справа № 492/1327/24
провадження № 2/492/324/25
Іменем України
03 грудня 2025 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Варгаракі С.М.,
при секретарі судового засідання - Богдан А.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Описова частина
Стислий виклад позиції позивача
Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «А-БАНК») звернулося до суду із зазначеною позовною заявою до відповідача, в якій просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 25635,35 грн, а також судові витрати. В обґрунтування позову посилається на те, що з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку 13 жовтня 2023 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг А-Банку, на підставі якої йому було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку разом з умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ «А-Банк» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі та видало ОСОБА_1 кредит (встановлено кредитний ліміт), однак відповідач неналежним чином виконував обов'язки за кредитним договором, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість, яка станом на 16 вересня 2024 року складає загальну суму 25635,35 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача, оскільки останній ухиляється від добровільного погашення заборгованості.
Процесуальні дії у справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим у справі визначено суддю Варгаракі С.М.
Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області від 02 жовтня 2024 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Сповіщення сторін
Представник позивача про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак у судове засідання не з'явився, але надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рушення.
Відповідач про дату, час і місце судового засідання двічі повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки за останньою відомою адресою реєстрації, проте вона повернулася до суду без вручення адресату з довідкою АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній за вказаною адресою», тому відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України відповідач вважається повідомленим належним чином. Відзив на позов та заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подав. Інших заяв і клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.
Судом враховується рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві), яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
Суд зауважує, що наразі у суду відсутні можливості сповіщення відповідача за допомогою інших засобів зв'язку, а подальші, додаткові дії щодо направлення виклику відповідачеві до суду за місцем його реєстрації призводять лише до несвоєчасного розгляду справи.
Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористався, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк був повідомлений в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У відповідності до статті 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18.
Згідно з постановою Верховного Суду від 18 березня 2021 року за справою № 911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св33), 31 серпня 2022 року у справі №760/17314/17), якщо адресат відсутній за вказаною у повістці адресою, то вона вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.
Враховуючи позицію Верховного Суду, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи та справу можливо розглянути за його відсутності.
Враховуючи повторну неявку належним чином повідомленого відповідача у судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою представника позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Мотивувальна частина
Позиція суду
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 13 жовтня 2023 року ОСОБА_1 власноручним підписом підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», відповідно до якої до укладання цієї угоди ознайомився з договором про надання банківських послуг (а.с. 7).
Також, ОСОБА_1 підтвердив, що дана анкета-заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням https://a-bank.com.ua між ним та АТ «А-Банк» становлять договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі.
13 жовтня 2023 року ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису підписав заяву про встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком (а.с. 8-9), згідно з якою просив відкрити йому рахунок та встановити кредитний ліміт на наступних умовах: пільговий період кредитування лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001 %, у раз виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4 % на місяць. Строк кредитування (строк дії кредитної лінії) - 240 місяців.
Крім того, 13 жовтня 2023 року простим електронним підписом підписав паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», в якому викладені аналогічні умови кредитування (а.с. 10-11).
Згідно з довідкою АТ «А-Банк» ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 строком дії до грудня 2031 року; № НОМЕР_3 , строком дії до грудня 2031 року; НОМЕР_4 строком дії до грудня 2031 року (а.с. 16).
Із довідки за лімітами вбачається, що у період з 13 жовтня 2023 року по 16 вересня 2024 року кредитний ліміт відповідача становив 3000 грн, проте станом на 11 грудня 2023 року кредитний ліміт був збільшений до 33000 грн, 19 грудня 2023 року кредитний ліміт ОСОБА_1 було зменшено до 20100 грн (а.с. 17).
Випискою по картці відповідача підтверджується, що ОСОБА_1 , активно користувався банківською карткою, що видавалась йому, як платіжним засобом в споживчих цілях (а.с. 12-15).
АТ «А-Банк» свої зобов'язання виконало у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами, що підтверджується випискою по картці, але відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в зв'язку з чим станом на 16 вересня 2024 року має заборгованість в розмірі 25635,35 грн, з яких 19976,26 грн - заборгованість за кредитом, 5659,09 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом (а.с. 6 зворот).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Згідно з частинами 1 статті 15, частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Зі змісту статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон) електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід'ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З матеріалів справи вбачається, що 13 жовтня 2023 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у А-Банку, яка містить позначення, що позичальник згодний з тим, що його заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, правилами користування основними умовами обслуговування і кредитування, складають Договір про надання банківських послуг. Позичальник зобов'язувалася самостійно знайомитись зі змінами Умов та правил надання банківських послуг на офіційному сайті банка www.а-bank.com.ua.
13 жовтня 2023 року відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг (кредиту), що підтверджується заявою про встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком та паспортом споживчого кредиту «Кредитна картка «АТБ».
Згідно даної заяви АТ «А-БАНК» надало відповідачу строковий кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 3000 грн, який в подальшому було збільшено до 33000 грн, а 19 грудня 2023 року зменшено до 20100 грн.
Надані позивачем витяг з Умов та правил надання банківських послугу АТ «Акцент-Банк» (а.с. 19-25), Тарифи по картці «Зелена» (а.с. 26) визначають, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, строк кредитування, порядок повернення кредиту, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін.
АТ «А-БАНК» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами.
Згідно з наданим позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 16 вересня 2024 року складає 25635,35 грн, з яких з яких 19976,26 грн - заборгованість за кредитом, 5659,09 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Факт неналежного виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору також підтверджується випискою по рахунку відповідача.
Вищевказаний розрахунок заборгованості відповідач не оспорював, власного контрозрахунку суду не надав.
Згідно із статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (стаття 612 ЦК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 кредитні кошти отримав, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, однак свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів не виконав, тобто кредитні кошти не повернув.
Доказів на спростування отримання кредиту відповідачем суду не надано, тому суд вирішує спір за наявними матеріалами у справі.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказів, в розумінні статей 77, 78 ЦПК України, щодо неправильності розрахунку заборгованості за договором кредиту відповідачем та його представником до суду не надано, інший розрахунок заборгованості на іншу дату за вказаним договором суду також не надано, чим не виконані вимоги частини 1 статті 81 ЦПК України, тому вказаний розрахунок приймається судом як доказ у вирішенні спору.
Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи викладене, позовні вимоги АТ «А-БАНК» про стягнення заборгованості за договором кредиту, що утворилася станом на 16 вересня 2024 року в розмірі 25635,35 грн є доведеними та обґрунтованими належними доказами у справі, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог АТ «А-БАНК».
У зв'язку із задоволенням позовних вимог позивача, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні з наявним позовом до суду, оскільки сплата судового збору підтверджено відповідним платіжним дорученням (а.с. 1).
На підставі статей 11, 207, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 627, 628, 1049, 1054 ЦК України, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 19, 48, 76-81, 89, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 279, 280-282, 284, 289, 353, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (місцезнаходження: вул. Батумська, буд. № 11, м. Дніпро, поштовий індекс 49074, код ЄДРПОУ: 14360080) заборгованість закредитним договором від 13 жовтня 2023 року у розмірі 25635 (двадцять п'ять тисяч шістсот тридцять п'ять) гривень 35 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 19976 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) гривень 26 копійок, заборгованості за процентами у сумі 5659 (п'ять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) гривень 09 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (місцезнаходження: вул. Батумська, буд. № 11, м. Дніпро, поштовий індекс 49074, код ЄДРПОУ: 14360080) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Варгаракі С.М.