вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" жовтня 2025 р. Справа№ 910/3176/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Майданевича А.Г.
при секретарі судового засідання : Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Бруснік І.А.;
від відповідачів: 1. Яндульський Д.В.;
2. Омельченко Є.В.;
від приватного виконавця: Левада В.В.;
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2025, повний текст ухвали складено 15.09.2025
постановлену за результатом розгляду скарги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича
у справі № 910/3176/24 (суддя Спичак О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ»
до 1. Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»
2. Акціонерного товариства «Акцент-Банк»
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 закрито провадження у справі щодо розгляду скарги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича у справі №910/3176/24.
Ухвала мотивована тим, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень інших органів, у тому числі щодо виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні, здійснюється до судів адміністративної юрисдикції. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 у справі № 910/3176/24, Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2025, якою закрито провадження по скарзі АТ «А-Банк» на Постанову про накладення штрафу по виконавчому провадженню №78352499 від 14 серпня 2025 року постановлену приватним виконавцем виконавчого округу Днiпропетровської областi Лисенко Юрiсм Олександровичем в рамках справи №910/3176/24. Направити до господарського суду міста Києва для подальшого розгляду скарги на винесену 14 серпня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Днiпропетровської областi Лисенко Юрiєм Олександровичем постанову про накладення штрафу на АТ «А-Банк» в розмірі 10 200,00 грн по виконавчому провадженню № 78352499.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
На думку скаржника, у тому разі, коли Банк вирішив би оскаржувати дії виконавця чи органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) (наприклад якщо б оскаржувана постанова про накладення штрафу яка б рахувалась рішенням інших органів (посадових осіб), була б передана на виконання до виконавця чи органу державної виконавчої служби, і саме на дії, рішення чи бездіяльність саме цього виконавця чи органу державної виконавчої служби в процесу виконання оскаржуваної постанови), то в такому разі Банк повинен був би звернутись до адміністративного суду у відповідному порядку, однак в нашому випадку цього не відбулося, Постанова не передавалась на виконання до виконавця чи іншого державного виконавчого органу, і банк оскаржує не рішення, дії чи бездіяльність в рамках виконання такої постанови, а саму постанову про накладення штрафу, з таких підстав банк повинен був звернутися зі скаргою саме в рамках ГПК України.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, приватний виконавець у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
Також у відзиві на апеляційну скаргу зазначено про те, що у постанові від 26.10.2022 у справі № 229/1026/21 (провадження №14-205цс21) Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи частину другу статті 74 Закону №1404-VIII зробила такий висновок: «З огляду на принципи визначення юрисдикції спорів, пов'язаних з виконанням виконавчих документів, оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень судів, за винятком рішень щодо виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, здійснюється до суду, який ухвалив судове рішення. Оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень інших органів, у тому числі щодо виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні, здійснюється до судів адміністративної юрисдикції».
Іншими учасниками справи не було надано відзивів на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/3176/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 у справі № 910/3176/24. Призначено справу № 910/3176/24 до розгляду у судовому засіданні 28.10.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 задоволено заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 задоволено заяву Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/3176/24 розглядалась протягом розумного строку.
Явка учасників справи та позиції учасників справи
Представник скаржника у судовому засіданні 28.10.2025 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2025, якою закрито провадження по скарзі АТ «А-Банк» на Постанову про накладення штрафу по виконавчому провадженню №78352499 від 14 серпня 2025 року постановлену приватним виконавцем виконавчого округу Днiпропетровської областi Лисенко Юрiєм Олександровичем в рамках справи № 910/3176/24.
Представник приватного виконавця у судовому засіданні 28.10.2025 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 у справі № 910/3176/24 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/3176/24 відмовлено у позові Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ».
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі № 910/3176/24, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 23.04.2025, рішення Господарського суду міста Києва скасовано; позов Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» задоволено; визнано протиправними дії Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» щодо проведення 07.09.2023 року неналежної платіжної операції з розрахункового банківського рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ», на рахунок неналежного отримувача. Визнано протиправними дії Акціонерного товариства «Акцент-Банк» щодо невжиття заходів для встановлення належного отримувача коштів за платіжною інструкцією №333 від 07.09.2023 року. Визнано нечинною транзакцію за платіжною інструкцією №333 від 07.09.2023 року. Зобов'язано Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» та Акціонерне товариство «Акцент-Банк» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю - фірмі «МТВ» грошові кошти в розмірі 991,192 (дев'ятсот дев'яносто одна тисяча сто дев'яносто дві) гривні 87 копійок шляхом відновлення їх на банківському рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» в Акціонерному товаристві Комерційному банку «Приватбанк». Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» витрати по сплаті судового збору в розмірі 9580 (дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят) грн 76 коп. за розгляд справи в суді першої інстанції. Стягнуто з Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» витрати по сплаті судового збору в розмірі 9580 (дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят) грн 76 коп. за розгляд справи в суді першої інстанції. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 11496 (одинадцять тисяч чотириста дев'яносто шість) грн 91 коп. Стягнуто з Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 11496 (одинадцять тисяч чотириста дев'яносто шість) грн 91 коп.
17.02.2025 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.
25.08.2025 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Акцент-Банк» надійшла скарга на рішення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича (на постанову про накладення штрафу).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 закрито провадження у справі щодо розгляду скарги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича у справі № 910/3176/24.
Дослідивши матеріали заяви, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновками господарського суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі, враховуючи наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що однією з засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно із ч. 2 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (далі - Закон) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до ст.1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Так, ч. 1 ст. 340 ГПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Отже, законодавством передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, зокрема ухваленого в порядку господарського судочинства.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби визначений статтею 74 Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Імперативною нормою ч. 2 ст. 74 Закону закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15, від 14.11.2018 у справі № 906/515/17, від 16.01.2019 у справі № 910/22695/13, від 07.02.2019 у справі № 927/769/16, від 11.09.2019 у справі №925/138/18, від 16.01.2019 у справі №279/3458/17-ц, від 09.10.2019 у справі № 758/201/17, від 23.11.2021 у справі № 175/1571/15, а також в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 910/8397/16.
Вказана позиція підтверджена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 29.03.2023 у справі № 585/2436/21, у якій зазначено, що Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово робила висновок про те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні. Також ВП ВС в ухвалі від 29.03.2023 у справі № 585/2436/21 вказала, що судова практика щодо спірного питання є усталеною та не потребує узгодження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.09.2024 у справі 310/2210/21.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вказує на те, що постанова державного виконавця про накладення штрафу оскаржується саме до відповідного адміністративного суду, у зв'язку із чим, подана скарга Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича про скасування постанови про накладення штрафу, не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства та відповідне питання належить до компетенції адміністративного суду.
Відповідно до ч.10 ст.11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження за скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича (на постанову про накладення штрафу).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному дослідженні наявних доказів, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про закриття провадження за скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича (на постанову про накладення штрафу), у зв'язку із чим, підстави для зміни чи скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 у справі № 910/3176/24 відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які сторони змогли представити в суд. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 у справі № 910/3176/24 не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 у справі № 910/3176/24 має бути залишена без змін.
Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 у справі № 910/3176/24 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 у справі № 910/3176/24 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу № 910/3176/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 04.12.2025.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді Б.О. Ткаченко
А.Г. Майданевич