Справа № 515/1691/25
Провадження № 2/515/2083/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
(заочне)
03 грудня 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Луцюка В.О.,
секретар судового засідання Комерзан Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», інтереси якого представляє Чечельницька Антоніна Олексіївна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд
28 жовтня 2025 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі -ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціною позову 14 600,00 грн.
Позов мотивований тим, що 24 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» (далі - ТОВ «Маніфою») укладено електронний договір позики № 7736804, шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису), що був надісланий на номер мобільного телефону позичальника, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти зі сплатою процентів за користування кредитом.
11 січня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 11-01/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Маніфою» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором, укладеним із ОСОБА_1 .
Відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором, допустив заборгованість, яка становить 14 600,00 грн, з яких: 5 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4 750,00 грн - заборгованість за процентами за користування позикою; 4 850,00 грн - сума заборгованості за процентами на прострочену позику.
Посилаючись на те, що відповідач не виконав зобов'язання за кредитним договором, кредитні кошти у визначені строки не повернув, просить стягнути з відповідача вказану заборгованість у загальній сумі 14 600,00 грн та судовий збір у сумі 3 028,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 жовтня 2025 року справу передано у провадження судді Луцюка В.О.
Згідно з ухвалою судді від 29 жовтня 2025 року, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами; відповідачу роз'яснено право на подання відзиву на позовну заяву.
За змістом ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Позивач, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, у позові проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін шляхом надсилання копії ухвали суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження разом з позовом та доданими до нього документами за зареєстрованою адресою місця проживання: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення було повернуто до суду без вручення з зазначенням причини «адресат відсутній за вказаною адресою».
У пункті 91-1 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Працівником АТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення зроблено позначку «адресат відсутній за вказаною адресою» та засвідчено її підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля, що свідчить про дотримання вимог пункту 91- 1 Правил.
За змістом п.3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.
Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18), від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-233гс18) та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17 (провадження № К/9901/28703/19), від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14 (провадження № К/9901/16143/20), від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19 (провадження № 61-2583св20), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 29 липня 2022 року у справі № 148/2412/19 (провадження № 61-18085св21).
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що 24 липня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 7736804, за умовами якого відповідач отримав позику у розмірі 5 000,00 грн на строк 80 днів до 12 жовтня 2024 року, шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 (п.2.1-2.3., 2.5. Договору) - а.с. 4-9.
Відповідно до пункту 2.2. Договору позики, позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України - гривні.
Загальні витрати за позикою становлять - 1 950,00 грн (п.п.2.3.7. п.2.3 Договору).
Відповідно до п. 2.4. Договору процентні ставки, що застосовуються у межах строку позики акційна процентна ставка, фіксована - 1,05000% на день (за наявності акційних пропозицій) та застосовується протягом першого розрахункового періоду (30 днів); базова процентна ставка, фіксована - 1,50000% в день (застосовується протягом першого розрахункового періоду, а також у разі продовження строку позики згідно з умовами додаткової угоди); основна процентна ставки, фіксована - 1,50000% на день та застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду.
Відповідно до п.3.4. Договору повернення позики та сплата нарахованих процентів за користування позикою здійснюється позичальником у визначений цим договором чи додатковою угодою щодо продовження строку позики строк позики/достроково шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позикодавця.
Відповідно до п.4.2. Договору строк позики може бути продовжено лише шляхом укладення сторонами відповідної додаткової угоди у формі та у спосіб, у який укладено цей договір позики.
У п. 6.2. Розділу 6 Договору «Відповідальність сторін» сторони передбачили, що за неправомірне користування позикою/її частиною позикодавець має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний на вимогу позикодавця сплатити проценти на прострочену позику: у розмірі 12,00% від суми позики на 4-й день користування; у розмірі 3,00% від суми позики, починаючи з 5-го дня за кожен день неправомірного користування. Розмір процентів на прострочену позику є фіксованим та не може бути змінено позикодавцем в односторонньому порядку.
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором z96389, що відповідає ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 9).
Перед підписанням договору позики, 24 липня 2024 року, відповідач ознайомився з Паспортом позики, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором /b07837 / (а.с. 13-15).
ТОВ «Маніфою» виконало свої зобов'язання за договором позики, надало 24 липня 2024 року відповідачу грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн, шляхом здійснення онлайн транзакції на банківську карту, вказану у Договорі, № НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» за вих. № 2782_241213102326 від 13 грудня 2024 року, номер транзакції в системі iPay.ua - 462270200 (а.с. 18).
11 січня 2024 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Маніфою» було укладено Договір факторингу № 11-01/2024, за умовами якого ТОВ «Маніфою» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 19-25).
Згідно з Витягом з реєстру боржників за ОСОБА_1 рахується заборгованість за Договором позики № 7736804 у розмірі 14 600,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 4 750,00 грн - заборгованість за процентами за користування позикою; 4 850,00 грн - заборгованість за процентами на прострочену позику (а.с. 26).
Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором позики № 7736804 від 24 липня 2024 року станом на 11 грудня 2024 року заборгованість відповідача складає 5 000,00 грн - за сумою позики, 4 750,00 грн - заборгованість за процентами за користування позикою, 4 850,00 грн - заборгованість за процентами на прострочену позику, всього 14 600,00 грн заборгованості.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У частині 1 ст.627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Крім того, згідно з п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач уклав кредитний договір в електронній формі та підписав його електронним цифровим підписом, зазначивши особисті дані, відповідно ознайомився з умовами кредитування. Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджений належними доказами.
Разом з тим, згідно з п. 6.2. Розділу 6 Договору «Відповідальність сторін» сторони передбачили, що за неправомірне користування позикою/її частиною позикодавець має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний на вимогу позикодавця сплатити проценти на прострочену позику: у розмірі 12,00% від суми позики на 4-й день користування; у розмірі 3,00% від суми позики, починаючи з 5-го дня за кожен день неправомірного користування. Розмір процентів на прострочену позику є фіксованим та не може бути змінено позикодавцем в односторонньому порядку.
Тобто, вказані проценти за неправомірне користування позикою/її частиною позикодавцем визначені саме як міра відповідальності позичальника за Договором.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, проценти за неправомірне користування позикою Товариством нараховувалися з 27 серпня 2024 року, тобто в межах строку дії Договору та одночасно з процентами за користування позикою.
У постанові від 23 травня 2018 року по справі № 910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду розмежовано поняття «проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами» та «проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами», причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання, врегульованої ч.2 ст.625 ЦК України.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 ЦК України не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).
Дійсно, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Однак, позовні вимоги про стягнення процентів за неправомірне користування боржником грошовими коштами у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем не заявлялися, однак останнє не позбавлене можливості скористатися таким правом у майбутньому.
При цьому, відповідно до положень п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов'язання по погашенню кредитної заборгованості, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 9 750,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 4 750,00 грн - відсотки за користування позикою.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовними вимогам.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м.Київ, заборгованість станом на 12 жовтня 2024 року у розмірі 9 750,00 грн (дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят грн 00к.), з яких: 5 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 4 750,00 грн - заборгованість за процентами за користування позикою, а також 2 022,10 грн (дві тисячі двадцять дві грн 10к.) судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 03.12.2025 р.
Суддя В.О. Луцюк