номер провадження справи 13/38/15
02.12.2025 Справа № 908/841/15-г
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Давиденко І.В., за участю секретаря судового засідання Лисенко К.Д., розглянувши заяву Державного підприємства «ЕНЕРГОРИНОК» про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення у справі №908/841/15-г
за позовом: Державного підприємства “Енергоринок», ідентифікаційний код 21515381 (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27)
до відповідача: Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго», ідентифікаційний код 00130926 (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)
про стягнення 380767901,72 грн
представники сторін :
від позивача:Калінін М.В., дов. 103 від 01.04.2024(в режимі відеоконференції)
від відповідача: Седляров В.С., дов. № 100 від 20.05.2025
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.04.2015р. у справі №908/841/15-г позовні вимоги ДП “Енергоринок» задоволено частково. Стягнуто з ВАТ “Запоріжжяобленерго» 359505719,06 грн основного боргу, 13372492,17 грн втрат від інфляції грошових коштів, 600000,00 грн. пені, 872873,90 грн - 3 % річних від простроченої суми, 80000,00 грн. - 0,1 % штрафу, 73080,00 грн. судового збору, виконання рішення розстрочене згідно графіку: в 2015 році на загальну суму 150253514,08 грн, наступним чином: в травні в розмірі 19440634,26 грн.; з червня по грудень щомісячними платежами в розмірі 18687554,26грн; в 2016 році на загальну суму 224250651,05 грн, наступним чином: з січня по грудень щомісячними платежами в розмірі 18687554,26 грн.
На виконання рішення 15.05.2015р. видано відповідний наказ.
До Господарського суду Запорізької області 28.05.2025 надійшла заява ДП «Енергоринок » про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у справі №908/841/15-г.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 10.11.2025, заяву передано до розгляду судді Давиденко І.В.
Ухвалою суду від 18
18.11.2025 заяву ДП «Енергоринок» про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у справі №908/841/15-г прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 02.12.2025.
01.12.2025 від АТ «Запоріжжяобленерго» через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення на заяву позивача, яким зазначає наступне.
До 30.10.2023 власником 60,247548 % акцій у статутному капіталі АТ "Запоріжжяобленерго" (Товариство) була Держава Україна в особі суб'єкта управління об'єктами державної власності - Міністерства енергетики України. З 30.10.2023 власником пакету акцій Товариства, що становить 60,247548 % статутного капіталу АТ "Запоріжжяобленерго" є акціонерне товариство "Українські розподільні мережі" на підставі договору купівлі - продажу акцій №1/9-УРМ-23 від 26.10.2023, який укладений для реалізації наказу Міністерства енергетики України від 28.07.2023 № 229 "Про збільшення статутного капіталу та здійснення додаткової емісії акцій акціонерного товариства "Українські розподільні мережі".
Акціонерне товариство "Українські розподільні мережі" утворено згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1336 "Про утворення акціонерного товариства "Українські розподільні мережі", відповідно до пункту 1 якої 100 відсотків акцій АТ "Українські розподільні мережі" належить державі, повноваження з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі якого здійснює Міністерство енергетики України.
Частиною 3 статті 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" № 185-V від 21.09.2006 (із змінами), зокрема, передбачено, що суб'єктами господарювання державного сектору економіки є юридичні особи, єдиним учасником (засновником) яких є держава, а також юридичні особи, у статутному капіталі яких 50 відсотків акцій (часток) належать державі або частка держави становить величину, що забезпечує їй право вирішального впливу на діяльність таких юридичних осіб.
Відтак, з 30.10.2023 державі безпосередньо не належить 60,247548 % акцій у статутному капіталі АТ "Запоріжжяобленерго", тобто АТ "Запоріжжяобленерго" не є господарським товариством, у статутному капіталі якого 50 відсотків акцій (часток) належать державі або частка держави становить величину, що забезпечує їй право вирішального впливу на діяльність таких юридичних осіб.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2024 № 1369 "Деякі питання Політики державної власності" була затверджена, зокрема, "Політика державної власності".
