02 грудня 2025 року м. Харків Справа №917/1145/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.
за участю:
секретаря судового засідання Пархоменко О.В.;
представника відповідача - адвоката Сови В.В. довіреність від 14.10.2025 поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів на підставі ухвали суду;
представника позивача - адвоката Костюченко П.О. ордер серія ВІ №1353835 від 01.12.2025 в залі суду,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ТОВ Агрофірма "ЧБГ" (вх. №2283 П/1) на ухвалу постановлену Господарським судом Полтавської області у складі судді Пушка І.І. 20.10.2025 у справі №917/1145/25
за позовом ОСОБА_1
до ТОВ Агрофірма "ЧБГ"
про стягнення,
11.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до ТОВ Агрофірма "ЧБГ" про стягнення ринкової вартості частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ Агрофірма "ЧБГ", яка підлягає виплаті у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви про вихід з товариства (23.11.2023 року) в розмірі 100801000,00 гривень.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.06.2025 суд прийняв до розгляду вказану позовну заяву, відкрив загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою від 15.07.2025 суд задовольнив клопотання ОСОБА_1 (вх. №1180/25 від 11.06.2025) про витребування доказів та уточнене клопотання про витребування доказів (вх. №9174 від 10.07.2025) у справі №917/1145/25.
В порядку частини 7 статті 81 ГПК України витребував у ТОВ Агрофірма "ЧБГ" належним чином засвідчені копії документів, які зазначені в п. 2 ухвали від 15.07.2025 та встановив відповідачу строк для подачі витребуваних документів - не пізніше 15.09.2025.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.10.2025 у справі №917/1145/25 стягнуто з ТОВ Агрофірма "ЧБГ" (код ЄДРПОУ 32517276; вул. Каденюка Леоніда, 34, село Піски, Миргородський район, Полтавська область, 37233) в дохід Державного бюджету в особі Державної судової адміністрації України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) 15140,00грн штрафу.
Суд зазначив, що станом на 20.10.2025 відповідач не виконав вимоги суду, викладені в ухвалі від 15.07.2025.
Про неможливість подати доказ відповідач повідомив в клопотанні від 18.09.2025 (вх. №12013 від 18.09.2025), тобто після закінчення строку подання доказів, встановленого п. 3 ухвали від 15.07.2025 та з порушенням строку, встановленого ч. 8 ст. 81 ГПК України.
Суд першої інстанції зазначив, що згідно з положеннями ч. ч. 1-2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, а невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
З урахуванням того, що ТОВ Агрофірма "ЧБГ" ні протягом встановлених ухвалою від 15.07.2025 строку, ні в подальшому не виконало вимог зазначеної ухвали суду, не надало без поважних причин витребувані судом докази, не повідомило в строк, встановлений ч. 8 ст. 81 ГПК України, про неможливість подати докази, витребувані судом, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування до ТОВ Агрофірма "ЧБГ" заходів процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу в розмірі п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 15140,00грн, шляхом його стягнення в дохід Державного бюджету України.
29.10.2025 в системі "Електронний суд" до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ Агрофірма "ЧБГ" надійшла апеляційна скарга, в якій просить суд:
1. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду.
2. Скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 20.10.2025 у справі №917/1145/25 про накладення штрафу.
3. Постановити нову ухвалу, якою відмовити в накладенні штрафу на ТОВ Агрофірма "ЧБГ".
4. Зупинити виконання ухвали до вирішення справи апеляційним судом (ч. 2 ст. 255 ГПК України).
Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно застосував захід процесуального примусу, не встановивши наявність умислу у невиконанні ухвали та не оцінивши поважність причин та обставин, які зумовлюють неможливість невиконання ухвали суду.
Скаржник зазначає, що не мав наміру перешкоджати судочинству чи ухилятися від процесуальних обов'язків. Сам факт несвоєчасного подання доказів не свідчить про умисел або зловживання, що є обов'язковою умовою застосування штрафу (ч. 1 ст. 135 ГПК України).
