Справа № 515/904/25
Провадження № 2/515/1206/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
(заочне)
04 грудня 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Дем'янової О.А.,
за участю: секретаря судового засідання Унгурян Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
19 червня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі-ТОВ «ФК «Ейс») через свого представника адвоката Тараненка А.І. звернулося до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №462462311 від 30.05.2021 року.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 30 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога») та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №462462311 (далі-Кредитний договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису, згідно умов якого відповідачем отримано кредит у сумі 6500,00 грн. строком на 30 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені умовами Кредитного договору. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора MNV2GZ58. Перед укладенням Кредитного договору відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт Первісного кредитора - www.moneyveo.ua, - зареєструвався на даному сайті, створивши особистий кабінет Позичальника, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит (далі - Заявка), в якій вказав свої персональні дані та номер банківської картки для перерахування коштів, пройшов належну перевірку (верифікацію), - ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною Кредитного договору. Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов'язок та 30.05.2021 року перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 6 500 грн 00 коп на банківську карту № НОМЕР_2 відповідача, яку той вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору.
28 листопада 2018 року між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 149 від 31 серпня 2021 року, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
05 серпня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (далі - Договір факторингу 2) та 29 травня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов яких право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №462462311 від 30 травня 2021 року відступлено до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС».
Станом на дату подання позовної заяви ОСОБА_1 не виконав свого обов'язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.
З огляду на викладене, представником позивача в інтересах ТОВ «ФК «Ейс» заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №№462462311 від 30 травня 2021 року у розмірі 23120 грн 50 коп, а також судового збору у сумі 2422 грн 40 коп та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн 00 коп.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 червня 2025 року визначено головуючого суддю Дем'янову О.А.
Ухвалою від 04 липня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі. Розгляд справи визначено проводити у порядку загального позовного провадження (а.с. 114-116).
У судове засідання учасники справи не з'явилися.
Представник позивача Поляков О.В. надіслав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечував (а.с.139).
Відповідач у судове засідання не з'явився, заяву про причини неявки з проханням відкласти розгляд справи суду не надіслав.
Судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою пошти «За закінченням терміну зберігання» (а.с.124) В матеріалах справи також містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.129,135), які підтверджують отримання ОСОБА_1 копій зазначених вище документів із власноручним підписом та датою отримання відповідачем.
Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлявся запит до ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі ОСОБА_1 .
Згідно з відповіддю №5188/8979 від 20.06.2025 року, яка на запит суду надійшла 03 липня 2025 року від ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з ч.7 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Крім того, ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи 30.09.2025 року, 07.10.2025 року та на 23.10.2025 року повідомлений через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України (а.с.134,138,142).
На підставі частини 11 статті 128 ЦПК України відповідач з опублікуванням оголошення про виклик вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Отже, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи судом. У встановлений строк відзиву на позов не подав.
Судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Між тим, відповідач не скористався своїм правом подати відзив у встановлений судом строк.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У зв'язку із не виявленням обставин, які перешкоджають проведенню судового засідання, враховуючи заяви учасників провадження, керуючись частиною першою статті 223 ЦПК України суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності учасників справи.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідачки, враховуючи наявність достатніх матеріалів про права та взаємовідносини сторін, з ухваленням заочного рішення, у відповідності до ст.ст.280-282 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30 травня 2021 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем по справі ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №462462311, на умовах строковості, зворотності, платності фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису та підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV2GZ58.
Перед укладенням Кредитного договору Відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт Первісного кредитора - www.moneyveo.ua, -зареєструвався на даному сайті, створивши особистий кабінет Позичальника, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит від 30.05.2021 року (а.с.84), в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання, пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною Кредитного договору.
Крім того, Правила надання грошових коштів у кредит Первісного кредитора, перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Далі, отримавши на номер телефону, вказаний у заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання Кредитного договору, надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) Первісного кредитора щодо укладання Кредитного Договору.
Отже, саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора.
На підтвердження вказаного позивачем надано Довідку щодо дій позичальника і Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», з якої вбачається, що заявка на кредит подана та договір відправлено позичальнику 30.05.2021 року, на номер телефону НОМЕР_1 (а.с.92).
