вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"27" листопада 2025 р. Cправа № 902/877/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., за участю секретаря судового засідання Ткача Д.В., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ "ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ" (вул. Заводська, 150, м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область, 23700)
до: Немирівської міської ради (вул. Соборна, 26, м. Немирів, Вінницький район, Вінницька область, 22800)
до: Фермерського господарства "АГРОМРІЯ-А" (вул. Гагаріна, 1-Е, с. Бондурівка, Вінницький район, Вінницька область, 22832)
про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною та визнання відсутнім права оренди
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 1146 від 24.06.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ "ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ" з вимогами до Немирівської міської ради та Фермерського господарства "АГРОМРІЯ-А" про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі: площею 1,7721 га (кадастровий номер 0523080600:01:001:0243) і площею 0,9071 га (кадастровий номер 0523080600:01:001:0244), в редакції прохальної частини позовної заяви та визнання відсутнім права оренди Фермерського господарства "АГРОМРІЯ-А" на зазначені земельні ділянки, яке зареєстроване 21.05.2025 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під номерами запису про інше речове право 60045362, 60045536 на підставі договору оренди землі від 19.05.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2025, вказану позовну заяву розподілено судді Матвійчуку В.В.
Суд за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/877/25 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 24.07.2025, про що 01.07.2025 постановив відповідну ухвалу.
14.07.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника ФГ "АГРОМРІЯ-А" - адвоката Тиховського М.О. надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 14.07.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/7405/25 від 14.07.2025).
15.07.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представниці Немирівської міської ради Стецюри А.І. надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 15.07.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/7443/25 від 15.07.2025).
21.07.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника позивача - адвоката Хитрука І.С. надійшла відповідь на відзив ФГ "АГРОМРІЯ-А" № б/н від 21.07.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/7644/25 від 21.07.2025).
21.07.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника позивача - адвоката Хитрука І.С. надійшла відповідь на відзив Немирівської міської ради № б/н від 21.07.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/7648/25 від 21.07.2025).
21.07.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника позивача - адвоката Хитрука І.С. надійшло клопотання № б/н від 21.07.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/7651/25 від 21.07.2025) про витребування у Немирівської міської ради належним чином засвідчених копій документів відповідно до прохальної частини зазначеного клопотання.
У судовому засіданні 24.07.2025 суд розглянув клопотання № б/н від 21.07.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/7651/25 від 21.07.2025) представника позивача - адвоката Хитрука І. С. про витребування документів у Немирівської міської ради та, керуючись статтею 81 ГПК України, відмовив у його задоволенні. Одночасно, з огляду на клопотання представниці відповідача-1 та за погодженням з представником позивача, суд продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів відповідно до частини 3 статті 177 ГПК України та відклав підготовче судове засідання на 18.09.2025, про що постановив відповідні ухвали у протокольній формі.
25.07.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представниці Немирівської міської ради Стецюри А.І. надійшли додаткові пояснення № б/н від 25.07.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/7852/25 від 25.07.2025).
Дослідивши у судовому засіданні 18.09.2025 додаткові пояснення № б/н від 25.07.2025 (вх. № 01-34/7852/25 від 25.07.2025), подані представницею Немирівської міської ради Стецюрою А.І., а також додані до них документи, суд, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, вважає за необхідне з власної ініціативи поновити Немирівській міській раді процесуальний строк для подання відповідних документів, задовольнити подане клопотання та долучити зазначені документи до матеріалів справи. Водночас, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 06.11.2025, про що постановив відповідну ухвалу.
23.09.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника позивача - адвоката Хитрука І.С. надійшла заява № 20250923 від 23.09.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/10180/25 від 23.09.2025) про стягнення з відповідачів у рівних частках витрат на правничу допомогу, понесених позивачем у сумі 40 000,00 грн (по 20 000,00 грн з кожного відповідача).
У судовому засіданні 06.11.2025 суд заслухав вступні слова представників позивача та відповідача-1 та розпочав стадію безпосереднього дослідження доказів. У межах цієї стадії суд відклав розгляд справи по суті на 27.11.2025, про що постановив відповідну ухвалу у протокольній формі.
26.11.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника позивача - адвоката Хитрука І. С. надійшла заява № 20251126 від 26.11.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/12751/25 від 26.11.2025) про проведення судового засідання за відсутності останнього.