Доводи апеляційної скарги є наступними:
- суд не врахував характер і наслідки порушення, відсутність шкоди для процесу та добросовісну поведінку відповідача;
- ухвала не містить належного мотивування застосування саме такого розміру штрафу; розмір штрафу (15140грн) є надмірним і непропорційним у порівнянні з фактичними обставинами;
- суд першої інстанції розглянув питання про накладення штрафу без належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, чим порушив вимоги статей 120, 128, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України;
- відповідач не був поінформований належним чином про розгляд питання щодо застосування заходу процесуального примусу, у зв'язку з чим був позбавлений можливості надати свої пояснення, заперечення та докази, що спростовують доводи позивача;
- дії суду призвели до фактичного обмеження права відповідача на захист, гарантованого статтями 7, 13, 42, 43 ГПК України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.10.2025 справу №917/1145/25 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2025 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи (оскарження ухвали) №917/1145/25. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги ТОВ Агрофірма "ЧБГ" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 20.10.2025 до надходження матеріалів справи.
10.11.2025 матеріали оскарження ухвали Господарського суду Полтавської області від 20.10.2025 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Апеляційна скарга залишалась судом без руху, після усунення заявником апеляційної скарги виявлених судом недоліків скарги ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2025, крім іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Агрофірма "ЧБГ" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 20.10.2025 року у справі №917/1145/25, призначено справу до розгляду в судовому засіданні 02.12.2025.
27.11.2025 від ТОВ Агрофірма "ЧБГ" надійшло клопотання, в якому просить суд поновити строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи в якості доказів лист №103 від 13.10.2025 ТОВ "Всеукраїнська оціночна компанія" та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.11.2025.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що розгляд питання, яке було предметом розгляду суду першої інстанції, проводився без участі представника відповідача та його повідомлення про час та місце розгляду цього питання, що позбавило відповідача подати докази, які на його думку доводять відсутність зловживання відповідачем процесуальними правами.
28.11.2025 від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу. У відзиві вважає вимоги скарги безпідставним, а доводи скарги такими, що спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах процесуального закону. Наводить аргументи на підтвердження своєї позиції у справі. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Полтавської області від 20.10.2025 у справі №917/1145/25 залишити без змін, як таку, що постановлена з дотриманням норм процесуального закону.
В судовому засіданні 02.12.2025 представник заявника апеляційної скарги оголосила клопотання про поновлення строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи в якості доказів листа №103 від 13.10.2025 ТОВ "Всеукраїнська оціночна компанія" та ухвали Господарського суду Полтавської області від 13.11.2025. В обґрунтування клопотання представник відповідача пояснила, що оскільки питання про застосування заходів процесуального примусу вирішено місцевим господарським судом без судового засідання, тому відповідач не мав можливості подати відповідні докази, які на його думку свідчать про те, що з боку відповідача не мало місце зловживання процесуальними правами. Крім того, представник відповідача зазначила, що у поданому відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про відсутність у його розпорядженні документів, про витребування яких просив позивач у доданому до позову клопотанні. Також зазначила, що вважає безпідставним розгляд та задоволення судом уточненого клопотання позивача про витребування доказів, оскільки такі уточнення подані з пропуском установленого законом строку.
На запитання головуючого судді "чи отримував відповідач ухвалу Господарського суду Полтавської області від 15.07.2025 у даній справі про витребування у відповідача доказів та чи був відповідач обізнаний з її змістом та строком протягом якого необхідно подати витребувані документи?" представник відповідача відповідала : "так отримували та обізнані зі змістом ухвали та установленим судом строком."
Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання та вважає, що процесуальним законом не передбачено виклик (повідомлення сторін та інших учасників провадження у справі) для розгляду питання про застосування заходів процесуального примусу. Звертає увагу суду на тому, що в ухвалі суду від 15.07.2025 про витребування доказів надано достатній строк (більше аніж 2 місяці) для подання відповідачем витребуваних судом документів, тому відповідач мав у встановлений судом строк подати документи, а у разі їх відсутності подати докази на підтвердження неможливості виконання вимог ухвали суду.
Заслухавши пояснення представників сторін та розглянувши заявлене заявником апеляційної скарги клопотання про поновлення строку для подання доказів та їх долучення до матеріалів справи, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Як убачається з матеріалів справи ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.07.2025, крім іншого, витребувано у відповідача докази (перелік документів), установлено відповідачу строк для подання витребуваних судом документів до 15.09.2025.
Згідно з ч.ч. 1,3,4,8 та 10 ст.80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно- комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
Східний апеляційний господарський суд зауважує, що у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про відсутність у нього документів, про витребування яких заявив позивач. Разом з цим, доказів, які б підтвердили таку відсутність до відзиву не додано.
Після постановлення ухвали Господарського суду Полтавської області від 15.07.2025 про витребування відповідних доказів у строк визначений судом до 15.09.2025 відповідачем не подані ані витребувані документи, ані докази, які підтверджують неможливість виконання ухвали суду.
При цьому, апеляційний господарський суд зауважує, що про відсутність витребуваних судом документів особа має повідомити суд протягом 5 днів з моменту отримання відповідної ухвали (ч. 8 статті 81 ГПК України).
Східний апеляційний господарський суд установив, що ухвала місцевого господарського суду від 15.07.2025 про витребування документів, доставлена до електронного кабінету відповідача 17.07.2025 о 10:00 годині. Факт отримання ухвали суду першої інстанції від 15.07.2025 та обізнаності щодо її змісту підтверджено представником відповідача в судовому засіданні апеляційного господарського суду.
Звертаючись з клопотанням про поновлення строку для подання доказів до суду апеляційної інстанції 27.11.2025, відповідач (апелянт) не обґрунтував та не довів неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції разом з відзивом на позовну заяву чи протягом строку до 15.09.2025.
Як убачається з поданого апелянтом клопотання про долучення доказів, то у ньому апелянт просить долучити до матеріалів справи лист експертної установи від 13.10.2025. Апелянт стверджує, що цей лист підтверджує, що витребувані судом документи передані для дослідження експерту для виконання замовленої експертизи.
При цьому, апеляційний господарський суд зауважує, що у разі, якщо така експертиза вже була замовлена відповідачем і документи передані експерту до подання ним відзиву на позов та, відповідно, на момент постановлення ухвали про витребування доказів, то відповідач мав можливість отримати такий лист від експертної установи до 15.09.2025, або підтвердити відсутність у нього витребуваних документів іншими належними та допустимим доказами. (факт передачі документів до експертної установи міг бути підтверджений актом, супровідним листом тощо).
Крім того, апеляційний господарський суд зауважує, що відповідач мав не тільки можливість, а й обов'язок підтвердити відсутність у нього витребуваних судом документів.
Так, відповідно до ч. 8 статті 81 ГПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Отже, відповідачем не зазначено жодних обставин, які б свідчили про об'єктивну неможливість отримати докази відсутності у нього витребуваних судом документів протягом встановлених процесуальним законом строків та не доведено неможливості надати відповідні докази протягом таких строків. Відповідно неподання таких доказів до суду першої інстанції, а подання їх лише до апеляційного господарського суду не пов'язано з об'єктивною неможливістю, а є лише наслідком суб'єктивної поведінки відповідача та залежало тільки від його волі та дій/бездіяльності.
Статтею 113 ГПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно із ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до ч.ч. 1,2 та 4 ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1). Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. 2). Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 4).
Вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності (постанова Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 918/604/23).
Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Оскільки як установлено та зазначено вище ТОВ Агрофірма "ЧБГ" не навів та не довів наявності об'єктивних причин неможливості отримати та подати докази відсутності у нього витребуваних судом документів до суду першої інстанції протягом установлених процесуальним законом та судом строків, Східний апеляційний господарський суд визнає неповажними причини пропуску строку подання доказів, відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення такого строку та не приймає поданий апелянтом доказ, а саме лист №103 від 13.10.2025 ТОВ "Всеукраїнська оціночна компанія".
Щодо поданої в якості доказів, які апелянт просить долучити до матеріалів справи, ухвали Господарського суду Полтавської області від 13.11.2025 у даній справі, то Східний апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що предметом даного апеляційного провадження є апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 20.10.2025 у справі №917/1145/25. З огляду на те, що ухвала від 13.11.2025, яку просить долучити в якості доказу апелянт, не існувала станом на момент постановлення оскаржуваної у даному провадженні ухвали від 20.10.2025, тому вона не може впливати висновки суду в даному апеляційному провадженні і, відповідно, виступати доказом у даному провадженні.
