вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
04 грудня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/1144/25
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригуза П.Д.,
за участю секретаря судового засідання Повідайчик Т.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПАРТНЕРСТВО", код ЄДРПОУ - 37856467, 02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, буд. 9,
до відповідача: Верньокоропецької сільської ради, код ЄДРПОУ - 04350263, 89660, Закарпатська область, Мукачівський район, село Верхній Коропець, вулиця, Шенборна, буд. 16,
про стягнення коштів,
Зміст позовних вимог позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПАРТНЕРСТВО", код ЄДРПОУ - 37856467, звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідача Верньокоропецької сільської ради, код ЄДРПОУ - 04350263, з позовними вимогами стягнення суми боргу в розмірі 13 323.52 грн.; трьох процентів річних у розмірі 363.03 грн. та інфляційні витрати у розмірі 804.67 грн. загалом на суму 14 491.22 грн.
Обґрунтування позовних вимог:
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на таке.
1) 10.01.2024 між ТОВ "Енергетичне партнерство" та Верньокоропецькою сільською радою було укладено договір №1 про постачання електричної енергії споживачу, згідно п. 1.1. якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Позивач зазначає, що згідно з п. 5.2. договору передбачається, що споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 4.7, 4.9. договору, розрахунковим періодом за договором є календарний місяць. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк 10 робочих днів з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі електричної енергії.
Підписані позивачем акти прийому-передачі електричної енергії та рахунки-фактури направлялись позивачем на електронну адресу відповідача, а також шляхом направлення листів АТ "Укрпошта".
Позивач стверджує, що відповідачем станом на дату подання позовної заяви, не було здійснено повернення позивачу підписаних примірників актів за березень - листопад 2024 року.
Станом на дату подання позовної заяви у відповідача наявна заборгованість по договору за листопад 2024 року у розмірі 13 323.52 грн.
Сума за прострочення платежів по договору за період з 10.01.2024 по 23.09.2025 з розрахунку 3% річних становить - 363.03 грн, інфляційні втрати становлять 804.67 грн
2) На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 13 323.52 грн, три проценти річних у розмірі 363.03 грн та інфляційні втрати у розмірі 804.67 грн, загалом на суму 14 491.22 грн.
Правова позиція відповідача у справі.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, хоча був своєчасно та в належний спосіб повідомлений про відкриття провадження у справі. Так, ухвала суду від 14.10.2025 була направлена до електронного кабінету відповідача та отримана ним 14.10.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до “Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
Отже, судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про необхідність явки в підготовче судове засідання та подачі відзиву.
Відповідно до правової доктрини та ст. 2 та ст. 14 ГПК України суд керується засадами диспозитивності при здійсненні господарського судочинства.
Учасникам справи процесуальний закон покладає тягар доказування на сторони, надаючи їм право виявляти процесуальну активність та ініціативу у розвитку процесу для досягнення мети правосуддя.
Кожна сторона справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, яких суд вважає достатніми для ухвалення судового рішення.
Суд виходить з презумпції правомірності правочину на підставі якого виникли правовідносини та обставин, оскільки відповідач, не зважаючи на вимоги господарського суду, без поважних причин відзиву не подав та не заперечив обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Відповідач згідно правил ст. 165 ГПК України позбавляється права заперечувати проти таких обставини під час розгляду справи по суті.
Процесуальні дії суду.
Ухвалою суду від 14.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Також, ухвалою суду від 14.10.2025 клопотання про витребування доказів, яке надійшло від позивача у справі разом з позовною заявою - задоволено повністю. Витребувано у відповідача Верньокоропецької сільської ради, код ЄДРПОУ - 04350263, 89660, Закарпатська область, Мукачівський район, село Верхній Коропець, вулиця, Шенборна, буд. 16, оригінали підписаних сторонами справи актів прийому - передачі електроенергії за період березень - листопад 2024 року. Уповноважено представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПАРТНЕРСТВО", код ЄДРПОУ - 37856467, 02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, буд. 9, на одержання витребуваних доказів. Позивачу надати такі докази суду після їх одержання.
Разом з тим станом на дату ухвалення рішення суду, на адресу суду не надходило жодних витребуваних доказів ні від відповідача, ні від позивача, який був уповноважений на їх одержання.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судом.
Судом встановлено, що дійсно 10.01.2024 між сторонами спору був укладений договір №1 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір), згідно п. 1.1. якого постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідач) для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
Обсяг закупівлі електричної енергії - 98 950 кВт/год (п. 2.1. договору).
Обсяг проданої споживачу електроенергії визначається ОСР та підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії (п. 2.3. договору).
Згідно з п. 4.1. договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з умовами цього договору.
