вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про залишення заяви без руху
у справі про неплатоспроможність
02.12.2025м. ДніпроСправа № 904/6592/25
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання неплатоспроможним
Суддя Первушин Ю.Ю.
Без участі (виклику) учасників справи.
21.11.2025 гр. ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просить прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність в порядку, передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.
Розглянувши заяву та додані до заяви документи, господарський суд дійшов висновку про залишення заяви і доданих до неї документів без руху з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з частини 3 статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до частини 1 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у частині 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Разом з тим, перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, частиною 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з вимогами статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Крім того, суд звертає увагу, що докази повинні бути актуальними на дату подання відповідної заяви до суду.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються ім'я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв'язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності).
Проте, заявниця ОСОБА_1 в порушення вимог пункту 2 частини 2 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства не зазначала в заяві номер паспорта.
Судом встановлено, що в порушення вимог частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ОСОБА_1 до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано належних доказів, що підтверджують обставини, викладені нею у вказаній заяві, та наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу, зокрема:
- не надано належних доказів (договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), які підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Згідно конкретизованого списку кредиторів заявником (боржником) зазначено, що у нього наявна заборгованість перед кредиторами (мікрофінансовими організаціями), з якими укладено договори, проте до матеріалів заяви заявником не додано договори (первинні докази), що укладені з:
ТОВ "Сіті Фактор";
ТОВ "ФК"Сіті Фінанс";
ТОВ "Алекскредит";
ТОВ "ФК"Ріальто";
ТОВ "Сенс Банк";
ТОВ "ФК"Ірбіс";
ТОВ "Споживчий центр";
ТОВ "ФК"Європейська агенція з повернення боргів".
Крім того, Боржником до заяви додано договір укладений АТ "Укрссиббанк" від 04.06.2021 та Договір укладений з ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" від 28.01.2022, проте список кредиторів не містить інформації щодо наявності заборгованості перед даними кредиторами.
Отже, заявником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано копії всіх кредитних договорів, укладених між боржником та його кредиторами, а також доказів, які підтверджують розмір заборгованості та строк виконання зобов'язання, з окремим визначенням розміру основного боргу, пені та штрафу перед кожним кредитором, засвідчені належним чином.
На підтвердження наявності заборгованості перед кредиторами та її розміру до заяви надано кредитний звіт Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій», який не є належним чином завірений у відповідності до чинного законодавства України, оскільки не відповідає положенням Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та стандарту ДСТУ 4163:2020.
Суд звертає увагу заявника, що системний аналіз норм Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" та пунктів Положення Бюро (затвердженого Директором ТОВ "Українське бюро кредитних історій" 15.05.2017 та погодженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 01.06.2017 №2185) дає підстави для висновку, що створений за допомогою електронно - програмних засобів кредитний звіт є електронним документом, який надається суб'єктам звернення (у розумінні цього Закону: Користувачам, іншим бюро та суб'єктам кредитних історій) у таких формах: електронній або паперовій (паперовій копії електронного документа).
У силу положень Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та стандарту ДСТУ 4163:2020 оригіналом кредитного звіту (як електронного документа) є його електронний примірник, що містить обов'язкові реквізити, серед яких електронний підпис або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". При цьому паперова копія кредитного звіту (як електронного документа) має засвідчуватись у порядку, визначеному чинними законодавством України.
З урахуванням вимог статті 96 ГПК України, кредитний звіт (що є електронним текстовим документом) може подаватися учасником справи до господарського суду у таких формах:
1) у електронній формі в оригіналі (як електронний документ, що містить обов'язкові реквізити, зокрема електронний підпис або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до законодавства);
2) у електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, з обов'язковим зазначенням про наявність у цього учасника справи (особи, яка подає такий доказ) або іншої особи оригіналу електронного доказу - кредитного звіту в електронній формі;
3) у паперовій копії таким способом:
- засвідченою згідно вимог Національного стандарту ДСТУ 4163-2020 самим Бюро (ТОВ "Українське бюро кредитних історій") як особою, яка сформувала цей звіт та здійснює на своїх серверних станціях, серед іншого, обробку інформації, що складає кредитну історію;
- без засвідчення учасником (оскільки стаття 96 ГПК України того не вимагає), який подає паперову копію кредитного звіту, однак з обов'язковим зазначенням про наявність у цього учасника справи або іншої особи оригіналу електронного доказу - кредитного звіту в електронній формі.
Суд також зазначає, що при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Стадія відкриття провадження має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у такій категорії справ поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
Таким чином, оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні вищезазначені правові наслідки, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Такий правовий висновок вбачається обґрунтованим також з тих підстав, що лише фізична особа-боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози. Тому відсутність на цій стадії інших учасників справи, які мають право подати свої доводи чи заперечення щодо таких обставин чи доказів, зумовлює необхідність добросовісного виконання боржником своїх процесуальних обов'язків щодо доказування наявності обставин для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Крім того, суд враховує, що стандарт доказування "достатність доказів" було виключено із ГПК, водночас у справах про неплатоспроможність фізичної особи господарський суд враховує, окрім належності та допустимості, також достатність поданих боржником доказів для підтвердження та доведення обставин неплатоспроможності чи її загрози, як підстави для відкриття провадження у такій справі.
