Cправа № 127/27551/25
Провадження № 2-а/127/238/25
Іменем України
03 грудня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Гуменюка К.П.,
за участю секретаря судового засідання Бортнюк А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП молодшого лейтенанта поліції Пронь Антона Олеговича серії ЕНА №5580859 від 27.08.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -
вимоги позивача: скасувати постанову поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП молодшого лейтенанта поліції Пронь Антона Олеговича серії ЕНА №5580859 від 27.08.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі; закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП; стягнути на користь позивача суму сплаченого судового збору, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП молодшого лейтенанта поліції Пронь Антона Олеговича серії ЕНА №5580859 від 27.08.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04 вересня 2025 року зазначений адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження, визначених ст. 286 КАС України, без виклику учасників справи на підставі матеріалів справи (у письмовому провадженні), залучено до участі у справі в якості співвідповідача Департамент патрульної поліції.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що 27.08.20258 о 08:48 год у с. Махнівка Хмільницького району, на автодорозі М-241 (243 км) інспектором поліції Пронем А.О. було винесено відносно нього постанову серії ЕНА №5580859 за нібито порушення п.9.2 (б) ПДР України - виїзд із кільця без увімкненого покажчика повороту під час керування транспортним засобом ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 .
На переконання позивача, зазначена постанова є незаконною та підлягає скасуванню з огляду на істотні порушення процедури та прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Зокрема, після зупинення транспортного засобу інспектор поліції намагався уникнути пред'явлення службового посвідчення, яке надав для огляду лише після офіційної вимоги позивача; відхилено усне клопотання про перенесення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи та для надання можливості скористатись правовою допомогою; не ознайомлено із відеозаписом з портативного відеореєстратора №476158, зазначеним у постанові; проявлено упередженість; проігноровано заявлений інспектору відвід та клопотання про долучення до матеріалів справи документів на відеореєстратор відповідно до наказу МВС №1026.
Від Департаменту патрульної поліції 15.09.2025 на адресу Вінницького міського суду Вінницької області надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 та оптичний диск з відеоматеріалами.
За змістом відзиву, 27.08.2025 нарядом батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП під час несення служби на 243 км автодороги М-21 в с. Махнівка Хмільницького району Вінницької області близько 08 год 49 хв виявлено транспортний засіб ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого під час руху, з'їжджаючи з перехрестя з круговим рухом, не подав світловий сигнал покажчика повороту відповідного напрямку, чим порушив вимоги підпункту «б» пункту 9.2 ПДР України. Під час розгляду справи позивача ознайомлено із правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбаченими ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України. Встановивши всі обставини справи та факт вчинення адміністративного правопорушення, після розгляду справи було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., роз'яснено порядок виконання та оскарження даного рішення та винесено постанову серії ЕНА №5580859 від 27.08.2025.
Тож відповідач вважає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся відповідно до вимог чинного законодавства, а винесена постанова серії ЕНА №5580859 від 27.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є обґрунтованою, законною та такою, що не підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини в адміністративній справі, які підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 2, 4 ст.258 КУпАП передбачено, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису) протокол не складається. У таких випадках уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема ч.2 ст.122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Дані положення знайшли своє відображення в Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, відповідно до пункту 2 розділу ІІІ якої постанова по справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами першою, другою, третьою, п'ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121, частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122 КУпАП, виноситься поліцейськими підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах на місці вчинення адміністративного правопорушення.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
За змістом ст. 251 КУпАП (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Судом встановлено, що відповідно до постанови поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП молодшого лейтенанта поліції Пронь Антона Олеговича серії ЕНА №5580859 від 27.08.2025, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , 27.08.2025 о 08:48 год у с. Махнівка Хмільницького району, на автодорозі М-241 (243 км), не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при з'їзді з перехрестя із круговим рухом, чим порушив п.9.2 (б) ПДР - порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом.
Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ч.2 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
У відповідності до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеку, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ, і організацій незалежно від форм власності та господарювання регулює Закон України «Про дорожній рух».
Стаття 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху визначає осіб, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Тож учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримуватись вимог ЗУ «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.3 ПДР України на учасників дорожнього руху покладено обов'язок знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
За змістом п.1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 9.2 (б) Правил дорожнього руху України на водія покладено обов'язок перед перестроюванням, поворотом або розворотом подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку .
Відповідно, частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Наданим відповідачем відеозаписом з портативного відеореєстратора 476158 задокументовано спілкування поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП молодшого лейтенанта поліції Проня А.О. із водієм зупиненого ним автомобіля ВАЗ 2101 ОСОБА_1 та обставини розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП. При цьому обставини вчинення позивачем зазначеного вище адміністративного правопорушення даним відеозаписом не зафіксовано.
Окрім того, згідно дослідженого відео, після роз'яснення причин зупинення транспортного засобу, на прохання водія про ознайомлення із матеріалами відеофіксації правопорушення інспектором спочатку було відмовлено, оскільки, як ним було зазначено, «розгляд справи ще не розпочався». Разом з тим, через деякий час позивача було ознайомлено із записами з камер відеоспостереження ДСПП, на яких видно момент з'їзду автомобіля ВАЗ 2101 із перехрестя з круговим рухом.
При цьому суд звертає увагу, що відповідач при доведенні обставин вчинення правопорушення та обґрунтуванні правомірності прийнятого рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності посилається саме на зазначені вище записи з камер ДСПП, які також містяться на оптичному диску, наданому до суду разом з відзивом. Однак, дослідивши дані відео, суд не може їх вважати такими, що беззаперечно доводять вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище правопорушення, оскільки сонячною погодою та відповідним розташуванням камер відеоспостереження спричинено умови, за яких неможливо достеменно стверджувати, що світловий покажчик повороту відповідного напрямку у момент з'їзду автомобіля з перехрестя був вимкнений.
Відеореєстратором же зафіксовано, як післяознайомлення позивача з вказаними матеріалами відеофіксації, о 09:03:35 год (14 хв 33 с запису з бодікамери) інспектором повідомлено про наявність терміналу для оплати штрафу, що свідчить про фактичне прийняття ним рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу. Однак на заявлене клопотання водія про відкладення розгляду справи (09:04:14 год, 15 хв 12 с відео) інспектором зазначається про його відхилення знову ж таки у зв'язку із тим, що розгляд справи про адміністративне правопорушення ще не розпочато.
Про початок розгляду справи інспектором оголошено лише о 09:07:41 год після внесення відомостей про особу до електронної форми бланку постанови на службовому планшеті.
З огляду на наведене, суд вважає за доцільне зауважити, що така невизначеність суб'єкта владних повноважень при здійсненні розгляду справи про адміністративне правопорушення, процедура та порядок розгляду якої чітко передбачена діючим законодавством, створює умови, за яких особа, яка в даний момент притягується до адміністративної відповідальності, не має об'єктивної можливості сформувати чітке розуміння щодо конкретної стадії даної правової процедури.
При цьому, що також встановлено судом із відеозапису 476158, після роз'яснення особі прав, передбачених ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, висловлене ОСОБА_1 усне клопотання про надання можливості скористатися правовою допомогою поліцейським було відхилено у зв'язку із тим, що він «не бачить у цьому доцільності», після чого о 09:10:34 год оголошено про закінчення розгляду справи. Зміст постанови про притягнення до адміністративної відповідальності інспектором не оголошувався.
Варто зазначити, що відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Як зазначає Конституційний Суд України у Рішенні в справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, зокрема у пункті 1 резолютивної частини, положення частини першої статті 59 Конституції України «кожен має право на правову допомогу“ треба розуміти як гарантовану державою можливість будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує.
Право на правову допомогу, гарантоване також підпунктом «с» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прийнятої 11 квітня 1950 року Радою Європи, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97 ВР.
Виходячи з того, що вищевказана Конвенція є частиною національного законодавства України, можна зробити висновок, що відповідно до взятих на себе міжнародно-правових зобов'язань Україна повинна забезпечувати кожній особі право на правову допомогу, як під час провадження у кримінальний справах, так і під час провадження у інших категоріях справ, зокрема адміністративних.
Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість. Серед функцій такого права у суспільстві слід окремо виділити превентивну, яка не тільки сприяє правомірному здійсненню особою своїх прав і свобод, а й, насамперед, спрямована на попередження можливих порушень чи незаконних обмежень прав і свобод людини і громадянина з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб (абзаци третій, п'ятий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення КСУ від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009).
Тож в контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення як постанова про притягнення до адміністративної відповідальності має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку інспектором поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Отже, суд приходить до висновку, що оскільки доводів позивача відповідачем не спростовано, а оскаржувана постанова серії ЕНА №5580859 від 27.08.2025 винесена з порушенням прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та вимог чинного законодавства, така постанова не може вважатися законною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Крім того, суд звертає увагу на те, що частинами 1, 2 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до пункту 1 частини 3 цієї ж статті КАС України до витрат пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до ст. 1 якого судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Зокрема, як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, за подання до Вінницького міського суду Вінницької області даної позовної заяви ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 605,60 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № Т5КТ-6844-76Р-РЕ20 від 29.08.2025 (зворотна сторона а.с. 3).
Відтак, беручи до уваги зазначене вище, а також те, що позовні вимоги в даному випадку задоволені, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 33, 121, 122, 222, 245, 247, 251, 287 КУпАП, ст.ст. 2, 20, 72, 77, 90, 132, 139, 229, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП молодшого лейтенанта поліції Пронь Антона Олеговича серії ЕНА №5580859 від 27.08.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - скасувати.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Відповідач 1: Управління патрульної поліції у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 21010, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24)
Відповідач 2: Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3).
Повне судове рішення складено 03 грудня 2025 року.
Суддя Вінницького міського суду
Вінницької області Костянтин ГУМЕНЮК