Справа № 161/17365/25
Провадження № 2/161/5659/25
щодо розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову
03 грудня 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Черняка В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Собуцької О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання провочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння,-
Заявник через свого представника звернувся до суду із вказаною заявою.
В обґрунтування вимог вказує, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.10.2025 року було накладено арешт на майно, належне відповідачу, ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме на перукарню /літер А-9/ пл.74.8, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1763446107101. Наразі, між учасниками справи йдуть перемовини щодо мирного врегулювання спору, одним із етапів котрих є скасування вжитих заходів забезпечення позову. З огляду на наведене, позивач просить скасувати вжиті заходи забезпечення позову.
Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Каліщук В.П. в письмовій заяві від 03.12.2025 року вимоги щодо скасування заходів забезпечення позову підтримав, просив задовольнити.
Враховуючи положення ст. 158 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити питання про скасування заходів забезпечення за відсутності сторін.
Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступних висновків.
У провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання провочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.
В межах розгляду справи, ухвалою суду від 15.10.2025 року судом було задоволено клопотання сторони позивача та накладено арешт на майно відповідача з метою запобігання ускладненню виконання рішення у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Пунктом 10 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року передбачено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Наразі, спір між сторонами по суті не вирішено, остаточного рішення у справі не ухвалено.
Належних та достатніх доказів зміни обставин, що зумовили застосування заходів забезпечення позову чи виконання зобов'язань перед позивачем з боку відповідача заявником не надано.
Враховуючи зазначення сторони щодо можливого мирного врегулювання спору між сторонами, суд зазначає, що відповідно до ч. 9, ч. 10 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження (в тому числі, і у зв'язку з укладенням мирової угоди) у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
На думку суду, наявність наміру сторін щодо мирного урегулювання спору не свідчить про реальне усунення ризиків, оскільки перемовини сторін не виключають можливості ухилення відповідача від виконання рішення.
Посилання на факт досягнення домовленостей між сторонами є припущенням про можливі дії сторін у майбутньому, які не можуть бути підставою для зміни вже застосованих судом заходів забезпечення позову.
Сама по собі заява про можливість мирного врегулювання не спростовує підстав, які стали підставою накладення арешту на майно відповідача.
Заходи забезпечення були вжиті судом як реакція на конкретні ризики та спрямовані на забезпечення реального виконання можливого рішення суду. Відтак, їх дострокове скасування може створити умови для втрати гарантій його виконання та порушення принципу юридичної визначеності.
Суд зауважує, що згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
На думку суду, у розглядуваному випадку, дії представника позивача щодо подачі заяви про скасування заходів забезпечення позову у справі, що незавершена розглядом (перебуває на стадії підготовчого провадження), має ознаки зловживання процесуальними правами. Зазначений підхід є маніпулятивним, та таким, що не узгоджується з природою забезпечення позову, спрямований на послаблення гарантій виконання можливого рішення суду та перешкоджає ефективному захисту прав позивача.
З огляду на наведене, вимога про скасування заходів забезпечення позову є безпідставною, передчасною та не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 6 ст. 158 ЦПК України, відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 158, 247, 260, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволені заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання провочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння,- відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 03 грудня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк