01.12.2025 року м.Дніпро Справа № 908/2035/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Чередко А.Є., Парусніков Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники учасників провадження: не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізької області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.02.2025 (суддя Черкаський В.І., повний текст якої підписаний 21.02.2025) у справі № 908/2035/20
Кредитори:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю “ІНСТИТУТ ПРИКЛАДНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ “АРАТТА» м. Київ - припинено 12.11.2021)
2. Акціонерне товариство “Альфа-Банк» (назва в ЄДР - Акціонерне товариство “СЕНС БАНК») м. Київ;
3. Головне управління ДПС у Запорізькій області м. Запоріжжя;
Банкрут (заявник) - Фізична особа ОСОБА_1 Запорізька область, м. Мелітополь, адвокат Рабушко В.С., а/с № 24, м. Луцьк, Волинська область
банки, здійснюючі розрахунково-касове обслуговування боржника:
1. АТ “ОТП Банк»; м. Київ
2. АТ “Альфа-Банк», м. Київ
3. АТ “УкрСиббанк», м. Київ
4. АТ “МетаБанк», м. Запоріжжя
Керуючий реалізацією - Ратинська С.В. м. Миколаїв (припинено повноваження)
про неплатоспроможність
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.02.2025 у справі № 908/2035/20 заяву представника ОСОБА_1 адвоката Рабушко В.С. від 31.01.2025 (вх. № 2359/08-08/25 від 31.01.2025) задоволено.
Визнано виконавчий документ - вимогу ГУ ДПС у Запорізькій області (код за ЄДРПОУ 43143945) від 10.03.2020 № Ф-104431-56У таким, що не підлягає виконанню.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Головне управління ДПС у Запорізької області, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
При цьому заявник апеляційної скарги посилається на те, що згідно зі ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов'язку повернення непогашених боргів, виконання інших вимог, які нерозривно пов'язані з особистістю фізичної особи.
Відповідно до ч. 7 ст. 25 Закону № 2464, сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов'язання із сплати єдиного внеску.
Зобов'язання з єдиного соціального внеску мають пріоритет перед іншими зобов'язаннями.
Таким чином, вказаними законодавчо - нормативними актами, не передбачено інших дій з боргом по Єдиному соціальному внеску у справі про неплатоспроможність фізичної особи, крім повного погашення боргу.
На підставі вищевикладеного вважає, що ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.02.2025 по справі № 908/2035/20 винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права без повного та всебічного дослідження обставин справи.
Інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не направили відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Чередко А.Є.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 04.03.2025 здійснено запит матеріалів справи №908/2035/20 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
14.03.2025 матеріали справи №908/2035/20 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2025 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу залишено без руху через неподання доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (визначена сума сплати 2422,40 грн).
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2025 (колегія суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Чередко А.Є.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізької області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.02.2025 у справі №908/2035/20; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 25.08.2025.
Через перебування судді Чередко А.Є. у відпустці, розгляд справи 25.08.2025 не відбувся. Ухвалою суду від 02.09.2025 розгляд справи призначено на 01.12.2025.
В судовому засіданні 01.12.2025 Центральним апеляційним господарським судом підписано вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Ухвалою від 08.09.2020 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Ратинську Сталіну Вікторівну. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Постановою від 25.02.2021 визнано фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом. Введено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 . Керуючим реалізацією призначено арбітражного керуючого Ратинську Сталіну Вікторівну. Зобов'язано керуючого реалізацією у встановленому законом порядку здійснити процедуру погашення боргів боржника, надати господарському суду звіт про виконану роботу. Оприлюднено на офіційному веб-сайті Верховного Суду на веб - порталі “Судова влада України» в мережі - Інтернет повідомлення про введення процедури погашення боргів.
Ухвалою від 17.06.2024 суд, зокрема, звіт керуючого реалізацією (вих. № 01-34/84 від 15.05.2024) затверджено. Завершено процедуру погашення боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 . Вирішено звільнити банкрута - фізичну особу ОСОБА_1 від боргів. Закрито провадження у справі № 908/2035/20.
