02 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 905/86/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Вронської Г. О., Губенко Н. М.,
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ПРОМ ГРУП"
на рішення Господарського суду Донецької області від 24.04.2025
(суддя Курило Г. Є.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2025
(головуючий - Тихий П. В., судді - Гребенюк Н. В., Плахов О. В.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ПРОМ ГРУП"
до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області
про стягнення 55 622 188,60 грн.
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДС ПРОМ ГРУП" (далі - позивач, скаржник) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Служби автомобільних доріг у Донецькій області (далі - відповідач) про стягнення 55 622 188,60 грн, з яких: 47 412 078,80 грн заборгованості, 5 578 542,44 грн - інфляційного збільшення та 2 631 567,36 грн - 3% річних (з урахування заяви б/н від 15.09.2024 про зміну предмета позову).
2. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору № 2-82 від 20.08.2021 в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи.
3. 24.04.2025 Господарський суд Донецької області ухвалив рішення, яке залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2025, яким у задоволенні позову відмовив повністю.
4. Суд першої інстанції дійшов висновків, з якими погодився суд апеляційної інстанції, що докази на підтвердження обґрунтувань відповідача, що роботи були виконані позивачем з недоліками, які не були усунуті, є більш вірогідними, ніж докази надані позивачем на підтвердження позовних вимог; наданими позивачем до матеріалів справи документами не доведено, що ним усунуто невідповідність показників рівності вирівнюючого шару вимогам ДБН В.2.3-4:2015 та СОУ 42.1-37641918-128:2019; акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3), що покладені у підставу позову, не підписані відповідачем правомірно, у зв'язку з недоліками виконаних робіт, виправлення яких позивачем не доведено суду, тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу є необґрунтованою й не підлягає задоволенню; враховуючи недоведеність позивачем правових підстав для стягнення з відповідача суми основної заборгованості, у задоволенні інших вимог (похідних) щодо стягнення з останнього 3% річних та інфляційних витрат також слід відмовити.
5. 14.10.2025 позивач подав до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. 22.10.2025 скаржник подав до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" додаткові пояснення.
7. 03.11.2025 Верховний Суд постановив ухвалу, якою додаткові пояснення, розцінив як доповнення до касаційної скарги та залишив їх без розгляду згідно з частиною другою статті 118 ГПК України, оскільки подані поза межами строку, встановленого частиною першою статті 298 ГПК України; касаційну скаргу залишив без руху із наданням скаржнику строку для приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої, пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України - уточнення підстав касаційного оскарження судових рішень та сплати судового збору за подання цієї скарги.
8. 07.11.2025 скаржник подав до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" на виконання ухвали суду заяву про усунення недоліків, до якої додав уточнену редакцію касаційної скарги, а також квитанцію про сплату судового збору.
9. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 287 цього Кодексу.
10. Обґрунтовуючи наявність випадку відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми права, а саме:
- статей 525, 526, 853, 854, 882 Цивільного кодексу України, щодо безпідставного ухилення замовника від прийняття та оплати робіт, без надання підряднику обґрунтування стосовно виявлених недоліків чи інших порушень, які унеможливили їх прийняття, і не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від у справі № 921/262/18 (щодо обов'язку замовника прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт), від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20 (щодо порядку врегулювання між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин), від 30.08.2023 у справі № 916/2581/20 (щодо обов'язку суду встановлювати не тільки формальний факт наявності відмови від підписання акту виконаних робіт, а і її обґрунтованості її доводів, знаходження їх у причинно-наслідковому зв'язку з неможливістю здійснити приймання робіт повністю або частково, їх конкретності, достатності та об'єктивної необхідності);
- статей 837, 853, 882 Цивільного кодексу України і не врахували висновки щодо їх застосування, викладені у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 910/13114/18 (аналогічні висновки, викладені у постановах від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, від 18.07.2019 у справі № 910/6491/18, від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18, від 19.09.2022 у справі № 913/703/20) про те, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта, і виникнення за таким актом прав та обов'язків, можливе за умови реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором; від 27.03.2018 у справі № 927/414/17, від 04.06.2018 у справі № 908/3519/16, від 05.06.2018 у справі № 910/16804/17, від 26.06.2018 у справі № 902/1370/15, від 19.09.2018 у справі № 905/1090/17, від 06.08.2018 у справі № 911/662/17, від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18, від 18.07.2019 у справі № 910/6491/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20 про те, що підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від його підписання; обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт, негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) покладений саме на замовника; щодо стягнення оплати за виконані будівельні роботи навіть за відсутності підписаних актів замовником, якщо відсутні мотивовані заперечення факту виконання;
- статей 73, 76-79, 98, 99 ГПК України, статті 8 Закону України "Про судову експертизу" та пункту 1.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень від 08.10.98 № 53/5, без врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.06.2019 у справі № 910/4055/18, від 16.04.2019 у справі № 925/2301/14 (щодо належності, достовірності доказів, в чому їх перевага над іншими), у справах № 910/702/17, № 910/11573/18, від 16.03.2023 у справі № 925/400/21 (щодо неприйняття в якості доказів та не врахування висновку експерта, де Верховний Суд вказав: "суд оцінюючи висновок експерта та вказуючи на неправильність використання експертом певних методик при проведенні експертизи, способу визначення достовірності даних тощо - вийшов за межі своїх повноважень, оскільки суд не наділений спеціальними знаннями у відповідній галузі", як наслідок, рішення судів було скасоване), від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 (щодо стандартів доказування - факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідними за інші докази); постановах об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 (щодо прояву суперечливої поведінки відповідача).
11. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме статті 877 Цивільного кодексу України, що встановлює обов'язок підрядника здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, у взаємозв'язку зі статтею 878 цього Кодексу, що визначає право замовника на внесення зміни до проектно- кошторисної документації за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором, для формування правового висновку стосовно наступних питань:
- Чи виникає у підрядної організації, виходячи зі змісту статей 877-878 Цивільного кодексу України, обов'язок повідомляти замовника та/або звертатися до замовника з ініціативою про внесення змін до проектної документації у випадку, якщо додаткові роботи за вартістю не збільшують кошторисної вартості робіт або не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором?
- Чи вважатиметься правомірним рішення підрядника щодо зупинення виконання робіт у разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення про необхідність проведення додаткових робіт без збільшення їх кошторисної вартості або якщо такі роботи не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором?
- Чи викликають такі обставини необхідність внесення змін до проектної документації та/або отримання відповідного погодження від замовника.
12. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що:
- суди прийняли рішення про права, інтереси та(або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі, а саме не залучили до участі у справі, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ НВО "Трансінжинірінг", оскільки рішення суду у цій справі може вплинути на його права та обов'язки, як розробника проекту, у разі встановлення за результатами розгляду цієї справи факту невідповідності проектної документації реальній ситуації на об'єкті (пункт 8 частини першої статті 310 ГПК України);
- суди не провели повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи, не дослідили належним чином весь комплекс доказів, які підтверджують виконання позивачем робіт з урахуванням погоджень і фактичних дій, не дослідили і не врахували обставини дії воєнного стану та тимчасової окупації, які істотно впливали на можливість своєчасного отримання письмових погоджень, приймання і контролю робіт, свідчення позивача, доповнення до доказів, пояснення та подані документи залишилися без належної оцінки, неправильно застосували стандарти доказування "переваги більш вірогідних доказів", фактично довірившись суперечливим актам без урахування наданих заперечень і контрдоказів (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
13. Відповідно до частини третьої статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
14. З огляду на зміст уточненої касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ураховуючи її відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для залишення касаційних скарг без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, тому відкриває касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1, 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.
Керуючись нормами статей 234, 288, 290, 294, 332, частини четвертої статті 197, пунктами 1, 3 та 4 частини другої статті 287, частини третьої статті 301 ГПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 905/86/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ПРОМ ГРУП" на рішення Господарського суду Донецької області від 24.04.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2025.
2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ПРОМ ГРУП" у справі № 905/86/23 на 13 січня 2026 року о 10:20 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 2 (кабінет № 209).
3. Явка учасників справи в судове засідання не є обов'язковою.
4. Установити Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів скаржнику з урахуванням положень статті 42 ГПК України до 24 грудня 2025 року.
5. Роз'яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
6. Витребувати з Господарського суду Донецької області або Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № 905/86/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді Г. Вронська
Н. Губенко
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.
Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи "Електронний суд".
Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":
- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;
- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;
- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька,2 (2-ий під'їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";
- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;
- якщо за об'єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Касаційний господарський суд