27.11.2025 до суду представником ФГ "АГРОМРІЯ-А" - адвокатом Тиховським М.О. подано заяву № б/н від 27.11.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/12793/25 від 27.11.2025) про проведення судового засідання за відсутності останнього.
27.11.2025 до суду представницею Немирівської міської ради Стецюрою А.І. подано заяву № б/н від 27.11.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/12794/25 від 27.11.2025) про проведення судового засідання за відсутності останньої.
На визначену судом дату позивач та відповідачі у судове засідання не з'явилися. При цьому суд враховує подані сторонами заяви № 20251126 від 26.11.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/12751/25 від 26.11.2025), № б/н від 27.11.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/12793/25 від 27.11.2025) та № б/н від 27.11.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/12794/25 від 27.11.2025) про проведення судового засідання за відсутності їх уповноважених представників.
З урахуванням неявки представників сторін суд зважає на положення ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
У судовому засіданні 27.11.2025 прийнято судове рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо поновлення договору оренди землі № б/н від 05.05.2018, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ "ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ" дотрималося встановленої законом процедури звернення про поновлення договору на новий строк. Водночас Немирівська міська рада протиправно не виконала вимог щодо процедури поновлення договору та передала спірні земельні ділянки в оренду Фермерському господарству "АГРОМРІЯ-А".
Відповідач-1 (Немирівська міська рада) заперечив проти позову. Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву зводиться до того, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінено редакцію статті 33 Закону України "Про оренду землі".
У чинній редакції зазначена стаття регулює виключно переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк (частини перша-п'ята статті 33).
Натомість поновлення договору оренди землі, яке було передбачене частиною шостою попередньої редакції статті 33, нині регулюється статтею 126-1 Земельного кодексу України.
Тому поняття "поновлення договору оренди", що міститься в абзаці 4 Розділу "Перехідні положення" Закону "Про оренду землі", є відмінним за змістом від поняття поновлення, передбаченого у попередній редакції Закону.
За загальними правилами дії законів у часі підлягає застосуванню редакція статті 33 Закону України "Про оренду землі", чинна на момент звернення орендаря із заявою про поновлення договору.
Оскільки інше законодавством не передбачено, твердження позивача про застосування до спірних правовідносин законодавства, чинного станом на 05.05.2018, відповідач-1 вважає помилковим.
Немирівська міська рада також наголошує, що, діючи як орендодавець і суб'єкт владних повноважень, вона діяла виключно в межах наданих повноважень та у спосіб, визначений законом.
Договір оренди землі, укладений 05.05.2018 між Немирівською районною державною адміністрацією Вінницької області та ТОВ "ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ "ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ", було припинено на підставі рішення 64 (позачергової) сесії Немирівської міської ради 8 скликання № 3338 від 09.05.2025 "Про надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, власники яких померли, ФГ "АГРОМРІЯ-А". Відомості про припинення договору внесено до Державного реєстру речових прав.
На думку відповідача-1, договір оренди землі від 05.05.2018 не підлягає поновленню відповідно до Закону України "Про оренду землі".
Згідно із статтею 19 цього Закону особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку земельну ділянку в оренду на строк, передбачений цією статтею, без права на поновлення договору оренди землі.
Спірні земельні ділянки площею 1,7721 га (кадастровий номер 0523080600:01:001:0243) та 0,9071 га (кадастровий номер 0523080600:01:001:0244) відносяться до земельних часток (паїв), право власності на які не було успадковане у зв'язку зі смертю власника, а відтак входять до складу спадщини. У зв'язку з цим Немирівська міська рада вважає правомірним припинення дії договору оренди землі від 05.05.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Крім того, відповідач-1 зазначає, що укладення договору оренди із відповідачем-2 є більш економічно вигідним для громади, оскільки забезпечує збільшення надходжень до місцевого бюджету.
Відповідач-2 (ФГ "АГРОМРІЯ-А") заперечив проти позову. Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву зводиться до того, що він є добросовісним набувачем та орендарем спірної земельної ділянки.
ФГ "АГРОМРІЯ-А" зазначає, що статтею 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено алгоритм дій як орендаря, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, так і орендодавця під час вирішення питання щодо поновлення договору.