При укладенні Кредитного договору відповідач діяв відповідно до Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора з метою акцепту оферти та укладення електронного договору (а.с.85-91,93-95).
Згідно з Умовами кредитного договору кредитної лінії № 462462311 від 30.05.2021 року За цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 6500 грн 00 коп. (шість тисяч п'ятсот грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 6500 грн 00 коп. (шість тисяч п'ятсот грн. нуль коп.) одразу після укладення Договору. (п.1.1,1.3. Договору).
Згідно з п.1.7. Договору кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - «Дисконтний період»). У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору, строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором.
Пунктом 2.1.2. Договору кредитодавець зобов'язаний, зокрема, прийняти від Позичальника виконання зобов'язань за цим Договором (у тому числі дострокове - як частинами, так і в повному обсязі).
Відповідно до п.п.2.2.2., 2.2.3., 2.2.4.,.2.2.5. Договору Позичальник зобов'язаний здійснювати повернення суми кредиту та сплату нарахованих процентів на банківський рахунок Кредитодавця, що вказаний в реквізитах Договору, у строки передбачені Договором; у випадку неповної та/або невчасної сплати Кредиту та процентів за користування ним, сплатити також неустойку та інші нарахування, передбачені умовами цього Договору; вчасно повідомляти про зміну своїх даних; виконувати інші обов'язки, передбачені цим Договором; щоденно заходити до Особистого кабінету з метою ознайомлення із, станом поточної заборгованості (за наявності) чи іншою інформацією, яка стосується цього Договору.
Пунктами 3.6.,3.7. Договору сторони погодили, що закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення його умов, яке мало місце під час дії Договору. У випадку порушення Позичальником умов Договору Кредитодавець має право здійснити будь-які передбачені законодавством дії для захисту свої прав та інтересів
Невід'ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua. Строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання Кредиту визначеного в п.1.2 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання Кредиту передбачених п. 1.3. та п. 1.7. Договору. У будь-якому разі зобов'язання що виникли під час дій Договору діють до повного їх виконання. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.7.2. Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (п.п.4.1.,4.2.,4.3. Договору).
Також у п.п. 4.4. Договору Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Первісний кредитор перед тим як погоджувати Заявку, не лише перевірив особисті дані відповідача, а й здійснив перевірку дійсності та аутентифікацію Платіжної картки відповідача згідно з стандартами відповідних платіжних систем, тобто перевірив чи дійсно платіжна картка належить відповідачу.
Одночасно з підписанням Кредитного договору, Первісний кредитор відправив на електронну адресу, вказану Відповідачем у Заявці, електронного листа з повідомленням про успішне підписання Кредитного договору та вкладеним у нього примірником електронного Кредитного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту. Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Отже, у Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Закону України "Про електронну комерцію".
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1ст. 642 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строки та умови надання грошових коштів у позику, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
При цьому, у змісті вказаного договору міститься вся необхідна інформація щодо персональних даних позичальника, а саме: номер, серія, дата та орган, який видав паспорт, ідентифікаційний номер позичальника, місце реєстрації, особистий номер телефону для отримання СМС оповіщення з одноразовим ідентифікатором, а також номер банківської картки для зарахування грошових коштів, тому заповнюючи власноручно заяву в особистому кабінеті у суду відсутні сумніви щодо не можливості однозначно ідентифікувати особу позичальника, при цьому негативні наслідки щодо правильності заповнених даних несе позичальник.
Порядок укладення договору в електронному вигляді в повній мірі відповідає положенням ЗУ «Про електронну комерцію» та умовам Договору, з якими боржник ознайомився до прийняття рішення щодо отримання кредиту, що підтверджується акцептуванням умов договору відповідачем.
Згідно умов договору відповідачем отримано кредит у сумі 6500 грн 00 коп. строком на 30 днів, зі сплатою базової процентної ставки за користування кредитом - 620,50% річних та можливих штрафних санкцій, що передбачені умовами Кредитного договору. Умови Кредитного договору у згрупованому виді викладені також у Паспорті споживчого кредиту продукту «Смарт» до Договору №462462311 від 30.05.2021 року (а.с.69, 70-72).
Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 6 500 грн 00 коп 30 травня 2021 року на банківську карту відповідача № НОМЕР_2, яку той вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору.
Платіжним дорученням № d2b71c49-a30d-42b4-b9f9-16e64e5c1a79 від 30.05.2021 року підтверджується перерахування Первісним кредитором кредитних коштів на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 у сумі 6500 грн 00 коп (а.с.96).
Довідкою № 462462311/23052025/Э від 23.05.2025 ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» повідомляє, що на виконання кредитного договору № 462462311 від 30.05.2021 р. укладеного між Позичальником/Отримувачем - ОСОБА_1 , та Кредитодавцем/Платником - Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами:
Надавач платіжних послуг Платника: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС", Код банку (МФО): 380526, Код за ЄДРПОУ: 35591059;
Надавач платіжних послуг Отримувача: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УНІВЕРСАЛ БАНК", Код банку (МФО): 322001, Код за ЄДРПОУ: 21133352;
Особа Платника: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Код ЄДРПОУ 38569246;
Особа Отримувача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Транзитний рахунок для перерахування коштів Отримувачу: НОМЕР_4 ; Рахунок/платіжна карта Отримувача: НОМЕР_2, Термін дії: 06.2024; Сума платіжної операції: 6500,00 грн.; Ідентифікатор платіжної операції: 42c93a3a-8f05-4d76-91c5-db79ab3b92b6; Дата ініціювання платіжної інструкції: 30.05.2021 18:57:01; Дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 30.05.2021 18:57:36 (а.с.18).
На виконання ухвали суду від 04 липня 2025 року від АТ «Універсал Банк» надійшла інформація, про витребування якої під час подання позову до суду заявив клопотання представник позивача.
Із зазначеної відповіді банку слідує, що на ім'я ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) було емітовано платіжну картку НОМЕР_5 . Банком емітувалися й інші картки на ім'я клієнта.
За період з 30.05.2021 по 04.06.2021 року на платіжну картку НОМЕР_5 дійсно надійшов платіж у розмірі 6500,00 UAH. Номер телефону НОМЕР_6 був фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки НОМЕР_7 та знаходиться в анкетних даних - ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ). Повний номер маска-картки НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ): НОМЕР_5 (а.с.127).
Також, на вимогу суду АТ «Універсал Банк» надав виписку про рух коштів по картці НОМЕР_5 , виданій на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (рнокпп НОМЕР_3 ) за період з 30.05.2021 по 04.06.2021 роки, з якої вбачається, що на вказану картку від платіжного сервісу Глобус Банк 30.05.2021 року було зараховано кошти у сумі 6500,00 грн (а.с.128).
Судом також встановлено, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі і до відповідача за Кредитним договором №462462311 від 30.05.2021 року (Договір факторингу 1) (а.с.24-27).
Згідно з п. 1.2 Договору факторингу 1 перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу 1 під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта (Первісного кредитора) до боржників (Відповідача) по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.5 Договору факторингу 1 визначено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору.
За змістом п. 2.1 розділу 2 Договору факторингу 1 клієнт (Первісний кредитор) зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.5.3.3 Договору факторингу 1 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що Фактор (ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС) має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб (а.с.29 зворот,30-31,36,37,37-зворот,38).
На виконання умов Договору факторингу 1 Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» підписали Реєстр прав вимоги № 149 від 31.08.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги (а.с.38).
Згідно з п.4.1 Розділу 4 Договору факторингу 1 право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав, по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним Реєстром прав вимоги.
Пункт 8.2. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначає, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1. цього договору та закінчується 28.11.2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
28.11.2019 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до змісту якої Сторони дійшли згоди викласти п.8.2. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 в наступній редакції: «8.2. строк дії цього договору починає перебіг у момент, визначений у п.8.1. цього договору та закінчується 31.12.2020, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.».
31.12.2020 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до змісту якої сторони дійшли згоди викласти п.8.2. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 в наступній редакції: «8.2. строк дії цього договору починає перебіг у момент, визначений у п.8.1. цього договору та закінчується 31.12.2021, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором».
31.12.2021 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року про наступне: «1. Сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2022 включно» (30-33, 36-зворот, 37,37-зворот).
Згідно Акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2021 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 149 від 31.08.2021 року за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» проведено у повному обсязі взаєморозрахунки по сплаті за вказаними Договором факторингу, а саме: нараховано та сплачено суму фінансування за відступлення прав вимоги за Реєстром прав вимоги № 149, нараховано та сплачено послуги Фактора за надання фінансування під відступлення права вимоги (а.с.40).
Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Розділом 2 вищезазначеного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно п. 4.1. право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
Надана копія договору факторингу № 28/1118-01від 28.11.2018 містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до Фактора - ТОВ «Таліон Плюс».
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та» ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01(Договір факторингу 2-в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), за умовами якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №462462311 від 30.05.2021 року (а.с.41-43,45 зворот,46).
Розділом 2 Договору факторингу 2 визначено, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 1.3 Договору факторингу 2 визначено, що під правом вимоги розуміються всі права ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно з п. 1.5 Договору факторингу 2 Реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного Реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору.
За змістом п.4.1 Договору факторингу 2 право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному Договорі.
Відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу 2 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги (а.с.47).
Також, на виконання Договору факторингу 2 сторони підписали Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно Реєстру прав вимог №9 від 30.05.2023 року (а.с.49).
Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб.
На підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» згідно Договору факторингу 2, а саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу 2, до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості відповідача по Кредитному договору позивачем додано до позовної заяви Платіжну інструкцію №4097 від 30 травня 2025 року (а.с.49 зворот).
29 травня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е (Договір факторингу 3) відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №462462311 від 30.05.2021 року (а.с.50-53).
Відповідно до п.1.2. Договору факторингу 3 перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача Прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого позивач стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 29.05.2025 року за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до боржників, зокрема до відповідача на загальну суму 23 120,50 грн. (а.с.53 зворот).
Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі боржників № б/н від 29.05.2025 року до позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3 (а.с.57).
На підтвердження вказаного переходу права грошової вимоги від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача за кредитним договором до боржника ОСОБА_1 на суму 23120 грн 50 коп позивачем долучено до матеріалів справи Витяг з Реєстру боржників (а.с.55-56).
Платіжними інструкціями в національній валюті №243,245 від 04 червня 2025 року, №246,247,248 від 05 червня 2025 року підтверджується факт передачі грошових коштів у розпорядження ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» від сторони позивача згідно Договору факторингу 3 за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 29.05.2025 року (а.с.58-60).
Розрахунки заборгованості, підготовлені ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за Кредитним договором за відповідні періоди перебування прав вимог у Первісного кредитора та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» наведено містять наступні дані про розмір заборгованості ОСОБА_1 .
Так, згідно з розрахунком заборгованості, складеного ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №462462311 від 30.05.2021 року на дату переходу права грошової вимоги, а саме 31 серпня 2021 року, складала 14748 грн 50 коп, з яких заборгованість за тілом кредиту - 6500 грн 00 коп, нараховані відсотки - 11563 грн 50 коп, сплачені відсотки - 3315 грн 50 коп (а.с.61-62).
Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором на дату придбання 31.08.2021 року, складала 14748 грн 50 коп, з яких тіло кредиту - 6500 грн 00 коп, нараховані проценти - 8248 грн 50 коп., а на дату 30 травня 2023 року загальна заборгованість складала 23120 грн 50 коп, яка складалася з заборгованості по тілу кредиту - 6500 грн 00 коп та нарахованих відсотків - 16620 грн 50 коп (а.с.63,63-зворот).
Згідно з Випискою з особового рахунку за Кредитним договором №462462311 від 30.05.2021 року, сформованою ТОВ «ФК «Ейс», заборгованість ОСОБА_1 станом на 05.06.2025 року за період з 29.05.2025 по 05.06.2025 року склала 23120 грн 50 коп, з них: прострочене тіло кредиту - 6500 грн 00 коп, прострочені відсотки - (а.с.64).
