Справа № 361/9705/25
Провадження № 2-а/584/50/25
04.12.2025 м.Путивль
Суддя Путивльського районного суду Сумської області Токарєв С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві, капрала поліції Молоторенко Миколи Юрійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі,
В порядку автоматизованого розподілу мені на розгляд надійшла вказана позовна заява.
Як вбачається з її змісту, позивач звернулася до Броварського міськрайонного суду Київської області та просила скасувати постанову серії ЕНА № 5468127 від 13.08.2025, винесену капралом Молоторенком М.Ю. Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а також просила закрити провадження про адміністративне правопорушення у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Своїм місцем проживання позивач вказувала АДРЕСА_1 , а згідно фотокопії паспорта позивача, її зареєстрованим місцем проживання є: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 01.09.2025 вказану справу передано на розгляд до Путивльського районного суду Сумської області на підставі ст. 29 КАС України, у зв'язку з тим, що вказана справа не підсудна Броварському міськрайонному суду Київської області на за загальною підсудністю, ні за альтернативною підсудністю.
З відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 03.12.2025 № 2079390 вбачається, що з 23.01.1998 зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 .
В той же час, з відповіді від 03.12.2025 № 2079461 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери вбачається, що позивач ОСОБА_1 взята на облік як внутрішньо переміщена особа з 5 жовтня 2022 року і її фактичним місцем проживання/перебування є: АДРЕСА_1 , що підтверджується діючою довідкою УСЗН Броварської МР № 3250-5002211440 від 05.10.2022.
Частиною 1 ст. 25 КАС України визначено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 № 509, абзацом 2 пункту 1 якої визначено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Згідно з ч. 1 ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Зазначені норми вказують на те, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на певний період.
Положеннями ч. 1 ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» зазначену довідку віднесено до документів, що підтверджують місце проживання особи.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо вказаних осіб та саме він підлягає застосуванню.
Крім того, у постанові від 29 липня 2019 року у справі № 409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону.
Так, у своєму роз'ясненні від 02.09.2022 Верховний Суд зазначив, що якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО, то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування. Але якщо такої довідки у переселенця немає, тобто особа з тих чи інших причин не зареєструвалася як ВПО, але все ж хоче подати позов у суд, то, на жаль, у такому випадку позов у найближчий суд особа подати не зможе. В такому випадку переселенці повинні подавати позови в ті суди, яким була визначена територіальна підсудність судів, які залишаються в зоні бойових дій чи в окупації. Винятком є встановлення факту смерті.
Таким чином, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи можна визнати документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування відповідача при визначені підсудності розгляду справ.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що в силу положень ч. 1 ст. 25 КАС України позивач ОСОБА_1 позов до Управління патрульної поліції в м. Києві, капрала поліції Молоторенко Миколи Юрійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі, подала до Броварського міськрайонного суду Київської області за своїм зареєстрованим місцем перебування.
Таким чином, є підстави для передачі цього позову адміністративному суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування позивача ОСОБА_1 - Броварському міськрайонному суду Київської області.
Так, вказане рішення Путивльського районного суду Сумської області не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ, встановленої ст.ст. 29, 30 КАС України. Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов'язковості положень інституту підсудності адміністративних справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом. Крім того, рішення є виконанням вимог закону.
Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 8 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 25, 29 КАС України,
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві, капрала поліції Молоторенко Миколи Юрійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі, передати на розгляд Броварському міськрайонному суду Київської області.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом 15 днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М.Токарєв