01 грудня 2025 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/2881/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),
суддів: Писаної Т. О., Саліхова В. В.,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Підодвірного Тараса Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 ,
на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва у складі судді Белоконної І. В.
від 21 березня 2024 року
у цивільній справі № 756/16564/23 Оболонського районного суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У грудні 2023 року позивач через свого представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 71 790,15 грн, а також судових витрат у розмірі 2 684,00 грн.
В обґрунтуванні позову позивач зазначив, що між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 (відповідач) було укладено кредитний договір № 163398760 від 17.03.2021.
18.05.2021 до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги за кредитним договором № 163398760 від 17.03.2021 від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
20.10.2022 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (позивач) було укладено Договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило позивачу право вимоги від відповідача коштів за Кредитним договором № 163398760 від 17.03.2021, право на одержання яких належить ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача.
Відповідач не належним чином виконував свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором № 163398760 від 17.03.2021, внаслідок чого перед позивачем у нього існує заборгованість в сумі 41 769,50 грн, з яких: 12 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 29 769,50 грн - заборгованість по процентам.
Окрім того, між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 (відповідач) було укладено договір позики № 3735266 від 26.10.2020.
14.06.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (позивач) було укладено Договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило позивачу право вимоги від відповідача коштів за договором позики № 3735266 від 26.10.2020, право на одержання яких належить ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача.
Відповідач не належним чином виконував свої зобов'язання за вищевказаним договором позики № 3735266 від 26.10.2020, внаслідок чого перед позивачем у нього існує заборгованість в сумі 10 753,05 грн, з яких: 3 644,85 грн - заборгованість по тілу кредиту; 7 108,20 грн - заборгованість по процентам.
Також 27.01.2021 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 (відповідач) було укладено кредитний договір № 16135-01/2021.
29.10.2021 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (позивач) було укладено Договір факторингу № 29102021, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» відступило позивачу право вимоги від відповідача коштів за Кредитним договором № 16135-01/2021 від 29.10.2021, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ», а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача.
Відповідач не належним чином виконував свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором № 16135-01/2021 від 29.10.2021, внаслідок чого перед позивачем у нього існує заборгованість в сумі 7 119,60 грн, з яких: 1 956,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 5 163,60 грн - заборгованість по процентам.
Також, 26.03.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 (відповідач) було укладено кредитний договір № 1727150.
27.06.2022 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (позивач) було укладено Договір факторингу № 27062022, у відповідності до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило позивачу право вимоги від відповідача коштів за Кредитним договором № 1727150 від 26.03.2021, право на одержання яких належить ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача.
Відповідач не належним чином виконував свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором № 1727150 від 26.03.2021, внаслідок чого перед позивачем у нього існує заборгованість в сумі 3 223,00 грн, з яких: 1 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 2 223,00 грн - заборгованість по процентам.
Також 11.02.2021 між ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ОСОБА_1 (відповідач) було укладено кредитний договір № 3277411014/632048.
09.12.2021 між ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (позивач) було укладено Договір факторингу № 09122021, у відповідності до умов якого ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» відступило позивачу право вимоги від відповідача коштів за Кредитним договором № 3277411014/632048 від 11.02.2021, право на одержання яких належить ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА», а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача.
Відповідач не належним чином виконував свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором № 3277411014/632048 від 11.02.2021, внаслідок чого перед позивачем у нього існує заборгованість в сумі 8 925,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 5 925,00 грн - заборгованість по процентам.
Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 21 березня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 163398760 від 17.03.2021 в сумі 41 769 грн 50 коп., заборгованість за договором позики № 3735266 від 26.10.2020 в сумі 10 753 грн 05 коп., заборгованість за кредитним договором № 16135-01/2021 від 29.10.2021 в сумі 7 119 грн 60 коп., заборгованість за кредитним договором № 1727150 від 26.03.2021 в сумі 3 223 грн, заборгованість за кредитним договором № 3277411014/632048 від 11.02.2021 в сумі 8 925 грн та судові витрати в розмірі 2 684 грн.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 29.08.2024 поновлено ОСОБА_1 строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення від 21.03.2024. У задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням суду, адвокат Підодвірний Тарас Іванович, в інтересах ОСОБА_1 , 26 вересня 2024 року подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Також просив стягнути з позивача на користь відповідача судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги.
Апелянт вважає, що оскаржуване заочне рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про укладення кредитних договорів виключно на підставі роздруківок невідомого походження, без надання позивачем доказів ідентифікації відповідача в електронній системі, направлення йому оферти та отримання акцепту. Зазначає, що матеріали справи не містять жодних первинних бухгалтерських документів (платіжних доручень, банківських виписок), які б підтверджували факт перерахування коштів відповідачу, що є обов'язковою умовою для виникнення зобов'язань за реальними договорами позики відповідно до статті 1046 ЦК України. Звертає увагу на те, що сам лише розрахунок заборгованості не є належним доказом видачі кредиту, посилаючись на правову позицію Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, згідно з якою наявність заборгованості підтверджується виключно первинними документами, оформленими відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Апелянт також наголошує на недоведеності факту відступлення права вимоги, оскільки позивач не надав повного тексту договору факторингу та доказів оплати за відступлення права вимоги, а надані витяги з реєстрів боржників не містять підписів сторін, що суперечить висновкам Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17. Крім того, скаржник вказує на неправомірність нарахування відсотків за користування кредитом після закінчення строку дії договору, зазначаючи, що поза межами строку кредитування кредитодавець має право лише на стягнення сум, передбачених статтею 625 ЦК України, про що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17.
Відзиву від позивача на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надійшло.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки дана справа є малозначною, тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження без виклику учасників справи, що підтверджується звітом про доставку копії ухвали про відкриття апеляційного провадження на електронну адресу представника відповідача - адвоката Підодвірного Т. І. (а.с. 180, 182-183) та направленням копії ухвали про відкриття апеляційного провадження та копії апеляційної скарги з додатками до неї на електронну адресу позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с. 181, 184-185).
Перевіривши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Встановлено, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 (відповідач) було укладено кредитний договір № 163398760 від 17 березня 2021 року, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язалось надати ОСОБА_1 кредит на суму 3000 грн на умовах строковості, зворотності й платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов договору, додатків та Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 12-14).
Умовами розділу 1 договору сторони узгодили: строк кредитування 30 днів - дисконтний період, у який нараховуються відсотки у розмірі 551,15 процентів річних, що становить 1,51 процентів від суми кредиту за кожний день користування. За умови продовження строку дисконтного періоду нарахування процентів здійснюється за ставкою 604,99 процентів, що становить 1,66 процентів в день від суми кредиту за кожен день користування. У випадку користування кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної сплати процентів в порядку передбаченому п. 1.3 проценти нараховуються за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних. У пункті 1.7.2 сторони узгодили що з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту.
У п. 4.3 сторони узгодили, що проценти нараховані після закінчення строку дії договору (після закінчення 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному п. 1.7.2 договору , є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.
В подальшому, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 неодноразово укладали додаткові угоди до договору № № 163398760 від 17 березня 2021 року (а.с. 15-19).
Відповідно до платіжних доручень, що містять на а.с. 20 - 22 (зворот) ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало 12 000 грн отримувачу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: 17.03.2021 - 3 000 грн, 17.03.2021 - 1 500 грн, 18.03.2021 - 1 000 грн, 22.03.2021 - 1 700 грн, 26.03.2021 - 2 000 грн, 27.03.2021 - 2 800 грн.
18.05.2021 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» право вимоги за кредитним договором № 163398760 від 17.03.2021 відступило до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на підставі договору факторингу від 28.11.2018 №28/1118-01 у редакції додаткової угоди №26 від 31.12.2020 (а.с. 23-25).