Пунктом 2 "Політики державної власності" передбачено терміни, що вживаються у цій Політиці власності та на підставі яких АТ "Українські розподільні мережі" є товариством з контрольною часткою держави; АТ "Запоріжжяобленерго" є дочірнім підприємством.
Відповідно, з урахуванням зазначених обставин, АТ "Запоріжжяобленерго" в розумінні наведених норм закону не є суб'єктом державного сектору економіки.
В підтвердження зазначеного, на офіційному сайті Фонду державного майна України розміщено перелік суб'єктів господарювання державного сектору економіки станом на 01.07.2025, до якого не входить АТ "Запоріжжяобленерго".
Підтвердження за посилання: https://www.spfu.gov.ua/ua/content/spf-subekti-gospodaruvannya.html.
На думу відповідача, викладене вище свідчить про відсутність у стягувача правових підстав для звернення з заявою до суду в порядку ст. 345-1 ГПК України в рамках даної судової справи майнового характеру.
Враховуючи зазначене, АТ «Запоріжжяобленерго» просить залишити без розгляду заяву ДП «Енергоринок» про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення.
Від ДП «Енергоринок» 01.12.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення з урахуванням заперечень АТ «Запоріжжяобленерго».
Позивач вказує на таке.
Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»: суб'єктами господарювання державного сектору економіки є юридичні особи, єдиним учасником (засновником) яких є держава, а також юридичні особи, у статутному капіталі яких 50 відсотків акцій (часток) належать державі або частка держави становить величину, що забезпечує їй право вирішального впливу на діяльність таких юридичних осіб.
До Заяви ДП «Енергоринок» (міститься в матеріалах справи) додано витяг з ЄДР щодо АТ «Запоріжжяобленерго», відповідно до якого зазначено, що засновником (учасником) АТ «Запоріжжяобленерго» є Міністерство палива та енергетики України. У зв'язку з цим, в ЄДР також відображено інформацію про відсутність кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, що в даному випадку, зокрема, є прерогативою та ознакою того, що Боржник є суб'єктом господарювання державного сектору економіки. Крім того, до Заяви ДП «Енергоринок» додано також Статут АТ «Запоріжжяобленерго», відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого АТ «Запоріжжяобленерго» є юридичною особою із новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту ПАТ «Запоріжжяобленерго» у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства». В свою чергу ПАТ «Запоріжжяобленерго» було новим найменуванням ВАТ «Запоріжжяобленерго». АТ «Запоріжжяобленерго» є правонаступником усіх прав та обов'язків Державної акціонерної Енергопостачальної компанії «Запоріжжяобленерго».
Також, позивач вказує, що до Заяви ДП «Енергоринок» додано структуру власності АТ «Запоріжжяобленерго» з якого слідує, що 60,2475% належить АТ «Українські розподільчі мережі». Разом з тим, 29.11.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1336 «Про утворення акціонерного товариства «Українські розподільні мережі». Згідно з пунктом 1 вказаної постанови, утворено Акціонерне товариство «Українські розподільні мережі», 100 відсотків акцій якого належить державі, а повноваження з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі якого здійснює Міністерство енергетики.
Позивач зазначив, що на офіційному сайті АТ «Українські розподільчі мережі» в розділі «Про нас» (знаходиться в загальному доступі за посиланням https://www.udg-energy.com.ua/about-us/ ) зазначено: «Акціонерне товариство «Українські розподільні мережі» як єдиний, уповноважений Міністерством енергетики України орган, здійснює корпоративне управління державними пакетами акцій акціонерних товариств, які провадять діяльність у сфері розподілу електричної енергії».
ДП «Енергоринок» вважає, що держава через створене нею АТ «Українські розподільчі мережі» володіє 60,2475% АТ «Запоріжжяобленерго» та має право вирішального впливу на діяльність останнього, що беззаперечно свідчить про те, що АТ «Запоріжжяобленерго» відноситься до суб'єкта господарювання державного сектору економіки на якого розповсюджуються норми ч.4 ст.345-1 ГПК України.
Позивач звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку про те, що «власником майна, переданого державою до статутного капіталу товариства, є саме це товариство, а не держава».
Відповідно до пунктів 214 - 216 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 №917/1212/21 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118465142 ) зазначено: «Велика Палата Верховного Суду для забезпечення єдності судової практики щодо зміни державної форми власності виключно шляхом приватизації виснує, що Закон України «Про приватизацію державного майна» не відносить до способів приватизації передання державного майна до статутного фонду (капіталу) заснованого нею акціонерного товариства, а тому державне майно, передане державою до статутного фонду (капіталу) акціонерного товариства, 100 % акцій якого залишається у власності держави, до моменту завершення процедури приватизації (продажу у приватну власність належних державі акцій такого акціонерного товариства) є державною власністю, і з огляду на свої висновки, викладені у цій постанові, відступає від висновку, сформульованого в постанові КАС ВС від 09 жовтня 2018 року у справі № 826/11262/15, щодо того, що власником майна, переданого до статутного капіталу, є саме товариство, а не держава.
Позивач зазначає, що Велика Палата Верховного Суду зауважує, що вона відступає не від постанови у конкретній справі, а від висновку щодо застосування норм права. Цей висновок міг бути сформульований в одній або декількох постановах. Відсутність згадки повного переліку постанов, від висновку хоча б в одній із яких щодо застосування норм права Велика Палата Верховного Суду відступила, не означає, що відповідний висновок надалі застосовний (див. її постанови від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц, від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц, пункт 42; № у ЄДРСР 106558740, від 26 жовтня 2022 року у справі № 201/13239/15-ц, пункт 43; № у ЄДРСР 108930839, від 14 червня 2023 року у справі № 448/362/22, пункт 66; № у ЄДРСР 111647957)
У разі коли Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, в раніше ухваленому нею рішенні чи рішенні Верховного Суду України, згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди враховують висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 161/12771/15-ц, пункт 88, від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц, пункт 93, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, пункт 27.3, від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц, пункт 49, від 30 червня 2020 року у справах № 264/5957/17, пункт 43, і № 727/2878/19, пункт 40, від 29 вересня 2020 року у справі № 712/5476/19, пункт 43, від 09 лютого 2021 року у справі № 381/622/17, пункт 44, від 25 травня 2021 року у справі № 149/1499/18, пункт 31, від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, пункт 7.20, від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, пункт 40, від 02 листопада 2021 року у справі № 917/1338/18, пункт 92, від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, пункт 36, від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21, пункт 67)».
Позивач додатково пояснює, що згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 №36 «Про затвердження переліку об'єктів великої приватизації державної власності» (в редакції на момент його прийняття, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/36-2019-%D1%80/ed20210826#Text), розмір пакета акцій (частки) державної власності АТ «Запоріжжяобленерго» складає 60,2475% що забезпечує державі право вирішального впливу на діяльність товариства, у зв'язку з чим таке товариство, відповідно до ч.3 ст.3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», є суб'єктом господарювання державного сектору економіки. Разом з тим, Указом Президента України від 28.08.2021 №452/2021 (https://www.president.gov.ua/documents/4522021-40021) уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.11.2021 «Про заходи з нейтралізації загроз в енергетичній сфері».
Відповідно до п.12(а) зазначеного вище Рішення, РНБОУ вирішила: Кабінетові Міністрів України разом із Фондом Державного майна України виключити з переліку об'єктів великої приватизації державної власності та переліку об'єктів малої приватизації державної власності належні державі пакети акцій операторів системи розподілу електричної енергії з подальшим визначенням Міністерства енергетики України органом управління такими пакетами акцій. Згідно з пунктами 1, 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №1222-р «Деякі питання управління об'єктами державної власності» (https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-upravlinnya-obyektami-derzhavnoyi_vlasnosti-i150921-1222), внесено зміни у додаток до розпорядження КМУ від 16.01.2019 №36 «Про затвердження переліку об'єктів великої приватизації державної власності», а саме виключено позиції, зокрема, щодо 60,2475% акцій (часток) АТ «Запоріжжяобленерго», а також передано Міністерству енергетики повноваження з управління корпоративними правами, що належать державі у статутних капіталах акціонерних товариств, згідно з додатком до цього розпорядження. Таким чином, завершення процедури приватизації 60,2475% державної частки АТ «Запоріжжяобленерго» не відбулося і вказана частка продовжує існувати та залишатися у власності держави, що кореспондується з уточненими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.04.2024 №917/1212/21.
