КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/4041/25
Провадження № 2/552/2006/25
02.12.2025 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
Головуючого судді - Турченко Т.В.,
За участю секретаря судових засідань - Дмитриченковій Ю.В.,
розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «Бізнес Позика» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява обґрунтована тим, що 26.09.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ТОВ «Бізпозика) та ОСОБА_1 укладено договір № 466493-КС-004 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізпозика» 26.09.2023 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти договір № 466493-КС-004 про надання кредиту. 26.09.2023 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 466493-КС-004 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізпозика» направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-4850, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 26.09.2023 року між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_1 , було укладено Договір № 466493-КС-004 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізпозика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 12000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування Кредитом. ТОВ «Бізпозика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 12000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті). Також, 24.10.2023 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору №466493-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику додатково кредит в сумі 6000,00 грн. 21.12.2023 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 , укладено додаткову угоду №2 до договору №466493-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов додаткової угоди сторони домовились внести зміни в п. 1 договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме «термін дії договору до 02.01.2025 року». ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання за договором не виконав, а лише частково сплатив кошти. Станом на 23.04.2025 року утворилась заборгованість за договором № 466493-КС-004 про надання кредиту, в розмірі 105040,32 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 18 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 87 040,32 грн. Тому позивач просив суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 466493-КС-004 про надання кредиту від 26.09.2023 в розмірі 105040,32 грн та понесені судові витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 22.05.2025 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.
26.05.2025 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому вказував на те, що позовні вимоги не визнає та просить в задоволенні позову відмовити повному обсязі.
28.05.2025 року та 05.06.2025 року представником позивача Виноградовим Ю.Е., подано додаткові пояснення по справі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 26.09.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ТОВ «Бізпозика) та ОСОБА_1 укладено договір № 466493-КС-004 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «Бізпозика» 26.09.2023 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти договір № 466493-КС-004 про надання кредиту.
26.09.2023 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 466493-КС-004 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізпозика» направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-4850, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 26.09.2023 року між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_1 , було укладено Договір № 466493-КС-004 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізпозика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 12000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування Кредитом.
ТОВ «Бізпозика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 12000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті).
Також, 24.10.2023 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору №466493-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику додатково кредит в сумі 6000,00 грн. 21.12.2023 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 , укладено додаткову угоду №2 до договору №466493-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов додаткової угоди сторони домовились внести зміни в п. 1 договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме «термін дії договору до 02.01.2025 року».
Також встановлено, що відповідачем в порушення умов укладеного договору кредитні кошти не повернуті.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
В зв'язку з неналежним виконанням умов договору ОСОБА_1 , сума прострочених платежів по тілу кредиту становить 18000,00 грн.
Щодо стягнення прострочених платежів по процентах, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду усправі № 204/224/21 від 06.11.2023 року дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини 5 статті 12 Закону України "Про споживче кредитування ".
Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" - висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Подвійне стягнення і комісії, і процентів за користування кредитом не передбачено чинним цивільним законодавством та не кореспондується з принципами справедливості, добросовісності та розумності, які згідно з п. 6 ч. 1 ст. З ЦК України відносяться до загальних засад цивільного законодавства.
Згідно п. 2.4 кредитного договору № 466493-КС-004 від 26.09.2023 року, пункту 1 розділу 4 Паспорту споживчого кредиту та додаткової угоди від 24.10.2023 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 466493-КС-004 визначено комісію за надання кредиту складає 2700 грн.,зі сплатою трьома платежами, розмір комісії залишається незмінним протягом усього строку, встановлений Договором розмір комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.
Згідно з абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь- яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. є нікчемною.
Згідно з абзацу 23 частини 1 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" послуга - договір, укладений між суб'єктом господарювання і споживачем, про вчинення певних дій або здійснення певної діяльності за завданням споживача, який зобов'язується оплатити виконавцю зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з абзацу 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" договір - усний чи письмовий правочин між суб'єктом господарювання та споживачем щодо купівлі-продажу продукції, в якому міститься інформація про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких придбавається або реалізується продукція.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі N496/3134/19 (провадження N 14-44цс21) прийшла до висновку, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування " (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Умовами укладеного між сторонами договору встановлено комісію за видачу кредиту, тобто фактично визначено витрати,пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Але, у кредитному договорі та паспорті споживчого кредиту не вказано у чому полягають послуги по наданню кредиту, тобто в чому полягають певні дії та здійснення певної діяльності по наданню кредиту (видача грошових коштів, перерахування грошових коштів, оформлення документів чи інше), внаслідок чого умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні абзацу 23 частини 1 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів", є нікчемною відповідно частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
З огляду на вказане вище, положення кредитного договору про сплату позичальником на користь банку комісії за надання кредиту суперечать положенням абзацу 23 частини 1 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" і є нікчемними з моменту укладення цього правочину.
Щодо застосування процентної ставки нарахування цих відсотків, то суд керується положенням Закону України "Про споживче кредитування", а саме ч. 5 ст. 8 цього Закону, якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Положенням п. 2, п. 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів -2,5 %; протягом наступних 120 днів -1,5%.
Разом з тим перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" встановлено, що дія пункту 5 розділу І нього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Тобто після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг ", то до договору застосовуються положення саме ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування " щодо максимально можливої денної процентної ставки 1 %.
Умови кредитного договору щодо застосування денної процентної ставки більше 1% після набрання чинності 23.12.2023 року Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" є нікчемними.
Застосування позивачем починаючи з 23.12.2023 року по 02.01.2025 року денної процентної ставки 1,15012099 % та 2 % є неправомірним.
Відповідно до Закону ця ставка має становити не більше 1 %.
Для обчислення заборгованості за процентами за весь період користування кредитом, а решта коштів, у зв'язку з їх достроковим внесенням має бути зарахована у тіло кредиту. Тобто, з 26.09.2023 року по 24.10.2023 року (12000грн х 1,15012500 % х29 днів) 4002.43 грн., з 24.10.2023 року по 23.12.2023 року (18000 х 1,150125 % х 61 днів) 12628.37 грн., з 23.12.2023 року по 12.03.2024 року (18000 х1 % х 81 днів) 14580 тобто за весь період нарахування відсотків буде 31210.8 (4002.43 грн+12628.37грн+14580 грн =31210.8грн з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем було сплачено 13220 грн ( 31210.8грн-13220 грн +18000 грн тіло кредиту).
Отже, заборгованість за процентами за користування кредитом, яка підлягає до стягнення становить 35990.80 грн.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог (позов задоволено на 51,4%) з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягає до стягнення 1245,11 грн на відшкодування понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору (2422,40 грн х 51,4%).
Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 466493-КС-004 про надання кредиту від 26.09.2023 в розмірі 53990,80 грн., 1245,11 грн судових витрат, а всього стягнути 55235,91 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411);
відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення складено 03.12.2025 року.
Головуючий Турченко Т.В.