В судовому засіданні 02.12.2025 представник заявника апеляційної скарги підтримав її вимоги та доводи і просить задовольнити скаргу, оскаржувану ухвалу Господарського суду Полтавської області від 20.10.2025 у справі №917/1145/25 скасувати. Постановити нову ухвалу, якою відмовити в накладенні штрафу на ТОВ Агрофірма "ЧБГ".
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, яку вважає законною та обґрунтованою.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши дотримання місцевим господарським судом норм процесуального права та правильність застосування норм матеріального права під час постановлення оскаржуваної ухвали в межах вимог та доводів апеляційної скарги, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Як установлено та зазначено вище, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.07.2025 задоволено клопотання В'ялого І.В. (вх. №1180/25 від 11.06.2025) про витребування доказів та уточнене клопотання про витребування доказів (вх. №9174 від 10.07.2025) у справі №917/1145/25.
В порядку частини 7 статті 81 ГПК України витребував у ТОВ Агрофірма "ЧБГ" належним чином засвідчені копії документів, які зазначені в п. 2 ухвали від 15.07.2025 та встановив відповідачу строк для подачі витребуваних документів - не пізніше 15.09.2025.
Відповідно до статті 8 статті 81 ГПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Східний апеляційний господарський суд установив, що ухвала місцевого господарського суду від 15.07.2025 про витребування документів, доставлена до електронного кабінету відповідача 17.07.2025 о 10:00 годині. Факт отримання ухвали суду першої інстанції від 15.07.2025 та обізнаності щодо її змісту підтверджено представником відповідача в судовому засіданні апеляційного господарського суду.
З урахуванням наведених норм процесуального закону, оскільки відповідачем отримано ухвалу суду про витребування доказів 17.07.2025, то місцевий господарський суд правильно визначив, що останнім днем строку для повідомлення про неможливість подання витребуваних доказів є 22.07.2025.
Однак, як установлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не спростовано представником заявника апеляційної скарги відповідач не виконав ухвалу суду про витребування доказів не подав витребувані судом документи до 15.09.2025 та не повідомив про неможливість їх подання ані до 22.07.2025, ані до 15.09.2025.
Доказів поважності причин такого неповідомлення протягом установлених процесуальним законом строків відповідач не надав, як і не навів наявності об'єктивно непереборних обставин, які завадили йому вчасно повідомити про відсутність у нього витребуваних судом документів.
Східний апеляційний господарський суд відхиляє як безпідставні аргументи заявника апеляційної скарги про те, що він у відзиві на позов повідомив про відсутність у нього документів, які просив витребувати позивач. Оскільки відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позовними вимогами у даній справі є стягнення ринкової вартості частки позивача у статутному капіталі відповідача, яка підлягає виплаті у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю.
Тобто до предмету доказування та дослідження у даній справі входить, крім іншого, визначення розміру статутного капіталу для визначення вартості частки позивача.
Як убачається з переліку витребуваних судом документів він складається з документів, які стосуються бухгалтерської звітності відповідача, документів, які підтверджують право власності відповідача на земельні ділянки, об'єкти рухомого та нерухомого майна, розмір дебіторської та кредиторської заборгованості, амортизаційних відрахувань. Отже, з урахуванням характеру цих документів суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ці документи безпосередньо стосуються предмету розгляду даної справи та мають перебувати у розпорядженні саме відповідача.
З огляду на вимоги процесуального закону є недостатнім лише зазначити про відсутність у розпорядженні відповідача відповідних документів, а таку відсутність необхідно підтвердити належними та допустимими доказами. Однак відповідач проігнорував вимоги закону та суду не підтвердив відсутність у нього витребуваних документів відповідними доказами протягом установлених процесуальним законом та судом строків.
Стаття 232 ГПК України встановлює, що судовими рішеннями є у т.ч. ухвали суду.
Обов'язковість судового рішення відноситься до основних засад (принципів) господарського судочинства. В силу приписів статті 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання, зокрема, юридичними особами на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою відповідальності, встановленої законом (частини перша, друга статті 18 ГПК України). Водночас кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 13 ГПК України).
Відповідно до ч. 9 статті 81 ГПК України у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Положеннями ч. 1 ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Слід зазначити, що правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесенню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі "Шульга проти України", no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі "Мусієнко проти України", no. 26976/06, від 20.01.2011).
Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Приписами частини 1 ст. 43 ГПК України закріплено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За умовами ч. 1 та 2 ст. 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Згідно з ч. 1 ст. 132 ГПК України заходами процесуального примусу є, зокрема, штраф.