02.12.2025 від АТ «Запоріжжяобленерго» надійшло клопотання про долучення до заперечень додаткових документів (титульний аркуш повідомлення, повідомлення від 31.10.2023, виписка про операції з цінними паперами, реєстр (перелік) суб'єктів господарювання державного сектору.
Дослідивши матеріали заяви, надані сторонами докази, господарський суд вважає заяву ДП «Енерогоринок» такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Частиною 1 статті 345-1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов'язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у господарських справах:
1) про захист ділової репутації;
2) що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції;
3) в інших спорах немайнового характеру.
Згідно із ч. 4 ст. 345-1 Господарського процесуального кодексу України якщо боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб'єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд за письмовою заявою стягувача та за умови відкриття виконавчого провадження зобов'язує такого боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору.
Відповідно до частини 1 статті 345-2 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає заяву про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 345-1 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні за правилами статті 342 цього Кодексу.
Щодо посилань АТ «Запоріжжяобленерго» на те, що товариство не є суб'єктом державного сектору економіки та в межах даної справи відсутні підстави зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»: суб'єктами господарювання державного сектору економіки є юридичні особи, єдиним учасником (засновником) яких є держава, а також юридичні особи, у статутному капіталі яких 50 відсотків акцій (часток) належать державі або частка держави становить величину, що забезпечує їй право вирішального впливу на діяльність таких юридичних осіб.
Згідно з даними витягу з ЄДР від 30.10.2025 засновником (учасником) АТ «Запоріжжяобленерго» є Міністерство палива та енергетики України, дані про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи відсутні, що є прерогативою та ознакою того, що Боржник є суб'єктом господарювання державного сектору економіки.
Відповідно до Статуту АТ «Запоріжжяобленерго» (п.п.1.1, 1.2), АТ «Запоріжжяобленерго» є юридичною особою із новим найменуванням у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту ПАТ «Запоріжжяобленерго» у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства». В свою чергу ПАТ «Запоріжжяобленерго» було новим найменуванням ВАТ «Запоріжжяобленерго». АТ «Запоріжжяобленерго» є правонаступником усіх прав та обов'язків Державної акціонерної Енергопостачальної компанії «Запоріжжяобленерго».
З структури власності АТ «Запоріжжяобленерго» слідує, що 60,2475% АТ належить АТ «Українські розподільчі мережі». 29.11.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1336 «Про утворення акціонерного товариства «Українські розподільні мережі». Згідно з пунктом 1 вказаної постанови, утворено Акціонерне товариство «Українські розподільні мережі», 100 відсотків акцій якого належить державі, а повноваження з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі якого здійснює Міністерство енергетики.
Також, слід зазначити, що на сайті АТ «Українські розподільчі мережі» (за посиланням https://www.udg-energy.com.ua/about-us/) містить інформація: «Акціонерне товариство «Українські розподільні мережі» як єдиний, уповноважений Міністерством енергетики України орган, здійснює корпоративне управління державними пакетами акцій акціонерних товариств, які провадять діяльність у сфері розподілу електричної енергії».
Таким чином, держава через створене нею АТ «Українські розподільчі мережі» володіє 60,2475% АТ «Запоріжжяобленерго»,що дає право вирішального впливу на діяльність останнього та свідчить про те, що АТ «Запоріжжяобленерго» відноситься до суб'єкта господарювання державного сектору економіки на якого розповсюджуються норми ч.4 ст.345-1 ГПК України.
Слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку про те, що «власником майна, переданого державою до статутного капіталу товариства, є саме це товариство, а не держава».
