ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
04.12.2025Справа № 910/11733/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши
заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГЛОРІЯ ПАРК»
про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГЛОРІЯ ПАРК»
до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»
про стягнення 51 323,62 грн,
без повідомлення (виклику) представників сторін
У вересні 2025 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГЛОРІЯ ПАРК» до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про стягнення 51 323,62 грн.
В процесі розгляду справи позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог до 47 916,40 грн, яку прийнято судом до розгляду.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2025 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Ухвалено стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (вул. Новокостянтинівська, 20, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 41946011) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГЛОРІЯ ПАРК» (вул. Нивська (Невська), буд. 4-Г, м. Київ, 03062; ідентифікаційний код 42852396) заборгованість у розмірі 47 916,40 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Вирішено повернути Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «ГЛОРІЯ ПАРК» (вул. Нивська (Невська), буд. 4-Г, м. Київ, 03062; ідентифікаційний код 42852396) зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 605,60 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 15.09.2025 № 1663.
17.11.2025 до суду від позивача надійшла заяви про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача 21 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 вищевказану заяву позивача прийнято до розгляду та запропоновано відповідачу надати до суду свої заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення або клопотання про зменшення заявлених витрат - протягом 5 днів з моменту отримання даної ухвали.
24.11.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.
27.11.2025 до суду від відповідача надійшли доповнення до заперечень щодо правничої допомоги.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, судом у рішенні від 12.11.2025 вже було вирішено питання щодо розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. Та водночас, як вказувалось у позовній заяві та зазначав представник позивача у судовому засіданні, ним протягом п'яти днів після ухвалення рішення по суті спору будуть подані докази понесення решти витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження здійснених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 21 000,00 грн до заяви про ухвалення додаткового рішення долучено: додаткову угоду № 12/11/25 від 12.11.2025 до договору № 01/06 про надання правничої допомоги від 01.06.2022; додаткову угоду № 29/10/25 від 29.10.2025 до договору № 01/06 про надання правничої допомоги від 01.06.2022; платіжні інструкції від 14.10.2025 № 1677, від 12.11.2025 № 1698, від 14.11.2025 № 1701; акт № 14/10 прийому-передачі наданих послуг від 14.10.2025 до договору № 01/06 про надання правничої допомоги; акт № 31/10 прийому-передачі наданих послуг від 31.10.2025 до договору № 01/06 про надання правничої допомоги; акт № 12/11 прийому-передачі наданих послуг від 12.11.2025 до договору № 01/06 про надання правничої допомоги. Також заявником зазначено, що копія договору № 01/06 про надання правничої допомоги від 01.06.2022, додаткової угоди № 20/08/25 до договору № 01/06 про надання правничої допомоги від 01.06.2022, акту № 31/08 прийому-передачі наданих послуг до договору № 01/06 про надання правничої допомоги від 01.06.2022, платіжної інструкції від 17.09.2025 №1662 були долучені до позовної заяви.
Так, згідно з наведеним у заяві про ухвалення додаткового рішення детальним описом наданих юридичних послуг та їх вартості, судом встановлено, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 000,00 грн складаються з:
1) 5000,00 грн за підготовку та подання позовної заяви (згідно з актом № 31/08 прийому-передачі наданих послуг);
2) 3500,00 грн за підготовку і подання відповіді на відзив (згідно з актом № 14/10 прийому-передачі наданих послуг);
3) 3000,00 грн за представництво інтересів позивача у судовому засіданні (згідно з актом № 31/10 прийому-передачі наданих послуг);
4) 3500,00 грн за підготовку і подання заяви про зміну позовних вимог (згідно з актом № 31/10 прийому-передачі наданих послуг);
5) 3000,00 грн за представництво інтересів позивача у судовому засіданні (згідно з актом № 12/11 прийому-передачі наданих послуг);
6) 3000,00 грн за підготовку і подання клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу (згідно з актом № 12/11 прийому-передачі наданих послуг).
Відповідач, у свою чергу, заперечував щодо задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, вказуючи, що заявлений останнім розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та не співмірним зі складністю даної справи. Крім того, відповідач звертав увагу, що позивач вже звертався з ідентичним позовом до суду (справа № 910/1328/23) про стягнення заборгованості за попередній період, зв'язку з чим вважає, що представником позивача не потребувалось багато часу та зусиль для підготовки документів у даній справі. Також відповідач зазначав, що його першочерговим завданням є забезпечення безперебійного електропостачання до споживачів міста Києва та відновлення енергетичної інфраструктури, а відтак, отримані від його господарської діяльності кошти в першу чергу скеровуються на зазначені завдання, а не на погашення явно завищених витрат позивача на правничу допомогу.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, з аналізу ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 дійшла висновку, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Крім того, Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом, у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони, на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК України, можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова Верховного Суду від 01.09.2021 у справі №910/13034/20).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині ч. 4 ст. 129 ГПК України, згідно з яким у разі задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Як встановлено судом, 01.06.2022 між адвокатом Халупним А.В. та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ГЛОРІЯ ПАРК» укладено договір № 01/06 про надання правничої допомоги.