За твердженням відповідача-2, імперативна норма частини четвертої статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає можливість зміни умов договору оренди при його поновленні виключно за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати або інших істотних умов договору переважне право орендаря припиняється. Саме орган місцевого самоврядування є уповноваженим суб'єктом щодо визначення істотних умов оренди; за відсутності відповідного рішення ці умови не можуть бути встановлені ані судом, ані орендарем одноособово у позовній заяві. Відтак без волевиявлення компетентного органу на передачу земельної ділянки в користування укладення нового договору оренди на змінених умовах є неможливим.
Також ФГ "АГРОМРІЯ-А" зазначає, що позивач звертався до Немирівської міської ради з листом та проєктом додаткової угоди до договору оренди землі, за результатами розгляду яких Немирівська міська рада прийняла рішення № 3346 про відмову в поновленні договору оренди землі від 05.05.2018. Зазначеним рішенням орендодавець не лише відмовив у поновленні договору, а й зобов'язав орендаря повернути земельну ділянку.
На думку ФГ "АГРОМРІЯ-А", за наявності заперечень орендодавця щодо продовження орендних правовідносин переважне право орендаря на укладення договору на новий строк припиняється, оскільки таке право не може превалювати над дискреційним правом власника земельної ділянки розпоряджатися нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди.
Позивач, заперечуючи доводи відповідач-1 у відповіді на відзив, наголошує, що Немирівська міська рада не заперечує факту, що позивач є добросовісним орендарем та вчинив усі необхідні дії для поновлення договору оренди землі. Позивач завчасно повідомив орендодавця про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, що підтверджується листом № 456 від 06.03.2025.
Позивач зазначає, що Немирівська міська рада прийняла рішення про відмову в поновленні договору оренди із пропущенням місячного строку, визначеного законом. Лист-повідомлення позивача отримано 10.03.2025, тоді як рішення про відмову прийнято лише 09.05.2025. При цьому позивача повідомлено про таке рішення вже після укладення договору оренди з новим орендарем 19.05.2025. За цих обставин Немирівська міська рада фактично знехтувала обов'язком провести перемовини з позивачем та узгодити істотні умови поновлення договору оренди землі.
Позивач також звертає увагу, що найближча сесія Немирівської міської ради після спливу місячного строку для розгляду листа-повідомлення (до 10.04.2025) - це 63 сесія, яка відбулася 17.04.2025. Дана обставина підтверджується розпорядженням міського голови від 24.03.2025 № 43-р, копія якого додана відповідачем-1 до відзиву. Водночас рішення про відмову в поновленні договору було прийнято не на найближчій черговій сесії, а лише на 64 (позачерговій) сесії 09.05.2025.
Позивач також зазначає, що за твердженням представника Немирівської міської ради клопотання ТОВ "ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ "ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ" не було включене до порядку денного 63 сесії у зв'язку з непроходженням внутрішньої регламентної процедури. При цьому заплановану на 27.03.2025 чергову сесію було перенесено на 17.04.2025 відповідно до розпорядження міського голови № 43-р від 24.03.2025.
Однак, як убачається з інформації, оприлюдненої на офіційному сайті Немирівської міської ради, 16.04.2025 було змінено порядок денний 63 сесії, що відбулася 17.04.2025. Незважаючи на це, питання про розгляд листа-повідомлення позивача щодо поновлення договору оренди землі до порядку денного не включалося. На переконання позивача, такі дії свідчать про безпідставне та несвоєчасне невирішення його звернення в установлений законом строк.
Позивач, заперечуючи доводи відповідача-2 у відповіді на відзив, зазначає, що правові висновки Верховного Суду у справах № 272/440/18 та № 143/591/20, на які посилається відповідач-2, не підлягають урахуванню судом під час вирішення цієї справи, оскільки фактичні обставини зазначених справ є неподібними до обставин даного спору.
Крім того, з огляду на те, що під час поновлення договору оренди землі позивач запропонував збільшений розмір орендної плати, що відповідає інтересам орендодавця, підстав вважати, що права Немирівської міської ради порушено, не вбачається.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 20.02.2004 розпорядженням голови Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області від № 42 "Про затвердження схеми поділу, проекту організації території земельних часток (паїв), технічної документації по передачі земельних часток (паїв) у власність та видачу громадянам державних актів на право власності на землю на території Бондурівської сільської ради" (т. 1, а.с. 14) затверджено схему поділу земель власників сертифікатів колишнього КСП ім. Гагаріна на території Бондурівської сільської ради на земельні частки (паї).