Відповідно до пунктів 214 - 216 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 №917/1212/21, «Велика Палата Верховного Суду для забезпечення єдності судової практики щодо зміни державної форми власності виключно шляхом приватизації виснує, що Закон України «Про приватизацію державного майна» не відносить до способів приватизації передання державного майна до статутного фонду (капіталу) заснованого нею акціонерного товариства, а тому державне майно, передане державою до статутного фонду (капіталу) акціонерного товариства, 100 % акцій якого залишається у власності держави, до моменту завершення процедури приватизації (продажу у приватну власність належних державі акцій такого акціонерного товариства) є державною власністю, і з огляду на свої висновки, викладені у цій постанові, відступає від висновку, сформульованого в постанові КАС ВС від 09 жовтня 2018 року у справі № 826/11262/15, щодо того, що власником майна, переданого до статутного капіталу, є саме товариство, а не держава.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що вона відступає не від постанови у конкретній справі, а від висновку щодо застосування норм права. Цей висновок міг бути сформульований в одній або декількох постановах. Відсутність згадки повного переліку постанов, від висновку хоча б в одній із яких щодо застосування норм права Велика Палата Верховного Суду відступила, не означає, що відповідний висновок надалі застосовний (див. її постанови від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц, від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц, пункт 42; № у ЄДРСР 106558740, від 26 жовтня 2022 року у справі № 201/13239/15-ц, пункт 43; № у ЄДРСР 108930839, від 14 червня 2023 року у справі № 448/362/22, пункт 66; № у ЄДРСР 111647957.
У разі коли Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, в раніше ухваленому нею рішенні чи рішенні Верховного Суду України, згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди враховують висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 161/12771/15-ц, пункт 88, від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц, пункт 93, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, пункт 27.3, від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц, пункт 49, від 30 червня 2020 року у справах № 264/5957/17, пункт 43, і № 727/2878/19, пункт 40, від 29 вересня 2020 року у справі № 712/5476/19, пункт 43, від 09 лютого 2021 року у справі № 381/622/17, пункт 44, від 25 травня 2021 року у справі № 149/1499/18, пункт 31, від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, пункт 7.20, від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, пункт 40, від 02 листопада 2021 року у справі № 917/1338/18, пункт 92, від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, пункт 36, від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21, пункт 67)».
Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 №36 «Про затвердження переліку об'єктів великої приватизації державної власності», розмір пакета акцій (частки) державної власності АТ «Запоріжжяобленерго» складає 60,2475%.
60,2475% акцій (часток) в статутному капіталі АТ «Запоріжжяобленерго», які належать державі, свідчить про те, що така частка держави забезпечує їй право вирішального впливу на діяльність товариства.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що таке товариство, відповідно до ч.3 ст.3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», є суб'єктом господарювання державного сектору економіки.
Разом з тим, Указом Президента України від 28.08.2021 №452/2021 (https://www.president.gov.ua/documents/4522021-40021) введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.11.2021 «Про заходи з нейтралізації загроз в енергетичній сфері».
Відповідно до п.12(а) зазначеного Рішення, РНБОУ вирішила: Кабінетові Міністрів України разом із Фондом Державного майна України виключити з переліку об'єктів великої приватизації державної власності та переліку об'єктів малої приватизації державної власності належні державі пакети акцій операторів системи розподілу електричної енергії з подальшим визначенням Міністерства енергетики України органом управління такими пакетами акцій…
Згідно з пунктами 1, 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №1222-р «Деякі питання управління об'єктами державної власності» (https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-upravlinnya-obyektami-derzhavnoyi_vlasnosti-i150921-1222), внесено зміни у додаток до розпорядження КМУ від 16.01.2019 №36 «Про затвердження переліку об'єктів великої приватизації державної власності», а саме виключено позиції, зокрема, щодо 60,2475% акцій (часток) АТ «Запоріжжяобленерго», а також передано Міністерству енергетики повноваження з управління корпоративними правами, що належать державі у статутних капіталах акціонерних товариств, згідно з додатком до цього розпорядження
Таким чином, завершення процедури приватизації 60,2475% державної частки АТ «Запоріжжяобленерго» не відбулося і вказана частка продовжує перебувати у власності держави, що кореспондується з уточненими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.04.2024 №917/1212/21.
