ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.11.2025Справа № 910/8497/25
За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва";
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоллаут";
про виселення.
Суддя Мандриченко О.В.
Секретар судового засідання Григоренко С.В.
Представники:
Від позивача: Антоненко О.В., в порядку самопредставництва;
Від відповідача: не з'явилися
Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоллаут" про виселення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва № 520/2023 від 16.05.2023, орендодавцем направлено на адресу орендаря повідомлення про припинення вказаного договору, однак останній не звільнив орендовані приміщення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8497/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.09.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/8497/25 до судового розгляду по суті.
Під час розгляду спору по суті 18.11.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представники відповідача у судове засідання 18.11.2025 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвали суду надсилалися рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адреси, які зазначені у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоллаут": шосе Харківське, буд. 160А, кв. 252, м. Київ, 02091, однак поштові відправлення повернулися до суду з відміткою оператора поштового зв'язку про причини повернення - "за закінченням терміну зберігання".
Згідно з частиною 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоллаут" не було позбавлені права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/8497/25 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Судом, враховано, що в силу вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням пунктом 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Приймаючи до уваги, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоллаут" у строк, встановлений ухвалою суду від 11.07.2025, не подав до суду відзиву на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
18.11.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
16.05.2023 між Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією (далі - орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоллаут" (далі - відповідач, орендар) та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" (далі - позивач, балансоутримувач) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва № 520/2023 (надалі - договір оренди).
Відповідно до п. 4.1. розділу І "Змінювані умови договору" договору оренди, об'єктом оренди є нежитлові приміщення, з № 1 по № 3 (група приміщень №1), №1 (група приміщень №2), І поверх, літ. "А"; окремостоячої нежитлової будівлі (сміттєзбірник), загальною площею 32,50 кв.м, за адресою: вул. Здолбунівська, 9, м. Київ, 02081, згідно з викопіюванням з технічного паспорту, що складає невід'ємну частину цього договору (додаток 1).
Згідно з пунктом 11.1. розділу 11 Незмінюваних умов договору оренди, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.
Відповідно до пункту 11.5. розділу 11 Незмінюваних умов договору оренди, балансоутримувач має право звертатись до суду з позовом про розірвання цього Договору внаслідок невиконання або неналежного виконання його умов та/або виселення орендаря з Об'єкта, в тому числі у випадку закінчення дії Договору та/або перебування орендаря в Об'єкті без достатньої правової підстави.
Строк договору 5 років з дати набранням чинності цим договором (п. 12.1. розділу І "Змінювані умови договору" договору оренди).
Відповідно до п. 12.1. розділу ІІ "Незмінювані умови договору" договору оренди, цей договір укладено на строк, визначений у пункті 12 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору. У частині проведення розрахунків відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України з 16.05.2023 по 16.05.2028.
Згідно з пунктом 12.6.4. пункту 12.6 розділу 12 Незмінюваних умов Договір припиняється на вимогу орендодавця з підстав, передбачених пунктом 12.7 цього договору, і при цьому договір вважається припиненим в день, визначений відповідно до абзацу третього пункту 12.8 цього договору.
Відповідно до пункту 12.7.1 пункту 12.7. розділу 12 Незмінюваних умов, договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.
Пунктом 12.8. розділу 12 Договору передбачено, що про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи орендодавця, передбачених пунктом 12.7. розділу 12 Договору, орендодавець або балансоутримувач повідомляє орендареві та іншій стороні договору листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимога про його усунення в строк не менш як 15 та не більш як 30 робочих днів з дати реєстрації листа (у строк п'яти робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні орендодавцем або балансоутримувачем контролю за використанням Майна). Лист пересилається на адресу електронної пошти орендаря і поштовим відправленням із повідомленням про вручення та описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого Майна. Якщо протягом встановленого у приписі часу орендар не усунув порушення, орендодавець або Балансоутримувач надсилає орендарю лист, у якому повідомляє орендареві про дострокове припинення договору на вимогу орендодавця або балансоутримувача. У листі зазначається підстава припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного для його усунення. Договір вважається припиненим на п'ятий робочий день після надіслання орендодавцем або балансоутримувачем орендарю листа про дострокове припинення цього договору. Дата дострокового припинення договору на вимогу орендодавця встановлюється на поштового відділення на поштовому відправленні.
На виконання умов договору оренди, за актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 16.05.2023 (додаток № 4) балансоутримувач передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до комунальної власності, нежитлові приміщення: поверх - 1 (перший); загальна площа об'єкта (кв.м) - 32,50; корисна площа об'єкта (кв.м) - 32,50; назва об'єкта - нежитлові приміщення з № 1 по № 3, (група приміщень №1), №1 (група приміщень №2) окремостоячої нежитлової будівлі (сміттєзбірник), І поверх, літ. "А", загальною площею 32,50 кв.м; місце знаходження об'єкта - 02091, м. Київ, вул. Здолбунівська, 9 (далі - об'єкт оренди).
Позивач вказує, що орендар не сплатив за період 01.07.2023 по 30.04.2024, заборгованість з орендної плати, яка складає 32 807,60 грн, та яка визначена до стягнення рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/5719/24. Крім того, в Господарському суді міста Києва розглянуто справу № 910/4045/25 про стягнення 77 312,87 грн заборгованості з орендної плати за період з 01.05.2024 по 31.03.2025, рішення від 11.06.2025.
