про повернення скарги без розгляду
"04" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2221/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Павленко Н.А., розглянувши скаргу Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» від 02.12.2025 вх. №2-1879/25 ГСОО на дії (бездіяльність) державної виконавчої служби у справі №916/2221/25 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (вул. Велика Арнаутська, 15, м. Одеса 65048, код ЄДРПОУ 43015722) до Приватного підприємства «Транс-Експо» (вул. Лідерсівський бульвар, 9а, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 35992678) за участю третьої особи, ка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство «Ренійський морський торговельний порт» (вул. Дунайська, 188, Одеська обл., місто Рені, 68802, код ЄДРПОУ 01125809) про зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Господарським судом Одеської області від 19.08.2025 (суддя Пінтеліна Т.Г.) позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до відповідача - Приватного підприємства «Транс-Експо» про зобов'язання вчинити певні дії було задоволено повністю, зобов'язано Приватне підприємство «Транс-Експо» повернути Державному підприємству «Ренійський морський торговельний порт» державне нерухоме майно, а саме складські майданчики причалу № 19, 20 вантажного терміналу (інв. №1119, реєстровий №01125809.2ГЯШТОЯ1100), площею 14 837,00 кв. м, за адресою: Одеська обл., м. Рені вул. Дунайська, 188, що обліковується на балансі державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт», за актом приймання передачі.
19.09.2025 на виконання рішення видано наказ (суддя Пінтеліна Т.Г.).
Справа №916/2221/25 перебувала у провадженні та була розглянута суддею Пінтеліною Т.Г.
02.12.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» до Господарського суду Одеської області надійшла скарга (вх. №2-1879/25 ГСОО) на дії (бездіяльність) Ренійського відділу Державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій заявник просить суд:
- визнати незаконною та скасувати постанову Ренійського відділу Державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 11.11.2025 про закінчення виконавчого провадження винесену у ВП №79351330;
- зобов'язати Ренійський відділ Державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відновити виконавче провадження.
На день звернення Державним підприємством «Ренійський морський торговельний порт» до суду зі скаргою , суддю Пінтеліну Т.Г. відраховано зі складу суду.
Частиною 3 ст. 6 ГПК України унормовано, що визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Відповідно до ст.32 ГПК України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
У п.13 ст. 32 ГПК України закріплено принци незмінності складу суду, відповідно до якого, справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 19 ст. 32 ГПК України зазначено, що особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з п. 9.8. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Господарському суді Одеської області (затверджених рішенням зборів суддів від 20.03.2025 №916-1/2025), у разі надходження заяв (клопотань, скарг, інших документів) по справам, що перебували в провадженні суддів, яких відраховано зі складу суду, закінчення повноважень судді щодо здійснення ним правосуддя або увільнення від виконання обов'язків з відправлення правосуддя на період проходження військової служби за призовом осіб на військову службу по загальній мобілізації, відповідальною особою відділу документального забезпечення (канцелярія) здійснюється автоматизований розподіл вказаних заяв під час їх реєстрації.
Відповідно до Протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 02.12.2025 скаргу Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» передано на розгляд судді Павленко Н.А.
Зважаючи на наведене, справа №916/2221/25 підлягає прийняттю до свого провадження на час та з метою розгляду скарги Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» на дії (бездіяльність) державного виконавця при виконанні судового рішення.
Розглянувши скаргу, суд дійшов висновку про її повернення скаржнику без розгляду, з огляду на таке.
Питання, пов'язані із судовим контролем за виконанням судових рішень врегульовано розділом VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
За ст. 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з ч. 2 ст. 340 ГПК України скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 340 ГПК України скарга повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається скарга;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
4) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються;
5) ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження;
6) номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа;
7) дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця;
8) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
9) викладення обставин, якими особа, яка подає скаргу, обґрунтовує свої вимоги;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги.
Як вбачається з матеріалів скарги, старшим державним виконавцем Ларисою Іванівною Завальнюк було постановлено 14.10.2025 відкрити виконавче провадження на примусове виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/2221/25 від 19.09.2025. А Постановою від 11.11.2025 старшим державним виконавцем Ларисою Іванівною Завальнюк було встановлено, що наказ Господарського суду Одеської області №916/2221/25 від 19.09.2025 виконано, про що свідчить акт повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить до державної власності від 31.10.2025 та постановлено виконавче провадження з примусового виконання зазначеного вище наказу суду закрити.
Дослідивши матеріали скарги суд встановив, що звертаючись зі скаргою Державне підприємство «Ренійський морський торговельний порт» просить суд визнати незаконною Постанову, скасувати та зобов'язати відновити виконавче провадження Ренійський відділ Державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в той час як положеннями ст. 339-1 та п. 4 ч. 3 ст. 340 ГПК України законодавцем чітко встановлено, що скарга подається на дії саме державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, тобто, на конкретну посадову особу державної виконавчої служби, а не на виконавчий орган в цілому.
Частиною 5 ст. 340 ГПК України встановлено, суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.
За таких обставин, скарга представника Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» на дії (бездіяльність) Ренійського відділу Державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) підлягає поверненню без розгляду на підставі ч. 5 ст. 340 ГПК України.
Положення частин 2-4 статті 13 ГПК України визначають, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Суд роз'яснює, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.ст. 235, 340 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти справу №916/2221/25 до свого провадження на час та з метою розгляду скарги представника Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» (вх. №2-1879/25 від 02.12.2025 ГСОО) по справі №916/2221/25.
2. Повернути без розгляду скаргу представника Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» (вх. №2-1879/25 від 02.12.2025 ГСОО) на дії (бездіяльність) Ренійського відділу Державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги, встановлений частиною першою статті 256 ГПК України.
Суддя Н.А. Павленко