Справа № 450/2273/25 Провадження № 2/450/1690/25
"12" листопада 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Мельничук І. І.
секретаря судового засідання Дикої О. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Максимів Володимир Ігорович до Пустомитівської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Моісєєвою Ольги Ярославівни про скасування заборони (архівного запису) на нерухоме майно, -
представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить суд скасувати обтяження-заборону (архівний запис) з житлового будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яке накладено Пустомитівською державною нотаріальною конторою Львівської області від 16.01.2007 за № 4355606 здійснену на підставі повідомлення приватного нотаріуса Моісєєвої О.Я. № 832 від 17.11.2000 (архівний номер 2462543LVOV121, архівна дата 20.11.2000, дата виникнення 20.11.2000, № реєстра: 320665-350, внутр. № AE015E352CF14F2DSC22, коментарий: за реєстром № 40).
В обґрунтування позову вказує, що ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про придбання житлового будинку з аукціону № НОМЕР_2 , яке зареєстровано в електронному Реєстрі власності на перухоме майно від 13.12.2004, набув право власності на житловий будинок житловою площею 74.7 кв.м, загальною площею 302 кв.м. у АДРЕСА_1 . Право власності ОСОБА_1 на житловий будинок житловою площею 74.7 кв.м, загальною площею 302 кв.м. у АДРЕСА_1 підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 5835764 від 14.12.2004, а також витягом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 421375818 від 07.04.2025. Так, для підготовки документів для укладення договору купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна. ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса, однак при перевірці документів виявилось, що на житловий будинок у АДРЕСА_1 накладене обтяження, а саме заборона. Архівний запис про заборону № 4355606 внесено до реєстру речових прав 16.01.2007 року на підставі повідомлення приватного нотаріуса Моісєєвої О.Я. №832 від 17.11.2000. Станом на сьогодні така заборона порушує права ОСОБА_1 , як власника нерухомого майна на розпорядження належним йому житловим будинком. Більше того, причин з яких було накладено заборону на житловий будинок ОСОБА_1 приватним нотаріусом Моссєвою О.Я. та Пустомитівською державною нотаріальною конторою не повідомлено. Останні відмовили у наданні відповіді на запити ОСОБА_1 обґрунтовуючи це нотаріальною таємницею. Таким чином, власник має право вимагати усунення будь-яких перешкод у реалізації його права володіння користування та розпорядження належним йому майном. Більше того, у позивача немає будь-яких майнових зобов'язань на забезпечення виконання яких може існувати таке обтяження, а тому існування заборони відчуження належного йому майна на підставі вимоги від 16.01.2007 с надмірним втручанням у його право власності. Виходячи з вищенавеленого, обтяження в реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна з?явилось лише 16.01.2007 року, тобто через більше як 2 роки після переходу права власності на будинок до ОСОБА_1 існує до сьогоднішнього дня. У зв'язку із наведеним, просить позовні вимоги задоволити.
02.06.2025 року провадження у справі відкрито.
30.06.2025 року представником відповідача Пустомитівської державної нотаріальної контори подано заперечення на позовну заяву, які вона мотивує тим, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та пред'явлені до неналежного відповідача. Представник відповідача зазначає, що заборона відчуження нерухомого майна була зареєстрована у Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна на підставі повідомлення приватного нотаріуса від 17.11.2000 року, у зв'язку з оформленням договору застави, і не була ініційована чи накладена Пустомитівською державною нотаріальною конторою. Функції державного нотаріуса у цьому випадку обмежувалися виключно технічною дією - внесенням відповідного запису до реєстру на підставі документів, поданих приватним нотаріусом, відповідно до ст. 4 Закону України «Про нотаріат» та нормативного порядку ведення реєстрів. На думку відповідача, державна нотаріальна контора не має повноважень щодо самостійного зняття такої заборони, оскільки це належить до компетенції нотаріуса, який її наклав, або суду за участю всіх осіб, права чи інтереси яких пов'язані із встановленим обтяженням, зокрема громадянина ОСОБА_1 та приватного нотаріуса, що видав відповідне свідоцтво. Представник відповідача також зазначає, що позивач не обґрунтував звернення саме до державної нотаріальної контори та не навів доказів будь-яких неправомірних дій чи рішень державного нотаріуса. З урахуванням правової позиції Верховного Суду щодо визначення належного відповідача у спорах про зняття заборон та обтяжень, відповідач вважає, що заявлений позов поданий до неналежного відповідача, у зв'язку з чим просить суд відмовити у його задоволенні в повному обсязі.
25.08.2025 року справу призначено до судового розгляду.
Позивач та його представник в судове засідання 12.11.2025 року не з'явились, однак в матеріалах справи є заява від останнього про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомили, клопотань до суду не скеровували.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про придбання житлового будинку з аукціону, зареєстрованого в реєстрі за № 665, виданого приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Моісєєвою О. Я. 14.04.2003 року, яке зареєстровано в електронному Реєстрі власності на нерухоме майно від 13.12.2004 року, набув право власності на житловий будинок житловою площею 74.7 кв.м, загальною площею 302 кв.м. у АДРЕСА_1 , яким було придбано ним за 66 749,00 грн. та раніше належав ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого Пустомитівською державною нотаріальною конторою 22.11.1995 року за р. № 2731, який зареєстровано у Львівському міжміському бюро технічної інвентаризації 30.11.1995 року № 414 в реєстровій книзі № 2.
Право власності ОСОБА_1 на житловий будинок житловою площею 74.7 кв.м, загальною площею 302 кв.м. у АДРЕСА_1 підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 5835764 від 14.12.2004 року, а також витягом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 421375818 від 07.04.2025 року.
Із відповідді за вих. № 47/16 від 06.05.2025 року, за підписом приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу Моісєєвої О. Я. вбачається, що на адресу приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Моісєєвої О.Я. 06.05.2025 року надійшла заява ОСОБА_1 про надання інформації щодо причин накладення 16.01.2007 року заборони на будинок АДРЕСА_1 , та колії повідомлення № 832 від 17.11.2000 року, та скасування (погашення) архівного запису № 4355606, накладеного 16.01.2007 року (яка міститься в матеріалах справи), згідно даних Державного реєстру речових прав заборона за № 4355606 накладена на ім?я ОСОБА_2 , а також повідомила, що при вчиненні нотаріальних дій згідно ЗУ «Про нотаріат» нотаріус повинен дотримуватися таємниці вчинення цих нотаріальних дій. Посилаючись на ст. 8 Закону України «Про нотаріат», вказує, що документи та відомості додо вчинення нотаріальних дій видаються лише особам, які вчиняли нотаріальну дію або за дорученням яких вчинялася нотаріальна дія, а тому надати інформацію та документи, які були підставою для вчинення нотаріальної дії, щодо іншої особи неможливо.
Разом з тим, згідно відповідді за вих. № 193/02-32 від 09.05.2025 року на № б/н від 06.05.2024 року вбачається, що при перевірці відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно встановлено, що 20 листопада 2000 року Пустомитівською державною нотаріальною конторою було зареєстровано заборону відчуження нерухомого майна за реєстровим № 40 щодо житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 . При цьому зазначено, що відповідна заборона нотаріальною конторою не накладалася, а лише була зареєстрована на підставі повідомлення приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу Моісєєвої О. Я. від 17.11.2000 року. Також повідомлено, що заборона стосується саме ОСОБА_2 . У листі додатково роз'яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про нотаріат» довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів надаються лише тим фізичним або юридичним особам, за дорученням чи щодо яких такі дії вчинялися, або на обґрунтовану письмову вимогу суду чи інших визначених законом органів. Оскільки заявник не належить до переліку суб'єктів, визначених зазначеною нормою, надати запитувану інформацію нотаріальна контора не має законних підстав.
Так, як вказує представник позивача у позовній заяві, для підготовки документів для укладення договору купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна, ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса, однак при перевірці документів виявилось, що на житловий будинок у АДРЕСА_1 накладене обтяження, а саме заборона. Архівний запис про заборону № 4355606 внесено до реєстру речових прав 16.01.2007 року на підставі повідомлення приватного нотаріуса Моісєєвої О.Я. №832 від 17.11.2000, що знаходить своє підтвердження із копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 421375818 від 07.04.2025 року, а саме в розділі «Відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна» .
У відповідності до ст. 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: зокрема, накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягає державній реєстрації.
Пунктом 5.1. Глави 15 Розділу ІІ "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 N 296/5, передбачено, що нотаріус знімає заборону відчуження майна за рішенням суду.
Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною 1 статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону передбачено, що обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.
Згідно із ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.
Згідно з ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.
Відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений доказами.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для здійснення реєстраційних дій.
Покликання представника Пустомитівської державної нотаріальної контори про пред'явлення позову до неналежного відповідача спростовуються матеріалами справи, оскільки з офіційної відповіді за вих. №193/02-32 від 09.05.2025 року та з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав №421375818 від 07.04.2025 року встановлено, що саме Пустомитівською державною нотаріальною конторою 20.11.2000 року за реєстровим №40 та повторно 16.01.2007 року за архівним №4355606 було здійснено реєстрацію заборони відчуження спірного нерухомого майна на підставі повідомлення приватного нотаріуса Моісєєвої О.Я.. Відомості з реєстрів не містять інформації про інших можливих відповідачів чи правонаступників, а тому покликання відповідача на необхідність залучення інших осіб є необґрунтованим. Такі обставини свідчать про безпідставність заперечень щодо неналежності відповідача та підтверджують правомірність звернення позивача з такою вимогою про скасування обтяження.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність безпідставно накладеного обтяження на належне позивачеві майно, а саме житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 що порушує його права, оскільки він не в змозі належним чином розпорядитись своєю власністю, що дає підстави для захисту його прав шляхом задоволення позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, суд, дослідивши докази по справі, вважає, позовні вимоги підставним та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 2, 20, 27 ЗУ ««Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст 34 Закону України "Про нотаріат", ст.ст. 203, 215, 316, 319, 321 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4 12, 13, 76, 81, 137, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Максимів Володимир Ігорович до Пустомитівської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Моісєєвою Ольги Ярославівни про скасування заборони (архівного запису) на нерухоме майно - задоволити.
Скасувати обтяження-заборону (архівний запис) з житлового будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ), яке накладено Пустомитівською державною нотаріальною конторою Львівської області від 16.01.2007 року за № 4355606, здійснену на підставі повідомлення приватного нотаріуса Моісєєвої О.Я. № 832 від 17.11.2000 (архівний номер 2462543LVOV121, архівна дата: 20.11.2000, дата виникнення: 20.11.2000, № реєстра: 320665-350, внутр. № AE015E352CF14F2DSC22, коментарий: за реєстром № 40).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення складено 12.11.2025 року.
СуддяІ. І. Мельничук