Заперечення АТ «Запоріжжяобленерго» спростовуються вищевикладеним, оскільки як вбачається, АТ «Запоріжжяобленерго» є суб'єктом господарювання державного сектору економіки.
Виходячи із змісту норм процесуального кодексу суд зобов'язує боржника подати звіт за умови подання стягувачем письмової заяви, невиконання боржником рішення і відкриття виконавчого провадження.
Згідно зі ч.ч. 1, 4 ст.147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
У статті 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічний припис містить частина 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, в силу приписів частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судового рішення можливе за двома варіантами, перший варіант - добровільне виконання судового рішення особою, яка програла суд. Якщо особа добровільно не виконує рішення є другий варіант - його примусове виконання.
До поданої заяви стягувачем додано докази відкриття виконавчого провадження ВП № 50684873 з виконання судового наказу у справі № 908/841/15-г (постанова ВДВС від 05.04.2016). Водночас, докази виконання судового наказу у цій справі відсутні та факт невиконання судового наказу боржником не заперечується.
Відповідно до постанови головного державного виконавця ВПВР Департаменту ВДС Міністерства юстиції України Берегових В.С. від 20.03.2024 зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 908/841/15-г виданого 15.05.2015 на підставі п 1-5 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з п 1-5 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження»., установлено, що до 1 січня 2026 року:
зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та кошти) у виконавчих провадженнях, за якими боржниками є оператори системи розподілу, що здійснюють розподіл електричної енергії на територіях ліцензованої діяльності, до складу яких входять території, на яких велися бойові дії станом на 31 грудня 2023 року, або території, тимчасово окуповані Російською Федерацією станом на 31 грудня 2023 року, відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, щодо заборгованості, яка утворилася перед Державним підприємством "Енергоринок";
Стягувачем у даній справі є ДП “Енергоринок ».
Проте, слід зазначити, що наведеним зупиненням примусового стягнення органами ДВС стягувач не позбавлений права виконання рішення суду боржником в добровільному порядку .
Крім того, до ухвалення постанови про зупинення виконавчого провадження №720684873 виконавче провадження тривало майже 8 років (05.04.2016 - відкрито ВП, 20.03.2024- зупинено ВП).
Разом з тим, суд зазначає, що процесуальне законодавство не пов'язує можливість задоволення заяви про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення із зупиненням виконавчого провадження або встановленням мораторію на виконання судових рішень щодо заборгованості яка утворилася перед Державним підприємством "Енергоринок".
Отже, враховуючи відсутність доказів виконання боржником рішень суду у цій справі та наявність факту відкриття виконавчого провадження, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість поданої заяви про зобов'язання керівника боржника подати звіт про виконання судового рішення.
Частиною 4 статті 345-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника боржника, якщо боржник є юридичною особою.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ДП «Енергоринок» та зобов'язання АТ “Запоріжжяобленерго» подати звіт про виконання рішення суду у цій справі.
Клопотанню боржника про залишення зави стягувача без розгляду, яке викладено у запереченнях від 01.12.2025, судом надано обґрунтовану оцінку вище за текстом ухвали.
На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання АТ “Запоріжжяобленерго» про залишення без розгляду заяви ДП «Енерогоринок».
Відповідно до ч. 3 статті 345-2 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання боржником відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Згідно з ч. 6 ст. 345-2 ГПК України ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 345-4 цього Кодексу.
Принагідно суд зазначає боржнику, що за приписами ст. 345-3 ГПК України звіт боржника про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання боржником судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про те, чи існують обставини, які ускладнюють виконання судового рішення боржником, які заходи вжито та вживаються боржником для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;
2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 345-1, 345-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-
Заяву Державного підприємства «ЕНЕРГОРИНОК» про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення у справі №908/841/15-г задовольнити.
Зобов'язати Акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго», ідентифікаційний код 00130926 (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14) у строк до 12.01.2026 надати суду звіт про виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області від 15.05.2015 у справі № 908/841/15-г.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Ухвалу складено та підписано 04.12.2025.
Суддя І.В. Давиденко