20.10.2022 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (позивач) було укладено Договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило позивачу право вимоги від відповідача коштів за Кредитним договором № 163398760 від 17.03.2021, право на одержання яких належить ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача (а.с. 26-27).
Відповідно до п. 2.1 договору факторингу, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених цим договором.
Відповідно до п. 4.1 Договору факторингу сторони погодили, що право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього договору.
Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 21.10.2022 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 41 769,50 грн, з яких 12 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 29 769,50 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 28).
Позивачем надано докази переказу грошових коштів відповідно до умов кредитний договір № 163398760 від 17.03.2021 та додаткових угод до нього, на загальну суму 12 000 грн (а.с. 20-22 зворот).
Також встановлено, між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 (відповідач) було укладено договір позики № 3735266 від 26.10.2020 (а.с. 34).
Відповідно до умов договору позики № 3735266 первісний кредитор зобов'язався надати на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 (який зазначено безпосередньо в договорі) грошові кошти у розмірі 4500 грн строком на 28 днів з процентною ставкою 1,99%. Орієнтовна вартість позики 7007,40 грн.
Договір позики підписано електронним підписом позичальника (відповідача), відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 11 Договору позики, реквізити та підпис сторін.
Докази перерахування грошових коштів позичальнику у матеріалах справи відсутні.
14.06.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (позивач) було укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило позивачу право вимоги від відповідача коштів за договором позики № 3735266 від 26.10.2020, право на одержання яких належить ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача (а.с. 35-36).
Відповідно до п.п. 1.1 Договору факторингу, згідно умов цього договору фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах боржників, які формуються згідно Додатку № 1 є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 1.2 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору (акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу наявний в матеріалах справи, а.с. 37).
Відповідно до Реєстру боржників № 3 від 16.08.2021 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 10 753,05 грн, з яких 3 644,85 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7 108,20 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 40).
Також 27.01.2021 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 (відповідач) було укладено кредитний договір № 16135-01/2021 (а.с. 47-48).
Відповідно до пунктів 1.1.-1.3. кредитний договір № 16135-01/2021 товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 2 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 25.02.2021. Строк дії договору починається з моменту його укладення відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». За користування кредитом клієнт сплачує Товариству 803,0000000000001% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,20% (процентів) на добу. Тип процентної ставки -фіксована.
Відповідно до п. 1.6 кредитний договір № 16135-01/2021 невід'ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайтах Товариства - https://www.zecredit.com.ua. Договір підписано електронним підписом позичальника із використання одноразового ідентифікатора (W75814) відповідно до умов 6 договору. Реквізити позичальника містять паспортні дані, номер РНОКПП, адресу проживання, позичальника, номер телефону НОМЕР_3 , та номер рахунку № НОМЕР_4 хх-хххх-2277.
Докази перерахування грошових коштів позичальнику у матеріалах справи відсутні.
29.10.2021 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (позивач) було укладено Договір факторингу № 29102021, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» відступило позивачу право вимоги від відповідача коштів за Кредитним договором № 16135-01/2021 від 29.10.2021, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ», а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача.
Відповідно до п. 1.1. Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до п. 1.2 Договору факторингу сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу наявний в матеріалах справи (а.с. 55).
Відповідно до Реєстру боржників від 29.10.2021 до Договору факторингу № 29102021 від 29.10.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 7 119,60 грн, з яких 1 956,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 163,60 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 56).
Також встановлено, що 26.03.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 (відповідач) було укладено кредитний договір № 1727150 (а.с. 62-66).
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору № 1727150 укладення кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, шляхом перевірки Товариства правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору № 1727150 кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта № НОМЕР_5 або на іншу платіжну картку клієнта, реквізити якої надані клієнтом Товариству з метою отримання кредиту.
Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору № 1727150 кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» суми кредиту (загального розміру) на користь клієнта.
Підписанням кредитного договору № 1727150 відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (п.п. 9.10. Кредитного договору), які розміщені на веб-сайті, повністю Приймаючи умови Кредитного Договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих Правил.
Договір підписано електронним підписом позичальника із використання одноразового ідентифікатора (Е715) відповідно до умов 9 договору. Реквізити позичальника містять паспортні дані, номер РНОКПП, адресу проживання, позичальника, номер телефону НОМЕР_3 .
Докази перерахування грошових коштів позичальнику у матеріалах справи відсутні.
27.06.2022 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (позивач) було укладено Договір факторингу № 27062022, у відповідності до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило позивачу право вимоги від відповідача коштів за Кредитним договором № 1727150 від 26.03.2021, право на одержання яких належить ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача (а.с.70-71).
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору (акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу наявний в матеріалах справи, а.с. 72).
Відповідно до Реєстру боржників від 27.06.2022 до Договору факторингу № 27062022 від 27.06.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 3 223 грн, з яких: 1 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2 223 грн - сума заборгованості за процентами (а.с. 73).
Також встановлено, що 11.02.2021 між ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ОСОБА_1 (відповідач) було укладено кредитний договір № 3277411014/632048 (а.с. 80). Договору підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шлях використання позичальником одноразового ідентифікатор R78750, відповідно до умов розділу 6 договору. Реквізити позичальника (розділ 7) містять паспортні дані, номер РНОКПП, адресу проживання, позичальника, номер телефону НОМЕР_3 , та номер рахунку № НОМЕР_4 хх-хххх-2277.
Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 3 000 грн, на умовах строковості - до 05.03.2021 на 23 дні, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку на умовах, визначених цим Договором. Проценти узгоджені в розмірі 912,5% річних в розрахунку 2,5% на добу.
Згідно п.п.1.4. п.1 Кредитного договору, Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.
Відповідно до п.п. 1.5. п. 1 Кредитного договору, невід'ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладання договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства - https://www.eurogroshi.com.ua/.
Відповідно до п.п. 6.8. п.6 Кредитного договору, Підписанням цього Договору Клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства.
Відповідно до п.п. 6.9. п.6 Кредитного договору, Клієнт підтверджує, що отримав від Товариства до укладення цього Договору інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України» Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Відповідно до звіту технологічного оператора платіжних послуг ТОВ «Платежі онлайн» ЄДРПОУ 38150149) (а.с 85) була проведена успішна транзакція №31304-54086-03503; сума 3 000 грн, дата 2021-02-11 14:10:09; номер карти № 4731-21хх-хххх-2277; код 603173, банк емітент ПриватБанк.
09.12.2021 між ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (позивач) було укладено Договір факторингу № 09122021, у відповідності до умов якого ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» відступило позивачу право вимоги від відповідача коштів за Кредитним договором № 3277411014/632048 від 11.02.2021, право на одержання яких належить ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА», а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача (а.с. 86-88).
Згідно п.1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в «впорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту -прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною -істиною цього Договору (акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу міститься в матеріалах справи, а.с. 89).
Відповідно до Реєстру боржників від 09.12.2021 до Договору факторингу № 09122021 від 09.12.2021 (витяг з Реєстру боржників додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 8 925 грн, з яких: 3 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 925 грн - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн - сума заборгованості за пенею (а.с. 90).
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив із доведеності факту укладення відповідачем п'яти окремих кредитних договорів та договорів позики з первісними кредиторами, права вимоги за якими перейшли до позивача на підставі відповідних договорів факторингу згідно зі статтею 1077 ЦК України. Встановивши, що відповідач порушив умови договорів та норми статей 526, 1050, 1054 ЦК України, не здійснюючи належне погашення тіла кредиту та відсотків, суд дійшов висновку про обґрунтованість стягнення утвореної заборгованості на користь нового кредитора. Суд врахував, що надані позивачем розрахунки заборгованості за кожним договором, які сумарно склали 71 790,15 грн, є належними доказами, які не були спростовані відповідачем, оскільки останній не скористався правом на подання відзиву. Керуючись принципом обов'язковості виконання зобов'язань, суд констатував наявність правових підстав для примусового стягнення коштів та судових витрат.
