вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" жовтня 2025 р. Справа№ 910/3176/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Майданевича А.Г.
при секретарі судового засідання : Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Бруснік І.А.;
від відповідачів: 1. Яндульський Д.В.;
2. Омельченко Є.В.;
від приватного виконавця: Левада В.В.;
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2025, повний текст ухвали складено 15.09.2025
у справі № 910/3176/24 (суддя Спичак О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ»
до 1. Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»
2. Акціонерного товариства «Акцент-Банк»
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі №910/3176/24.
Ухвала мотивована тим, що наведені заявником (боржником) обставини не є підставами для визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі №910/3176/24, а зводяться до незгоди банку із прийнятим Північним апеляційним господарським судом судовим рішенням у справі № 910/3176/24 та в цілому не вказують на існування матеріально-правових чи процесуально-правових підстав визнавати спірний наказ таким, що не підлягає виконанню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 у справі № 910/3176/24, Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2025, якою відмовлено в задоволенні заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в рамках справи №910/3176/24. Визнати виконавчий документ - наказ про примусове виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі № 910/3176/24 за позовом ТОВ «Фірма «МТВ» до АТ «КБ «Приватбанк» та АТ «А-Банк» про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити дії, в частині «Зобов'язати Акціонерне товариство «Акцент-Банк» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю-фірма «МТВ» грошові кошти в розмірі 991 192, 87 грн шляхом відновлення їх на банківському рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма «МТВ» в Акціонерному товаристві «Комерційний Банк «ПриватБанк»« таким, що не підлягає виконанню.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
На думку скаржника, позиція суду першої інстанції суперечить фактичним обставинам справи, оскільки рішення на даний час фактично не виконано, і, навіть виконавець не знає як його виконати, тому і звернувся до суду з заявою про зміну способу та або порядку виконання рішення, і дана заява наявна в матеріалах справи на час розгляду даної заяви.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, ТОВ - Фірма «МТВ» у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що вважає, що Господарським судом міста Києва 10 вересня 2025 року було ухвалене правильне по суті рішення, досліджено усі обставини справи, та надано їм належну правову оцінку, а також враховані висновки Верховного Суду стосовно застосування норм матеріального права до спірних правовідносин.
Іншими учасниками справи не було надано відзивів на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу передачі судової справи між суддями справу № 910/3176/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 у справі № 910/3176/24. Призначено справу № 910/3176/24 до розгляду у судовому засіданні 28.10.2025.
Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2025 та від 07.10.2025 задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» та Акціонерного товариства «Акцент-Банк», відповідно, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/3176/24 розглядалась протягом розумного строку.
Явка учасників справи та позиції учасників справи
Представник скаржника у судовому засіданні 28.10.2025 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2025, якою відмовлено в задоволенні заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в рамках справи №910/3176/24. Визнати виконавчий документ - наказ про примусове виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі № 910/3176/24 за позовом ТОВ «Фірма «МТВ» до АТ «КБ «Приватбанк» та АТ «А-Банк» про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити дії, в частині «Зобов'язати Акціонерне товариство «Акцент-Банк» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю-фірма «МТВ» грошові кошти в розмірі 991 192, 87 грн шляхом відновлення їх на банківському рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма «МТВ» в Акціонерному товаристві «Комерційний Банк «ПриватБанк» таким, що не підлягає виконанню.
Представник ТОВ - Фірма «МТВ» у судовому засіданні 28.10.2025 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 у справі № 910/3176/24 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/3176/24 відмовлено у позові Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ».
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі № 910/3176/24, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 23.04.2025, рішення Господарського суду міста Києва скасовано; позов Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» задоволено; визнано протиправними дії Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» щодо проведення 07.09.2023 року неналежної платіжної операції з розрахункового банківського рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ», на рахунок неналежного отримувача. Визнано протиправними дії Акціонерного товариства «Акцент-Банк» щодо невжиття заходів для встановлення належного отримувача коштів за платіжною інструкцією №333 від 07.09.2023 року. Визнано нечинною транзакцію за платіжною інструкцією №333 від 07.09.2023 року. Зобов'язано Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» та Акціонерне товариство «Акцент-Банк» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю - фірмі «МТВ» грошові кошти в розмірі 991.192 (дев'ятсот дев'яносто одна тисяча сто дев'яносто дві) гривні 87 копійок шляхом відновлення їх на банківському рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» в Акціонерному товаристві Комерційному банку «Приватбанк». Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» витрати по сплаті судового збору в розмірі 9580 (дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят) грн 76 коп. за розгляд справи в суді першої інстанції. Стягнуто з Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» витрати по сплаті судового збору в розмірі 9580 (дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят) грн 76 коп. за розгляд справи в суді першої інстанції. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 11496 (одинадцять тисяч чотириста дев'яносто шість) грн 91 коп. Стягнуто з Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 11496 (одинадцять тисяч чотириста дев'яносто шість) грн 91 коп.
17.02.2025 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.
19.08.2025 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Акцент-Банк» надійшла заява про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі №910/3176/24, яким зобов'язано Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» та Акціонерне товариство «Акцент-Банк» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю - фірмі «МТВ» грошові кошти в розмірі 991.192 (дев'ятсот дев'яносто одна тисяча сто дев'яносто дві) гривні 87 копійок шляхом відновлення їх на банківському рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» в Акціонерному товаристві Комерційному банку «Приватбанк».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 910/3176/24.
Дослідивши матеріали заяви, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновками господарського суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі, враховуючи наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов'язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Законом № 1401-VIII від 02.06.2016 Конституція України була доповнена ст. 129-1, положення якої визначають, що суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Вказані конституційні положення знайшли своє продовження як у кодексах, так із у Законі України «Про судоустрій і статус суддів». Так, ст. 18 ГПК України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» регламентовано, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. При цьому, у ст. 18 ГПК України додатково закріплено, що невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
На важливість належного виконання судового рішення неодноразово наголошував у своїх рішеннях Конституційний Суд України.
Так, у пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 (справа щодо конституційності окремих положень Кримінально-процесуального кодексу України) Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання; обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової. З огляду на це, посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.
Крім того, у Рішенні від 26 червня 2013 р. № 5-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень п. 2 ч. 2 ст. 17, п. 8 ч. 1 ст. 26, ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження») Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац 5 п.п. 2.1 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013); набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов'язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018); невід'ємною складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. ст. 129, 129-1 Конституції України, ст. 18 ГПК України та ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Частиною першою статті 327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ГПУ України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку із його припиненням, добровільним виконання боржником чи іншою особою або з інших причин.
Слід зазначити, що хоча ч. 2 ст. 328 ГПК України не містить вичерпного переліку підстав для визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, однак, нормами чинного законодавства не надано судам права довільно тлумачити положення ГПК України.
Відповідно до ст. 160 ГПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.
Частиною 4 ст. 328 ГПК України передбачено, що про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 цього Кодексу).
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Верховного суду від 16.01.2018 у справі № 755/15479/15-ц, підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:
1) матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);
2) процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред'явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього наказу до виконання.
Як вже було зазначено, постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі №910/3176/24, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 23.04.2025, рішення Господарського суду міста Києва скасовано; позов Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» задоволено та ,зокрема, зобов'язано Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» та Акціонерне товариство «Акцент-Банк» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю - фірмі «МТВ» грошові кошти в розмірі 991.192 (дев'ятсот дев'яносто одна тисяча сто дев'яносто дві) гривні 87 копійок шляхом відновлення їх на банківському рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» в Акціонерному товаристві Комерційному банку «Приватбанк».
17.02.2025 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.
Заява про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 910/3176/25 мотивована тим, що відповідно до ст. 1068, 1071 Цивільного кодексу України, а також Закону України «Про банки i банківську діяльність» (ст. 51, 60), банк не може вільно оперувати рахунками, що відкриті в iншому банку. Також заявник вказує, що він не є обслуговуючим банком рахунку № НОМЕР_1 i не має анi технiчного, анi юридичного доступу до зазначеного рахунку. Згідно з матеріалами справи та iнформацiєю з кримінального провадження кошти, якi були списані з рахунку позивача, були отримані третіми особами шахрайським шляхом, тобто неналежним отримувачем. Акціонерне товариство «Акцент-Банк» не є фактичним чи юридичним набувачем цих коштів, що виключає можливість застосування до нього інституту безпідставного збагачення (ст. 1212 ЦК України), або покладення обов'язку по відшкодуванню шкоди (ст. 1166 ЦК України).
Також заявник зазначив про те, що відповідальністю за відшкодування шкоди має нести особа, яка фактично набула гроші в результаті злочину.
Згідно з ч. 3 ст. 87 Закону України «Про платiжнi послуги» платник зобов'язаний дотримуватися вимог щодо збереження платiжних iнструментiв та конфіденційних даних.
У даному випадку, як вказує заявник (боржник) клієнт Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», що не було предметом дослідження під час справи в даній інстанції, не було повідомлено, що його ПК був заражений вірусом, що і спричинив дії, які призвели до таких наслідків. У зв'язку з цим, на думку заявника (боржника) вiдповiдальнiсть Акціонерного товариства «Акцент-Банк» вiдсутня, як і відсутня вина.
Згiдно iз ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», якщо боржник не має можливості самостійно виконати рішення суду через відсутність фактичного чи правового контролю над об'єктом виконання, таке рішення не може бути виконане примусово. Виконавець у такому разі може закрити провадження за неможливістю виконання.
З огляду на викладене, заявник вважає, що резолютивна частина рішення у справі № 910/3176/24 в частині зобов'язання заявника відновити грошові кошти на рахунку в Акціонерному товаристві Комерційному банку «Приватбанк» є невиконуваною та підлягає зміні або скасуванню в установленому порядку. З огляду на наведені норми права, регуляторні вимоги НБУ та судову практику, банк не має законної можливості виконати таку вимогу, оскільки: (1) не володіє і не керує рахунком у ПриватБанку; (2) не може здійснити жодної дії щодо зарахування коштів на чужий рахунок без участі самого ПриватБанку; (3) рішення сформульовано некоректно, що порушує принцип правової визначеності і унеможливлює його примусове виконання.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що наведені заявником (боржником) обставини не є підставами для визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі №910/3176/24 та зводяться до незгоди банку із прийнятим Північним апеляційним господарським судом судовим рішенням у справі № 910/3176/24 та в цілому не вказують на існування матеріально-правових чи процесуально-правових підстав визнавати спірний наказ таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із чим, правові підстави для задоволення заяви Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 910/3176/24, відсутні.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному дослідженні наявних доказів, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 910/3176/24, у зв'язку із чим, підстави для зміни чи скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 у справі № 910/3176/24 відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
Наявність заяви виконавця про зміну способу та порядку виконання рішення не є підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 у справі № 910/3176/24, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 у справі № 910/3176/24, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які сторони змогли представити в суд. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 у справі № 910/3176/24 не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 у справі № 910/3176/24 має бути залишена без змін.
Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 у справі № 910/3176/24 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 у справі № 910/3176/24 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу № 910/3176/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 04.12.2025.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді Б.О. Ткаченко
А.Г. Майданевич