Цим же розпорядженням затверджено проєкт організації території земельних часток (паїв) з такими показниками: площа-земель, що ділиться на земельні частки (паї) - 1354,9946 га; кількість земельних часток (паїв) - 490 шт; середній розмір земельної частки (паю) - 2,7511 га; вартість земельної частки паю - 8737,42 грн; з врахуванням коефіцієнта індексації 2.465) - 21537,74 грн.
Пунктами 3-6 зазначеного розпорядження затверджено технічну документацію по передачі земельних часток (паїв) у власність громадянам - власникам земельних сертифікатів на території Бондурівської сільської ради. Передано громадянам у власність земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно додатку 1. Державні акти на право власності на земельні частки (паї) померлих власників видано спадкоємцям після посвідчення ними цивільно-правових угод згідно додатку 2. Власникам земельних часток (паїв), особу чи громадянство яких не було встановлено під час виготовлення документів, державні акти підлягають виготовленню після пред'явлення до проектної організації документів, що посвідчують особу, відповідно до додатку 3.
У додатку 2 до зазначеного розпорядження (т. 1, а.с. 16-17) міститься список померлих власників земельних часток (паїв), на які державні акти на право власності на землю підлягають видачі їхнім спадкоємцям після посвідчення відповідних цивільно-правових угод.
Серед таких померлих власників у списку зазначено ОСОБА_1 , за яким обліковувались земельні ділянки площею 0,9071 га та 1,7082 га.
Згідно із змістом листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 26.05.2025 № 315/14-25 (т. 1, а.с. 26), відповідно до технічної документації щодо передачі земельних часток (паїв) з виготовленням державних актів на право власності на землю на території Бондурівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, а також даних Державного земельного кадастру, земельній ділянці № 136-1 площею 1,7721 га присвоєно кадастровий номер 0523080600:01:001:0243, а земельній ділянці № 136-2 площею 0,9071 га - кадастровий номер 0523080600:01:001:0244.
04.05.2018 на підставі розпорядження голови Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області № 117 "Про надання в оренду земельних ділянок невитребуваних (нерозділених) часток (паїв) на території Бондурівської сільської ради" (т. 1, а.с. 23- 24) було вирішено передати в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ "ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ" земельні ділянки із земель невитребуваних (нерозділених) часток (паїв) загальною площею 46,5486 га (рілля), розташовані на території Бондурівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 7 років відповідно до затвердженого списку. Встановлено орендну плату у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки кожної орендованої земельної ділянки та зобов'язано орендаря укласти договори оренди землі.
Зокрема, позивачу було передано в оренду невитребувану земельну ділянку площею 2,6792 га, сформовану з земельної частки (паю), що відповідно до проєкту організації території земельних часток (паїв) має номер 136 та належала ОСОБА_1 (п. 7 додатку до розпорядження голови Немирівської РДА № 117 від 04.05.2018).
05.05.2018 між Немирівською районною державною адміністрацією Вінницької області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ "ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ" (Орендар) укладено Договір оренди землі (т. 1, а.с. 27-30), відповідно до п. 1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, на підставі розпорядження голови Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області від 04.05.2018 № 117, розташовану на території Бондурівської сільської ради Немирівського району Вінницької області.
Згідно із п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,6792 га, із числа невитребуваних земельних часток (паїв). Номер земельної ділянки згідно проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - 136. Кадастрові номера 0523080600:01:001:0243 та 0523080600:01:001:0244.
Відповідно до пунктів 3-6 Договору на земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна, а також інші об'єкти інфраструктури.
Земельна ділянка передається в оренду без будівель і споруд та інших об'єктів.
Нормативна грошова оцінка становить 73 584,59 грн.
Земельна ділянка, яка передається в оренду, недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню, не має.
Договір укладається на строк 7 років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни але в будь-якому випадку діє до закінчення збирання врожаю Орендарем. Після закінчення строку цього Договору Орендар має переважне право поновити його на новин строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії цього договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 Договору).
Згідно із п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 8 830,15 грн за 1 рік.
Відповідно до пунктів 14-15 Договору земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код цільового призначення - 01.01).
Пунктом 43 Договору визначено, що він набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
Право оренди позивача на земельні ділянки за договором зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.08.2019 зі строком дії 7 років та правом пролонгації. Зазначене підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексні номери витягів № 178882001 та № 178889708 від 28.08.2019 (а.с. 31, 32).
06.03.2025, з урахуванням належного виконання обов'язків за Договором оренди та маючи намір його поновити на той самий строк, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ "ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ" звернулося до Немирівської міської ради з клопотанням № 456 від 06.03.2025, до якого, зокрема, додано проєкт додаткової угоди до договору оренди, а також витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок № НВ-991390852225 та № НВ-9913907952025, сформовані станом на 24.01.2025 (т. 1, а.с. 138- 139).
Зазначене клопотання було отримано Немирівською міською радою 10.03.2025 за вхідним № 03-29-1247, що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції на поданому документі.
Звернення позивача саме до Немирівської міської ради зумовлено тим, що ця рада на момент подання клопотання є розпорядником спірних земельних ділянок.
Так, відповідно до Перспективного плану формування територій громад Вінницької області, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 512-р від 06.05.2020 року Бондурівська сільська рада увійшла до складу Немирівської міської територіальної громади.
Отже, після реформування адміністративно-територіального устрою України в 2020 році, земельна ділянка знаходиться в межах Немирівської міської територіальної громади (за межами с. Бондурівка) Вінницького району Вінницької області.
Розпорядженням голови Немирівської міської ради від 14.03.2025 № 38-р було вирішено скликати 63-тю сесію 8 скликання на 27.03.2025 о 10:00 год. Разом із тим розпорядженням голови Немирівської міської ради від 24.03.2025 № 43-р дату проведення 63-ї сесії 8 скликання перенесено на 17.04.2025 о 10:00 год.
На підставі розпорядження міського голови від 05.05.2025 № 65-р "Про скликання 64 (позачергової) сесії Немирівської міської ради 8 скликання" було скликано позачергову сесію ради, до порядку денного якої включено, зокрема, питання "Про відмову у поновленні договору оренди землі від 05.05.2018".
09.05.2025 рішенням 64-ї позачергової сесії 8 скликання Немирівської міської ради № 3346 (т. 1, а.с. 143) відмовлено у поновленні договору оренди землі від 05.05.2018 щодо земельної ділянки площею 1,7721 га з кадастровим номером 0523080600:01:001:0243 та земельної ділянки площею 0,9071 га з кадастровим номером 0523080600:01:001:0244, сільськогосподарського призначення (код 01.01), розташованих за межами населеного пункту с. Бондурівка Немирівської міської територіальної громади Вінницького району Вінницької області. Дію договору оренди землі від 05.05.2018 припинено у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, - до 05.05.2025.
З урахуванням періоду ротації основної сівозміни ТОВ "ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ "ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ" надано право зібрати врожай на зазначеній земельній ділянці. Колишнього орендаря зобов'язано відшкодувати Немирівській міській раді збитки, пов'язані з тимчасовим зайняттям земельної ділянки, у розмірі, пропорційному орендній платі, - з дня припинення договору до дня збирання врожаю.
Цього ж дня, 09.05.2025, рішенням 64-ї позачергової сесії 8 скликання Немирівської міської ради № 3338 "Про надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, власники яких померли" вирішено передати в оренду Фермерському господарству "АГРОМРІЯ-А" земельні ділянки загальною площею 28,5878 га, розташовані за межами населених пунктів Немирівської міської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код 01.01), строком на 25 років або до моменту державної реєстрації прав власності спадкоємцями. Орендну плату встановлено в розмірі 7 500,00 грн за 1 га. Припинено дію договорів оренди землі від 05.05.2018, укладених між Немирівською РДА та ТОВ "ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ "ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ", у зв'язку із закінченням строку їх дії. Міському голові Качуру В. М. доручено укласти договори оренди із ФГ "АГРОМРІЯ-А", а останнє зобов'язано укласти та зареєструвати такі договори відповідно до вимог законодавства (т. 1, а.с. 38-39).
На виконання зазначеного рішення 19.05.2025 між Немирівською міською радою та Фермерським господарством "АГРОМРІЯ-А" укладено договір оренди землі.
Листом № 03-31-1358 від 30.05.2025 (т. 1, а.с. 142) Немирівська міська рада, додавши до нього копію відповідного рішення сесії, повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ "ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ" про заперечення у поновленні Договору оренди від 05.05.2018 на новий строк.
