03 грудня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/902/25
Господарським судом Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., розглянуто матеріали заяви від 24.11.2025 б/н Громадської організації “Студія бального танцю “Антарес» про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат позивача на правничу допомогу в справі
за позовом Громадської організації “Студія бального танцю “Антарес»,
провулок Чигиринський, 3, кв. 16, м. Київ, 04123;
до відповідача Дочірнього підприємства “Пластмас» Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Пластмас - Прилуки», вул. 1 Козача, 56, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500;
предмет спору про стягнення гарантійного платежу (в вигляді завдатку) в сумі 100 020,00 грн
без виклику (повідомлення) сторін
17.11.2025, ухвалене рішення в справі № 927/902/25, позов Громадської організації “Студія бального танцю “Антарес» задоволений повністю, на його користь з Дочірнього підприємства “Пластмас» Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Пластмас - Прилуки» присуджено гарантійний платіж (завдаток) у сумі 100 020,00 грн та судовий збір у сумі 3028,00 грн.
Судом, при ухваленні рішення, не вирішено питання щодо розподілу між сторонами судових витрат на професійну правову допомогу, понесених позивачем у ході судового розгляду цього спору.
Позивач, у позовній заяві, повідомив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правову допомогу складає 20 000,00 грн, заявив про намір подати до суду належні докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в справі в строк, установлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Суд розглянув справу № 927/902/25 за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання, за письмовими матеріалами. Судове рішення доставлене до електронного кабінету позивача в підсистемі Електронний суд 19.11.2025.
24.11.2025, через систему “Електронний суд», позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення в справі про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16 000,00 грн. На підтвердження заявлених витрат додав до заяви: договір про надання правничої допомоги від 01.09.2025, укладений між позивачем та адвокатом Янчик Маріанною Іванівною; додаткову угоду від 01.09.2025 № 1 до цього договору; ордер на надання правничої допомоги серії АІ № 1992814, виданий 05.09.2025 адвокату Янчик М.І.; акти приймання - передачі послуг правничої допомоги від 08.09.2025 № 08/09/25 та від 19.11.2025 № 19/11/25.
Заява ГО “СБТ “Антарес» про відшкодування судових витрат на професійну правову допомогу в справі № 927/902/25 сформована в системі Електронний суд 24.11.2025, тобто в строк, установлений частиною 8 статті 129 ГПК України.
Суд прийняв до розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, за письмовими матеріалами, без повідомлення (виклику) сторін; установив відповідачу строк, по 02.12.2025, для подачі письмових заперечень відносно заяви ГО СБТ «Антарес» (ухвала від 24.11.2025).
За частинами 1, 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішене питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
За частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.
За частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За частиною 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються в разі задоволення позову на відповідача.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами частини 3 статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною 3 статті 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, за умовами договору про надання правничої допомоги від 01.09.2025 б/н (пункти 1.1., 2.1., 4.1.), клієнт - ГО СБТ «Антарес» в порядку та на умовах, визначених цим договором та діючим законодавством України, доручає, а виконавець - адвокат Янчик Маріанна Іванівна зобов'язується за дорученням клієнта надати йому за плату правничу допомогу (представництво), а також надати інші види правової допомоги в обсязі та на умовах, визначених законодавством України та цим договором. Виконавець бере на себе зобов'язання з представництва та захисту інтересів клієнта, включаючи (але не обмежуючись): здійснення представництва законних прав та інтересів клієнта в усіх судах усіх інстанцій (участь в судових засідання); надання усних та письмових консультацій з усіх правових питань, допомога в складі та оформленні будь-яких юридичних, у тому числі процесуальних документів; вчинення інших процесуальних дій, що прямо або опосередковано пов'язані з виконанням цього договору. Розмір винагороди (гонорару) виконавця, статус сторін як платників податку та порядок розрахунків за надані послуги та виконані роботи визначаються додатковим договором або додатком до цього договору, що підписується сторонами.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє по 30.06.2026.
Виходячи з умов договору від 01.09.2025, саме на підставі додаткової угоди (або додатка до договору), сторонами погоджується обсяг правничої допомоги в конкретній судовій справі та розмір гонорару адвоката за процесуальне представництво інтересів клієнта з обґрунтованим розрахунком.
