29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
(про відвід судді)
м. Хмельницький
"03" грудня 2025 р. Справа № 924/739/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Сірій Д.І., розглянувши матеріали заяви представника позивача від 03.12.2025 про відвід головуючої у справі судді Кочергіної В.О. від участі у розгляді справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Волосянко Петра Федоровича с. Пирогівці Хмельницького району Хмельницької області
до Хмельницької міської ради м. Хмельницький
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного підприємства "Земельно-юридичний центр" м. Хмельницький
про:
- визнання укладеним договору оренди землі від 13.08.2010;
- визнання незаконними та скасування рішення позачергової 42-ої сесії Хмельницької міської ради від 25.07.2024 №12 (в частині надання позивачу земельної ділянки в оренду терміном на 10 років);
- визнання незаконними та скасування рішення 55-ої сесії Хмельницької міської ради від 11.09.2025 №37 "Про розгляд заяви адвоката Пасічника Сергія Петровича в інтересах ФОП Волосянка Петра Федоровича"
За участю:
від позивача: Волосянко П.Ф.
Пасічник С.П. згідно Ордера серія ВХ№1101661 від 18.07.2025
від відповідача: Крамар А.В. згідно виписки з ЄДРЮФГФ
від третьої особи: не з'явився
03.12.2025 в судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини ухвали суду відповідно до ст. 240 ГПК України.
У провадженні Господарського суду Хмельницької області перебуває справа №924/739/25 (суддя В.О. Кочергіна) за позовом Фізичної особи-підприємця Волосянко Петра Федоровича с. Пирогівці Хмельницького району Хмельницької області до Хмельницької міської ради м. Хмельницький, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного підприємства "Земельно-юридичний центр" м. Хмельницький про: визнання укладеним договору оренди землі від 13.08.2010; визнання незаконними та скасування рішення позачергової 42-ої сесії Хмельницької міської ради від 25.07.2024 № 12 (в частині надання позивачу земельної ділянки в оренду терміном на 10 років); визнання незаконними та скасування рішення 55-ої сесії Хмельницької міської ради від 11.09.2025 № 37 "Про розгляд заяви адвоката Пасічника Сергія Петровича в інтересах ФОП Волосянка Петра Федоровича" (з урахуванням заяви позивача про зміну предмета позову вх.№05-08/2883/25 від 26.09.2025, яка ухвалою суду від 29.09.2025 була прийнята).
Ухвалою суду від 15.10.2025 закрито підготовче провадження у справі №924/739/25 та призначено справу до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 10:30год. 24.10.2025.
В судовому засіданні неодноразово оголошувались перерви.
25.11.2025 судом оголошено перерву в судовому засіданні у даній справі до 10:00год. 02.12.2025, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
У зв'язку з технічним збоєм в роботі підсистеми відеоконферензв'язку системи ЄСІТС, неможливістю фіксування судового засідання 02.12.2025 призначеного на 10:00год., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом про несправність (неналежне функціонування) системи відеоконференцзв'язку від 02.12.2025, судом було перенесено судове засіданні на 12:00год. 03.12.2025.
В судовому засіданні 03.12.2025 на стадії розгляду справи по суті, після дослідження судом доказів у справі, представником позивача подано клопотання (вх.№05-08/3582/25 від 03.12.2025) про призначення у даній справі судової експертизи з питань землеустрою.
03.12.2025 в судовому засіданні судом відмовлено представнику позивача у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи з питань землеустрою у даній справі, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
Вирішуючи подане клопотання судом було враховано та роз'яснено заявнику, що за приписами ч.1 ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною першою статті 116 стаття Господарського процесуального кодексу України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з Господарським процесуальним кодексом України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, враховуючи приписи статті 182 Господарського процесуального кодексу України право на подання клопотання про проведення експертизи може бути реалізовано виключно у період підготовчого провадження у справі, оскільки в підготовчих засіданнях якого суд вирішує заяви та клопотання учасників справи, зокрема вирішує питання про призначення експертизи (п.8 ч.2 ст.182 ГПК України).
Проте, позивач правом подання клопотання про проведення судової експертизи землеустрою в строк встановлений законом не скористався, а вказане клопотання подано до суду лише 03.12.2025, після закриття підготовчого провадження, початку розгляду справи по суті, на стадії дослідження доказів, тобто поза межами строку для подання вказаного клопотання.
Відповідно до ч.3, ч.4 ст. 198 ГПК України, головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку з дотриманням прав учасників судового процесу.
Повноваження суду щодо вирішення поданих учасниками судового процесу клопотань є дискреційними.