Частково погоджуючись із висновками суду, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України. У справах про стягнення кредитних коштів на банк або іншу фінансову установу покладений обов'язок довести факт передачі коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, в іншому випадку, без доведення цього факту, втрачається право банку (фінансової установи) на пред'явлення будь-якої вимоги.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що кредитні договори № 163398760 від 17.03.2021, № 3735266 від 26.10.2020, № 16135-01/2021 від 27.01.2021, № 1727150 від 26.03.2021, № 3277411014/6320478 від 11.02.2021 укладені з ОСОБА_1 в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаного електронним підписом позичальника через одноразовий ідентифікатор, що відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги про ненадання належних доказів укладання електронних договорів, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень статті 207 ЦК України, електронний документ прирівнюється до письмової форми правочину. Спеціальне законодавство у сфері електронної комерції (Закони України «Про електронну комерцію» та «Про електронні документи та електронний документообіг») не заперечує юридичної сили електронних документів та договорів, укладених шляхом обміну електронними повідомленнями. Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає можливість підписання електронного правочину, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Одноразовим ідентифікатором, як визначено частиною 1 статті 3 цього ж Закону, є алфавітно-цифрова послідовність, яку отримує особа, що приймає оферту, шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції. Таким чином, використання відповідачем логіну та паролю для входу в особистий кабінет та/або введення одноразового ідентифікатора, надісланого на його контактний номер телефону, є належним способом ідентифікації та підписання електронного договору, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20, які, відповідно до вимог частини 4 статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно неможливим. Належних і документальних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано, що узгоджується з висновками Верховного Суду від 09.09.2020 (справа № 732/670/19), від 12.01.2021 (справа № 524/5556/19). Суд звертає увагу, що договір підписаний електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету. Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за своїм правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису у визначених законом випадках, а електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через його електронну форму. Аналогічно, у цивільному праві діє загальна презумпція правомірності правочину, встановлена статтею 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або не визнана судом.
У контексті електронного правочину, вчинення дій з використанням особистого кабінету, логіну, паролю та/або одноразового ідентифікатора, наданого особі при реєстрації, створює презумпцію того, що ці дії вчинені саме цією особою. Якщо відповідач заперечує факт власного волевиявлення на укладення кредитного договору в електронній формі або стверджує, що електронний підпис був вчинений не ним, а іншою особою, тягар доведення цих обставин покладається саме на відповідача відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України. Таким чином, просте заперечення факту авторизації та підписання договору без надання належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність вад волевиявлення або вчинення електронного підпису іншою особою, не є достатньою підставою для спростування презумпції дійсності правочину та вчинення електронного підпису саме відповідачем. Відповідач не надав жодних доказів несанкціонованого доступу до його особистого кабінету, використання його персональних даних третіми особами чи будь-яких інших обставин, які б свідчили про відсутність його вільної волі на укладення договору або фальсифікацію електронного підпису. Доказів того, що його персональні дані (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки на яку первісними кредиторами здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані товариствами для укладення кредитних договорів від імені відповідача, останнім суду не надані. Отже, належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами кредитних договорів, та його підписання ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора.