При цьому позивач наголошує, що ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором.
У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відповідачем не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором та станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В ст. 530 ЦК України вказано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) зобов'язання його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
З огляду на викладене, в розрізі даного спору вбачається, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним 30 травня 2021 року Кредитним договором №462462311 та у зв'язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного Договору, у позивача як кредитора за спірними зобов'язаннями виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість по кредиту, по відсоткам за користування кредитом, а також по передбаченим Договором санкціям.
Згідно наданій позивачем виписці по особовому рахунку, перевіреного судом та не оспореного відповідачем, заборгованість станом на 19 червня 2025 року становить 23120 грн 50 коп, з яких: 6500 грн 50 коп - заборгованість по тілу кредиту; 16620 грн 50 коп - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом, 00,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
ТОВ «ФК «Ейс» надало належні та достатні докази на підтвердження права вимоги до ОСОБА_1 .
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно повернув вказаний борг. Відсутність грошових коштів не звільняє його від обов'язку погасити борг за укладеним договором.
Судом встановлено, що на підставі укладеного кредитного договору відповідач зобов'язався повернути кредитні кошти та відсотки за користування ними, однак свого зобов'язання вчасно не виконав, кредит не повернув, нараховані відсотки не сплатив.
Враховуючи вище викладене та дослідивши всі наявні докази, судом приймається до уваги надані позивачем виписка про рух коштів по рахунку відповідача та розрахунок заборгованості, при цьому суд зауважує, що відповідач у свою чергу не надав до суду заперечень та/або відзиву на позовну заяву, а також не надав належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність у нього заборгованості перед позивачем та підтверджували належне виконання зобов'язань за кредитним договором.
З урахуванням досліджених обставин справи, зокрема щодо неналежного виконання відповідачем умов договору, суд вважає вимоги позивача належним чином обґрунтованими.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 12, ч. 2 ст. 13 ЦПК України).
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (ч. 2 ст. 83, ч. 1 ст. 84 ЦПК України).
Відповідачка з клопотанням про витребування відповідних доказів до суду не зверталася та не скористалася своїм правом надання відзиву на позовну заяву у разі незгоди з її вимогами.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі №904/2104/19).
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягає до задоволення.
Відповідно до п.6 ч.1ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача судових витрат, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2422,40 грн.
Враховуючи те, що позов ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» підлягає задоволенню у повному обсязі, суд, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача судового збору в сумі 2 422,40 грн.
У частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі.
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт (постанова Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі № 275/150/22). Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.
Судом встановлено, що між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» укладено Договір про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 року від 29.05.2025 року, відповідно до умов яких виконавець взяв на себе зобов'язання надати замовнику визначену цим Договором правову допомогу щодо представництва та захисту прав, свобод та законних інтересів клієнта (а.с.65-66).
При цьому із відповідного Протоколу погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 року від 29.05.2025 року вбачається, що сторони дійшли згоди щодо вартості правничої допомоги, пов'язаної з виготовленням та супроводженням цього позову (а.с.66 зворот).
Згідно Акту прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2025 року, підписаного сторонами Договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 року від 29.05.2025 року, адвокатом наведено перелік наданих юридичних послуг та їх вартість щодо вирішення спору про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , яка складає 7000 грн 00 коп (а.с.67).
Враховуючи на відсутність клопотання відповідача щодо зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи, тому заявлена сума на відшкодування правничої допомоги підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,12,13,76-81,83,84,133,137,141,263-265, 272,279,280-284,354 ЦПК України, ст.ст.11,14,205,207,512,514,526,530,599,610-612,615,626,629,639,640-642,644,652,1046,1048,1050,1077,1078 ЦК України, суд-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором № 462462311 від 30.05.2021 у розмірі 23 120 грн 50 коп, яка складається із заборгованості по тілу кредиту - 6 500 грн 00 коп, заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом - 16 620 грн 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп та судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 7000 (сім тисяч ) грн 00 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 04 грудня 2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»,ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02175, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя О.А.Дем'янова