Провадження № 2/742/2102/25
Єдиний унікальний № 742/4224/25
02 грудня 2025 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Давидчука Д.П., за участю секретаря судового засідання Сумцової Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Товариства обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Правовідносини сторін.
У серпні 2025 року представник позивача ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (далі - Позивач), через систему «Електронний суд» звернувся до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява обґрунтована тим, що 07.12.2023 року між ТОВ «1БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 76351648, за яким ТОВ «1 БАНК» надало Позичальнику позику 6 000 грн строком на 30 днів шляхом перерахування коштів на вказану ним банківську картку № НОМЕР_1 . Гроші були фактично перераховані, що підтверджується документом від АТ «ТАСКОМБАНК». Позичальник зобов'язаний повернути суму позики та сплатити проценти у визначений Договором строк.
22.05.2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (надалі - Позивач, Новий кредитор) було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ №01.02-14/24 (Далі - Договір Факторингу), відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором. Відповідно до Реєстру боржників до ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ №01.02-14/24 , заборгованість ОСОБА_1 за Договором Позики №76351648 станом на дату відступлення склала: 20850,00 грн.
Таким чином, підставою для позову є невиконання відповідачем зобов'язань з повернення кредиту та сплати відсотків за користування коштами. Позивач є правонаступником первісного кредитору, який надав кредит відповідачу, на підставі договору відступлення права вимоги.
Зазначені суми заборгованості позивач просить стягнути на свою користь з відповідача разом із судовими витрати, які становлять 2 422,40 грн судового збору.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19 серпня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. При цьому суд відповідно до ст. 19 ЦПК України вирішуючи питання про розгляд справи у спрощеному провадженні враховує ціну позову і складність справи. Також суд приймає до уваги клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Одночасно з відкриттям провадження у справі Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
Також суд керувався листом Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від 29.01.2025 №231/0/208-25, згідно з п. 5 якого у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд ухвалює судове рішення (скорочене або/та повне), підписує його, але не проголошує. За таких умов відмінність між датою судового засідання, про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників про час та місце проведення судового засідання та не є підставою для скасування судового рішення.
Відтак, 02.12.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження.
Представник Позивача у судове засідання не з'явився. Просив про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав.
Позивачем у позовній заяві зазначене місце проживання Відповідача: АДРЕСА_1 , про що також свідчить отримана відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру № 1678550.
За вказаною адресою Відповідачу рекомендованим повідомленням направлено ухвалу про відкриття провадження у справі, з неодноразовим викликом його в судове засідання.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відтак, з огляду на вказані приписи ЦПК, а також приймаючи до уваги позицію позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, судом прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлено, що 07.12.2023 року між ТОВ «1БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 76351648, який був підписаний у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», за умовами якого відповідачу надано позику у розмірі 6 000 грн, строком на 30 днів.
Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором - 3qPof88DqC, разом з Додатком до договору №1, що складається з таблиці обчислення загальної вартості кредиту, паспорта споживчого кредиту підписаного відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором - IlyqH8dY53 (а.с. 9-14).
Відповідач також ознайомився з правилами надання грошових коштів ТОВ «1БАНК» (а.с. 15-24).
На підтвердження виконання умов договору позивачем надано довідку про перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку Позичальник вказав при оформленні позики, що підтверджується документом від надавача платіжних послуг АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ТАСКОМБАНК (а.с. 29).
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «1БАНК» заборгованість відповідача станом на 22.05.2025 становить 20850,00 грн., з яких за основним боргом - 6000 грн, заборгованість за відсотками - 14850,00 грн (а.с. 25- 28).
22.05.2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ №01.02-14/24, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором (а.с. 30-36).
Відповідно до Реєстру боржників до ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ №01.02-14/24 , заборгованість ОСОБА_1 за Договором Позики №76351648 станом на дату відступлення склала: 20850,00 грн (а.с. 40).
V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду ,щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно пункту першого частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилом ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
За ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Згідно ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Стаття 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України.
Обов'язок із доказування слід розуміти, як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування, і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 року у справі № 904/1017/20).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас, цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58. постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 року у справі №904/2104/19, провадження №12-57гс21).
VІ. Висновки суду.
Відповідно до матеріалів по справі 07.12.2023 року між ТОВ «1БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 76351648, який був підписаний у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», за умовами якого відповідачу надано позику у розмірі 6 000 грн, строком на 30 днів.
Відповідач також ознайомився з правилами надання грошових коштів ТОВ «1БАНК» (а.с. 16-26).
Відтак між ТОВ «1БАНК» та ОСОБА_1 виникли договірні зобов'язання.
Зі змісту кредитного договору вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, комісії, умови кредитування.
Відповідно до п. 2 Договору сума позики становить 6 000 грн, строк 30 днів, процентна ставка 2, 5% за день.
Згідно з п. 1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцеві плату (Проценти) від суми позики.
Судом встановлено, що відповідачем порушено умови укладеного кредитного договору щодо погашення кредиту та процентів за його користування, оскільки кредит ним не повернуто, проценти не сплачені.
Згідно з розрахунком заборгованості, наданого позивачем, зобов'язання за основною сумою боргу за договором складає 20 850 грн, розрахунок відсотків по договору, зважаючи на фактичні строки користування кредитними коштами обумовлені договором, становить 14 850 грн.
Щодо перевірки обгрунтованості нарахування заборгованості суд зазначає наступне.
За умовами догвоору основний борг за кредитним договором складає 6?000 грн. Денна процентна ставка за договором становить 2,5?%, що дає денний процент 6?000 ? 0,025 = 150 грн/день. За строк кредиту 30 днів нараховані проценти становлять 150 ? 30 = 4?500 грн. Таким чином, загальна заборгованість на дату закінчення строку кредиту складає 6?000 + 4?500 = 10?500 грн.
Згідно з п. 6 Договору, позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати Позики, установлених цим Договором (пролонгація) на підставі поданого до Позикодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку користування Позикою здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права. Ініціювання Позичальником продовження Строку Позики відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для Позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням Строку Позики обираються Позичальником самостійно під час ініціювання укладення додаткової угоди про продовження Строку Позики та визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між Сторонами, а також відображаються Позичальнику в особистому кабінеті.
Отже, за умовами договору, який було підписано ОСОБА_1 строк позики становить 30 днів. Як вбачається із матеріалів справи позичальником не було ініційовано продовження строку надання кредиту, в порядку, передбаченому п.6 договору, та відповідно не було укладено додаткових угод між сторонами з цього приводу, а отже, на думку суду, вимога позивача простягнення відсотків у сумі 10 350 грн не підлягає задоволенню, оскільки відсотки за умовами договору можуть нараховуватися в межах строку дії останнього.
22.05.2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу №01.02-14, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.
Як зазначалося судом вище, з огляду на положення законодавства щодо факторингу заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов'язку виконати зобов'язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов'язання на рахунок первинного кредитора.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Вказані Договори факторингу не визнаний недійсним (доказів протилежного суду не надано), згідно з ст. 204 ЦК України договори є дійсними і враховуються судом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Перерахування коштів на платіжну карту відповідача за укладеним договором було безпосередньо здійснено операторами онлайн-послуг платіжної інфраструктури, які здійснюють операції у безготівковій формі, тому видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Також, умовами угоди з банком-екваєром, від якого фактично надходять на картки клієнтів кошти до переказу, передбачено надходження від Компанії загальних сум поповнення карток за визначений період, а не сум окремих транзакцій, в зв'язку з цим виділення транзакції як окремого платежу із зазначенням призначення у банківській виписці не є можливим.
Таким чином, уклавши з позивачем договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, відповідач вчасно не повернула кошти, одержані за кредитним договором, чим порушила зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості, яка згідно з наданими Позивачем Розрахунками заборгованості за договором
№ 76351648 від 07.12.2023 року укладеним між ТОВ «1БАНК» та ОСОБА_1 у зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором становить 10?500 грн, яка складається з 6 000 грн. заборгованість з тіла кредиту, + 4?500 грн. заборгованість за процентами.
Встановивши дані обставини, враховуючи, що відповідач взятих на себе за договором обов'язків не виконала, має заборгованість за кредитним договором, вирішуючи справу в межах заявлених позивачем позовних вимог, суд приходить до висновку, що Позивач довів існування між ним та Відповідачем кредитних зобов'язань, невиконання цих зобов'язань Відповідачем та розмір заборгованості, що утворився внаслідок невиконання Відповідачем зобов'язань за договором. Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
VII. Розподіл судових витрат.
Позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 грн. (а.с. 1).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у справі, що розглядається, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково, то з Відповідача на користь Позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 0,5035?2422,40?1219,91 грн, тобто пропорційно до задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд
Позов Товариства обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором позики № 76351648 від 07.12.2023 року у розмірі 10 500 (десять тисяч п'ятсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» 1?219,91 грн (одна тисяча двісті дев'ятнадцять) гривень 91 копійку судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс», 03124 м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ 37616221
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 02.12.2025.
Суддя Дмитро ДАВИДЧУК