Номер провадження: 11-сс/813/650/25
Справа № 521/2070/25 1-кс/521/627/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
23.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Малиновського райсуду м. Одеси від 28.02.2025 про повернення скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Малиновської окружної прокуратури м. Одеси, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за його заявою від 05.02.2025
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 28.02.2025 було повернуто ОСОБА_6 його скаргу на бездіяльність прокурора Малиновської окружної прокуратури м. Одеси, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей за його заявою від 05.02.2025 про вчинення кримінальних правопорушень керівником Малиновської окружної прокуратури.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя вказував на те, що заява ОСОБА_6 про вчинення кримінальних правопорушень перебуває в Одеській обласній прокуратурі, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Італійська, 3, що відноситься до територіальної юрисдикції Приморського районного суду м. Одеси та не підлягає розгляду в Малиновському районному суді м. Одеси.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
Не погодившись із ухвалою слідчого судді ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що вона є незаконною та необґрунтованою, такою що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки він звернувся до слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси із дотримання приписів КПК України щодо територіальної підсудності, так як він звертався саме до Малиновської окружної прокуратури м. Одеси із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, уповноважені особи якої не виконали імперативні вимоги ст. 214 КПК України.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді від 28.02.2025 та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд його скарги у Малиновському районному суді м. Одеси іншим слідчим суддею.
Апеляційним судом були вжиті заходи щодо забезпечення права заявника ОСОБА_6 на участь у судовому засіданні, водночас 23.09.2025 на адресу апеляційного суду надійшло повідомлення з ДУ «Одеський слідчий ізолятор», з якого вбачається, що провести судове засідання у режимі відеоконференції не видалося можливим у зв'язку із тим, що ОСОБА_6 вибув до Київського районного суду м. Одеси для участі в судових засіданнях по інших справах.
Прокурор Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 направила на адресу апеляційного суду заяву, в якій просила розглядати апеляційну скаргу за її відсутності, проти її задоволення заперечувала.
Приймаючи до уваги скорочені строки розгляду апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів, з метою дотриманням розумних строків розгляду справи, колегія суддів, керуючись приписами ч. 4 ст. 405 та ч. 4 ст. 107 КПК України, вважає за можливе апеляційний розгляд проводити без участі учасників процесу та фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювати.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали судового провадження, апеляційний суд доходить висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Системний аналіз ухвали слідчого судді свідчить про те, що вона вимогам закону не відповідає з огляду на такі обставини.
Вимоги ч. 1 ст. 306 КПК України передбачають, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачають, що на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Приписами ст. 3 КПК України передбачено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є серед іншого щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Згідно із усталеною практикою ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення ЄСПЛ у справах «Мушта проти України», заява № 8863/06, п. 37; «Kreuz v. Poland», заява № 28249/95, п. 53; «Golder v. the United Kingdom», заява № 4451/70, п. 38, «Stanev v. Bulgaria», заява № 36760/06, п.п. 229-230).
Так, як вбачається із матеріалів, які надані апеляційному суду, ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Малиновської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей за його заявою від 05.02.2025.
Водночас, як вбачається із мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що оскільки заява ОСОБА_6 на той час вже перебувала на розгляді у Одеській обласній прокуратурі, яка знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Малиновського районного суду м. Одеси.
В той же час, підстави та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача та прокурора під час досудового розслідування врегульовано главою 26 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Приписами ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК України задекларовано, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст. 7 цього Кодексу.
Виходячи із аналізу норм КПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування, а тому, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, зазначене правило застосовується й до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (зокрема ч. 1 ст. 306 КПК України).
Відтак, апеляційний суд приходить до висновку про те, що заявник ОСОБА_6 звертаючись до слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Малиновської окружної прокуратури м. Одеси дотримався правил територіальної підсудності, у зв'язку з чим слідчому судді слід було розглянути скаргу по суті викладених у ній доводів.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те. що слідчим суддею було допущене безпідставне обмеження особи у доступі до суду, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства та тягне за собою скасування оскаржуваної ухвали.
Відповідно до п. 2) ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Приписами ч.1 ст. 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відтак, з огляду на допущені слідчим суддею порушення, які не можуть бути усунуті апеляційним судом, оскільки доводи скарги ОСОБА_6 по суті не розглядалися, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду скарги в суді 1-ої. Інстанції, а саме Хаджибейському (колишньому Малиновському) районному суді м. Одеси іншим слідчим суддею.
Керуючись ст.ст. 24, 214, 303, 304, 370, 404, 405, 407, 409, 411, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Малиновського райсуду м. Одеси від 28.02.2025 про повернення скарги ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора Малиновської окружної прокуратури м. Одеси, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за його заявою від 05.02.2025 №174 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд скарги ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора Малиновської окружної прокуратури м. Одеси, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за його заявою від 05.02.2025 в суді 1-ої інстанції, а саме Хаджибейському районному суді м.Одеси, іншим слідчим суддею.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4