Судова дискреція щодо оцінки обставин, наведених у клопотанні на предмет їх поважності чи неповажності не має абсолютних меж. Суд має враховувати конкретну ситуацію та обґрунтування особи, яка заявляє клопотання, відповідне обґрунтування не має бути абстрактним, а обставини, наведені у ньому, повинні бути підтверджені належною доказовою базою. Тобто реалізація відповідної дискреції суду щодо кваліфікації наведених учасником судового процесу у клопотанні обставин має здійснюватися індивідуально з урахуванням принципу верховенства права. Це зумовлено тим, що сама концепція верховенства права передбачає суд як найдієвіший інструмент її застосування, адже тільки суд може вийти за межі формального права та визначити доцільне та належне регулювання в кожній конкретній ситуації. При цьому для цілей дотримання принципу верховенства права суд повинен обирати такий варіант вирішення клопотання, який є максимально доцільним та справедливим у відповідній ситуації, а обраний ним процесуальний наслідок розгляду відповідного клопотання, як результат реалізації наданих йому дискреційних повноважень, завжди вимагає мотивації зробленого вибору.
Як стверджується зі змісту поданого клопотання, позивач не наводить поважності причин неможливості подання означеного клопотання на стадії підготовчого провадження. При цьому суд звертає увагу на те, що провадження у справі було відкрито - 25.07.2025р., 15.10.2025 року - було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду. Таким чином у позивача було достатньо часу для подання клопотання про призначення судової експертизи з питань землеустрою на стадії підготовчого провадження. Позивач також не був позбавлений можливості подати суду висновок експерта, зроблений на замовлення учасника справи в порядку ч.3 ст.98 ГПК України.
Зважаючи на наведене, враховуючи приписи ч.3 ст.1 ГПК України щодо пропорційності, розумності строків розгляду справи, неприпустимості зловживання процесуальними правами, суд відмовив у клопотанні позивача про призначення судової експертизи з питань землеустрою.
03.12.2025 в судовому засіданні судом, за заявою представника позивача щодо необхідності підготовки заяви про відвід судді, оголошено перерву в межах дня до 15:00год. 03.12.2025.
Після оголошеної судом перерви, в судовому засіданні 03.12.2025 представником позивача подано заяву (вх.№05-22/9329/25) про відвід судді Кочергіної В.О. від розгляду справи №924/739/25. В обгрунтування поданої заяви зазначає про те, що під час ознайомлення з матеріалами справи, на стадії розгляду справи по суті, представнику позивача стало відомо, що головуючою у справі суддею Кочергіною В.О., в порушення вимог ГПК України долучено до матеріалів справи матеріали технічної документації, виготовлені ПП "Земельно-Юридичний центр" в 2023 році. Вказує, що головуючою суддею порушено вимогу ч. 9 ст. 80 ГПК України, якою передбачено, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи. Звертає увагу суду на те, що подана до суду технічна документація у позивача відсутня. Подана технічна документація ПП "Земельно-Юридичний центр" в установленому законом порядку не зареєстрована канцелярією суду, її подання не зафіксовано в протоколі судових засідань, що, на думку заявника, вказує на те, що технічна документація була подана до суду на стадії судового розгляду по суті. Головуючою у справі суддею Кочергіною В.О. до справи долучено письмові матеріали, які не відповідають вимогам, яким повинен відповідати документ. З урахуванням вищезазначеного, заявником подано клопотання про призначення судової експертизи у даній справі із землеустрою щодо долученої до матеріалів справи технічної документації, у задоволенні якого йому відмовлено. У заяві, заявник вважає, що суддя Кочергіна В.О. зацікавлена в результатах розгляду справи, що, на думку заявника, є підставою для її відводу від подальшого розгляду справи.
Розглянувши заяву представника ФОП Волосянка П.Ф., адвоката Пасічника С.П. (вх.№05-22/9329/25 від 03.12.2025) про відвід головуючої судді Кочергіної В.О. від розгляду справи №924/739/25, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
В обґрунтування поданої заяви про відвід судді Кочергіній В.О. заявник зазначає, про те, що під час ознайомлення з матеріалами справи, на стадії розгляду справи по суті, представнику позивача стало відомо, що головуючою у справі суддею Кочергіною В.О., в порушення вимог ГПК України долучено до матеріалів справи матеріали технічної документації, виготовлені ПП "Земельно-Юридичний центр" в 2023 році. Вказує, що головуючою суддею порушено вимогу ч. 9 ст. 80 ГПК України, якою передбачено, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи. Звертає увагу суду на те, що подана до суду технічна документація у позивача відсутня. Подана технічна документація ПП "Земельно-Юридичний центр" в установленому законом порядку не зареєстрована канцелярією суду, її подання не зафіксовано в протоколі судових засідань, що, на думку заявника, вказує на те, що технічна документація була подана до суду на стадії судового розгляду по суті. Головуючою у справі суддею Кочергіною В.О. до справи долучено письмові матеріали, які не відповідають вимогам, яким повинен відповідати документ. З урахуванням вищезазначеного, заявником подано клопотання про призначення судової експертизи у даній справі із землеустрою щодо долученої до матеріалів справи технічної документації, у задоволенні якого йому відмовлено. У заяві, заявник вважає, що суддя Кочергіна В.О. зацікавлена в результатах розгляду справи, що, на думку заявника, є підставою для її відводу від подальшого розгляду справи.
