Справа № 521/4786/23
Номер провадження:1-кп/521/618/25
26 серпня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
при судовому розгляді, у режимі відеоконференції, кримінального провадження №521/4786/23 щодо:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Херсоні, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
На розгляді колегії суддів Хаджибейського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, при викладених в обвинувальному акті обставинах.
Прокурором у судовому засіданні, у порядку ст. 331 КПК України, було заявлено клопотання про продовження застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177КПК України, на даний час не відпали, а саме, перебуваючи на волі обвинувачений з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Окрім цього, прокурор вважала за доцільне не визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора з огляду на недоведеність вказаних стороною обвинувачення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які, на його думку, є надуманими та, враховуючи стадію кримінального провадження зникли.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника.
Розглянувши клопотання прокурора про продовження застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку учасників судового засідання, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Строк тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, встановлений ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 03.07.2025 року, спливає 31.08.2025 року. Закінчити розгляд кримінального провадження з постановленням судового рішення до вказаної дати неможливо з об'єктивних причин.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Частиною 6 статті 176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, у своєму клопотанні прокурор зазначає, що метою продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Продовження тримання особи під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).
Зокрема, на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду вказує те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, який є особливо тяжким, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавленням волі, із конфіскацію майна.
Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»). Крім того, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).
Крім того, оскільки інкримінований обвинуваченому злочин спрямований проти національної безпеки України, тому перебуваючи на волі, в умовах триваючої збройної агресії російської федерації проти України, існує ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
У ході розгляду даного клопотання колегія суддів дійшла висновку, що ризики, встановлені при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу та продовження строку його дії, не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не є такими, що гарантують виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, нічим не підтверджені та спростовані у ході судового розгляду клопотання.
За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, при вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 суд також враховує наступні обставини: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; майновий стан обвинуваченого; відсутність судимостей.
Виходячи з п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлення свободи захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, на думку колегії суддів, немає.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.ст. 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437 - 442-1 КК України.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне не визначати розмір застави, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 314-315, 334, 372 КПК України, колегія суддів -
Клопотання прокурора Херсонської обласної прокуратури про продовження строку дії відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на дві місяці (60 днів), тобто до 24.10.2025 року включно.
Розмір застави, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_7 його процесуальних обов'язків, - не визначати.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_9
Судді ОСОБА_10
ОСОБА_11