вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"26" листопада 2025 р. Справа№ 910/16344/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Сотнікова С.В.
Остапенка О.М.
Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.
За участю представників учасників справи:
від ТОВ «Малікс-Мєд»: Шахрай О.А. - за довіреністю б/н від 14.04.2023
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новаагро Україна» про розподіл судових витрат
за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Малікс-Мєд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.03.2025 у справі № 910/16344/24 (суддя Мандичев Д.В., повний текст ухвали складено та підписано - 12.03.2025)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Новаагро Україна»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвестмент»
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2025 у справі № 910/16344/24 (суддя Мандичев Д.В., повний текст ухвали складено та підписано - 12.03.2025), зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвестмент»; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новаагро Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвестмент» у розмірі 43 935 821,88 грн. (29 845 441,74 грн. - основний борг, 14 090 380,14 грн. - штрафні санкції); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвестмент»; оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвестмент», текст якого додається; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвестмент» арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 216 від 20.02.2013).
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Товариства з обмеженою відповідальністю «Малікс-Мєд» звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 07 березня 2025 року про відкриття провадження у справі про банкрутство; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.03.2025 та постановити нове рішення, яким повернути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новаагро Україна» про порушення провадження провадження у справі про банкрутство юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвестмент».
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2025 у справі № 910/16344/24 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Малікс-Мєд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.03.2025 у справі № 910/16344/24 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.03.2025 у справі № 910/16344/24 залишено без змін.
28.10.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Новаагро Україна» надійшла заява про розподіл судових витрат в якій сторона просить ухвалити додаткове рішення у справі № 910/16344/24, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Малікс-Мєд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новаагро Україна» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн (шістнадцять тисяч гривень 00 копійок).
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному судді від 28.10.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новаагро Україна» про розподіл судових витрат передано для розгляду колегії суддів у складі: Отрюх Б.В. (головуючий суддя), Остапенко О.М., Сотніков С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 у справі № 910/16344/24, серед іншого, розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Новаагро Україна» про розподіл судових витрат за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Малікс-Мєд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.03.2025 у справі № 910/16344/24 призначено на 26.11.2025.
06.11.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Малікс-Мєд» надійшло клопотання проти заявлених витрат на правничу допомогу.
06.11.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Малікс-Мєд» надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 у справі № 910/16344/24 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Малікс-Мєд» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
26.11.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Новаагро Україна» надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника ТОВ «Новаагро Україна».
26.11.2025 у судове засідання з'явився представник ТОВ «Малікс-Мєд».
Головуючим суддею (суддею-доповідачем) у судовому засіданні на обговорення ставиться питання про можливість задоволення заяви ТОВ «Новаагро Україна» про розподіл судових витрат у справі № 910/16344/24.
Представник ТОВ «Малікс-Мєд» надав пояснення щодо заяви про розподіл судових витрат у справі № 910/16344/24 та просив відмовити у її задоволенні, але у випадку, якщо суд при ухваленні додаткового судового рішення прийде до висновку про необхідність стягнення витрат на професійну правничу допомогу, максимально зменшити розмір судових витрат.
Розглянувши заяву ТОВ «Новаагро Україна» про розподіл судових витрат у справі № 910/16344/24, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку присутніх у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.10.2025 постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/16344/24 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Малікс-Мєд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.03.2025 у справі № 910/16344/24 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.03.2025 у справі № 910/16344/24 залишено без змін.
28.10.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Новаагро Україна» надійшла заява про розподіл судових витрат.
У заяві заявник посилається на те, що ТОВ «Новаагро Україна» має право на відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених ним у зв'язку з розглядом апеляційних скарг ТОВ «Укрінвестмент» та ТОВ «Малікс-Мєд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 у справі № 910/16344/24.
Як слідує зі змісту заяви ТОВ «Новаагро Україна» про розподіл судових витрат, кредитор просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Малікс-Мєд» (ідентифікаційний код юридичної особи 33385139) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн (шістнадцять тисяч гривень 00 копійок).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Так, за змістом ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, в якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у розмірі 16 000,00 Товариством з обмеженою відповідальністю «Новаагро Україна» надано наступні документи:
- копію договору № 1-НАУ про надання правової допомоги від 26.12.2019;
- копію додаткової угоди від 30.06.2020 до договору № 1-НАУ про надання правової допомоги від 26.12.2019;
- копію додаткової угоди від 24.06.2021 до договору № 1-НАУ про надання правової допомоги від 26.12.2019;
- копію додаткової угоди від 15.06.2022 до договору № 1-НАУ про надання правової допомоги від 26.12.2019;
- копію додаткової угоди від 30.06.2023 до договору № 1-НАУ про надання правової допомоги від 26.12.2019;
- копію додаткової угоди від 28.08.2023 до договору № 1-НАУ про надання правової допомоги від 26.12.2019;
- копію додаткової угоди від 28.06.2024 до договору № 1-НАУ про надання правової допомоги від 26.12.2019;
- копію додаткової угоди від 30.06.2025 до договору № 1-НАУ про надання правової допомоги від 26.12.2019;
- копію додаткової угоди від 10.09.2025 до договору № 1-НАУ про надання правової допомоги від 26.12.2019;
- копію акту прийому-передачі наданих послуг № 2310/2 від 23.10.2025 за договором № 1-НАУ про надання правової допомоги від 26.12.2019.
Відповідно до вищевказаного акту прийому-передачі наданих послуг виконавцем було виконано наступні роботи:
складання відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Малікс-Мєд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.03.2025 у справі № 910/16344/24 - витрачено 1 годину, що становить 8 000,00 грн;
участь в судових засіданнях у справі № 910/16344/24 - витрачено 0,5 годин, що становить 4 000,00 грн;
надання консультацій з вивченням документів у справі № 910/16344/24 - витрачено 0,5 годин, що становить 4 000,00 грн.
Таким чином, загальний розмір судових витрат ТОВ «Новаагро Україна», понесених на стадії апеляційного розгляду даної справи - 16 000,00 грн.
Колегія суддів враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, колегія суддів відзначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст.126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N19336/04, п.269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Проте, із наданих доказів не вбачається, що витрати у розмірі 16 000,00 грн (враховуючи предмет та підстави позовних вимог у справі, обставини даної справи та її складність) мають характер необхідних, а їх розмір є розумним та виправданим (як обов'язкової умови для відшкодування таких витрат іншою стороною).
Слід зазначити, що відзив від 22.09.2025 представника ТОВ «Новаагро Україна» є ідентичним до поданого представником ТОВ «Новаагро Україна» відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Малікс - Мєд» на ухвалу від 18.06.2025.
Значення вирішення справи для ТОВ «Новаагро Україна» не має ніякого впливу на репутацію чи суспільний інтерес. Витрачений час адвоката при підготовці відзиву не є співмірним, оскільки зводився лише до копіювання аргументів із попередньо підготовленої позиції у відзиві від 02.06.2025 та виправлення дат ухвали від 07.03.2025 та 18.06.2025.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що заявлена сума витрат в розмірі 16 000,00 грн є завищеною та не підтвердженою належними доказами.
Зважаючи на викладене вище та приймаючи до уваги те, що стягнення з апелянтів витрат у заявленій сумі (16 000,00 грн) буде суперечити принципу розподілу таких витрат, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність у відшкодуванні понесених відповідачем на професійну правничу допомогу витрат частково, в розмірі 8 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 124, 126, 129, 221, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новаагро Україна» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Малікс-Мєд» (ідентифікаційний код юридичної особи 33385139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новаагро Україна» (ідентифікаційний код юридичної особи 34631027) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.
3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
4.Матеріали справи № 910/16344/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її оголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 01.12.2025.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді С.В. Сотніков
О.М. Остапенко