За додатком від 01.09.2025 до договору про надання правничої допомоги від 01.09.2025 б/н, сторони узгодили умови надання послуг та розмір винагороди (гонорару) адвоката, а саме: виконавець надає клієнту послуги з вивчення документів щодо спору з ДП «Пластмас» ТОВ «ТД Пластмас - Прилуки» на суму 100 020,00 грн; виготовлення проєкту позовної заяви, його погодження з клієнтом та подачу позову до суду; вивчення відзиву, виготовлення та подачу відповіді на відзив; виготовлення та подачу до суду інших письмових пояснень, заяв, клопотань, заперечень.
Винагорода (гонорар) на зазначені вище послуги (правничу допомогу) складає:
10 000,00 грн - за вивчення документів щодо спору з ДП «Пластмас» ТОВ «ТД Пластмас - Прилуки» на суму 100 020,00 грн; виготовлення проєкту позовної заяви, його погодження з клієнтом та подачу позову до суду (1);
6 000,00 грн - за вивчення відзиву, виготовлення та подачу відповіді на відзив.
За виготовлення та подачу інших письмових пояснень, заяв, клопотань, заперечень - винагорода (гонорар) адвоката становить 1 000,00 грн окремо за кожне.
Винагорода (гонорар) виконавцеві повинен бути сплачений клієнтом за фактично виконану роботу протягом 5 календарних днів після отримання та підписання акту приймання-передачі послуг правничої допомоги.
Адвокат Янчик М.І. представляла інтереси ГО СБТ «Антарес» у цій справі на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АІ № 1992814, виданого 05.09.2025.
08.09.2025 та 19.11.2025, сторонами, на виконання умов договору про надання правничої допомоги від 01.09.2025 б/н та додатка до нього від 01.09.2025 б/н, складено та підписано акти приймання-передачі послуг правничої допомоги № 08/09/25 та № 19/11/25, відповідно до змісту яких адвокатом Янчик М.І. надано, а ГО СБТ «Антарес» отримано послуги з правничої допомоги в цій справі, в обсязі узгодженому сторонами в додатку до цього договору, загальною вартістю 16 000,00 грн (без ПДВ).
За змістом п. 1 частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Витрати за надану професійну правничу допомогу, в разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 частини 2 статті 126 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин 2, 3 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України, за змістом яких сторони мають подати суду докази на підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру. Аналогічні висновки наведені в постанові Верховного Суду від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 висловлена правова позиція, що домовленість про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такою, що склалась між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов'язковості такого зобов'язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та значенням для сторін.
За приписами частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України.
Частинами 5, 6 цієї статті передбачено, що в разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач письмово заперечив проти заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу в цій справі, вважає, що оскільки справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, за письмовими матеріалами, без повідомлення (виклику) сторін, тобто не є складною, тому заявлена позивачем до відшкодування сума судових витрат на правничу допомогу в цій справі в розмірі 16 000,00 грн (що складає 16% від ціни позову), є завищеною та не відповідає обсягу наданих адвокатом послуг, а тому клопотав зменшити заявлений до стягнення розмір цих витрат до 5 000,00 грн.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, в рішеннях: від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34 - 36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної в них інформації.
Зокрема, чи відповідають зазначені в документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено в документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та в сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.
Матеріалами справи підтверджується, що під час судового розгляду цієї справи адвокатом Янчик М.І. фактично надана позивачу наступна правова допомога, вартість якої підлягає розподілу між сторонами з урахуванням принципу пропорційності (частина 4 статті 129 ГПК України), розумності та обґрунтованості: 1) підготовка та подача до суду позовної заяви; 2) підготовка та подача до суду відповіді на відзив.
Здійснивши аналіз матеріалів справи, приймаючи до уваги заперечення відповідача, з урахуванням вимог частин 4, 5 статті 129 ГПК України, суд дійшов висновку, що за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати позивача на правничу допомогу в цій справі в сумі 10 000,00 грн, що є співмірним до ціни позову (100 200,00 грн) та обсягу, фактично наданих адвокатом послуг у ході судового розгляду цього спору (справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, за письмовими доказами в справі).
Керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 238, 244 ГПК України, господарський суд
1. Задовольнити частково заяву Громадської організації «Студія бального танцю «Антарес» (код ЄДРПОУ 41889268) від 24.11.2025 б/н про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Пластмас» Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Пластмас - Прилуки» (вул. 1 Козача, 56, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500; код ЄДРПОУ 32512498) на користь Громадської організації “Студія бального танцю “Антарес» (провулок Чигиринський, 3, кв. 16, м. Київ, 04123; код ЄДРПОУ 41889268) судові витрати на професійну правничу допомогу в справі в сумі 10 000,00 грн.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
3. В іншій частині заяви відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини додаткового рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду, в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.
Суддя А.В. Романенко