майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
20 листопада 2025 р. м. Житомир Справа № 906/893/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенка О.М.
секретар судового засідання: Бура Д.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Квашук О.М.
від відповідача: Мухамеджанов О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю “Світловодське кар'єроуправління»
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "УДК-Транс"
про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги ,
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія"
до Товариства з додатковою відповідальністю “Світловодське кар'єроуправління»
про визнання недійсним одностороннього правочину.
Зміст первісних позовних вимог та заперечень.
Товариство з додатковою відповідальністю “Світловодське кар'єроуправління» (Позивач) 10.07.2025 звернувся з позовом до суду, в якому зазначив наступне.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 06.04.2024 у справі №912/469/24 стягнуто з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія" (Відповідач-1) 13255170,90 грн.
23.01.2025 на виконання вказаного рішення відкрито виконавче провадження.
17.01.2025 Позивач надіслав Відповдачу-1 заяву про припинення вказаних зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Заява була мотивована наявністю у Відповідача-1 заборгованості перед Позивачем за договором оренди.
03.02.2025 Позивач подав до Кіровоградського господарського суду заяву про визнання наказу у вищевказаній справі таким, що не підлягає виконанню у зв'язку із зарахуванням зустрічних вимог. Ухвалою цього суду від 11.02.2025 відмовлено у задоволенні заяви.
16.06.2025 Позивач знову направив Відповдачу-1 заяву про припинення вказаних зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, які Відповідач-1 не визнав.
18.06.2025 Позивач повторно звернувся до Кіровоградського господарського суду заяву про визнання наказу у вищевказаній справі таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою цього суду від 02.07.2025 відмовлено у задоволенні заяви.
Під час розгляду останньої заяви позивачу стало відомо, що 14.06.2025 між відповідачами укладено договір про відступлення права вимоги, за яким Відповідач-1 уступив право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю "УДК-Транс" (Відпровідачу-2) за зобов'язанням, яке виникло з вищевказаного судового рішення від 06.04.2024.
На думку Позивача договір від 14.06.2025 укладено з метою уникнення зарахування зустрічних вимог, тому позивач вважає цей договір фраудаторним, тобто таким, що укладений на шкоду кредитору (позивачу) і просить визнати його недійсним з посиланням п.6 ч.1 ст.3, ч.1-4 ст. 13, ч.1 ст. 203 ЦК України.
Відповідач-1 подав до суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки: оспорюваний у позові договір не порушує прав позивача; Відповідач-1 не має заборгованості перед Позивачем по орендній платі; вимоги, які просив зарахувати Позивач, не є безспірними; Позивач не надав доказів існування договірних зобов'язань, їх розмір та строк виконання, період виникнення; вимоги Позивача у заяві про зарахування є спірними, тому заперечення Відповдача-1 про зарахування виключає можливість такого зарахування в добровільному порядку; заява Позивача про зарахування не містить обов'язкових реквізитів для визнання такої заяви одностороннім правочином.
Позивачем подана відповідь на відзив, у якій Позивач зазначив, що Відповідач-1 у відзиві не спростував доводи позову.
Відповідачем-1 подані заперечення на відповідь на відзив, в якому викладені заперечення, аналогічні таким у відзиві.
Відповідачем-1 поданий зустрічний позов, в якому Відповідач-1 просить визнати недійсним односторонній правочин - заяву позивача про припинення зобов'язань зарахуванням від 16.06.2025. Зустрічний позов мотивований тим, що до заяви про зарахування не додано доказів існування зобов'язань Відповідача-1; не визначена сума заборгованості Відповідача-1; не вказаний період заборгованості; не вказаний строк виконання зобов'язань; заява про зарахування направлена Відповідчу-1 після відступлення права вимоги на користь Відповдіача-2; відсутній критерій безспірності вимог Позивача до Відповідача-1.
Позивач надав відзив на зустрічний позову, у якому зазначив, що: строк виконання зобов'язань за зустрічними вимогами визначається моментом пред'явлення вимоги; наявність заперечень у однієї сторони щодо зарахування не має юридичного значення; оскільки Відповідч-1 користувався майном Відповідача-1 без договору, тобто без правової підстави, тому заборгованість Відповідача-1, які Позивач просив зарахувати у заяві від 16.06.2025, це безпідставно збережені кошти, які мали бути сплачені як орендна плата (ст.1212 ЦК України); договір про відступлення права вимоги (який є предметом первісного позову) відповідачі фактично уклали уже після отримання заяви про зарахування, однак оформили "задній" числом.
Відповідач-1 надав відповідь на відзив на зустрічний позов, в кому зазначив, що наявні у справі докази свідчать про те, що акти, якими зафіксована оренда, оплачені Відповідчем-1, це встановлено Господарським судом Кіровоградської області у справі №912/469/24.
Позивач надав заперечення на відповідь на відзив на зустрічний позов, в якому навів аргументи, аналогічні таким у відзиві на зустрічний позов.
У судовому засіданні представник Позивача позов підтримав, зустрічний позов не визнав. Відповідач-1 позов не визнав, зустрічний позов підтримав. Відповдіач-2 представника до суду не направив.
Рух справи у суді.
10.07.2025 надійшла до суду позовна заява.
Ухвалою від 14.07.2025 відкрито загальне позовне провадження, підготовче засідання призначено на 29.07.2025.
30.07.2025 Відповідачем-1 поданий відзив. У відзиві Відповідач-1 просив забезпечити судові витрати в порядку ст 125 ГПК України. Ухвалою від 04.08.2025 у задоволені клопотання про забезпечення судових витрат відмовлено.
30.07.2025 Відповідачем-1 подана зустрічна позовна заява.
Ухвалою від 05.08.2025 прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним.
03.08.2025 надійшла відповідь на відзив щодо первісного позову.
06.08.2025 надійшли заперечення на відзив щодо первісного позову.
21.08.2025 надійшов відзив на зустрічний позов.
25.08.2025 надійшла відповідь на відзив щодо зустрічного позову.
28.08.2025 надійшли заперечення на відповідь на відзив щодо зустрічного позову.
19.09.2025 до суду надійшла заява Приватного підприємства "Лідер" про залучення в якості третьої особи. З таким же проханням 29.09.2025 надійшла заява від Позивача. Ухвалою від 14.10.2025, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні вказаних заяв.
Ухвалою суду від 21.10.2025, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 10.11.2025.
У судовому засіданні 10.11.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав його проголошення до 20.11.2025.
У судовому засіданні 20.11.2025 проголошено скорочене рішення
Встановлені судом обставини.
Рішенням Господарського суду від 04.06.2024 у справі №912/469/24, яке набрало законної сили 27.11.2024, стягнуто з Позивача на користь Відповідача-1 всього 13 255 170,90 грн. На виконання цього рішення видано наказ, на підставі якого постановою приватного виконавця від 23.01.2025 відкрито виконавче провадження. (а.с.9)
16.06.2025 Позивач направив на адресу Відповідача-1 заяву від 16.06.2025 про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог. (а.с.24).
У вказаній заяві Позивач зазначив таке: Позивач має грошове зобов'язання перед Відповідачем-1 в сумі 13 255 170,90 грн., яке виникло з рішення суду у справі №912/469/24; Відповідач-1 має зобов'язання перед Позивачем у розмірі 13 322 470,90 грн. за безоплатно отримані послуги з оренди нерухомого майна, які були надані позивачем Відповідачу-1 без укладення договору, що підтверджується актами прийому-здачі наданих послуг та податковими накладними, виписаними Позивачем, на підставі яких Відповідачу-1 було надано право на формування податкового кредиту; зазначені зобов'язання Позивача припиняються шляхом зарахування повністю; зазначені зобов'язання Відповідача-1 припиняються на суму 13 255 170,90 грн.; залишок боргу Відповідача-1 перед Позивачем становить 67 291,00 грн.
У вказаній заяві зазначено, що до неї додаються копії актів прийому-передачі наданих послух на 17 арк та копії податкових накладних на 88 арк.
З актів прийому-передачі наданих послуг вбачається, що Позивач надавав Відповідачу-1 послуги з оренди та користування вагонами на загальну суму 19969534,76грн. (том 1 а.с.110-126)
З податкових накладних вбачається, що сума наданих Позивачем Відповідачу-1 послуг становить 47647323,77 грн (том 1а.с. 193-233)
Окремий договір оренди між сторонами в письмовій формі не укладався.
Відповідач-1 26.06.2025 надав позивачу відповідь на вищевказану заяву від 16.06.2025. У відповіді зазначено, що Відповідч-1 не визнає існування зобов'язання за зустрічними вимогами, оскільки сума, строк та період цих зобов'язань не підтверджено доказами. Також у відповіді зазначено, що Відповідач-1 відступив своє право вимоги Відповідачу-2.
Платіжними дорученнями та виписками з рахунку підтверджується оплата Відповідачем-1 на користь Позивача 49339592,91 грн. (том2 а.с.22-55)
14.06.2025 між відповідачами укладено договір відступлення права вимоги, за яким Відповідач-1 відступив Відповідачу-2 право вимоги за рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 04.06.2024 у справі 912/469/24.
Позивач в межах судової справи №912/469/24 звертався до суду із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню з посиланням на те, що зобов'язання припиненні зарахуванням на підставі заяви від 16.06.2025.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 02.07.2025 у справі 912/469/24 відмовлено у задоволенні цієї заяви, оскільки заявник не надав суду доказів на підтвердження існування між сторонами у справі договірних зобов'язань з оренди промислового майданчику, строків виконання такого зобов'язання та його розміру.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2025 вказану ухвалу залишено без змін.
При цьому судами у вказаній справі досліджені акти прийому-передачі наданих послуг та податкові накладні, які надані Позивачем у справі №906/893/25, яка розглядається.
Висновки суду на норми права.
Відповідно до частини 3 статті 215 ЦК України: Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Позивач не є стороною договору, який він просить визнати недійсним, тому позивачем має бути доведена його заінтересованість, тобто має бути встановлено чи має договір юридичні наслідки для позивача та чи зміниться обсяг прав та обов'язків позивача в разі визнання такого правочину недійсним.
Обгрунтовуючи позов Позивач зазначає, що в разі визнання договору недійсним він використає своє право щодо Відповідача-1 на зарахування зустрічних однорідних вимог. Тобто Позивач має на меті припинити своє зобов'язання, яке виникло із рішення Господарського суду Кіровоградської області від 04.06.2024 у справі №912/469/24, однак оспорюваний договір перешкоджає реалізації такого права. Таким чином вирішуючи даний спір суд має встановити наявність чи відсутність такого права, тобто права Позивача на вимоги до Відповідача-1, права їх зарахування.
Відповідно до статті 601 ЦК України: Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Відповідно до частини 3 статті 202 ЦК України: Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Заява Позивача від 16.06.2025 про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином, який створює обов'язки для Позивача. Створення цим правочином обов'язків для Відповідача-1 ні законом ні домовленістю не передбачено, тому заява Позивача не створює обов'язків для відповідача. Водночас судова практика схиляється до протилежного та вказує на те, що наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони.
В теорії цивілістики виділено обов'язкову умову зарахування - безспірність вимог, оскільки зарахувати неясну чи неякісну вимогу неможливо. Безспірність вимог, тобто відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язання, статтею 601 ЦК не передбачена, але визнається судовою практикою як необхідна умова припинення зобов'язання шляхом зарахування: зарахування можливе при наявності не тільки зустрічності та однорідності вимог, але й безспірності вимог, які зараховуються, а саме, відсутності спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов'язань (постанови Верховного Суду від 22.05.2018 р. у справі № 910/14692/17, від 05.04.2018 р. у справі № 910/13205/17, від 24.01.2018 р. у справі № 908/3039/16, від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19).
Верховний суд у пункті 47 постанови від 22.01.2021 у справі №910/11116/19 зробив висновок щодо застосування норми статті 601 ЦК України та зазначив таке: "Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.
Іншими словами, заява Позивача про зарахування дійсно не потребує згоди Відповідача-1, однак вимоги, які викладені у цій заяві мають бути безспірними. Безспірність вимог має бути підтверджена належним чином (рішенням суду, первісними документами, іншими належними доказами). Сам факт заперечень особи, якій надіслано заяву про зарахування, не свідчить про наявність спору. Однак, якщо ці заперечення обгрунтовані, то відсутні підстави вважати, що зустрічні вимоги безспірні і беззаперечно підлягають зарахуванню.
У даній справі Позивач вважає існуючим факт наявності вказаних ним грошових зобов'язань Відповідача-1. Разом з тим, Відповідачем-1 надані докази, які свідчать про оплату цих зобов'язань.
Про відсутність доказів існування зобов'язань Відповідача-1 перед Позивачем також констатував суд у вищевказаній справі №912/469/24
З огляду на викладене відсутні підстави вважати зобов'язання Відповідача-1, які викладені Позивачем у заяві про зарахування, безспірними, тобто такими, що можуть бути підставою для зарахування шляхом подання заяви в порядку статті 601 ЦК України.
При наявних обставинах належним способом захисту прав позивача є подання позову про стягнення з Відповідача-1 13 322 470,90 грн. в загальному порядку, зі сплатою судового збору у відповідному розмірі.
Таким чином визнання недійсним оспорюваного Позивачем договору не призведе до жодних юридичних наслідків для нього, тобто Позивач не є заінтересованою особою (ст 215 ч.3 ЦКУ) тому первісний позов задоволенню не підлягає.
З таких же підстав ні підлягає задоволенню зустрічний позов, оскільки, як встановлено вище, оспорюваний односторонній правочин не несе для Відповідача-1 юридичного навантаження.
Керуючись статтями 129, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити у задоволенні первісного та зустрічного позовів.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 04.12.25
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1 - в справу
сторонам до ЕК