Рішення від 04.12.2025 по справі 367/10531/25

Справа № 367/10531/25

Провадження №2/367/6495/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04 грудня 2025 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Одарюка М.П.

за участю секретаря судового засідання Бобриш М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ірпені цивільну справу № 367/10531/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТВНОВИВ:

У вересні 2025 року до суду звернувся представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 , в якій просив суд ухвалити рішення на підставі якого, стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №402584-КС-001 від 22.09.2021 у розмірі 29 713,13 грн., яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 10 000,00 грн., суми прострочених платежів по процентам у розмірі 18 213,13 грн. та суми прострочених платежів за комісією у розмірі 1 500,00 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати. В обґрунтування позову зазначив, що 22.09.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №402584-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». 22.09.2022 року ТОВ «Бізнес Позика» направлено Яценку В.Ю. пропозицію укласти договір №402584-КС-001 про надання кредиту. 22.09.2021 року ОСОБА_1 прийняв пропозицію щодо укладення договору №402584-КС-001 про надання кредиту. Позивач направив відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на номер телефону, вказаний в анкеті особистого кабінету, котрий відповідачем було введено. Позивач ТОВ «Бізнес Позика» виконало свої зобов'язання за укладеним кредитним договором, перерахувавши на банківську картку відповідача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10 000,00 грн. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав. Станом на 08 серпня 2025 року у відповідача за договором №402584-КС-001 утворилася заборгованість на суму 29 713,13 грн., яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 10 000,00 грн., суми прострочених платежів по процентам у розмірі 18 213,13 грн., суми прострочених платежів за комісією 1 500,00 грн.

Представник позивача, в судове засідання не з'явилась, просив розглядати справу без його участі.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 15 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін чи відзив на позов суду не подала, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Копія ухвали про відкриття провадження по справі, копія позову та долучених до нього документів, направлялися відповідачу за місцем реєстрації, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулися на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 січня 2023 року у справі №496/4633/18.

Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмових відзивів на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 5 статті 279 ЦПК України.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

За таких обставин у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані позивачем і долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 22 вересня 2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором договір про надання кредиту № 402584-КС-001 ( а.с.22-28).

Відповідно до пункту 1 Договору № 402584-КС-001 договір укладено на умовах строковості, зворотності, платності у безготівковій формі на суму 10 000,00 грн. строком на 24 тижня, термін дії договору до 09.03.2022, з стандартною фіксованою процентною ставкою в день 1,07766643. Комісія за надання кредиту становить 1 500,00 грн. Орієнтована реальна річна процентна ставка становить 7257,47 процентів,орієнтовна загальна вартість надано кредиту: 24 960,00 грн.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти на банківську картку випущену на ім'я ОСОБА_1 в розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується документом № 446046230, від 22.09.2021 року (а.с.30).

Також судом, ухвалою від 15 вересня 2025 року було витребувано у АТ « Універсал БАНК» , письмові докази, що містять банківську таємницю, яка останнім виконана не була.

Згідно із розрахунком заборгованості, наданим позивачем ТОВ «Бізнес Позика» відповідач станом на 08.08.2025 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим у відповідача за договором №402584-КС-001 утворилася заборгованість на суму 29 713,13 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 10 000,00 грн, суми прострочених платежів по процентам у розмірі 18 213,13 грн., суми прострочених платежів за комісією - 1 500,00 грн (а.с.10-18).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким,що вчинений у письмовій формі,якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти .

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Згідно з частинами 1-3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підтвердження укладення договору №402584-КС-001 від 08 серпня 2025 року позивачем надано послідовність укладення цього договору, з якої вбачається, що 22 вересня 2021 року, клієнт ОСОБА_1 , використовуючи власний номер телефону, зайшов у особистий кабінет на сайті www.my.bizpozyka.com, підтвердив номер мобільного телефону, умови надання кредиту, умови кредитного договору, ознайомився з паспортом споживчого кредиту, здійснив акцептування кредитного договору шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Одноразовий ідентифікатор G-1112 направлявся відповідачу шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер, який вказувався ним при реєстрації на сайті та кредитний договір був підписаний ОСОБА_1 шляхом введення одноразового ідентифікатора G-1112 в особистому кабінеті на сайті в мережі Інтернет.

Таким чином встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір про надання кредиту у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідачка ознайомилась та погодилася з ними.

Відповідач ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов'язання за Договором про надання кредиту № 402584-КС-001 від 08.08.2025 у зв'язку з чим у нього станом на 08 серпня 2025 року утворилася заборгованість на суму 29 713,13 грн., яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 10 000,00 грн., суми прострочених платежів по процентам у розмірі 18 213,13 грн, суми прострочених платежів за комісією 1 500,00 грн.

У відповідності до положень ч. 3 ст.12 та ч. 1 ст. 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст.78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст.83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов'язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов'язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, належних та допустимих доказів, які б спростовували посилання позивача про наявності заборгованості та її розміру суду не надано. Матеріали справи не містять даних, які б свідчили про погашення заборгованості у добровільному порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки підтверджується наданими позивачем доказами.

Вимогами статті 141 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином стягненню із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 223, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 1, 3, 509, 525, 526, 530, 546-552, 610 612, 625, 627, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Кредитним договором №402584-КС-001 від 22 вересня 2021 в загальній сумі 29 713 (двадцять дев'ять тисяч сімсот тринадцять) гривень 13 копійок, яка складається з прострочених платежів по тілу кредиту 10 000,00 грн., суми прострочених платежів по процентам 18 213,13 грн., суми прострочених платежів за комісією - 1 500,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф.411)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя М.П. Одарюк

Попередній документ
132311499
Наступний документ
132311501
Інформація про рішення:
№ рішення: 132311500
№ справи: 367/10531/25
Дата рішення: 04.12.2025
Дата публікації: 05.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ірпінський міський суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (04.12.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 05.09.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості