Справа № 950/2777/25
Номер провадження 2-а/950/28/25
"04" грудня 2025 р. м.Лебедин
Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.
розглянувши у приміщенні суду в м. Лебедин Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) інтереси якого представляє Зражевський Євген Юрійович ( АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправною та скасування Постанови № X 08/25-96 від 29.08.2025, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 . Цією Постановою Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 гривень.
Згідно з оскаржуваною Постановою, Позивач нібито категорично відмовився від проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби 19.08.2025 о 11 год. 15 хв., чим порушив вимоги абзацу 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У Постанові зазначено, що Позивач не визнає свою вину і документально не підтвердив поважність причин неприбуття з моменту оголошеної загальної мобілізації.
Позивач та його представник вважають Постанову незаконною та необґрунтованою з двох основних підстав:
1. Порушення процедури притягнення до відповідальності та права на захист: Розгляд справи відбувся за відсутності Позивача без належного повідомлення та без його заяви про згоду на розгляд за відсутності, що є грубим порушенням статей 268 та 279-9 КУпАП.
2. Відсутність складу адміністративного правопорушення: Позивач був виключений з військового обліку 03.10.2022 року, отже, він не має статусу військовозобов'язаного і на нього не поширюються обов'язки щодо проходження військово-лікарської комісії (ВЛК).
Позивач просить суд: скасувати Постанову № X 08/25-96 від 29.08.2025 та закрити провадження. Зобов'язати Відповідача повідомити Національну поліцію України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 та стягнути судові витрати у розмірі 484,40 грн.
Суд дослідив матеріали справи та встановив наступні фактичні обставини, що підтверджуються наданими доказами:
Встановлено, що 03.10.2022 р. Воєнно-лікарською комісією (ВЛК) ІНФОРМАЦІЯ_4 було проведено медичний огляд ОСОБА_1 .. На підставі підтверджуючих медичних документів, позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Встановлена хвороба відповідала статті 61А графи ІІІ Розкладу хвороб Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Факт виключення з військового обліку військовозобов'язаних підтверджується відповідною відміткою у військовому квитку серія НОМЕР_3 (сторінки 21, 26). Виключення відбулося згідно з п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Станом на дату винесення оскаржуваної Постанови - 29.08.2025 та на дату інкримінованої відмови - 19.08.2025, постанова ВЛК та запис у військовому квитку є чинними та не скасовані.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся 29.08.2025 за відсутності Позивача, без його участі та без подання ним заяви про згоду на розгляд за відсутності.
Відповідач не надав суду належних доказів своєчасного сповіщення Позивача (повістка про виклик, акт відмови чи інші документи) про місце і час розгляду справи, як того вимагає стаття 268 КУпАП. Також Відповідач не надав доказів подання Позивачем письмової заяви про визнання порушення та згоди на розгляд за його відсутності, як це передбачено частиною першою статті 279-9 КУпАП.
Щодо відсутності складу адміністративного правопорушення, суд бере до уваги, що адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з приписами Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», особа, яка виключена з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 цього Закону, втрачає статус військовозобов'язаного.
Оскільки ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку 03.10.2022 р., він не належить до жодної з категорій, на які поширюються обов'язки щодо військового обліку (призовники, військовозобов'язані, резервісти). Отже, на Позивача не поширюються обов'язки військовозобов'язаної особи, зокрема, обов'язок проходити військово-лікарську комісію (ВЛК).
Таким чином, Позивач, будучи виключеним з військового обліку, не мав обов'язку проходити ВЛК 19.08.2025 р.. Відсутність обов'язку виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
У адміністративних справах обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на Відповідача - суб'єкта владних повноважень, що передбачено ч. 2 ст. 77 КАС України. Відповідач не спростував чинність рішення ВЛК від 03.10.2022 про виключення Позивача з військового обліку і не довів наявність складу адміністративного правопорушення.
Суд застосовує принцип презумпції невинуватості, діючий в адміністративному праві, згідно з яким усі сумніви у винності особи тлумачаться на її користь.
Суд встановив, що Постанова була винесена без належного повідомлення Позивача про розгляд справи, що є грубим порушенням його права на захист, передбаченого статтею 268 КУпАП.
Відповідно до частини першої статті 279-9 КУпАП, в особливий період розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП, за відсутності особи можливий лише у випадку подання такою особою відповідної заяви про те, що вона не оспорює порушення та згодна на притягнення до відповідальності за її відсутності. Оскільки Позивач такої заяви не подавав, розгляд справи без його участі є порушенням процедури.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 524/5741/16-а, притягнення до відповідальності без забезпечення прав на участь і захист є незаконним. Також, Європейський суд з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (30.05.2013) та «Карелін проти Росії» (20.09.2016) наголосив, що розгляд справи за відсутності особи без належного повідомлення порушує принципи справедливого судочинства.
Таким чином, порушення процедури розгляду справи є самостійною підставою для визнання оскаржуваної постанови протиправною та її скасування.
Враховуючи встановлені судом обставини щодо грубого порушення принципів законності, правової визначеності, презумпції невинуватості, а також відсутність належних доказів вини Позивача (недоведеність події та складу правопорушення), суд доходить висновку що Постанова № X 08/25-96 від 29.08.2025 підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Такий висновок відповідає правовим позиціям, викладеним у судовій практиці: У рішенні у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» (скарга № 10590/83) ЄСПЛ зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості. У даному випадку докази, надані Відповідачем, не є ні достатніми, ні допустимими для встановлення вини Позивача.
Оскільки Постанова скасовується і провадження у справі закривається, обов'язок Позивача щодо явки та адміністративного затримання/доставлення припиняється.
Відповідно до абзацу 16 пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення.
Таким чином, вимога про зобов'язання Відповідача вчинити дії щодо повідомлення Національної поліції України є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 484,40 грн. Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України, ці судові витрати підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.
Керуючись статтями 7, 9, 245, 247, 268, 279-9, 280, 283 КУпАП, статтями 77, 139, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову № X 08/25-96 від 29.08.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомити Національну поліцію України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 .
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , дреса: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Суддя: Роман БАКЛАНОВ