Викладені в заяві обставини викликають у заявника сумніви щодо неупередженості судді Кочергіної В.О. під час розгляду справи №924/739/25.
Проаналізувавши наведені у заяві про відвід підстави, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що представник позивача адвокат Пасічник С.П. посилається на незгоду з процесуальними діями судді щодо долучення до матеріалів справи доказів та відмову у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи з землеустрою на стадії судового розгляду справи по суті.
Суд наголошує, що суддя відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.
Таку, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.
Згідно з частиною третьою статті 198 Господарського процесуального кодексу України, головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Стосовно доводів заявника щодо відсутності реєстрації технічної документації з питань землеутрою, яка надана третьою особою суд зазначає, що зазначені докази було надано Приватним підприємством "Земельно-юридичний центр" в судове засідання 08.10.2025 на виконання вимог п.5 ухвали суду від 29.09.2025 та зареєстровано в системі автоматизованого документообігу суду під вх.№05-22/7833/25 від 08.10.2025 разом з поясненнями. Долучення означених документів безпосередньо в судовому засіданні 08.10.2025р. також відображено у протоколі судового засідання за 08.10.2025, в якому під номером 40 зафіксовано дію - подання третьою особою копії технічної документації з поясненнями.
Зважаючи на наведене, доводи заявника щодо подання документації на стадії судового розгляду спростовуються зафіксованими у протоколі судового засідання від 08.10.2025 (на стадії підготовчого провадження) діями.
Стосовно доводів заявника про ненаправлення копії технічної документації позивачу, яка надана на вимогу ухвали суду від 29.09.2025, чим порушено приписи ч.9 ст.80 ГПК України, суд зазначає, що зазначена норма містить виняток, а саме - якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним. При цьому в судовому засіданні та письмових поясненнях від 08.10.2025 представник третьої особи повідомив, що зазначені докази є у позивача, оскільки зазначена технічна документація була виготовлена саме на підставі заяви позивача та передана йому за результатами її виготовлення.
Щодо доводів заявника, що суддею Кочергіною В.О. відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи із землеустрою, то суд зазначає, що нормативно-правове обгрунтування вказаної відмови судом було озвучено в судовому засіданні 03.12.2025 за результатами розгляду поданого клопотання.
Частина 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом (статті 126, 129 Конституції України).
Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 № 6-рп/2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково Законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Незгода сторони з рішеннями судді не може свідчити про існування упередженості судді в розгляді відповідної справи та не є підставою для відводу судді Кочергіної В.О. від розгляду даної справи, тому суд дійшов висновку, що наведені у заяві представником позивача адвокатом Пасічником С.П. обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, для відводу судді Кочергіної В.О. від розгляду справи №924/739/25.
Судом також враховується, що Європейським судом з прав людини у рішенні по справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Право на незалежний і безсторонній суд гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Газета Україна-Центр проти України", no.16695/04, від 15.07.2010).
Одночасно суд звертає увагу на практику ЄСПЛ, який у своїх рішеннях встановлює два виключення із поняття "належних сумнівів". Несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; не припустимі гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).
Отже, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості судді. Наявність припущень не є достатньою підставою для відводу судді.
Доказів, передбачених вимогами ст.ст. 35-36 ГПК України, що слугували б підставою для відводу судді Кочергіної В.О. у справі № 924/739/25 заявником до заяви не подано, а судом під час розгляду заяви не встановлено.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої представником позивача адвокатом Пасічником С.П. заяви про відвід судді Кочергіної В.О. у справі №924/739/25 та відмову у її задоволенні.
Згідно із ч.ч. 7, 8, 11 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч.7). Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід (ч. 8). За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 11).
Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 234, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Кочергіної В.О. від участі у розгляді справи №924/739/25 відмовити.
2. Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення 03.12.2025 та може бути заперечена у порядку, передбаченому ч. 3 ст. ст. 255, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 04.12.2025.
Суддя В.О. Кочергіна
Виготовлено 3 примірники:
1-до справи (в паперовому екз.),
2-позивачу (до електронного кабінету),
3-представнику позивача адвокату Пасічнику С.П. (на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 ).