Додатковою угодою від 20.08.2025 № 20/08/25 до договору № 01/06 про надання правничої допомоги від 01.06.2022 визначено, що предметом вказаного договору є надання адвокатом позивачу юридичних послуг і правової допомоги, що полягають у представництві інтересів позивача в Господарському суді міста Києва у справі щодо стягнення заборгованості з власника нежитлового приміщення, групи нежитлових приміщень № 7, вбудоване приміщення розподільчого пункту № 7 (Розподільчий пункт 537) в будинку № 2-Л по вул. Невській (вулиця Нивська) в м. Києві.
Вказаною додатковою угодою також погоджено розмір винагороди адвоката за підготовку та подання позовної заяви (5000,00 грн), а також розмір винагороди за представництво інтересів позивача у судовому засіданні (3000,00 грн).
Додатковою угодою від 29.10.2025 № 29/10/25 до договору № 01/06 про надання правничої допомоги від 01.06.2022 узгоджено розмір винагороди адвоката за підготовку і подання заяви про зміну позовних вимог (3500,00 грн), а додатковою угодою від 12.11.2025 № 12/11/25 до вказаного договору погоджено розмір винагороди за підготовку і подання клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу (3000,00 грн).
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом з матеріалів справи встановлено, що адвокатом Халупним А.В. в ході представництва інтересів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГЛОРІЯ ПАРК» під час розгляду справи № 910/11733/25 було підготовлено та подано до суду позовну заяву, відповідь на відзив, заяву про уточнення позовних вимог (зменшення розміру позовних вимог), а також забезпечено участь у судовому засіданні 12.11.2025 із розгляду справи по суті.
Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21 000,00 грн, суд дійшов висновку про безпідставність включення позивачем до вказаної суми витрат 5000,00 грн за підготовку та подання позовної заяви, оскільки такі витрати вже були розподілені за рішенням суду від 12.11.2025 та покладені на відповідача.
Крім того, суд вважає необґрунтованими вимоги щодо покладення на відповідача 3000,00 грн за представництво інтересів позивача у судовому засіданні, яке відбулось 20.10.2025, оскільки у вказаному підготовчому засіданні представництво інтересів позивача здійснювалось адвокатом Дуднік М.А. за іншим договором про надання правничої допомоги, який у матеріалах справи відсутній. При цьому, позивачем не надано доказів того, що адвокат Дуднік М.А. була залучена до виконання укладеного позивачем із адвокатом Халупним А.В. договору № 01/06 про надання правничої допомоги.
Водночас, суд встановив, що до розрахунку розміру витрат на правничу допомогу включено підготовку клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, яке фактично є клопотанням про подання доказів щодо таких витрат, а тому витрати за підготовку такого клопотання не підлягають відшкодуванню. Відповідний правовий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 31.07.2024 у справі № 758/11022/21.
З урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку, що позивачем до суми витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 21 000,00 грн було безпідставно включено витрати в сумі 11 000,00 грн (за подання позову 5000,00 грн, за представництво у судовому засіданні 20.10.2025 - 3000,00 грн та за подання заяви про відшкодування судових витрат 3000,00 грн), у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про покладення на відповідача зазначеного розміру витрат на правничу допомогу.
Щодо решти витрат у розмірі 10 000,00 грн (за подання відповіді на відзив, заяви про уточнення позовних вимог та участь у судовому засіданні 12.11.2025) суд враховує, що відповідні суми винагороди адвоката за надання вказаних послуг є фіксованими та не залежать від витраченого адвокатом часу на надання правової допомоги.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
При цьому, надані акти прийому передачі наданих послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному у них розмірі з іншої сторони. Суд виходить з того, що розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обґрунтованість поданих адвокатом позивача до суду документів, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача решти доведених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн є надмірним та неспіврозмірним зі складністю справи.
Враховуючи вищевикладене, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, беручи до уваги заперечення відповідача, з урахуванням принципів розумності, справедливості та пропорційності, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, тоді як у решті заявленої позивачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу суд відмовляє, що відповідає висновку, викладеному у пункті 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 236 - 242, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГЛОРІЯ ПАРК» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (вул. Новокостянтинівська, 20, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 41946011) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГЛОРІЯ ПАРК» (вул. Нивська (Невська), буд. 4-Г, м. Київ, 03062; ідентифікаційний код 42852396) 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. В решті вимог заяви відмовити.
4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення підписано: 04.12.2025.
Суддя Т. Ю. Трофименко