Щодо доводів про недоведеність факту видачі кредиту на рахунок відповідача та доказів існування заборгованості у позивачем заявленому розмірі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Позивачем на підтвердження виконання первісними кредитора зобов'язань із надання позикових коштів були надані платіжні доручення ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» про перерахування 12 000 грн отримувачу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: 17.03.2021 - 3 000 грн, 17.03.2021 - 1 500 грн, 18.03.2021 - 1 000 грн, 22.03.2021 - 1 700 грн, 26.03.2021 - 2 000 грн, 27.03.2021 - 2 800 грн в межах кредитного договору № 163308760 від 17.03.2021 (а.с. 20 - 22); а також звіт технологічного оператора платіжних послуг «Платежі онлайн» (ЄДРПОУ 38150149) (а.с 85), адресований ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА», про проведення успішної транзакції №31304-54086-03503 на суму 3 000 грн, дата 2021-02-11 14:10:09, номер карти № 4731-21хх-хххх-2277, код 603173, банк емітент ПриватБанк, в межах кредитного договору № 3277411014/632048 від 11.02.2021.
Звіт платіжного оператора, що підписаний електронним цифровим підписом, виконано відповідно до вимог Закону «Про платіжні послуги», а вказані у звіті дані підтверджують факт перерахування коштів відповідачу, з огляду на наступне. Стаття 31 Закону України «Про платіжні послуги» прямо зобов'язує платіжного оператора надавати детальну інформацію про платіжну операцію. Це підтверджує право кредитора (як платника) та позичальника (як отримувача) вимагати таку інформацію. Пункти 4 та 5 частини 4 та 5 вказаної статті відповідно чітко визначають, яка інформація має бути надана після виконання операції. Це включає: відомості для ідентифікації операції; інформацію про отримувача (номер картки/рахунку позичальника), суму платіжної операції, дату і час зарахування коштів на рахунок отримувача.
Колегія суддів критично оцінює твердження скаржника про те, що надані позивачем документи є неналежними, адже вказані звіти та платіжні доручення є документами, що підтверджують факт виконання операції надавачем платіжних послуг. Надані документи містять усі істотні дані для ідентифікації операції: дату та час, суму, унікальний номер транзакції та реквізити отримувача. При цьому, відповідно до пункту 10 Постанови Правління НБУ № 113 від 03.11.2021 «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику...», прямо передбачено можливість використання у договорах та супровідних документах номера електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ НОМЕР_6 (маскований номер картки). Таким чином, звіт платіжного оператора за наявності маскованого номера картки, що співпадає з карткою відповідача, зазначеною в акцептованому ним договорі, свідчить про спрямування коштів саме позичальнику.
Більше того, маючи технічну можливість та доступ до власних банківських рахунків, відповідач не надав суду виписки по банківському рахунку, яка б могла спростувати факт зарахування коштів за вказаними транзакціями. За принципом змагальності сторін, у разі надання позивачем доказів перерахування коштів, тягар спростування факту їх отримання шляхом надання виписки про рух коштів по картковому рахунку перекладається на відповідача. Відсутність такого доказу з боку відповідача розцінюється судом як непряме підтвердження отримання коштів. Отже факт перерахування коштів за кредитним договором № 163308760 від 17.03.2021 та договором № 3277411014/632048 від 11.02.2021 доведений належними й допустимими доказами.
Водночас належних та допустимих доказів на підтвердження перерахування відповідачу коштів за договором позики № 3735266 від 26.10.2020, кредитним договором № 16135-01/2021 від 27.01.2021 та кредитним договором № 1727150 від 26.03.2021 матеріали справи не містять. Відповідно до положень статті 1054 та статті 1046 ЦК України, договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей, і саме факт отримання позичальником коштів є підставою для виникнення обов'язку з їх повернення. За відсутності первинних бухгалтерських документів, платіжних доручень, виписок з банківського рахунку або звітів фінансових установ, які б підтверджували рух коштів від первісних кредиторів (ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ», ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА») на рахунок відповідача, висновок суду першої інстанції про наявність заборгованості за вказаними договорами є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях. Самі лише тексти електронних договорів без доказів їх реального виконання кредитодавцем (переказу коштів) не породжують фінансових зобов'язань у позичальника.
Щодо розміру заборгованості колегія суддів виходить з наступного. Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок.
Згідно розрахунку, наданого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», загальна сума заборгованості за договорами, виконання яких доведено, становить: за договором № 163398760 від 17.03.2021 в сумі 41 769,50 грн, з яких: заборгованість за основним боргом - 12 000 грн; заборгованість за відсотками - 29 769,50 грн (а.с. 29); за договором № 3277411014/632048 від 11.02.2021 в сумі 8925 грн, з яких: заборгованість за основним боргом - 3 000 грн; заборгованість за відсотками - 5 925 грн (а.с. 91).
Отже, вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 163398760 від 17.03.2021 та кредитним договором № 3277411014/632048 від 11.02.2021 є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Матеріалами справи підтверджується, що за договором з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» кошти у загальному розмірі 12 000,00 грн були перераховані відповідачу, що підтверджується наявними платіжними дорученнями, а розрахунок заборгованості, який включає тіло кредиту та відсотки на загальну суму 41 769,50 грн, є арифметично вірним та відповідає умовам договору.
Аналогічно, факт надання коштів за договором з ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» у розмірі 3 000,00 грн підтверджено звітом технологічного оператора платіжних послуг, а нарахована заборгованість у розмірі 8 925,00 грн є доведеною. Таким чином, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 50 694,50 грн (41 769,50 грн + 8 925,00 грн).
Відхиляючи доводи апеляційної скарги щодо неправильності нарахування заборгованості за вказаними договорами, колегія суддів зазначає наступне. Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі (стаття 12 ЦПК України) покладає на відповідача, який не погоджується з розміром стягуваної суми, обов'язок не лише заперечувати проти позову, а й надавати докази на підтвердження своїх заперечень, зокрема - власний обґрунтований контррозрахунок заборгованості. В матеріалах справи відсутній будь-який альтернативний розрахунок з боку відповідача, який би свідчив про помилковість арифметичних дій позивача, невірне застосування відсоткової ставки чи строків нарахування. Обмежившись загальним твердженням про невідповідність розрахунку вимогам закону, апелянт не вказав, у чому саме полягає помилка (невірна кількість днів, неправильна база нарахування тощо) та яка сума, на його думку, підлягає сплаті. Оскільки розрахунок позивача є детальним, узгоджується з умовами кредитних договорів щодо строків та процентних ставок, і не був спростований відповідачем шляхом надання доказів (контррозрахунку), колегія суддів визнає його належним доказом розміру існуючої заборгованості
З огляду на те, що позовні вимоги в частині стягнення коштів за договорами № 3735266, № 16135-01/2021 та № 1727150 на загальну суму 2 095,65 грн є недоведеними, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із підстав визначених ст. 376 ЦПК України із ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.
Питання щодо розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Загальна ціна позову складала 71 790,15 грн. Позовні вимоги задоволено на суму 50 694,50 грн, що становить 70,61 % від ціни позову. Відмовлено у задоволенні вимог на суму 21 095,65 грн, що становить 29,39 %.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00 грн. Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1 895,30 грн (2 684,00 грн * 70,61 %).
Апелянтом за подання апеляційної скарги сплачено 4 026,00 грн. Оскільки апеляційна скарга задоволена частково (на 29,39 % від оскаржуваної суми), стягненню з позивача на користь ОСОБА_1 підлягає 1 183,04 грн (4 026,00 грн * 29,39 %).
Отже, до остаточного стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягає різниця судових витрат у розмірі 712,26 грн (1 895,30 грн - 1 183,04 грн).
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Підодвірного Тараса Івановича, в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 21 березня 2024 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором № 163398760 від 17.03.2021 в сумі 41 769 грн 50 коп., заборгованість за кредитним договором № 3277411014/632048 від 11.02.2021 в сумі 8 925 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014) судові витрати із сплати судового збору в розмірі 712,26 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді Є. П. Євграфова
Т. О. Писана
В. В. Саліхов