Таким чином, належно засвідчений кредитний звіт ТОВ "Українське бюро кредитних історій", хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір та структуру заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов'язанням, а отже подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 КУзПБ) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №917/1604/21).
Враховуючи вищезазначене та зважаючи на обов'язок заявника-фізичної особи (як єдиного можливого суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) підтверджувати обставини своєї неплатоспроможності чи її загрози належними та допустимими доказами у відповідному обсязі, суд не може брати до уваги наданий до заяви кредитний звіт ТОВ «УБКІ», який, крім того, який підписано - ОСОБА_2 , тоді як заявником є ОСОБА_1 . Відтак, кредитний звіт ТОВ «УБКІ» не підписаний ані заявником ані відповідною особою кредитного бюро, як єдиний доказ на підтвердження існування договірних та, відповідно, грошових зобов'язань, а також їх розміру.
Дослідивши надані Боржником декларації за 2022-2025 роки, розділи І, ІІ, ІІІ, IV, V, VI, VII, VIII, ІX, X, XI, XII, XІІІ, XIV судом встановлено, що останні не містять повних відомостей про доходи, активи та фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї, проставлено "-" та "Член сім'ї не надав інформації".
Суд констатує, що до заяви заявником не додано доказів самостійного звернення до членів сім'ї та державних установ в письмовій формі щодо отримання відповідних відомостей, або відмову членів сім'ї та державних установ в письмовій формі щодо інформації яка необхідна була заявнику для заповнення декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
З огляду на викладені обставини, суд вважає за необхідне зобов'язати ОСОБА_1 надати декларації про майновий стан за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та за 2025 рік, заповнені з урахуванням інформації, яка міститься в офіційних джерелах та з урахування пояснень стосовно фактичного місця проживання ОСОБА_3 .
Також у Деклараціях 2022-2025 не заповнені графи « 71. Витрати на утримання майна» та « 72. Витрати на побутові потреби».
Згідно з частиною 4 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Приписами частини 2 статті 124 КУзПБ визначено, що у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.
Суд звертає увагу, що при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
Вказана позиція викладена у Постанові Верховного Суду №925/473/20 від 25.08.2021.
У проекті плані реструктуризації боргів боржником визначено: загальний розмір заборгованості - 759 328, 84 грн.; розмір суми, яка виділятиметься для погашення боргів - 1000,00 грн; вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) 699 328, 84 грн.
Отже, зі змісту проекту плану реструктуризації вбачається, що заявник пропонує до списання більшу частину заявленої заборгованості 92%.
З даного приводу суд зазначає, що у відповідності до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Відтак, план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника, а не по суті списання заборгованості.
Крім того, як зазначає Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 у справі №910/8306/20 законодавець визначив саме процедуру реструктуризації боргів як пріоритетну, яка є найбільш оптимальним варіантом закінчення справи про неплатоспроможність як для фізичної особи боржника, так і для кредиторів, оскільки там відбувається відновлення платоспроможності та більш повно погашаються борги боржника. І тільки за умови добросовісності громадянина, інститут неплатоспроможності фізичної особи може стати дієвим механізмом. При цьому для боржника-фізичної особи він дозволить зберегти та акумулювати активи для відновлення платоспроможності, а для кредитора - стане гарантією повернення заборгованості. Метою і завданням процедури реструктуризації боргів, зокрема, є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог статті 124 КзПБ, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Таким чином, поданий боржником проект плану реструктуризації боргів не відповідає передбаченим КУзПБ вимогам щодо форми та змісту зазначеного документа.
Господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу (частина 3 статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства).
Відповідно до статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, подана заявником (боржником) заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підлягає залишенню без руху.
Враховуючи, що заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подано без додержання вимог Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає за необхідне залишити її без руху, повідомити заявника про допущені недоліки та надати в п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для їхнього усунення, а також попередити заявника про те, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Роз'яснити заявнику, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із нею згідно ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись статтями 37, 46, 113, 116 Кодексу України з питань банкрутства, статтями 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву фізичної особи ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити строк на усунення недоліків 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху.
Запропонувати заявнику усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у встановлений строк, надавши суду:
- на виконання вимог пункту 2 частини 2 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства зазначити в заяві номер паспорта ОСОБА_1 ;
- документальні докази в підтвердження розміру зобов'язань боржника перед кредиторами: ТОВ "Сіті Фактор"; ТОВ "ФК"Сіті Фінанс"; ТОВ "Алекскредит"; ТОВ "ФК"Ріальто"; ТОВ "Сенс Банк"; ТОВ "ФК"Ірбіс"; ТОВ "Споживчий центр"; ТОВ "ФК"Європейська агенція з повернення боргів".
- належним чином заповнені та підписані декларації про майновий стан боржника за 2022-2025 роки, складених у відповідності до положень ч. 3 та ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства та наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №22627/5;
- проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства за формою, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України №3258/5 від 24.10.2019.
Роз'яснити заявнику, що у випадку невиконання заявником вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Ухвала набирає законної сили 02.12.2025 та не підлягає оскарженню.
Суддя Ю.Ю. Первушин