Положеннями пункту 3 ч. 1 статті 135 ГПК України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.
Враховуючи те, що відповідач, будучи достеменно обізнаним про постановлення ухвали про витребування доказів, свідомо проігнорував вимоги суду, не виконав вимоги ухвали суду, не надав доказів неможливості їх подання протягом установленого процесуальним законом строку, Східний апеляційний господарський суд погоджується з наявністю правових підстав для настання для відповідача наслідків такого невиконання у вигляді штрафу.
Відповідно до ч. 7 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Оскаржувана ухвала про стягнення штрафу постановлена у 2025 році.
Законом України "Про державний бюджет України на 2025 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2025 у розмірі 3028грн.
З оскаржуваної ухвали убачається, що місцевим господарським судом установлено розмір штрафу у розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідає межам передбаченим статтею 135 ГПК України.
З огляду на те, що розмір заявлених позовних вимог складає 100801000,00 гривень, а розмір присудженого судом для стягнення з відповідача штрафу за невиконання вимог ухвали суду складає 15140,00грн (лише 0,01% від заявлених вимог), то апеляційний господарський суд відхиляє аргументи заявника апеляційної скарги про те, що місцевий господарський суд під час вирішення питання про визначення розміру штрафу не врахував характер і наслідки порушення, відсутність шкоди для процесу.
При цьому, апеляційний господарський суд зазначає, що витребувані документи стосуються обставин, що входять до предмету доказування у даній справі (розміру статутного капіталу відповідача), отже тривалість їх подання до суду безпосередньо впливає на строк розгляду справи. Затягування строків розгляду справи є неприпустимим та призводить до порушення прав учасників провадження.
Східний апеляційний господарський суд зауважує, що загальний строк розгляду справи установлений ГПК України становить :
- підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
- суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Тобто суд має розглянути справу протягом не більше аніж 120 днів. Натомість відповідач знехтував строками установленими судом та протягом двох місяців не подав ані витребуваних судом документів, ані доказів неможливості їх подання.
При цьому, у разі своєчасного повідомлення відповідача про відсутність у нього відповідних документів та зазначення відповідачем особи, якій ці документи були передані, була альтернативна можливість витребувати необхідні документи у такої особи та скоротити строки отримання документів та, відповідно, строки розгляду справи.
Отже твердження апелянта про те, що його бездіяльність не нанесла шкоди процесу є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Східний апеляційний господарський суд вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах процесуального закону доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону. Такі порушення, на думку апелянта, полягають у неповідомленні відповідача про час та місце розгляду питання про застосування до нього заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.
Господарський процесуальний кодекс не містить вимог про те, що питання щодо застосування заходів процесуального примусу обов'язково вирішуються з повідомленням учасників справи.
Відповідно до статті 135 ГПК України про стягнення штрафу постановляється ухвала.
При цьому, статтею 235 ГПК України унормовано, що ухвали можуть постановлятись судом поза межами судового засідання.
Підсумовуючи наведене, Східний апеляційний господарський суд зазначає, що відповідач був достеменно обізнаний про постановлення ухвали суду від 15.07.2025 про витребування доказів, мав обов'язок та можливість протягом установленого законом та судом строку подати витребувані документи або у разі відсутності таких документів своєчасно повідомити про це суд. Наслідки невиконання ухвали суду про витребування документів прямо передбачені ГПК України, отже відповідач мав бути про них обізнаний.
Під час апеляційного провадження доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги ТОВ Агрофірма "ЧБГ".
Підстав для скасування законної та обґрунтованої ухвали Господарського суду Полтавської області від 20.10.2025 у справі №917/1145/25 Східним апеляційним господарським судом не установлено, тому відповідно до статті 276 ГПК України вона підлягає залишенню без змін.
З огляду на відмову у задоволенні апеляційної скарги судовий збір, сплачений заявником апеляційної скарги, покладається на апелянта відповідно до статті 129 ГПК України.
Керуючись ст. 129, п. 1. ч. 1 статті 275, ст. ст. 276, 282-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ТОВ Агрофірма "ЧБГ" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 20.10.2025 у справі №917/1145/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.
Повна постанова складена 03.12.2025.
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін