Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ІНВЕСТИЦІЙНА ГРУПА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКАМ ТРЕЙД" про стягнення 13 050 502,19 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором купівлі-продажу (поставки) № С-2730-W від 07.02.2025, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 11 650 052,36 грн, за прострочення сплати якої нараховані пеня в розмірі 747039,65 грн, інфляційні втрати - 508 821,86 грн та 3% річних - 144 588,32 грн.
12.08.2025 через систему "Електронний суд" позивач звернувся з заявою про забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт на майно та на грошові кошти в межах ціни позову 13 050 502,19 грн, що належать ТОВ "ЮКАМ ТРЕЙД".
Заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову мотивована тим, що ТОВ "ЮКАМ ТРЕЙД" (відповідачем) було отримано від позивачу вимогу про сплату заборгованості, яка залишена без відповіді та задоволення, а також отримання і не підписання акту звірки взаємних розрахунків при чіткому розумінні наявності заборгованості, свідчить про те, що відповідач не має наміру добровільно виконувати взяті на себе зобов'язання та, отримавши позовну заяву, з метою подальшого ухилення від виконання зобов'язань може розпорядитись належним йому майном шляхом відчуження його будь-яким третім особам, а також вивести з рахунків належні йому грошові кошти.
Також в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань розмір статутного капіталу ТОВ "ЮКАМ ТРЕЙД" (відповідача) становить 1000,00 грн, що очевидно є недостатнім для виконання грошового зобов'язання перед позивачем. Крім цього, згідно цього ж витягу та структури власності товариства, його власник - ОСОБА_1 , має не повну адресу - Україна, 60420, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, село Карапчів, без відповідного зазначення назви вулиці та номеру будинку, що може вказувати на бажання кінцевого бенефіціара уникнути відповідальності при стягненні з неї солідарної або субсидіарної відповідальності в межах справи про визнання банкрутом юридичної особи згідно норм Кодексу України з питань банкрутства.
Позивач також зазначає, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, починаючи з квітня 2025 року Київським окружним адміністративним судом розглядається справа № 320/17136/25 щодо оскарження ТОВ "ЮКАМ ТРЕЙД" визнання протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення від 14.11.2024 №1331200413 та штрафу у сумі 525955,59 грн. Ураховуючи зазначене та у випадку прийняття рішення не на користь ТОВ "ЮКАМ ТРЕЙД" в адміністративні справі, це також може негативним чином вплинути на виконання відповідачем рішення, що буде ухвалено у справі № 910/9905/25.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРО ІНВЕСТИЦІЙНА ГРУПА" в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Оскаржувану ухвалу мотивовано тим, що саме лише припущення заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів у майбутньому, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову, не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову
Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ІНВЕСТИЦІЙНА ГРУПА" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі № 910/9905/25. Прийняти нове рішення, яким: вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮКАМ ТРЕЙД" та на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках (IBAN) в фінансових установах та/або банках, та належать ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮКАМ ТРЕЙД" в межах ціни позову в сумі 13 050 502,19 грн.
За результатами розгляду апеляційної скарги більшістю голосів суддів було прийнято постанову, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ІНВЕСТИЦІЙНА ГРУПА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі № 910/9905/25 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі № 910/9905/25 залишено без змін.
При прийнятті зазначеної постанови мною, суддею Північного апеляційного господарського суду Б.О. Ткаченком, висловлено окрему думку, суть якої полягає в наступному.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Системний аналіз положень частини 1 статті 136 і 137 ГПК України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у заяві про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви із застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 ГПК України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно з п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Із матеріалів справи вбачається, що предметом заявленого позову є вимога майнового характеру про стягнення з відповідача грошових коштів на суму 13 050 502,19 грн.
Отже, звертаю увагу, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо буде пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.
У контексті вищевикладеного звертаю увагу, що заявником як у своїй заяві про забезпечення позову, так і в апеляційній скарзі вказано, що ТОВ «ЮКАМ ТРЕЙД» (відповідач) вже тривалий час не виконує свої зобов'язання перед Заявником, отримав але не бажає підписувати акт звірки взаємних розрахунків при чіткому розумінні наявності заборгованості.
У заяві про вжиття заходів забезпечення позову, заявник просив накласти арешт як на майно так і на грошові кошти, що знаходяться на всіх рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах в межах суми позову.
Принагідно звертаю увагу, що заява про вжиття заходів забезпечення позову в повній мірі відповідає принципу співмірності, що передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).
Також, слід врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.04.2025 у справі №915/1386/24, (в якій Верховний Суд погодився з тим, що вжиття заходів забезпечення позову (про стягнення заборгованості, шляхом накладення арешту на грошові кошти та на майно в межах суми позову є адекватними та обґрунтованими заходами забезпечення позову, які відповідають меті їх застосування та перебувають у безпосередньому зв'язку з предметом позову та є співмірними з заявленими Позивачем вимогами, оскільки тимчасово унеможливлять розпорядження коштами та майном, на яке накладено арешт, і водночас спрямовані на запобігання ймовірним порушенням прав Позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін до вирішення спору по суті):
«4.8. Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову…
4.13. Суд додатково звертає увагу, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу…
4.19. Суд звертає увагу, що навіть у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість Відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, та його майном є беззаперечною, що в майбутньому може утруднити виконання судового рішення, за умови якщо таке буде ухвалене на користь Позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін…
4.20. З огляду на вищевикладене Суд відхиляє доводи Скаржника щодо ненадання Позивачем доказів на підтвердження вимоги про накладення арешту на грошові кошти та майно. До того ж внаслідок арешту такі кошти та майно залишаються у власності Відповідача, проте знерухомлюються з метою недопущення їх виведення з рахунків боржника (відчуження) й уникнення виконання ним судового рішення у майбутньому. Крім того, такий захід скасовується у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову.
4.21. В такий спосіб грошові кошти та майно залишаються у володінні та користуванні Відповідача, а можливість розпоряджатися ними тимчасово обмежується виключно щодо частини коштів, якої стосується спір. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 911/1111/20, від 21.01.2022 у справі № 910/5079/21.
4.22. З урахуванням викладеного колегія суддів зазначає, що запропоновані Позивачем та вжиті судом заходи забезпечення позову у цій справі не порушують та не обмежують права будь-яких осіб, у тому числі Відповідача, а лише встановлюють певні обмеження задля сприяння ефективному захисту прав Позивача в межах одного судового провадження без додаткових звернень до суду…
4.26. За таких обставин доводи Скаржника про надмірність вжитих заходів забезпечення не спростовують висновків судів, оскільки арешт накладено на грошові кошти та майно ТОВ "Кристмас." виключно в межах ціни позову…
4.28. Так само не суперечить усталеній судовій практиці накладення судом арешту на майно Відповідача, оскільки, як виснувано у постанові Верховного Суду від 29.02.2024 у справі № 902/611/22, у разі наявності у відповідача нерухомого майна, але за неможливості встановлення достатності чи недостатності його вартості, накладення арешту на грошові кошти та рухоме майно відповідача забезпечить у майбутньому (у разі задоволення позову) задоволення суми позовних вимог у повному обсязі або її різниці у випадку недостатньої вартості арештованого нерухомого майна.
4.29. Як вбачається з матеріалів справи, суди попередніх інстанцій виснували, що за умови неможливості встановити обставину достатності чи недостатності грошових коштів, що належать Відповідачу та знаходяться/обліковуються на всіх його рахунках в усіх банківських установах, з метою забезпечення позову про стягнення суми позову є необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту як на грошові кошти Відповідача, так і на його майно в межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто в межах різниці між сумами позову та арештованих грошових коштів.
4.30. Обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та постановах Верховного Суду від 28.07.2023 у справі № 903/965/22, від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22.
4.31. За таких обставин суди попередніх інстанцій правомірно відхилили доводи Відповідача стосовно того, що накладення арешту унеможливить здійснення ним господарської діяльності.
4.32. Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника. Така позиція викладена Верховним Судом у постанові від 07.11.2024 у справі № 915/538/24. 4.33. Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18. В такий спосіб зазначені Скаржником підстави касаційного оскарження у вигляді неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, сформованих у вказаній постанові, не підтвердилися.
4.34. З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині того, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та на майно Відповідача у разі недостатності таких коштів та в межах суми позову є адекватними та обґрунтованими заходами забезпечення позову, які відповідають меті їх застосування та перебувають у безпосередньому зв'язку з предметом позову та є співмірними з заявленими Позивачем вимогами, оскільки тимчасово унеможливлять розпорядження коштами та майном, на яке накладено арешт, і водночас спрямовані на запобігання ймовірним порушенням прав Позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін до вирішення спору по суті.
4.35. У свою чергу Відповідач не спростував наведених Позивачем доводів про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
4.36. При цьому Суд враховує, що заходи забезпечення вжито з обмеженням такого забезпечення ціною позову у цій справі.
4.37. В такий спосіб колегія суддів вважає вжиті господарськими судами заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти та майно Відповідача в межах суми позову обґрунтованими, адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами.
4.38. Доводи касаційної скарги наведеного висновку не спростовують, не узгоджуються з усталеними правовими позиціями Верховного Суду щодо застосовування положень статей 136-140 Господарського процесуального кодексу України, а тому колегію суддів відхиляються.».
Також, на моє переконання, подана заява в повній мірі відповідає правовим висновкам, наведеним Верховним Судом в його Постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, а саме: «Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову».
У контексті вищевикладеного слід звернути увагу на доводи заявника, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розмір статутного капіталу ТОВ «ЮКАМ ТРЕЙД» (відповідача) становить 1000,00 грн, що очевидно є недостатнім для виконання грошового зобов'язання перед позивачем. Також заявником зазначено про наявну значну кредиторську заборгованість відповідача.
На підставі вищевказаного аналізу вважаю, що позивач у повній мірі довів, що існування таких заходів надає реальну можливість поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у випадку задоволення його позову, адже метою такого позову є стягнення грошових коштів у сумі 13 050 502,19 грн.
Суддя
Північного апеляційного
господарського суду Б.О. Ткаченко
"07" жовтня 2025 р.