Позивач зазначає, що враховуючи систематичні порушення орендарем істотних умов договору оренди в частині прострочення сплати орендної плати балансоутримувачем направлено орендареві відповідно до вимог пункту 12.8 договору лист-припис від 15.04.2025 № 101/50-1268, однак у зазначений строк порушення договору не були усунені, зокрема, станом на 29.05.2025 заборгованість з орендної плати складала 126 364,73 грн з ПДВ, у зв'язку з цим орендодавець інформував орендаря про дострокове припинення договору листом Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про припинення договору оренди від 30.05.2025 № 101-4998.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Так, згідно ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1, 3 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором. Законом можуть бути встановлені максимальні граничні строки договору найму окремих видів майна.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України
Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Як встановлено ч. 1 с. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом, 16.05.2023 між Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоллаут" та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва № 520/2023.
На виконання умов договору оренди, за актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 16.05.2023 (додаток № 4) балансоутримувач передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до комунальної власності, нежитлові приміщення: поверх - 1 (перший); загальна площа об'єкта (кв.м) - 32,50; корисна площа об'єкта (кв.м) - 32,50; назва об'єкта - нежитлові приміщення з № 1 по № 3, (група приміщень №1), №1 (група приміщень №2) окремостоячої нежитлової будівлі (сміттєзбірник), І поверх, літ. "А", загальною площею 32,50 кв.м; місце знаходження об'єкта - 02091, м. Київ, вул. Здолбунівська, 9 (далі - об'єкт оренди).
Згідно з пунктом 12.6.4. пункту 12.6 розділу 12 Незмінюваних умов Договір припиняється на вимогу орендодавця з підстав, передбачених пунктом 12.7 цього договору, і при цьому договір вважається припиненим в день, визначений відповідно до абзацу третього пункту 12.8 цього договору.
Відповідно до пункту 12.7.1 пункту 12.7. розділу 12 Незмінюваних умов, договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.
Як встановлено судом, відповідач не сплатив за період 01.07.2023 по 30.04.2024, заборгованість з орендної плати, яка складає 32 807,60 грн, та яка визначена до стягнення рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/5719/24.
Крім того, в Господарському суді міста Києва розглянуто справу № 910/4045/25 про стягнення 77 312,87 грн заборгованості з орендної плати за період з 01.05.2024 по 31.03.2025, рішення від 11.06.2025.
Пунктом 12.8. розділу 12 Договору передбачено, що про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи орендодавця, передбачених пунктом 12.7. розділу 12 Договору, орендодавець або балансоутримувач повідомляє орендареві та іншій стороні договору листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимога про його усунення в строк не менш як 15 та не більш як 30 робочих днів з дати реєстрації листа (у строк п'яти робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні орендодавцем або балансоутримувачем контролю за використанням Майна). Лист пересилається на адресу електронної пошти орендаря і поштовим відправленням із повідомленням про вручення та описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого Майна. Якщо протягом встановленого у приписі часу орендар не усунув порушення, орендодавець або Балансоутримувач надсилає орендарю лист, у якому повідомляє орендареві про дострокове припинення договору на вимогу орендодавця або балансоутримувача. У листі зазначається підстава припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного для його усунення. Договір вважається припиненим на п'ятий робочий день після надіслання орендодавцем або балансоутримувачем орендарю листа про дострокове припинення цього договору. Дата дострокового припинення договору на вимогу орендодавця встановлюється на поштового відділення на поштовому відправленні.
Враховуючи систематичні порушення орендарем істотних умов договору оренди в частині прострочення сплати орендної плати балансоутримувачем направлено орендареві відповідно до вимог пункту 12.8 договору лист-припис від 15.04.2025 № 101/50-1268, однак у зазначений строк порушення договору не були усунені, зокрема, станом на 29.05.2025 заборгованість з орендної плати складала 126 364,73 грн з ПДВ, у зв'язку з цим орендодавець інформував орендаря про дострокове припинення договору листом Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про припинення договору оренди від 30.05.2025 № 101-4998.
При цьому суд вказує, що орендар добровільно не звільнив приміщення та не передав його підприємству-балансоутримувачу за актом приймання-передачі нерухомого майна, а відтак займає його безпідставно.
Доказів протилежного матеріали справи не містять.
За приписами ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод v здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У відповідності до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Способи захисту за своїм призначенням можуть вважатись визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Тобто, метою застосування судом певного способу захисту прав та законних інтересів осіб є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню. Отже, останнє направлене на настання певних юридичних наслідків.
Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб'єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.
Положеннями ст. 41 Конституції України гарантовано кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення громадян з неправомірно займаних жилих приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника тощо).
Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.
При цьому, задоволення негаторного позову можливе за сукупністю двох підстав:
- наявність у позивача права вимоги усунення перешкод;
- вчинення перешкод відповідачем.
За відсутністю хоча б однієї з обставин, підстави для задоволення негаторного позову відсутні.
Звертаючись до суду із негаторним позовом, позивач має довести наявність у нього права власності або речового права на майно, усунення перешкод в користуванні та розпорядженні яким є предметом спору, а також неправомірність дій відповідача стосовно використання даного майна.
Приписи ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України визначають такі способи захисту цивільних прав та інтересів, як присудження виконання обов'язку в натурі та примусове виконання обов'язку, а отже, коли колишній орендар не звільнив приміщення після закінчення договору оренди, вимога орендодавця або визначеної ним особи виконати такий обов'язок шляхом виселення є належним способом захисту порушеного права.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судових засіданнях всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоллаут" (02091, м. Київ, Харківське шосе, буд. 160-А, кв. 252, ідентифікаційний код 45107977) із нежитлових приміщень, з № 1 по № 3 (група приміщень №1) №1 (група приміщень №2), І поверх, літ. "А"; окремостоячої нежитлової будівлі (сміттєзбірник), загальною площею 32,50 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 9.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоллаут" (02091, м. Київ, Харківське шосе, буд. 160-А, кв. 252, ідентифікаційний код 45107977) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" (02175, м. Київ, Харківське шосе, буд. 148а, ідентифікаційний код 39604270) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 02.12.2025.
Суддя О.В. Мандриченко