Ціна за 1 кВт год електричної енергії становить 5.31 грн з ПДВ (п. 4.2. договору).
Відповідно до п. 4.3. договору, загальна вартість договору визначається за формулою та становить 525 424.50 грн.
Ціна електричної енергії, в т.ч. за одиницю кіловат години електричної енергії може змінюватися у випадках визначених п. 12.12 договору (п. 4.4. договору).
Пунктом 4.7. договору передбачено, що розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.
Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк 10 (десять) робочих днів з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі електричної енергії.
Відповідно до п. 5.2. договору, споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами договору.
Постачальник в свою чергу має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію (п. 6.1. договору).
Цей договір набирає чинності з дня укладання договору та діє до 31.12.2024 року (включно), а в частині розрахунків - до повного його виконання.
Судом встановлено, що договір підписано уповноваженими представниками сторін.
Судом встановлено, що додатково сторонами було підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, згідно умов якої - початок постачання з 10 січня 2024 року. До договору також було долучено перелік об'єктів замовника.
В матеріалах справи містяться підписані сторонами акти, а саме: акт №182/01/1 прийому-передачі електроенергії від 31.01.2024 на суму 39 283.38 грн; акт №182/02/1 прийому-передачі електроенергії від 31.01.2024 на суму 25 838.46 грн; акт №182/01/2 прийому-передачі електроенергії від 29.02.2024 на суму 46 966.96 грн; акт №181/02/2 прийому-передачі електроенергії від 29.02.2024 на суму 23 395.86 грн.
Також в матеріалах справи містяться не підписані зі сторони відповідача: акт №182/01/3 прийому-передачі електроенергії від 31.03.2024 на суму 43 664.14 грн; акт №182/01/3 прийому-передачі електроенергії від 31.03.2024 на суму 43 664.14 грн; акт №182/02/3 прийому-передачі електроенергії від 31.03.2024 на суму 21 680.74 грн; акт №182/01/4 прийому-передачі електроенергії від 30.04.2024 на суму 38 624.94 грн; акт №182/02/4 прийому-передачі електроенергії від 30.04.2024 на суму 22 339.18 грн; акт №182/01/5 прийому-передачі електроенергії від 31 травня 2024 на суму 25 318.08 грн; акт №182/02/5 прийому-передачі електроенергії від 31.05.2024 на суму 24 277.32 грн; акт №182/01/6 прийому-передачі електроенергії від 30.06.2024 на суму 26 284.50 грн; акт №182/02/6 прийому-передачі електроенергії від 30.06.2024 на суму 6292.36 грн; акт №182/01/7 прийому-передачі електроенергії від 31.07.2024 на суму 4404.55 грн; акт №182/02/7 прийому-передачі електроенергії від 31.07.2024 на суму 38 130.88 грн; акт №182/01/8 прийому-передачі електроенергії від 31.08.2024 на суму 4239.38 грн; акт №182/02/8 прийому-передачі електроенергії від 31.08.2024 на суму 43 463.53 грн; акт №182/01/9 прийому-передачі електроенергії від 30.09.2024 на суму 10 248.46 грн; акт №182/02/9 прийому-передачі електроенергії від 30.09.2024 на суму 44 509.61 грн; акт №182/01/10 прийому-передачі електроенергії від 31 жовтня 2024 на суму 44 077.02 грн; акт №182/02/10 прийому-передачі електроенергії від 31.10.2024 на суму 42 417.44 грн; акт №182/01/11 прийому-передачі електроенергії від 30.11.2024 на суму 21 684.58 грн; акт №182/02/11 прийому-передачі електроенергії від 30.11.2024 на суму 15 368.76 грн.
До матеріалів справи долучено також рахунки-фактури на оплату означених сум.
Платіжними інструкціями, які містяться в матеріалах справи підтверджується часткове погашення боргу споживачем (відповідачем у справі).
Судом встановлено, що позивачем направлялись відповідачу рахунки на сплату на його електронну адресу. Також позивач направляв відповідачу претензію №42 від 27.05.2025, в якій зазначалось, що у Верхньокоропецької сільської ради виникла заборгованість перед ТОВ "Енергетичне партнерство" з оплати за поставлену електричну енергію за договором в сумі 13 323.52 грн. На підставі вищевикладеного, позивач просив відповідача негайно здійснити сплату простроченої заборгованості у повному обсязі на банківські реквізити позивача.
Актом звірки, який міститься в матеріалах справи, підтверджується наявна заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 13 323.52 грн за поставлену електричну енергію. Дана заборгованість також підтверджується таблицею розрахунку суми заборгованості за договором з 10.01.2024 - 31.12.2024, яка міститься в матеріалах справи.
Мотивувальна частина.
Правове обґрунтування і оцінка (висновки) суду.
Відповідно до ч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки електричної енергії (енергопостачання).
Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов зазначеного договору з оплати поставленої електричної енергії.
Згідно ч.1 ст.56 Закону України Про ринок електричної енергії постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Пунктами 1.2.7, 3.1.8, 4.7, 4.8 та 4.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 (далі - ПРРЕЕ), передбачено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.
Оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі:
1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;
2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;
3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.
Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).
Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Відповідно до ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Мотивована оцінка судом аргументів учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що підписання сторонами договору про постачання електричної енергії №1 від 10 січня 204 року, а також споживання відповідачем електроенергії за період з 10.01.2024 - 31.12.2024 без будь-яких заперечень щодо вказаних обставин свідчить про погодження останнього з умовами укладених правочинів та породжує для Верньокоропецької сільської ради обов'язок з повної оплати вартості електроенергії згідно умов укладеного між сторонами договору постачання електричної енергії - у фактично відпущених та спожитих за повний місяць обсягах та у встановлений договором строк - протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунку на підставі акту прийому-передачі електроенергії за фактично спожиту електроенергію.
Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Судом встановлено, що відповідачем не було здійснено оплату електричної енергії згідно акту прийому-передачі електроенергії (за листопад 2024 року) та в розмірі 13 323.52 грн, у зв'язку з чим порушено вимоги п.5.7, 6.2.1 договору тобто порядку проведення розрахунків.
Враховуючи наявність у відповідача заборгованості з оплати спожитої електроенергії за листопад 2024 року на суму 13 323.52 грн згідно акту прийому-передачі електроенергії, доказів сплати якої відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що вимога позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім того, у відповідності до п.8.1 договору, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 10.01.2024 року по 23.09.2025 року в сумі 363.03 грн та інфляційні в сумі 804.67 грн.
Відповідно до приписів ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приписами ст.530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Отже, згідно наведених вище норм закону для застосування ст.625 ЦК України щодо сплати боржником інфляційних втрат та 3% річних необхідним є встановлення моменту, з якого боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, і такий момент у зазначеному спорі обумовлений спливом передбаченого п.6.2.1 договору строку на оплату рахунку за спожиту електричну енергію.
З огляду на вказані вище норми права та договірні положення, оскільки відповідач порушив строки виконання грошових зобов'язань по внесенню оплати за спожиту електроенергію за спірний період, а заявлені до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, обраховані судом за вказані позивачем періоди, є арифметично правильним, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 804.67 грн та 3% річних в сумі 363.03 грн.
Висновки суду.
Таким чином, суд висновує, що відповідачем здійснено порушення прав позивача за договором №1 про постачання електричної енергії споживачу від 10.01.2024 року та не здійснено оплату поставленої продукції в спосіб та в строки, встановлені даним договором.
Належними і допустимими доказами, які містяться в справі, підтверджується обставини зазначені позивачем та здійснена ним поставка електричної енергії. Відповідачем не долучено до справи доказів, які б підтверджували факт оплати товару поставленого товару в повному обсязі.
Згідно ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України», зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відтак з урахуванням усіх встановлених обставин та зроблених правових висновків, враховуючи аргументи позивача та подані ним докази, суд вказує, що існують підстави для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі з огляду на норми ст. 693 Цивільного кодексу України.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до повного задоволення судом.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).
Відтак, оскільки спір виник через правопорушення Відповідача, на Відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422.40 грн. повністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Верньокоропецької сільської ради, код ЄДРПОУ - 04350263, 89660, Закарпатська область, Мукачівський район, село Верхній Коропець, вулиця, Шенборна, буд. 16, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПАРТНЕРСТВО", код ЄДРПОУ - 37856467, 02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, буд. 9, суму заборгованості в загальному розмірі 14 491.22 грн (чотирнадцять тисяч чотириста дев'яносто одна гривень 22 копійок), з яких: 13 323.52 грн (тринадцять тисяч триста двадцять три гривні 52 копійок) - сума основного боргу за договором про постачання електричної енергії споживачу №1 від 10.01.2024 року, 363.03 грн (триста шістдесят три гривень 03 копійок) - 3% річних і 804.67 грн (вісімсот чотири гривні 67 копійок) - інфляційні втрати.
3. Судові витрати покласти на відповідача у справі.
4. Стягнути з Верньокоропецької сільської ради, код ЄДРПОУ - 04350263, 89660, Закарпатська область, Мукачівський район, село Верхній Коропець, вулиця, Шенборна, буд. 16, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПАРТНЕРСТВО", код ЄДРПОУ - 37856467, 02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, буд. 9, сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2422.40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривень 40 копійок).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складено та підписано 04.12.2025 року.
Суддя Пригуза П.Д.