Провадження № 1-кп/742/701/25
Єдиний унікальний № 742/5661/25
іменем України
12 листопада 2025 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки Чернігівської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025275420000242 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Прилуки Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого охоронником, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.1 ст.263 КК України,
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що, у невстановлений досудовим розслідуванням місце час та спосіб, проте не пізніше 05.08.2025, в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», усвідомлюючи протиправність своїх дій та маючи умисел на незаконне придбання і подальше зберігання наркотичних засобів без мети збуту, незаконно придбав наркотичний засіб - канабіс. У подальшому, зазначений наркотичний засіб він зберігав за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , а саме у господарських приміщеннях та на території домоволодіння, для власного вживання.
05.08.2025 в період часу з 16 год. 00 хв. до 18 год. 13 хв. на підставі ухвали слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області проведено обшук житлового будинку за місцем проживання ОСОБА_4 разом з усіма господарськими приміщеннями в тому числі з присадибними ділянками за адресою: АДРЕСА_1 . У ході проведення обшуку у господарському приміщенні працівниками поліції виявлено та вилучено речовину рослинного походження, за зовнішніми ознаками схожу на канабіс.
Згідно з висновком експерта N? CE-19/125-25/10990-НЗПРАП від 15.08.2025 надані на експертизу речовини рослинного походження, що поміщені до спеціального пакету WAR 1010269 та N? 4385232 та згідно з постановою про призначення експертизи вилучені 05.08.2025 в ході проведення обшуку в господарстві за адресою: АДРЕСА_1 , є наркотичними засобами, обіг яких обмежено, - канабісом. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 14,759 г та 27,017 г.
Згідно з висновком експерта N?CE-19/125-25/10993-НЗПРАП від 15.08.2025 надана на експертизу речовина рослинного походження, яку поміщено до спеціального пакету WAR 1007833 та згідно з постановою про призначення експертизи вилучена 05.08.2025 в ході проведення обшуку в господарстві за адресою: АДРЕСА_1 , є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, - канабісом. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 31,558 г.
Канабіс згідно з постановою Кабінету Міністрів України N?770 від 06.05.2000 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» віднесено до таблиці II списку 1 «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено».
Крім цього, під час подальшого обстеження господарського приміщення за вищевказаною адресою в ході проведення обшуку виявлено три пристрої для куріння. Згідно з висновком експерта N?CE-19/125-25/10992-НЗПРАП від 14.08.2025 на наданих на експертизу пристроях для куріння, що поміщені до спеціального пакету PSP 2161074, та згідно з постановою про призначення експертизи вилучені 05.08.2025 в ході проведення обшуку в господарстві за адресою: АДРЕСА_1 , маються нашарування речовини, що містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - екстракт канабісу. Маса екстракту канабісу в перерахунку на суху речовину становить 0,1285 г., 0,0098 г., 0,5958 г., 0,0797 г.. Вказані пристрої для куріння ОСОБА_4 незаконно зберігав у господарському приміщенні на території домоволодіння за місцем свого проживання, з метою їх подальшого використання для особистого споживання наркотичного засобу, без передбаченого законом дозволу.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.
Крім того, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно, без передбаченого законом дозволу, у невстановлений час та спосіб, проте не пізніше 05.08.2025, незаконно придбав та зберігав вибухову речовину, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
У подальшому, 05.08.2025 в період часу з 16 год. 00 хв. до 18 год. 13 хв. на підставі ухвали слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області проведено обшук житлового будинку за місцем проживання ОСОБА_4 разом з усіма господарськими приміщеннями в тому числі з присадибними ділянками за адресою: АДРЕСА_1 . У ході проведення обшуку у господарському приміщенні працівниками поліції виявлено та вилучено предмет, зовні схожий на подрібнений трубчастий порох.
Згідно з висновком експерта N? КСЕ-19/125-25/10956 від 14.08.2025 наданий на дослідження предмет зовні схожий на подрібнений трубчастий порох, який поміщено до спеціального пакету N? 4385233 та згідно з постановою про призначення експертизи вилучений 05.08.2025 в ході проведення обшуку у гаражному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , являється вибуховою речовиною метальної дії - нітроцелюлозним порохом. Маса наданої на дослідження вибухової речовини метальної дії - нітроцелюлозного пороху, становить 327,0 г.
Вказаними умисними діями, що виразилися у незаконному придбанні та зберіганні вибухових речовин, ОСОБА_4 порушив вимоги п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України у зв?язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 (в редакції від 12.04.2017), Постанови Верховної Ради України N?2471-ХІI від 17.06.1992 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N?576 від 12.10.1992 (в редакції від 07.02.2018), Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених шумовитими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дій та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом МВС N?622 від 21.08.1998.
Вказаними діями, які виразились у придбанні та зберіганні вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.309 КК України визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому. Заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.309 КК України та пояснив, що добровільно звернувся до лікувального закладу і пройшов лікування від наркотичної залежності.
Крім того, визнав себе винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.263 КК України повністю, фактичних обставин кримінального провадження не оспорює, давши показання суду по факту придбання та зберіганні вибухових речовин. Щиро кається у вчиненому, вказав на недопущення подібного. Просив суворо його не карати та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням.
,
Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення поданого клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.309 КК України.
Суд, заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали кримінального провадження, вважає, що кримінальне провадження підлягає закриттю, а обвинувачений ОСОБА_4 звільненню від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України на підставі ч.4 ст.309 КК України з наступних підстав :
Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Крім того, ч.1 ст. 44 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Зокрема, ч.4 ст.309 КК України передбачено, що особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Тобто приписи названої норми дають можливість судам застосовувати її за наявності таких умов:1) добровільне звернення особи до лікувального закладу; 2) особою розпочато лікування від наркоманії.
Встановлення лише цих обставин є достатнім для прийняття рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК.
При цьому вказана норма є імперативною та не дозволяє судам встановлювати додаткові, не визначені нею, обставини щодо її застосування.
Законодавець, формулюючи умови для звільнення від кримінальної відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту ставив ціль вилікувати особу від захворювання на наркоманію, яке є тяжчим у порівнянні, наприклад, із захворюванням на алкоголізм.
Тому звернення особи до лікувального закладу навіть під час судового розгляду досягає тих цілей, для яких конструювалася ця норма.
Так само немає значення для застосування заохочувальних положень ч.4 ст.309 КК України факт попереднього перебування на обліку. Адже в особи можуть вперше діагностувати захворювання на наркоманію. Той факт, що особа вперше звернулася для лікування навпаки має слугувати підставою для її звільнення від кримінальної відповідальності шляхом застосування заохочувальної норми щодо неї.
Покарання особи, яка хворіє на наркоманію незалежно від того, чи звернулася вона для такого лікування вперше чи вже проходила курс лікування, перебувала на відповідному обліку до внесення відомостей до ЄРДР у цьому провадженні чи ні, не повинно бути пріоритетним та превалювати над ціллю вилікувати особу.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 07 вересня 2021 року у справі №357/11205/19 (провадження №51-2776км21).
Відповідності до п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
При цьому ч.8 ст. 284 КПК України передбачено, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органами досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у повному обсязі беззастережно визнав і щиро покаявся у вчиненому, усвідомивши протиправність своїх дій.
Згідно з дослідженої в судовому засіданні, в межах заявленого стороною захисту клопотання, довідки КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради від 11.09.2025 за №564, вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пройшов добровільний курс лікування від наркотичної залежності в Прилуцькому амбулаторному відділенні лікування залежностей Центру ментального здоров'я з 19.08.2025 по 11.09.2025.
Шляхом опитування сторін кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє і не оспорює формулювання оголошеного обвинувачення, характер висунутого обвинувачення та правову кваліфікацію своїх дій за ч.1 ст.309 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої позиції обвинуваченого, а відтак діяння, яке поставлено останньому у провину, дійсно мало місце, і воно отримало правильну кримінально-правову оцінку.
Крім того, судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч.3 ст.285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ч.4 ст.309 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень наполягає на задоволенні клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.