Вважаючи, що Немирівською міською радою порушено його переважне право на поновлення Договору оренди, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ "ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ" звернулося до суду з позовом, у якому просить: визнати додаткову угоду, подану разом із клопотанням про поновлення договору оренди, укладеною, а також визнати відсутнім право оренди за Фермерським господарством "АГРОМРІЯ-А".
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Згідно із статтею 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України "Про оренду землі").
Правовідносини щодо укладення між Немирівською районною державною адміністрацією Вінницької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ "ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ" договору оренди землі від 05.05.2018 виникли в межах процедури паювання земель колективних сільськогосподарських підприємств, а також розпорядження й використання незапитаних земельних часток (паїв) та нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок. У зв'язку з цим зазначені правовідносини додатково регулюються положеннями Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (в редакції Закону на час укладення договору оренди землі від 05.05.2018) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
З 01.01.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" № 2498-VIII від 10.07.2018, яким норми Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" викладено у новій редакції.
Так, статтями 1 та 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (в редакції Закону від 01.01.2019) визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.
Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай (стаття 2 вказаного Закону).
Відповідно до статті 7 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" у проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) визначаються місце розташування земельних ділянок, їх межі та площі сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), їх цільове призначення, дії обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок, у тому числі земельних сервітутів. Із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу, виключаються: деградовані, малопродуктивні, а також техногенно забруднені сільськогосподарські угіддя, що підлягають консервації; заболочені землі; інші землі, які недоцільно використовувати для сільськогосподарських потреб.
Порядок розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) визначає стаття 9 вказаного Закону.
Статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (в редакції Закону від 01.01.2019) передбачено, що нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).
Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).
Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.
Після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок нерозподілені земельні ділянки набувають статусу невитребуваних.
Здійснивши аналіз вказаних вище норм матеріального права, серед іншого, статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Верховний Суд зазначив таке:
- статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок (див. постанову Великої Палата Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17, постанову Верховного Суду від 07.05.2024 у справі № 917/1994/20);
- реалізація процедури паювання відповідної частини земель має своїм наслідком припинення права державної та комунальної власності на розпайовані землі, що зумовлює припинення й інших правомочностей щодо земельних ділянок державної та комунальної власності. Разом з тим, нерозподілені частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а лише перебувають у розпорядженні відповідних адміністрацій до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку (аналогічні висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17, Верховним Судом у постановах від 26.04.2023 у справі № 917/2031/19, від 29.08.2023 у справі № 917/253/20, від 09.07.2025 у справі № 916/2497/23).
Чинне законодавство, зокрема ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" надає відповідній раді, яка не є власником земельної ділянки, можливість правомірно передати користування землею тимчасово іншій особі (висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).
З огляду на наведене, з 01.01.2019 виключне право передачі в оренду невитребуваних часток (паїв) отримали сільські, селищні, міські ради. Водночас, зміна законодавства щодо таких повноважень не має зворотної дії в часі та не припиняє раніше укладені договори оренди. Відтак, зазначені повноваження органів місцевого самоврядування стосуються лише укладання нових договорів оренди щодо невитребуваних паїв, на чинні договори, укладені районними державними адміністраціями до 01.01.2019, така зміна повноважень не впливає.
Зміна орендодавця в силу положень ст. 32 Закону України "Про оренду землі" відбувається лише після переходу до органу місцевого самоврядування права власності на таку земельну ділянку в порядку, визначеному ч.ч. 4, 5 ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", а не через зміни у законодавстві щодо повноважень органів державної влади чи місцевого самоврядування на укладення договорів оренди таких земельних ділянок.
Перехід до Немирівської міської ради повноважень щодо передачі в оренду невитребуваних земельних часток (паїв), у тому числі й спірних земельних ділянок, не є сам по собі безумовним правозмінюючим юридичним фактом, а свідчить лише про зміну обставин у вже існуючих договірних правовідносинах порівняно з моментом укладення Договору оренди. Сам факт переходу відповідних повноважень не означає порушення, невизнання чи оспорювання суб'єктивних цивільних прав або законних інтересів орендодавця як сторони Договору.
