Справа № 156/1246/25
Провадження № 6/156/17/25
про розстрочення виконання рішення суду в цивільній справі
03 грудня 2025 року сел. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Малюшевської І. Є.,
за участю секретаря судового засідання Киці Л. Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Іваничі
заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Колодійчук Наталії Володимирівни про розстрочення виконання рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 17.11.2025 року у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
без участі сторін
Представник заявника звернулася до суду із заявою, в якому просить розстрочити виконання рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 17.11.2025 року, мотивуючи тим, що відповідач повністю погоджується з рішенням суду та бажає його виконати, проте відповідач не має можливості сплатити суму заборгованості однією сумою, оскільки його офіційний дохід не дає можливості цього зробити. Відповідач офіційно працевлаштований у ТОВ «Володимирська фабрика Гофротари» та не має інших офіційних доходів, які б дали йому можливість здійснити оплату заборгованості одним платежем. Також на даний момент відповідач здійснює часткове виконання рішення у справі №156/819/25. Крім того ОСОБА_1 фінансово утримує своїх батьків, оскільки у
останніх відповідною комісією МСЕК було визначено певний ступінь втрати професійної працездатності: у матері відповідача ОСОБА_2 - 65% втрати працездатності, та у батька - ОСОБА_3 - 65% втрати працездатності.
Загальну суму заборгованості у розмірі 26 410,00 відповідач може сплатити рівними частинами 10 (десяти) наступних місяців починаючи з грудня 2025 року (перший платіж) у розмірі 2 641,00 гривню та наступні 9 (дев'ять) місяців по 2 641,00 гривні до вересня 2026 року включно, тобто до повного погашення заборгованості. Суму коштів в якості сплати судового збору у розмірі 1 258,62 гривень та 2 078,30 гривень витрати правничої допомоги відповідач зобов'язується сплатити після набрання рішенням суду законної сили у грудні 2025 року.
На підтвердження вищевказаних обставин представник ОСОБА_4 долучила відповідні документи.
В судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з'явилися, хоч були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви.
03.12.2025 від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надійшла заява про здійснення розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду без участі відповідача та його представника, заяву просила задовольнити.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" явку свого представника в судове засідання не забезпечило. 03.12.2025 від представника Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" надійшли заперечення у яких представник просив розгляд заяви проводити без його участі з врахуванням наданих заперечень.
Із заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" слідує, що товариство заперечує щодо задоволення клопотання про розстрочення виконання рішення суду, які мотивовані тим, що підставою для відстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання рішення, а суд, вирішуючи питання щодо можливості розстрочення виконання рішення, повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували виняткові випадки, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо), саме на кінець 2025 року.
Надані до заяви довідки МСЕК щодо втрати працездатності близьких родичів - також не є безумовною підставною для задоволення заяви про розстрочку судового рішення, оскільки не підтверджують саме факт перебування їх на утриманні відповідача.
Крім цього, в ході існування кредитних правовідносин та обов'язку Відповідача перед кредитором по оплаті заборгованості, останній не вчинив жодних дій щодо звернення до кредитора з заявою про врегулювання питання заборгованості чином реструктуризації або закриття кредиту на лояльних умовах, з матеріалів справи та клопотання не вбачається, що Відповідач частково в рахунок сплати заборгованості сплачував кошти з часу виникнення у нього обов'язку щодо сплати процентів по користуванню кредитних коштів та тіла кредиту.
Враховуючи викладене, зазначені ОСОБА_1 обставини в розумінні статті 435 ЦПК
України не є такими, що істотно ускладнюють виконання рішення Іваничівського районного суд Волинської області від 17 листопада 2025 року або роблять його неможливим, а тому сторона позивача просить відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду, оскільки таке є не обґрунтованим та недоведеним належними на те доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Оглянувши матеріали справи, вивчивши заяву представника відповідача і долучені до нього докази, а також заперечення позивача, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
У свою чергу ч. 1 ст. 435 ЦПК України закріплене положення, відповідно до якого, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно із абз. 1 ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
В п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.2003 зазначено, що задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 року суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Слід зазначити, що Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 17.11.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" заборгованість за кредитним договором № 646001690 від 04.11.2024 у розмірі 26 410 (двадцять шість тисяч чотириста десять) гривень 00 коп., з яких сума заборгованості за тілом кредиту 16 500,00 грн та заборгованість за відсотками 9 910,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1 258 (одна тисяча двісті п'ятдесят вісім) гривень 62 коп. та за надання професійної правничої допомоги в розмірі 2 078 (дві тисячі сімдесят вісім) гривень 30 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" на користь ОСОБА_1 понесені відповідачем судові витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня 60 коп. Станом на 03.12.2025 рішення суду не набрало законної сили.
