Справа № 210/5593/21
Провадження № 6/210/111/25
іменем України
02 грудня 2025 року
Металургійний районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Вікторович Н.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Біди А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа №210/5593/21, заінтересовані особи: первісний стягувач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», боржник - ОСОБА_1 , третя сторона: Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),
20 листопада 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» звернувся до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу з заявою про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа №210/5593/21 та просив суд замінити стягувача у виконавчому провадженні №210/5593/21 2/210/334/22 виданого 06.01.2022 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальність «Капіталресурс» та видати Товариству з обмеженою відповідальність «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа №210/5593/21 2/210/334/22 виданого 06.01.2022 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви представник зазначив, що 26.06.2017 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н згідно якого, останній були надані грошові кошти на споживчі цілі та встановлення графік повернення їх. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконувала, у зв'язку з чим ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 було задоволено, на виконання рішення було видано виконавчий лист №210/5593/21 2/210/334/22. 22.08.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресур» було укладено договір про відступлення права вимоги №22-08/2025, у зв'язку з чим, посилаючись на те, що кредитний договір на момент звернення з заявою є дійсним та не оскаржувались сторонами по справі, посилаючись на вимоги ст. ст. 509, 510, 512, 514, 516 ЦК України, просили замінити стягувача у виконавчому листі.
Крім того, представник зазначив, що на примусовому виконанні Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження №71455275 з примусового виконання виконавчого листа №210/5593/21 2/210/334/22. 27.03.2024 року державним виконавцем виконавче провадження №71455275 було завершено, оригінал вказаного виконавчого листа було направлено стягувачу. Оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вказаного виконавчого листа немає. У зв'язку з чим, посилаючись на вимоги підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІ «Перехідних положень» ЦПК України представник звернувся до суду.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 листопада 2025 року, вказана справа надійшла до провадження судді Вікторович Н.Ю.
Представник заявника по справі у судові засідання призначене на 02 грудня 2025 року не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до положень ч.3 ст.442 ЦПК України, неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, тому суд вважає, що слід розглянути заяву у їх відсутності.
Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи та враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити з таких підстав.
У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої, другої, п'ятої статті 442 ЦПК України, зокрема у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Вирішувати питання про заміну сторони виконавчого провадження потрібно з урахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження».
Так, частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно з пунктом 13 розділу 2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція), правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії цивільного процесу.
З аналізу наведеного, можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.
На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України.
Частиною п'ятою статті 442 ЦПК України встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
З урахуванням наведеного, можна дійти висновку, що під час розгляду справи в суді до ухвалення судового рішення, а також після ухвалення судового рішення, набрання ним чинності, та до видачі виконавчого листа, можливо замінити сторону у справі її правонаступником з підстав, визначених статтею 55 ЦПК України.
Якщо виконавчий лист видано, але виконавче провадження не відкрито, то відповідно до частини п'ятої статті 442 ЦПК України здійснюється заміна боржника чи стягувача у виконавчому листі.
Якщо ж відкрито виконавче провадження, то, відповідно, здійснюється заміна сторони виконавчого провадження.
Тобто у випадку відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження її правонаступником є безпідставною, так само, як і заміна стягувача чи боржника у виконавчому листі, який судом не видавався.
Близьких за змістом висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/16/17 (провадження № 12-48гс20) та постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21).
Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зазначила про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п'ятій статті 334 ГПК України (пункти 74 та 75 зазначеної вище постанови).
Саме такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 712/7086/12 (провадження № 61-8079св21).
Матеріали справи свідчать про те, що після ухвалення рішення заочного рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06 січня 2022 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570), заборгованість за кредитним договором №б/н від 06 листопада 2013 року в розмірі 24181,73 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1798,98 грн, виконавчі листи видавались.
Вказане судове рішення у справі № 210/5593/21 набрало законної сили 08 лютого 2022 року.
На примусовому виконанні Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження №71455275 з примусового виконання виконавчого листа №210/5593/21 2/210/334/22.
27.03.2024 року державним виконавцем Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавче провадження №71455275 було завершено, оригінал вказаного виконавчого листа було направлено стягувачу
На підставі договору відступлення права вимоги №22-08/2025 укалденого 22.08.2025 між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресур», останній набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» і до ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 26 червня 2017 року.
Заявником надано належні та допустимі докази, які підтверджують перехід прав та обов'язків від первісного кредитора до нового кредитора, що є підставою для заміни позивача його правонаступником.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про можливість заміни сторони у справі шляхом заміни позивача його правонаступником з підстав, визначених статтею 55 ЦПК України.
Суд при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа, виданого на підставі судового рішення, повинен з'ясувати питання чи втрачено оригінал виконавчого листа, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для видачі дубліката виконавчого листа.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні у справі «Горнсбі проти Греції» (заява № 18357/91, від 19 березня 1997 року) визначено, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.
Відповідно до п.17.4 ч.1 розділу ХIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Отже, за положеннями ЦПК України для вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого листа суд має встановити не обставини втрати такого виконавчого листа, а вирішити питання щодо дотримання стягувачем строків пред'явлення виконавчого документа до виконання, а вже після цього, у разі дотримання таких строків, або ж наявності поважних причин для їх поновлення, вирішувати питання про видачу дубліката виконавчого листа.
Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа вирішальним є встановлення обставин втрати оригіналу виконавчого листа.
При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду по справі №210/5593/21 не виконано, оригінал виконавчого документу втрачений.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (правова позиція ВСУ у справі № 6-608цс15) право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд», на ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, пункт 41 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року). З огляду на зазначене, видача дублікату є дією адміністративних органів і суду, яка спрямована на усунення перепон у завершенні судового провадження та на виконання судового рішення про задоволення вимог кредитора.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що виконавчі листи було втрачено, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про необхідність видачі дублікатів виконавчих листів.
Керуючись п.17.4 ч.1 розділу ХIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, ст.354 ЦПК України суд, -
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа №210/5593/21, заінтересовані особи: первісний стягувач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», боржник - ОСОБА_1 , третя сторона: Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - задовольнити.
Замінити стягувача у виконавчому провадженні №210/5593/21 2/210/334/22 виданого 06.01.2022 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальність «Капіталресурс».
Видати Товариству з обмеженою відповідальність «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа №210/5593/21 2/210/334/22 виданий 06.01.2022 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу про стягнення боргу з ОСОБА_1 .
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі її оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.
Суддя: Н. Ю. Вікторович