вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
03.12.2025м. ДніпроСправа № 904/4075/25
за позовом Керівника Жовтоводської окружної прокуратури, м. Жовті Води в інтересах держави в особі П'ятихатської міської ради, м. П'ятихатки Кам'янського району Дніпропетровської області
до ОСОБА_1 , м. П'ятихатки Кам'янського району Дніпропетровської області
про внесення змін до п. 9 договору оренди земельної ділянки від 25.02.2013,-
Суддя Бажанова Ю.А.
Секретар судового засідання Олійник Т.В.
Представники сторін:
від прокуратури: Ємельянов В.А., службове посвідчення № 080251 від 18.11.2024
від позивача: не з'явився
від відповідача: Сокол Н.М., ордер СВ №1139970 від 27.08.2025
Керівник Жовтоводської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі П'ятихатської міської ради з позовною заявою, в якій просить суд внести зміни до пункту 9 договору оренди земельної ділянки від 25.02.2013 (державна реєстрація права оренди земельної ділянки № 8833275 від 09.12.2013), яка розташована за адресою: вул. Робоча, 2, м. П'ятихатки, загальна площа 0,9752 га, кадастровий номер 1224510100:13:002:0014, для обслуговування приміщення ремонтної майстерні, кузнечного цеху, акумуляторної та контори, укладеного між позивачем та відповідачем, виклавши його у такій редакції: "9. Орендна плата вноситься "Орендарем" у грошовій формі з розрахунку: 2 311 951,16 грн. * 6% = 138 717,07 грн. на рік, щомісячно - 11 559,76 грн. Загальна сума орендної плати становить 138 717,07 грн. / сто тридцять вісім тисяч сімсот сімнадцять грн. 07 коп./ на рік сплачена до місцевого бюджету на розрахунковий рахунок UA778999980334119815000004623, ОКПО 37988155, код платежу 18010900".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору оренди земельної ділянки від 25.02.2013 (державна реєстрація права оренди земельної ділянки № 8833275 від 09.12.2013) відповідачу передана в оренду земельна ділянка за адресою: вул. Робоча, 2, м. П'ятихатки, загальна площа 0,9752 га, кадастровий номер 1224510100:13:002:0014, для обслуговування приміщення ремонтної майстерні, кузнечного цеху, акумуляторної та контори.
П'ятихатською міською радою прийнято рішення від 28.04.2022 № 1099-20/VIII "Про затвердження орендних ставок на землю на території П'ятихатської міської ради", відповідно до п.1 затверджуються орендні ставки на землю та території П'ятихатської міської ради, яким річний розмір орендної плати за користування земельними ділянками (відсотків нормативної грошової оцінки) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02) визначено у розмірі 6% від нормативної грошової оцінки.
Таким чином, спірний договір не відповідає чинному законодавству та умовам п. 13 самого договору в частині ставки орендної плати - 3%, оскільки вже тривалий час розмір ставки орендної плати для вказаної категорії землі становить 6%, внаслідок чого бюджет місцевої громади не доотримав орендну плату у розмірі 123 838,74 грн. у 2024 році та ризикує не доотримати 138 717,07 грн. у 2025 році.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2025 на підставі статті 176 Господарського процесуального кодексу України господарським судом витребувана інформація про зареєстровані місця проживання фізичної особи - відповідача у справі.
Згідно з інформацією, наданою на запит суду місце реєстрації фізичних осіб - відповідача у справі ( ОСОБА_1 ) відповідає адресі, зазначеній позивачем у позові.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 27.08.2025.
27.08.2025 від представника ОСОБА_1 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло повідомлення про надання адвокату доступу до справи
27.08.2025 від представника ОСОБА_1 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи
27.08.2025 від представника ОСОБА_1 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву, яке мотивоване тим, що договір з адвокатом укладений лише 27.08.2025, тому просить надати 15 днів на подання відзиву на позов до 11.09.2025.
У судове засідання, яке відбулося 27.08.2025 з'явився прокурор, представники позивача, відповідача не з'явилися.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче провадження у справі на 24.09.2025.
12.09.2025 від представника ОСОБА_1 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про закриття провадження у справі.
Клопотання мотивоване тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а тому провадження у цій справі має бути закрито.
Так, сторонами договору оренди є орган місцевого самоврядування та фізична особа, яка отримала в користування земельну ділянку на якій знаходиться майно, що належить їй на праві власності (а не фізична особа-підприємець); договір оренди є цивільно-правовим, а не господарсько-правовим; господарська (підприємницька) діяльність Берези М.В. припинена у встановленому законодавством України порядку, а отже, ОСОБА_1 не має статусу фізичної особи-підприємця; позивачем не підтверджено, що ОСОБА_1 може на даний час здійснювати господарську діяльність з використанням належного йому нерухомого майна, яке знаходиться на орендованій земельній ділянці, або ж те, що орендована ним земельна ділянка використовувалась у його підприємницькій діяльності раніше.
12.09.2025 від представника ОСОБА_1 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
У відзиві на позов відповідач звертає увагу суду, що суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин свідчать про те, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а тому провадження у цій справі має бути закрито.
Також зазначає, що сам факт прийняття рішення П'ятихатської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області від 28.04.2022 №1099-20/VIII "Про затвердження орендних ставок на землю на території П'ятихатської міської ради" не створює автоматичної підстави для примусової зміни умов уже укладеного договору.
Відповідач наголошує, що господарська діяльність ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця припинена, наразі він не отримує доходу, а також не працює його дружина (відповідні підтвердні документи додаються), а тому підвищення орендної плати за земельну ділянку, на які знаходиться об'єкт нерухомого майна, що також наразі не використовується ОСОБА_1 - стане для нього надмірним і непропорційним тягарем.
Звертає увагу, що втручання у договірні відносини у спосіб, не передбачений законом, не відповідає критеріям "законності" та "справедливого балансу" (fair balance).
Відповідач вважає, що вимога прокуратури змінити умови договору оренди без волі сторін цього договору не відповідає стандартам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини. Відповідно, відповідач залишає за собою право на звернення до Європейського суду з прав людини у разі задоволення позовних вимог.
15.09.2025 від представника ОСОБА_1 через систему електронний суд надійшло клопотання в якому просить суд надати представнику відповідача - адвокату Сокол Наталії Миколаївні можливість брати участь в судовому засіданні, призначеному на 24 вересня 2025 року на 10 год. 00 хв. та в усіх подальших судових засіданнях, за допомогою відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2025 клопотання представника ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
У судовому засіданні, яке відбулося 24.09.2025, господарським судом оголошено перерву до 07.10.2025.
25.09.2025 від Керівника Жовтоводської окружної прокуратури до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив, в якій просить суд вимоги викладені в позовній заяві задовольнити в повному обсязі.
Так, прокурор зазначає, що відповідач був зареєстрований у якості фізичної особи підприємця з 13.12.2012 (номер запису 22140170000011779) по 20.05.2019 (номер запису 22140060004011779). З початку оренди відповідач використовує земельну ділянку саме для здійснення підприємницької діяльності.
У відповідності до витягу з ДЗК про земельну ділянку відповідачу передано земельну ділянку з цільовим призначенням 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Площа земельної ділянки значна й становить - 0,9752 га, а згідно п. 3 договору оренди земельної ділянки від 25.02.2013, вона передається для обслуговування приміщення ремонтної майстерні, кузнечного цеху, акумуляторної та контори.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав відповідач є власником майна на підставі договору купівлі-продажу ВМО 921026 від 13.12.2009, яке знаходиться на орендованій земельній ділянці й до нього належить: приміщення ремонтної майстерні, кузнечного цеху, акумуляторної та контори.
Також, видами діяльності відповідача, як фізичної особи-підприємця були: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний), 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових і насіння олійних культур, 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах, 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування та інші.
Враховуючи наявність специфічного майна, його характер, цільове призначення земельної ділянки, значну площу, спосіб використання, укладений договір прокурор вважає, що з моменту укладення договору між сторонами виникли саме господарські правовідносини, а відповідач з самого початку й наразі використовує земельну ділянку для здійснення саме підприємницької діяльності, а тому розгляд даної справи необхідно проводити саме за правилами господарського судочинства.
Прокурор вказує, що вимога про застосування для розрахунку розміру орендної плати встановленої нормативно-правовим актом ставки орендної плати для специфічного майна та спеціалізованої земельної ділянки (цільове призначення) є обґрунтованим. Посилання відповідача, що він зараз не здійснює діяльність не може братися до уваги, оскільки це не позбавляє його можливості використовувати майно за цільовим призначенням у майбутньому.
29.09.2025 від представника ОСОБА_1 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
07.10.2025 від Дніпропетровської обласної прокуратури до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення, в яких вказує, що враховуючи наявність специфічного майна, його характер, цільове призначення земельної ділянки, значну площу, спосіб використання, укладений договір прокурор вважає, що з моменту укладення договору між сторонами виникли саме господарські правовідносини, а відповідач з самого початку й наразі використовує земельну ділянку для здійснення саме підприємницької діяльності, а тому розгляд даної справи необхідно проводити саме за правилами господарського судочинства.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче провадження у справі на 22.10.2025.
10.10.2025 від П'ятихатської міської ради до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення, в яких позивач погоджується із доводами прокурора, що спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства та підтримує в повному обсязі позовні вимоги та пояснення Керівника Жовтоводської окружної прокуратури в інтересах держави в особі П'ятихатської міської ради до Берези Миколи Віталійовича про внесення змін до п. 9 договору оренди земельної ділянки від 25.02.2013.
13.10.2025 від представника ОСОБА_1 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні, яке відбулося 22.10.2025, господарським судом оголошено перерву до 05.11.2025.
27.10.2025 від представника ОСОБА_1 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судове засідання 05.11.2025 з'явився прокурор та представник відповідача, представник позивача не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в засіданні на 03.12.2025.
07.11.2025 від представника ОСОБА_1 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні, яке відбулось 03.12.2025, представники прокуратури підтримав позовні вимоги, представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду від 05.11.2025) до електронного кабінету позивача 06.11.2025 о 18:33 год.; представник відповідача проти позовних вимог заперечував просив закрити провадження у справі та відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні 03.12.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
25.02.2013 між Виконавчим комітетом П'ятихатської міської ради (орендодавець) та громадянином ОСОБА_1 (орендар), на підставі рішення П'ятихатської міської ради від 11.12.2012 № 687-24/VІ, укладений договір оренди земельної ділянки, яка розташована по вул. Робоча, 2 у м. П'ятихатки.
Відповідно до пункту 2 договору орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,9752 га з кадастровим номером 1224510100:13:002:0014.
Відповідно до пункту 3 договору на земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна - приміщення ремонтної майстерні, кузнечного цеху, акумуляторної та контори.
Земельна ділянка передається в оренду разом з магазином непродовольчих товарів (пункт 4 договору).
Пунктом 5 Договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки виконана Державним підприємством "Дніпропетровський науко-дослідний та проектний інститут землеустрою" м. Дніпропетровськ з урахуванням впливу локальних факторів відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок № 2/08-179 від 25.03.2013 наданої відділом Держкомзему у П'ятихатському районі, становить: 88,68 грн. за 1м2 х 9752 м2 = 864807,36 грн.
Згідно з пунктом 9 договору орендна плата вноситься "Орендарем" у формі та розмірі: у грошовій формі з розрахунку: 88,68 грн. х 3% х 9752 м2 = 25 944,22 грн. на рік.
Загальна сума орендної плати становить 25 944,22 грн. \ двадцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок чотири грн. 22 коп. \ сплаченої на розрахунковий рахунок міськвиконкому №33214815700262, МФО 805012, ОКПО 37989321, код платежу 13050500.
Орендна плата вноситься у такі строки: до 30 числі наступного за звітним (пункт 11 догвоору).
Розмір орендної плати переглядається щорічно у випадках: зміни умов господарювання; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджуються документами; зміни ставок орендної плати, затверджених сесією міської ради; в інших випадках, передбачених законом (пункт 13 договору).
Договір укладено терміном на 49 років (пункт 8 договору).
Відомості щодо зазначеного Договору 28.11.2013 внесено до Державного реєстру речових прав (номер запису про інше речове право 3752589).
Згідно відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 1224510100:13:002:0014 її цільове призначення 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, форма власності - комунальна.
20.12.2018 П'ятихатською міською радою було прийнято рішення № 758-36/VII "Про внесення змін до рішення міської ради від 27 липня 2018 року № 625- 33/VII "Про затвердження орендних ставок на землю".
Згідно Додатку 1 до вищезазначеного Рішення визначено розмір орендної плати за земельні ділянки у відсотках від нормативної грошової оцінки, а саме: для земельних ділянок, які призначені для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02) - у розмірі 6 відсотків.
28.04.2022 П'ятихатською міською радою прийнято рішення № 1099-20/VІII "Про затвердження орендних ставок на землю на території П'ятихатської міської ради", відповідно до п.1 якого затверджуються орендні ставки на землю та території П'ятихаткої міської ради згідно з додатком.
Рішення міської ради набуває чинності з 01 січня 2023 року (пункт 8 рішення).
Згідно Додатку 1 до вищезазначеного Рішення визначено розмір орендної плати за земельні ділянки у відсотках від нормативної грошової оцінки, а саме: для земельних ділянок, які призначені для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02) - у розмірі 6 відсотків.
Відповідно до Витягу № НВ-1200392042025 від 30.01.2025 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 1224510100:13:002:0014 становить 2 311 951,16 грн.
05.07.2023 Виконавчим комітетом П'ятихатської міської ради направлено на адресу ОСОБА_1 лист №2870/0/2-23 від 03.07.2023 з додатковою угодою в 2-х примірниках та копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.
Вказаний лист отриманий дружиною Берези 06.07.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
05.08.2024 Виконавчим комітетом П'ятихатської міської ради направлено на адресу ОСОБА_1 лист №3251/0/2-24 від 29.07.2024 з додатковою угодою в 2-х примірниках від 29.07.2024.
Вказаний лист отриманий ОСОБА_2 06.08.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
23.12.2024 П'ятихатська міська рада направила на адресу ОСОБА_1 претензію №5451/0/2-24 від 16.12.2024 з вимогою підписати додатку угоду та додаткову угоду в 2-х примірниках.
Вказана претензія отримана ОСОБА_2 (дружиною) 24.12.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
03.03.2025 П'ятихатська міська рада повторно направила на адресу ОСОБА_1 претензію №816/0/2-25 від 24.02.2025 з вимогою підписати додатку угоду та додаткову угоду в 2-х примірниках.
Вказана претензія отримана ОСОБА_2 (дружиною) 04.03.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Зміни до договору оренди земельної ділянки, пов'язані зі зміною ставок розміру орендної плати в досудовому порядку не внесені.
Прокурор вважає, що спірний договір не відповідає чинному законодавству та умовам п. 13 самого договору в частині ставки орендної плати - 3%, оскільки вже тривалий час розмір ставки орендної плати для вказаної категорії землі становить 6%, внаслідок чого бюджет місцевої громади не доотримав орендну плату у розмірі 123 838,74 грн. у 2024 році та ризикує не доотримати 138 717,07 грн. у 2025 році.
Відповідно до пункту 13 договору оренди землі від 25.02.2013 розмір орендної плати переглядається щорічно, зокрема, у випадках: зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів, визначених законодавством; зміни ставок орендної плати, затверджених сесією міської ради.
Отже, умовами відповідного договору передбачена можливість перегляду розміру орендної плати у випадках, встановлених договором, як і розгляд спору у судовому порядку у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору (пункт 36 договору).
Прокурор посилається на те, що для застосування ставки орендної плати у розмірі 6%, яка встановлена рішенням П'ятихатської міської ради необхідно внесення змін до діючого договору оренди в цій частині (пункт 9), оскільки саме цей спосіб захисту буде належний для вказаних правовідносин, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.
Предметом спору є внесення змін до пункту 9 договору оренди земельної ділянки від 25.02.2013 (державна реєстрація права оренди земельної ділянки № 8833275 від 09.12.2013), виклавши його у такій редакції: "9. Орендна плата вноситься "Орендарем" у грошовій формі з розрахунку: 2 311 951,16 грн. * 6% = 138 717,07 грн. на рік, щомісячно - 11 559,76 грн. Загальна сума орендної плати становить 138 717,07 грн. / сто тридцять вісім тисяч сімсот сімнадцять грн. 07 коп./ на рік сплачена до місцевого бюджету на розрахунковий рахунок UA778999980334119815000004623, ОКПО 37988155, код платежу 18010900".
Предметом доказування у справі є обставини укладання договору оренди земельної ділянки від 25.02.2013 (державна реєстрація права оренди земельної ділянки № 8833275 від 09.12.2013), прийняття П'ятихатською міською радою рішень від 20.12.2018 № 758-36/VII "Про внесення змін до рішення міської ради від 27 липня 2018 року № 625- 33/VII "Про затвердження орендних ставок на землю" та від 28.04.2022 № 1099-20/VІII "Про затвердження орендних ставок на землю на території П'ятихатської міської ради"; наявність / відсутність підстав для внесення змін до пункту 9 договору оренди земельної ділянки від 25.02.2013 (державна реєстрація права оренди земельної ділянки № 8833275 від 09.12.2013).
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадку встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За статтею 648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 Велика Палата Верховного Суду, виснувала, що за загальними правилами договори укладаються сторонами цивільних правовідносин, різновидами яких є правовідносини, які виникають з договорів оренди землі, на принципах рівності сторін, свободи договору, з урахуванням обов'язкових вимог щодо такого виду договорів та зазначенням його істотних умов і у відповідній формі.
Таким чином, за загальними правилами договори укладаються сторонами цивільних правовідносин на принципах рівності сторін, свободи договору та урахування обов'язкових вимог щодо такого виду договорів та зазначенням його істотних умов і у відповідній формі.
Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Визначення договору оренди землі містить стаття 792 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
У статті 13 Закону України "Про оренду землі" вказано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
У частині першій статті 30 Закону України "Про оренду землі"передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частини перша - третя статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Разом з тим згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов'язковий платіж, що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Отже, орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцю, а також це і загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку.
З огляду на викладене, при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України "Про оренду землі" необхідно враховувати і вимоги Податкового кодексу України.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.2 статті 288 Податкового кодексу України).
У пункті 288.4 статті 288 Податкового кодексу України вказано, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Згідно з положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
У підпункті 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Проаналізувавши вказані норми права, можна зробити висновок, що річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, однак і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.
Лише у випадку, передбаченому підпунктом 288.5.3. пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України орендна плата може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, - у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
Зі змісту спірного договору оренди земельної ділянки вбачається, що у договорі оренди землі встановлено річну орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі.
20.12.2018 П'ятихатською міською радою було прийнято рішення № 758-36/VII "Про внесення змін до рішення міської ради від 27 липня 2018 року № 625- 33/VII "Про затвердження орендних ставок на землю".
Згідно Додатку 1 до вищезазначеного Рішення визначено розмір орендної плати за земельні ділянки у відсотках від нормативної грошової оцінки, а саме: для земельних ділянок, які призначені для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02) - у розмірі 6 відсотків.
28.04.2022 П'ятихатською міською радою прийнято рішення № 1099-20/VІII "Про затвердження орендних ставок на землю на території П'ятихатської міської ради", відповідно до п.1 якого затверджуються орендні ставки на землю та території П'ятихаткої міської ради згідно з додатком.
Рішення міської ради набуває чинності з 01 січня 2023 року (пункт 8 рішення).
Згідно Додатку 1 до вищезазначеного Рішення визначено розмір орендної плати за земельні ділянки у відсотках від нормативної грошової оцінки, а саме: для земельних ділянок, які призначені для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02) - у розмірі 6 відсотків.
За змістом статей 632, 651 Цивільного кодексу України та статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору, в тому числі у частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін, а за відсутності такої згоди договір може бути змінено за рішенням суду лише у випадках, передбачених за умовами договору або в силу закону.
Тобто визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням такого розміру орендної плати в договорі оренди.
У пункті 13 спірного договору оренди землі сторони визначили, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни ставок орендної плати, затверджених сесією міської ради; в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 36 договору оренди землі зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується в судовому порядку.
Ураховуючи, що умовами договору оренди землі передбачена така підстава для перегляду розміру орендної плати, як зміна ставки орендної плати згідно з рішенням органу місцевого самоврядування, ставка орендної плати у розмірі 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідає вимогам податкового законодавства, визначена в межах між мінімальною та максимальною ставкою податку, тому наявні правові підстави для внесення змін до договору оренди землі та збільшення ставки орендної плати до 6%.
Надаючи правову оцінку доводам прокурора щодо необхідності внесення змін до пункту 9 договору оренди земельної ділянки від 25.02.2013 щодо збільшення розміру орендної плати до 6 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, суд вважає за необхідне зазначити таке.
За змістом статті 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Згідно з підпунктом 14.1.125 статті 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
За правилами частини п'ятої статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Частинами першою, другою статті 20 цього Закону визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація; дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України "Про оцінку земель". Згідно із частиною першою цієї статті технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою; протягом місяця з дня надходження технічної документації відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Відповідно до частини третьої цієї статті витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Частиною четвертою вказаної статті врегульовано, що рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
Плата за землю справляється на підставі положень розділу XII Податкового кодексу України.
Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
За змістом статті 13, частини першої статті 15 та статті 18 , Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.
Розмір орендної плати, визначений сторонами договору оренди, у випадку, коли об'єктом оренди є землі державної і комунальної власності, має враховувати нормативну грошову оцінку земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
З аналізу наведених вище норм Податкового кодексу України, Закону України "Про оцінку земель", Закону України "Про оренду землі" убачається, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.
Такі правові висновки кореспондуються також з висновками, які містяться в постановах Верховного Суду України від 03 грудня 2013 року у справі № 3-34гс13, від 07 жовтня 2015 року у справі № 3-481гс15, від 18 травня 2016 року у справі № 6-325цс16, в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 644/9862/14-ц, від 09 жовтня 2019 року у справі № 645/1972/16-ц, від 30 січня 2020 року у справі № 640/15419/15-ц, та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 922/539/18, від 13 червня 2019 року у справі № 910/11764/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 916/2769/18, від 16 січня 2020 року у справі № 904/1912/19, від 04 лютого 2020 року у справі № 922/378/19.
В частинах першій та другій статті 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частини перша - третя статті 23 Закону України "Про оцінку земель".
Нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов'язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради.
Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України (частина п'ята статті 201 Земельного кодексу України).
Пунктами 1, 2, 3 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213, визначено, що нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку земель".
Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.
Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.
Тобто витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Він складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.
У постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 листопада 2018 року у справі № 814/789/12, від 10 вересня 2020 року у справі № 817/1793/17, від 30 вересня 2020 року у справі № 817/1779/17 зроблено висновок про те, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, а носить індивідуальний характер.
З урахуванням положень статті 632 Цивільного кодексу України, статей 288, 289 Податкового кодексу України і статей 15, 21 Закону України "Про оренду землі" нормативно грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати , а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 904/1912/19, від 04.11.2020 у справі № 904/1283/19.
Відповідно до Витягу № НВ-1200392042025 від 30.01.2025 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 1224510100:13:002:0014 становить 2 311 951,16 грн. (а.с. 183, том 1).
Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.
Водночас обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України Про оцінку земель"). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Оскільки у даній справі внесення змін до договору оренди землі пов'язано зі зміною ставки орендної плати (6%), суд вважає, що обраний прокурором спосіб захисту є ефективним, а задоволення позовної вимоги про внесення змін до пункту 9 договору щодо ставки орендної плати призведе до належного захисту прав орендодавця.
При цьому застосовує господарський суд застосовує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в пункту 122 постанови від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22: "з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.
У таких правовідносинах відсутній обов'язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки".
Тобто, незалежно від наявності в договорі такої підстави перегляду розміру орендної плати як зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни, сам факт зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в даній справі.
Статтею 131 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Прокурор посилається, серед іншого, на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", а також зазначає, що вже самого факту бездіяльності міської ради, яка представляє інтереси територіальної громади м. П'ятихатки, для втручання прокурора є достатньо.
Наявність у позивача повноважень у сфері земельних правовідносин та прав для їх захисту, які за обставинами справи ними не здійснюються, прокурор обґрунтовує посиланням на Конституцію, Земельний кодекс України та Цивільний кодекс України.
Прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
При цьому прокурор звертає увагу суду на відповідні висновки з цього питання Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.02.2019 у справі №905/803/18.
Як убачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої - п'ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави П'ятихатською міською радою, яка з моменту укладення договору оренди земельної ділянки не вчинила жодних дій всупереч пункту 13 договору щодо перегляду річної орендної плати в чинному договорі оренди. Усвідомлюючи, що до бюджету не надходять грошові кошти у належних розмірах, П'ятихатська міська рада обмежилась лише направленням листів та двох претензій від 24.02.2025 № 816/0/2-25, від 16.12.2024 № 5451/0/2-24, від 29.07.2024 № 3251/0/2-24 на адресу відповідача з пропозиціями підписати проект додаткової угоди, яку він отримав згідно штампу вхідної кореспонденції, хоча законодавчо наділена повноваженнями звернутися до суду за захистом порушених майнових прав жителів територіальної громади. Отже, П'ятихатська міська рада, як уповноважений орган на представництво інтересів жителів територіальної громади щодо захисту їх майнових прав, своєчасно заходи щодо приведення розміру орендної плати у спірному договорі оренди земельної ділянки до законодавчо встановлених вимог у судовому порядку не вжила, незважаючи на те, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, відповідні зобов'язання сторін за договором оренди земельної ділянки змінюються лише з моменту набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
За змістом частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
На виконання частин третьої, четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", листом від 10.07.2024 № 55/3-971ВИХ-24 окружна прокуратура інформувала П'ятихатську міську раду про те, що невнесення змін до договорів оренди порушує право на отримання коштів місцевим бюджетом та запитувалася інформація щодо приведення у відповідність до норм Податкового кодексу України та рішень міської ради чинних договорів оренди землі, укладених в т.ч. з відповідачем.
У відповідь на лист прокуратури П'ятихатською міською радою надано інформацію листами від 12.08.2024 № 3471/0/2-24 відповідно до якої відповідачу було скеровано проект додаткової угоди до договору, згідно повідомлення про вручення останній отримав проект додаткової угоди, але жодної відповіді від нього отримано не було, жодних заходів претензійно-позовного характеру не вживалося.
Вдруге, листом від 29.11.2024 за № 55/3-1672вих-24 прокуратурою повідомлено П'ятихатську міську раду про необхідність забезпечення дотримання принципу платного використання земель комунальної власності та вжиття заходів щодо наповнення місцевого бюджету коштами від орендної плати.
У відповідь на лист окружної прокуратури П'ятихатська міська рада надала інформацію листом від 31.12.2024 № 5701/0/2-24, про те, що було скерована на адресу Берези М. В. проект додаткової угоди та претензію щодо невиконання умов договору, згідно повідомлення про вручення останній отримав претензію та проект додаткової угоди, але жодної відповіді від нього отримано не було.
Втретє, листом від 31.01.2025 за № 55/3-188вих-25 прокуратурою повідомлено П'ятихатську міську раду про необхідність забезпечення дотримання принципу платного використання земель комунальної власності та вжиття заходів щодо наповнення місцевого бюджету коштами від орендної плати.
У відповідь на лист окружної прокуратури П'ятихатська міська рада надала інформацію листом від 10.03.2025 № 966/0/2-25 та від 25.04.2025 № 1820/0/2-25, про те, що було скерована на адресу Берези М. В. проект додаткової угоди та претензію щодо невиконання умов договору, згідно повідомлення про вручення останній отримав претензію та проект додаткової угоди, але жодної відповіді від нього отримано не було. П'ятихатська міська рада не вживала заходів претензійно-позовного характеру.
Вчетверте, листом від 05.05.2025 за № 55/3-661вих-25 прокуратурою повідомлено П'ятихатську міську раду про необхідність забезпечення дотримання принципу платного використання земель комунальної власності та вжиття заходів щодо наповнення місцевого бюджету коштами орендної плати.