31.01.2025 до системи “Електронний суд» від представника ОСОБА_1 адвоката Рабушко В.С. надійшла заява від 31.01.2025 (вх. № 2359/08-08/25 від 31.01.2025) в якій просить суд визнати виконавчий документ, а саме: вимогу ГУ ДПС у Запорізькій області від 10.03.2020 №Ф-104431-56У про стягнення 126, 27 грн. таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування своєї заяви представник ОСОБА_1 адвокат Рабушко В.С. зазначив, що в ухвалі Господарського суду Запорізької області від 17.06.2024 по справі № 908/2035/20 не зазначено, що виконавчий документ, а саме - вимогу ГУ ДПС у Запорізькій області від 10.03.2020 № Ф-104431-56У визнано судом такими, що не підлягає виконанню.
Оскаржувана ухвала господарського суду від 13.02.2025, якою визнано виконавчий документ - вимогу ГУ ДПС у Запорізькій області від 10.03.2020 № Ф-104431-56У таким, що не підлягає виконанню, мотивована приписами ч. 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якої вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
На час відкриття провадження у даній справі про банкрутство набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Матеріалами справи підтверджено, що на підставі виконавчого провадження ВП № 62835626 від 19.08.2020, відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження, станом на 13.02.2025 ВПВР УЗПВР у Запорізькій області Південного МУМЮ (м. Одеса) здійснюється примусове виконання виконавчого документу - вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області (код за ЄДРПОУ 43143945) від 10.03.2020 № Ф-104431-56У про стягнення з банкрута суми боргу у розмірі 126,72 грн. (стягувач Головне управління ДПС у Запорізькій області, код за ЄДРПОУ 43143945).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-V1 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набув чинності 01.01.2011 (далі - Закон № 2464).
Згідно з п.12 ст.9 Закону №2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно з п. 1 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 449 від 20.04.2015, затвердженої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953, до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
Відповідно до абз. 2 п. 2 розділу VI Інструкції № 449 у разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
Згідно з п.4 ст.25 Закону №2464 податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно- комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Таким чином, керуючись чинним законодавством, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 449 від 20.04.2015, у зв'язку з наявністю у Боржника недоїмки з єдиного внеску Головним управлінням ДПС у Запорізькій області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки)№ від 10.03.2020 №Ф-104431-56У.
Дійсно, відповідно до ч. 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Згідно з ч. 6 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
В той же час, згідно з п. 3 ч. 2 зі ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов'язку повернення непогашених боргів, виконання інших вимог, які нерозривно пов'язані з особистістю фізичної особи.
Відповідно до ч. 7 ст. 25 Закону № 2464 сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов'язання із сплати єдиного внеску.
Також у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така особа, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного соціального внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею, як фізичною особою - підприємцем.
Таким чином, вказаними законодавчими актами не передбачено інших дій з боргом по Єдиному соціальному внеску у справі про неплатоспроможність фізичної особи, крім повного погашення боргу.
На підставі вищевикладеного ухвалу господарського суду винесено з порушенням норм матеріального права, а саме п. 3 ч. 2 зі ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства, ч. 7 ст. 25 Закону України № 2464-V1 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За викладених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи.
На підставі викладеного апеляційну скаргу слід задовольнити; оскаржувану слід скасувати; у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Рабушко В.С. від 31.01.2025 (вх. № 2359/08-08/25 від 31.01.2025) про визнання виконавчого документу, а саме вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області від 06.10.2020 Ф-104431-56У, таким що не підлягає виконанню, - слід відмовити.
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати Кредитора щодо сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на Боржника.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізької області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.02.2025 у справі №908/2035/20 - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.02.2025 у справі №908/2035/20 - скасувати.
Ухвалити у справі нове судове рішення, яким у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Рабушко В.С. від 31.01.2025 (вх. № 2359/08-08/25 від 31.01.2025) про визнання виконавчого документу, а саме вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 06.10.2020 Ф-104431-56У, таким що не підлягає виконанню, - відмовити.
Стягнути з Шуваєвої Ганни Олександрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Головного управління ДПС у Запорізької області 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Видачу наказу доручити Господарському суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у строки, визначені ст.ст.287, 288 Господарського процесуального кодексу України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 04.12.2025.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя А.Є. Чередко
Суддя Ю.Б. Парусніков