Таким чином, у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, добровільно звернувся до лікувального закладу та пройшов курс лікування від наркотичної залежності, на переконання суду є всі правові підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.309 КК України.
Даних, які б перешкоджали застосуванню до обвинуваченого ч.4 ст.309 КК України, судом не встановлено.
Крім того, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України в судовому засіданні визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження за ч.1 ст.263 КК України, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують обвинуваченого. Зміст цих обставин вірно розуміється обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження, сумнівів стосовно добровільності їх позиції у суду немає та роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Судом створено необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов'язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист.
Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_4 у судовому засіданні не добуто.
Сукупністю добутих в судовому засіданні доказів, суд знаходить винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненому кримінальному правопорушенні повністю доказаною, і його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.263 КК України, як придбання та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст.66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України судом не встановлено.
Згідно зі статтями 50, 65 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, і при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Відповідно до принципів співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При обранні міри покарання ОСОБА_4 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є за ч.1 ст.263 КК України тяжким злочином, особу винного та його позицію до вчиненого, з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого охоронником, який за місцем проживання характеризується позитивно; згідно довідки КНП «Чернігівська обласна неврологічна лікарня» від 28.08.2025 за №543, на диспансерному обліку не числиться і за медичною допомогою не звертався, згідно довідки КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» від 28.08.2025 за №338, за медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався, раніше не судимого, наявність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого та відсутність обставин, які обтяжують таке, і вважає за можливе призначити йому покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі, в межах санкції даної статті.
При цьому, суд, враховуючи позицію прокурора, яка вважає що перевиховання та виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, вважає, що при призначенні покарання ОСОБА_4 є можливим застосувати статтю 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
По матеріалам кримінального провадження цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати, в частині витрат пов'язаних з проведенням експертиз по кримінальному провадженню підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, на підставі ст.ст.118,124,126 КПК України.
Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити на підставіст.100 КПК України.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання, з урахуванням особи обвинуваченого, його належної процесуальної поведінки, залишити до вступу вироку в законну силу.
Керуючись ст.ст.349,370-371,374,395 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025275420000242 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України на підставі ч.4 ст.309 КК України - задовольнити.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України на підставі ч.4 ст.309 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025275420000242 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК Українита призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку тривалістю в 1 рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до вимог ст.76 КК України засудженого ОСОБА_4 зобов'язати не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь держави в рахунок відшкодування витрат понесених на проведення експертиз по даному кримінальному провадженню 12 033 грн. 90 коп.
Речові докази по кримінальному провадженню після набрання вироком законної сили:
- об'єкт №1 масою в перарахунку на висушену речовину 31,412 г разом з первинною упаковкою поміщені в полімерний пакет спеціального призначення з написом «Україна мвс Експертна служба» з номером №2575867 -знищити;
-об'єкти №№1,2 масами в перерахунку на висушену речовину відповідно 14,647 г та 26,877 г разом з упаковками, у яких об'єкти були надані на експертизу, поміщені в полімерний пакет спеціального призначення з написом «Україна МВС Ексрептна служба» з номером №6193280 - знищити;
-об'єкти №1-4 масами в перахунку на суху речовину відповідно 0,1265 г, 0,0078 г, 0,5938 г, 0,0777 г (поміщено на чотири фрагменти фольги) після проведення експертизи разом з первинною упаковкою та предметами -носіями поміщені до полімерного пакету спеціального призначення з написом «Україна МВС Експертна служба» з номером №6193390 - знищити;
-дві рослини котрі належать до рослин роду Коноплі (Cannabis), які поміщено в дві упаковки - знищити;
- вибухову речовину метальної дії-нітроцелюлозний порох массою 327,0 г - залишити у військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України.
Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3ст. 349 КПК України.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня проголошення даного вироку, а в разі неоскарження вироку у вказаний строк, такий набирає законної сили.
Копію вироку негайно вручити засудженому, захиснику та прокурору.
Суддя ОСОБА_6