У відповідь на лист окружної прокуратури П'ятихатська міська рада надала інформацію листом від 22.05.2025 № 2235/0/2-25, про те, що було скерована на адресу Берези М. В. проект додаткової угоди та претензію щодо невиконання умов договору, згідно повідомлення про вручення останній отримав претензію та проект додаткової угоди, але жодної відповіді від нього отримано не було. П'ятихатська міська рада з метою внесення змін до пункту 9 Договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1224510100:13:002:0014 з позовною заявою до суду не зверталася
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).
Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.
Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до статей 5, 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин (аналогічний висновок міститься у пункті 5.10 постанови Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 920/336/22).
Визначення правильної юрисдикційності того чи іншого спору має важливе значення. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом. Тобто, відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення від 29.04.1988 року у справі "Белілос проти Швейцарії"). Юрисдикцію суду має визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12.10.1978 року у справі "Занд проти Австрії").
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України визначено предметну та суб'єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.
Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18).
Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, підпункти 5, 10, 14 пункту 1 цієї статті).
Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18, від 25.02.2020 у справі № 916/385/19 та постановах Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 920/277/22, від 10.05.2023 у справі № 920/343/22, від 10.05.2023 у справі № 920/155/22.
Визначаючи юрисдикційність спору, необхідно зважати як на суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, так і на відповідний суб'єктний склад учасників у цій справі.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.05.2023 у справі № 925/352/22.
Спір у цій справі виник із правочину - договору оренди земельної ділянки від 25.02.2013, для обслуговування виробничих будівель, укладеного між виконавчим комітетом П'ятихатської міської ради та громадянином ОСОБА_1 .
За змістом статей 177 та 181 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі нерухомі (нерухоме майно, нерухомість), такі як земельні ділянки та об'єкти, розміщені на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни цільового призначення.
За статтею 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, а стаття 320 Цивільного кодексу України надає право власнику майна використовувати його для здійснення підприємницької діяльності.
Однак, для встановлення використання такого майна для здійснення підприємницької діяльності, потрібно з'ясувати, що воно використовується для ведення відповідної діяльності.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 (пункт 6.40) виснувала, що у спорах щодо земельних відносин при розмежуванні юрисдикції між цивільними і господарськими судами на першому місці - зміст правовідносин і вже другорядне значення надається суб'єктному складу (фізична чи юридична особа). Адже господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності як за участю юридичних осіб, так і за участю фізичних осіб-підприємців, а в певних випадках і за участю осіб, які не мають статусу суб'єкта господарювання.
Господарський суд погоджується із доводами прокурора та позивача, що зазначення у договорі оренди його сторону, як фізичну особу (без вказівки на статус суб'єкта господарювання) саме по собі не вказує на цивільну юрисдикцію спору щодо виконання такого договору, а з'ясуванню підлягає передусім використання об'єкту речових прав саме для здійснення підприємницької діяльності.
Береза Микола Віталійович був зареєстрований у якості фізичної особи підприємця з 13.12.2012 (номер запису 22140170000011779), тобто на час укладення договору оренди землі був підприємцем, по 20.05.2019 (номер запису 22140060004011779).
У відповідності до витягу з ДЗК про земельну ділянку відповідачу передано земельну ділянку з цільовим призначенням 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Площа земельної ділянки значна й становить - 0,9752 га.
Згідно з пунктом 3 договору оренди земельної ділянки від 25.02.2013, вона передається для обслуговування приміщення ремонтної майстерні, кузнечного цеху, акумуляторної та контори.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав Береза Микола Віталійович є власником майна на підставі договору купівлі-продажу ВМО 921026 від 13.12.2009, яке знаходиться на орендованій земельній ділянці й до нього належить: приміщення ремонтної майстерні, кузнечного цеху, акумуляторної та контори.
Також, видами діяльності Берези Миколи Віталійовича, як фізичної особи-підприємця були: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний), 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових і насіння олійних культур, 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах, 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування та інші.
Враховуючи наявність специфічного майна, його характер, цільове призначення земельної ділянки, значну площу, спосіб використання, укладений договір, господарський суд погоджується із доводами прокурора та позивача, що між сторонами виникли саме господарські правовідносини, тому розгляд даної справи необхідно проводити саме за правилами господарського судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 25.06.2019 по справі № 904/1083/18, від 21.09.2022 по справі № 644/6381/19.
Аналогічні висновки вказані у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2025 у справі №904/6856/23.
Щодо доводів відповідача про те, що господарська діяльність Берези М.В. як фізичної особи-підприємця припинена, наразі він не отримує доходу, а також не працює його дружина, а тому підвищення орендної плати за земельну ділянку, на які знаходиться об'єкт нерухомого майна, що також наразі не використовується Березою М.В. - стане для нього надмірним і непропорційним тягарем; вимога прокуратури змінити умови договору оренди без волі сторін цього договору не відповідає стандартам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, господарський суд зазначає таке.
Відповідно до частини 4 статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує.
Зазначена вимога означає, що право власності не є абсолютним, а передбачає обов'язки власника перед суспільством та іншими особами. Власник зобов'язаний використовувати майно не лише у своїх інтересах, а й з урахуванням інтересів інших людей, прав, свобод та гідності громадян, а також не завдавати шкоди суспільству, довкіллю та дотримуватися норм добросусідства.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав ОСОБА_1 є власником майна на підставі договору купівлі-продажу ВМО 921026 від 13.12.2009, яке знаходиться на орендованій земельній ділянці й до нього належить: приміщення ремонтної майстерні, кузнечного цеху, акумуляторної та контори.
У відповідності до витягу з ДЗК про земельну ділянку ОСОБА_1 передано земельну ділянку з цільовим призначенням 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Площа земельної ділянки значна й становить - 0,9752 га, а згідно з пунктом 3 договору оренди земельної ділянки від 25.02.2013, вона передається для обслуговування приміщення ремонтної майстерні, кузнечного цеху, акумуляторної та контори.
20.12.2018 П'ятихатською міською радою було прийнято рішення № 758-36/VII "Про внесення змін до рішення міської ради від 27 липня 2018 року № 625-33/VII "Про затвердження орендних ставок на землю".
Згідно Додатку 1 до вищезазначеного Рішення визначено розмір орендної плати за земельні ділянки у відсотках від нормативної грошової оцінки, а саме: для земельних ділянок, які призначені для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02) - у розмірі 6 відсотків.
28.04.2022 П'ятихатською міською радою прийнято рішення № 1099-20/VІII "Про затвердження орендних ставок на землю на території П'ятихатської міської ради", відповідно до п.1 якого затверджуються орендні ставки на землю та території П'ятихаткої міської ради згідно з додатком.
Рішення міської ради набуває чинності з 01 січня 2023 року (пункт 8 рішення).
Згідно Додатку 1 до вищезазначеного Рішення визначено розмір орендної плати за земельні ділянки у відсотках від нормативної грошової оцінки, а саме: для земельних ділянок, які призначені для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02) - у розмірі 6 відсотків.
Таким чином, вимога про застосування для розрахунку розміру орендної плати встановленої нормативно-правовим актом ставки орендної плати для специфічного майна та спеціалізованої земельної ділянки (цільове призначення) є обґрунтованим.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про внесення змін до пункту 9 договору оренди земельної ділянки від 25.02.2013 (державна реєстрація права оренди земельної ділянки № 8833275 від 09.12.2013), яка розташована за адресою: вул. Робоча, 2, м. П'ятихатки, загальна площа 0,9752 га, кадастровий номер 1224510100:13:002:0014, для обслуговування приміщення ремонтної майстерні, кузнечного цеху, акумуляторної та контори, виклавши його у такій редакції: "9. Орендна плата вноситься "Орендарем" у грошовій формі з розрахунку: 2 311 951,16 грн. * 6% = 138 717,07 грн. на рік, щомісячно - 11 559,76 грн. Загальна сума орендної плати становить 138 717,07 грн. / сто тридцять вісім тисяч сімсот сімнадцять грн. 07 коп./ на рік сплачена до місцевого бюджету на розрахунковий рахунок UA778999980334119815000004623, ОКПО 37988155, код платежу 18010900".
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Керівника Жовтоводської окружної прокуратури, м. Жовті Води в інтересах держави в особі П'ятихатської міської ради до Берези Миколи Віталійовича про внесення змін до п. 9 договору оренди земельної ділянки від 25.02.2013 задовольнити.
Внести зміни до пункту 9 договору оренди земельної ділянки від 25.02.2013 (державна реєстрація права оренди земельної ділянки № 8833275 від 09.12.2013), яка розташована за адресою: вул. Робоча, 2, м. П'ятихатки, загальна площа 0,9752 га, кадастровий номер 1224510100:13:002:0014, для обслуговування приміщення ремонтної майстерні, кузнечного цеху, акумуляторної та контори, виклавши його у такій редакції:
"9. Орендна плата вноситься "Орендарем" у грошовій формі з розрахунку: 2 311 951,16 грн. * 6% = 138 717,07 грн. на рік, щомісячно - 11 559,76 грн. Загальна сума орендної плати становить 138 717,07 грн. / сто тридцять вісім тисяч сімсот сімнадцять грн. 07 коп./ на рік сплачена до місцевого бюджету на розрахунковий рахунок UA778999980334119815000004623, ОКПО 37988155, код платежу 18010900".
Стягнути з Берези Миколи Віталійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38; р/р UA 228201720343160001000000291, УДКСУ у Соборному районі м. Дніпро код 37989269) 2 422,40 грн. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 04.12.2025
Суддя Ю.А. Бажанова