Відтак, після набуття Немирівською міською радою повноважень орендодавця Договір не припинив своєї дії, а міська рада - на підставі приписів закону набула статус орендодавця у триваючих правовідносинах разом із усіма правами та обов'язками, що належали попередньому орендодавцю.
У подальшому Законом України № 3993-IX від 08.10.2024 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин" до ч.4 ст.13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" внесено зміни шляхом продовження можливості власникам невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям оформити право власності на неї до 01.01.2028.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що державна реєстрація права оренди на невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки здійснюється без попередньої державної реєстрації права власності на такі ділянки. Невитребувані (нерозподілені) земельні частки (паї) можуть передаватися в оренду на підставі рішення відповідної місцевої ради, однак дія договору оренди припиняється після державної реєстрації права власності власником або його спадкоємцем.
Разом з тим, у разі якщо власник земельної частки (паю) або його спадкоємці не оформлять право власності до 01.01.2028, такі землі підлягають передачі у комунальну власність.
Суд звертає увагу, що позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на приписи ч. 6 ст. 19 Закону України "Про оренду землі", відповідно до яких особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, про що обов'язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки.
Однак у спірних правовідносинах Немирівська міська рада не виступає управителем спадщини у розумінні ст. 19 Закону України "Про оренду землі". Повноваження ради щодо передачі невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) в оренду здійснюються не як реалізація управління спадковим майном, а як реалізація функцій органу місцевого самоврядування з розпорядження такими землями до моменту отримання їх власниками (спадкоємцями) документів, що посвідчують право власності. Лише у разі, якщо власник або спадкоємці не оформлять право власності до 01.01.2028, ці землі набудуть статусу комунальної власності.
За таких обставин положення ст. 19 Закону України "Про оренду землі" не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постановах від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 суди, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Правозастосовною у даному випадку є норма ч. 3 ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", сторони самостійно обмежили строк дії Договору 7 роками та не визначили у його змісті обов'язкову законодавчу умову щодо обмеження строку оренди моментом державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Таким чином, зміст спірних правовідносин зумовлює необхідність надання оцінки правомірності умов Договору у частині визначення строку його дії. При цьому системний аналіз наведеного законодавства та обставин справи спонукає до висновків щодо чинності договору оренди землі.
Разом із тим з'ясування даних питань у розумінні підстав та предмету позову залишаються поза їх межами.
Отже, спір у справі виник не з приводу правомірності умов договору оренди, а у зв'язку з фактичним вибуттям із володіння позивача орендованого майна та подальшою передачею спірної земельної ділянки в оренду іншій особі - Фермерському господарству "АГРОМРІЯ-А".
Стаття 4 Господарського процесуального кодексу України визначає, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).
Тобто, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Зазначений засіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату, а ухвалення рішень, які безпосередньо не призводять до змін в обсязі прав, та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає змісту цього поняття.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (висновки зазначені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 04.11.2020 у справі № 327/1884/17).
Відповідно до принципу рівності перед законом та судом, який передбачений статтею 7 Господарського процесуального кодексу України і принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого статтею 14 Господарського процесуального кодексу України, саме позивач при зверненні до суду самостійно визначає обсяг порушення свого права та спосіб його захисту, а суд лише встановлює наявність підстав для захисту (наявність порушеного права) та оцінює відповідність і ефективність обраного позивачем способу захисту.
Надаючи оцінку обраному позивачем способу захисту, суд дійшов висновку, що заявлений предмет позову не призведе до поновлення його права користування орендованими земельними ділянками, оскільки останні вже передані в оренду іншій особі - Фермерському господарству "АГРОМРІЯ-А".
Задоволення заявлених вимог не відновить становища позивача, що існувало до моменту порушення, а натомість може спричинити виникнення нових спорів та, відповідно, необхідність подальших звернень до суду з іншими позовними вимогами.
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово виснувала про те, що обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц (пункт 77), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148)).
Отже, у задоволенні позовних вимог слід відмовити саме з мотивів неправильного обрання позивачем способу захисту свого права.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.
Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд акцентує, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. (ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України).
В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові, покладаються на позивача (ч. 4 ст. 129 ГПК України).
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 9 084,00 грн та на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн залишаються за позивачем.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
В позові відмовити.
Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ "ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ" у справі № 902/877/25 залишити за позивачем.
Примірник рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 04 грудня 2025 р.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи