всіх несплачених платежів за відповідні ліцензії тридцять днів з дня набрання чинності цією постановою. Тобто до 04.04.2023 організатори азартних ігор повинні були погасити заборгованість.
32. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до розрахунку, що був доданий до заяви з кредиторськими вимогами КРАІЛ плановий термін для сплати за ІІ рік дії ліцензії на діяльність у Боржника настав 13.06.2022, за 7 ліцензій на гральний стіл 07.07.2022, за 45 ліцензій на гральні автомати 14.07.2022. Плановий термін для сплати за ІІІ рік дії ліцензії на діяльність у Боржника настав 13.06.2023, за гральне обладнання строк не настав тому КРАІЛ їх не заявляла.
33. Зважаючи, що Закон передбачає оплату за ліцензії наперед, тобто за 30 днів до початку наступного року дії ліцензії, і в силу положень частини восьмої статті 49 Закону не передбачає повернення сплаченої частини плати за ліцензії у разі прийняття рішення про анулювання, аргументи Боржника про неправомірність вимог КРАІЛ в частині слати за ліцензії за ІІІ рік дії ліцензії не відповідають дійсним обставинам, оскільки до 13.06.2023 Боржник повинен був сплатити за третій рік дії ліцензії, що встановлено судами попередніх інстанцій.
34. Згідно частини третьої статті 11 та частини першої статті 13 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
35. При цьому, в силу приписів частини першої статті 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
36. Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
37. Цивільне зобов'язання передбачає наявність обов'язку боржника стосовно кредитора, якому кореспондується право кредитора вимагати у боржника виконання відповідного обов'язку, і таке зобов'язання з огляду на частини другу та третю статті 11 ЦК України може виникати на підставі договорів та інших правочинів, внаслідок завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, з інших юридичних фактів, безпосередньо з актів цивільного законодавства тощо.
38. Відповідно до положень статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
39. При цьому, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
40. Таким чином, у випадку несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання він відповідно до вимог частини другої статті 625 ЦК України повинен сплатити кредитору, крім суми основного боргу, також суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та 3 % річних від простроченої суми.
41. При цьому у кредитора, відповідно до положень частини другої статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.
42. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, і вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (п. 43 цієї Постанови). Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України - міра відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
43. Враховуючи наведене, що правовідношення, в якому у зв'язку з настанням строку, встановленого Законом, для сплати щорічної плати за ліцензії виникло зобов'язання ТОВ «Казино «Прем'єр Палац» сплатити кошти за здійснення господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор за виданими КРАІЛ ліцензіями на виконання статті 49 Закону, є грошовим зобов'язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
44. Суди попередніх інстанцій перевірили наданий кредитором розрахунок кредиторських вимог.
45. Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
46. З урахуванням викладеного, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку що при постановленні ухвали Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 у справі № 910/4637/24 було правильно застосовано приписи ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
47. Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
48. З урахуванням того, що при постановленні ухвали Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 у справі № 910/4637/24 було правильно застосовано приписи ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, колегія суддів суду касаційної інстанції, на підставі приписів ст. 309 ГПК України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення та про залишення без змін оскаржуваних судових рішень.
Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Казино "Прем'єр Палац" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 у справі № 910/4637/24 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.І. Картере
К.М. Огороднік