Справа № 521/4786/23
Номер провадження:1-кп/521/618/25
08 жовтня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
при судовому розгляді, у режимі відеоконференції, кримінального провадження №521/4786/23 щодо:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Херсоні, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
На розгляді колегії суддів Хаджибейського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, при викладених в обвинувальному акті обставинах.
Прокурором у судовому засіданні, у порядку ст. 331 КПК України, було заявлено клопотання про продовження застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час не відпали, а саме, перебуваючи на волі обвинувачений з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Окрім цього, прокурор вважала за доцільне не визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, та вказав, що воно є необґрунтованим, ризики прокурором не доведені.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.
Розглянувши клопотання прокурора про продовження застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку учасників судового засідання, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, встановлений ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 26.08.2025 року, спливає 24.10.2025 року. Закінчити розгляд кримінального провадження з постановленням судового рішення до вказаної дати неможливо з об'єктивних причин.
Частиною 6 статті 176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Також, суд враховує, що відповідно до практики ЄСПЛ, продовження строку тримання під вартою, як підстава для втручання в право особи на свободу, має містити його обґрунтування, доцільність, аналіз ризиків у конкретних обставинах та інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. («W проти Швейцарії», «Тейс проти Румунії» та ін.).
У своєму клопотанні прокурор Херсонської обласної прокуратури зазначає, що метою продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.
Зокрема, на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду вказує те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, який є особливо тяжким, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавленням волі, із конфіскацію майна.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
При оцінці ризиків переховування від правосуддя також може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінювані ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У рішенні «Пунцельт проти Чехії» №31315/96 від 25 квітня 2000 року, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою, з огляду, в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Крім того, оскільки інкримінований обвинуваченому злочин спрямований проти національної безпеки України, тому перебуваючи на волі, в умовах триваючої збройної агресії російської федерації проти України, існує ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
Отже, на сьогоднішній день ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені судом раніше не зменшилися, продовжують існувати, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Обставини, на які посилається захисник не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які б могли бути запорукою належної процесуальної поведінки та надали б можливість застосувати до обвинуваченого запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою або визначити розмір застави.
За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, при вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 суд також враховує наступні обставини: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; майновий стан обвинуваченого; відсутність судимостей.
Виходячи з п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлення свободи захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, на думку колегії суддів, немає.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.ст. 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437 - 442-1 КК України.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне не визначати розмір застави, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 314-315, 334, 372 КПК України, колегія суддів -
Клопотання прокурора Херсонської обласної прокуратури про продовження строку дії відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на дві місяці (60 днів), тобто до 06.12.2025 року включно.
Розмір застави, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 його процесуальних обов'язків, - не визначати.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_8
Судді ОСОБА_9
ОСОБА_10