За даними Довідки Форми ОК-7 ОСОБА_1 має офіційний та стабільний дохід, середній розмір заробітної плати ОСОБА_1 за період з січня 2025 по жовтень 2025 становить 23 400 гривень та є незначно вищим, ніж середня заробітна плата у Волинській області, яка за даними 2025 року становить приблизно 21 457 - 22 291 грн.
Разом з тим, належних доказів (копії рішення суду) на підтвердження того, що ОСОБА_1 зобов'язаний здійснювати платежі на виконання рішення суду у справі № 156/819/25 ним суду не надано. Таким чином, відповідачем не доведено належними доказами того факту, що на даний час він здійснює часткове виконання рішення у справі №156/819/25, а долучені ним до матеріалів справи квитанції № 2723541024 від 16.10.2025 та № 2759984851 від 07.11.2025 лише підтверджують здійснення ОСОБА_1 двох платежів отримувачу ТОВ «Споживчий центр» за договором № 14.10.2024-100001008.
Також ОСОБА_1 не надано жодних доказів про те, що він фінансово утримує своїх батьків у зв'язку із втратою ними 65 % професійної працездатності. Крім того, батьки ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є особами з інвалідністю третьої групи та не втратили працездатність, а тому можуть працювати, оскільки законодавство України не містить прямої заборони на працевлаштування.
Отже, виходячи з аналізу норм чинного законодавства, в основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. Проте, оскільки ЦПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 44 ЦПК України.
Так, розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів та обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. В даній справі при оцінці обставин в обґрунтування підстав для розстрочки виконання рішення суду суд бере до уваги поведінку боржника (бажання сплатити заборгованість), його дохід і те, що сплата боргу одним платежем становитиме надмірний тягар для нього, а щомісячна сплата є посильною для відповідача та з врахуванням інтересів позивача.
Суд вважає обґрунтованими підстави для розтермінування виконання рішення суду, оскільки стягнення розміру заборгованості з боржника з розтермінуванням не звільняє останнього від виконання даного рішення та не порушує права стягувача, а лише є достатнім й дієвим засобом стимулювання відповідача до належного і своєчасного його виконання.
Слід зазначити, що розмір заборгованості за кредитним договором № 646001690 від 04.11.2024 року є достатньо великим в порівнянні із встановленою в Україні мінімальною та середньою заробітною платою, а сплата боржником заборгованості у розмірі 26 410,00 грн одним платежем становитиме непропорційне фінансове навантаження для боржника, враховуючи мотиви заяви, її обґрунтування, дослідивши долучені до заяви докази, а також бажання заявника виконати рішення, суд дійшов висновку про наявність обставин, що утруднюють виконання рішення суду та з метою захисту прав, інтересів обидвох сторін, суд вважає, що дана заява підлягає до задоволення.
За наведених обставин, суд дійшов переконання про необхідність розстрочення виконання рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 17.11.2025 у справі № 156/1246/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за кредитним договором № 646001690 від 04.11.2024 в сумі 26 410 (двадцять шість тисяч чотириста десять) гривень 00 коп на 10 (десять) місяців, починаючи з дати ухвалення рішення суду, шляхом сплати по 2 641,00 грн щомісячно до вересня 2026 року включно.
Керуючись ст. ст. 260, 435 ЦПК України, суд -
Заяву відповідача ОСОБА_1 - адвоката Колодійчук Н. В. про розстрочення виконання рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 17 листопада 2025 року - задовольнити.
Розстрочити виконання рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 17 листопада 2025 у справі № 156/1246/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 646001690 від 04.11.2024 в сумі 26 410 (двадцять шість тисяч чотириста десять) гривень 00 коп. на 10 (десять) місяців, шляхом сплати по 2 641 (дві тисячі шістсот сорок одній) гривні 00 коп. щомісячно починаючи з грудня 2025 року (перший платіж) до вересня 2026 року включно.
Сплату судового збору в розмірі 1 258 (одна тисяча двісті п'ятдесят вісім) гривень 62 коп. та за надання професійної правничої допомоги в розмірі 2 078 (дві тисячі сімдесят вісім) гривень 30 коп. здійснити у грудні 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляцію не подано.
Суддя І.Є. Малюшевська