Провадження №2/359/3125/2025
Справа №359/7065/25
Іменем України
21 жовтня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Журавського В.В.
при секретарі Алфімовій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
1. Короткий зміст позовних вимог.
В середині червня 2024 року ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 02 вересня 2024 року уклало з ОСОБА_1 договір про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) №508859-КС-001. За яким ТОВ «Бізнес Позика» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 13000 гривень, а ОСОБА_1 зобов'язався протягом 24 тижнів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 1,0% в день. ТОВ «Бізнес Позика» виконало своє зобов'язання за кредитним договором та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 13000 гривень. Відповідач неналежним чином виконувала грошові зобов'язання, тому у неї виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 32707 гривень 01 копійка, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 10525 гривень 06 копійок, заборгованості за відсотками у розмірі 14629 гривень 75 копійок, заборгованості по штрафам у розмірі 6500 гривень 00 копійок та заборгованості прострочених платежів за комісією в розмірі 1052 гривні 20 копійок. Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість. Тому ТОВ «Бізнес Позика» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 32707 гривень 01 копійка.
2. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача Памірський М.А. надав до суду заяву, якою підтримав пред'явлений позов та просив суд його задовольнити у повному обсязі, а розгляд цивільної справи здійснити за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, позов визнала частково.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2025 року було відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та задоволено клопотання представника позивача та витребувано в АТ «Акцент-Банк» відомості щодо належності банківської картки відповідачу та виписки про рух коштів по рахунку (а.с.144-146).
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Встановлено, що 02 вересня 2024 року ТОВ «Бізнес Позика» уклало з ОСОБА_1 договір про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) №508859-КС-001. За яким ТОВ «Бізнес Позика» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 13000 гривень, а ОСОБА_1 зобов'язалась протягом 24 тижнів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 1,0% в день (а.с.32-51).
Згідно з п.2.5 договору про надання кредиту ОСОБА_1 зобов'язалась сплатити на користь ТОВ «Бізнес Позика» комісію за надання кредиту у розмірі 2600 гривень.
ТОВ «Бізнес Позика» виконало своє грошове зобов'язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 13000 гривень. Вказана обставина підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Профітгід» щодо перерахування коштів ОСОБА_1 згідно кредитного договору №508859-КС-001 від 02 вересня 2024 року. (а.с.140).
Крім цього, згідно листа АТ «А-Банк» від 30 червня 2025 року вбачається, що платіжна картка № НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 та 02 вересня 2024 року на вказану карту було зараховано грошовий переказ на суму13000 гривень.
Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.48 «Виконання зобов'язання» та гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.
5. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.
Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом ч.12 ст.11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
Встановлено, що договір про надання кредиту №508859-КС-001 від 02 вересня 2024 року був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора UA-2226. У такий спосіб кредитний договір був укладений в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Бізнес Позика» в електронній формі. Викладене у повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.
Зі змісту довідки ТОВ «Бізнес Позика» щодо візуальної форми послідовності дій клієнта (а.с.96-98) вбачається, що ОСОБА_1 послідовно вчинила ряд дій, спрямованих на отримання кредитних коштів, в тому числі підписала кредитний договір за допомогою одноразового ідентифікатора.
ОСОБА_1 неналежним чином виконувала грошове зобов'язання, тому у неї виникла заборгованість у розмірі 32707 гривні 01 копійка, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 10525 гривень 06 копійок, заборгованості за відсотками у розмірі 14629 гривень 75 копійок та заборгованості за комісією в розмірі 1052 гривні 20 копійок, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом станом на 28 травня 2025 року (а.с.25).
Зі змісту розрахунків вбачається, що у ОСОБА_1 також виник борг по сплаті заборгованості по штрафам в розмірі 6500 гривень 00 копійок. Проте, це суперечить п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Судом не встановлено підстав для стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 6500 гривень. Тому у задоволенні позову в цій частині належить відмовити.
З огляду на це, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» належить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 26207 гривень 01 копійка (32707,01-6500).
7. Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З платіжної інструкції №8161 від 12 червня 2025 року (а.с.20) вбачається, що при пред'явленні позову ТОВ «Бізнес Позика» сплатило судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок. Пред'явлений позов задоволений частково, а саме 80,13% ( 26207,01/32707,01 ? 100%). З огляду на це, з ОСОБА_1 на користь позивача слід примусово стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 1941 гривня 07 копійок (2422,40 / 100% ? 80,13%).
На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.512, ч.1 ст.514, ч.1 ст.526, ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, ч.1 та п.1 ч.3 ст.133, ч.1 ст.142, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором у розмірі 26207 гривень 01 копійок та витрати на оплату судового збору у розмірі 1941 гривень 07 копійок.
В задоволенні позову про стягнення грошових коштів у більшому розмірі відмовити.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», що розташовується за адресою: 01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, буд.26 оф.411, код ЄДРПОУ 41084239.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський