01 грудня 2025 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 752/8561/21
номер провадження №22-ц/824/13586/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Лапчевської О.Ф.,
суддів Березовенко Р.В., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,
учасники справи: представник позивача ОСОБА_1 ,
представник відповідача ОСОБА_10.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1
на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року /суддя Мазур Ю.Ю./
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни, товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний консалтинговий центр «Юрисконсульт» про витребування майна із чужого володіння, скасування рішення приватного нотаріуса, скасування державної реєстрації та відшкодування моральної шкоди, -
У провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний консалтинговий центр «Юрисконсульт» про витребування майна із чужого володіння, скасування рішення приватного нотаріуса, скасування державної реєстрації та відшкодування моральної шкоди.
Позивач просив: витребувати на користь ОСОБА_2 з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний консалтинговий центр «Юрисконсульт» (код ЄДРПОУ: 38513337) нерухоме майно, яким дане товариство володіє на підставі договору купівлі-продажу номер 94, посвідченого 02.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В., і договору купівлі-продажу номер 96, посвідченого 02.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В., відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридичний консалтинговий центр «Юрисконсульт» набуло право власності на нежитлову будівлю загальною площею 132,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1249617980361;
скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни від 02.03.2021, індексний номер 56883063, про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний консалтинговий центр «Юрисконсульт» (код ЄДРПОУ: 38513337) на нежитлову будівлю загальною площею 132,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1249617980361;
скасувати державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний консалтинговий центр «Юрисконсульт» (код ЄДРПОУ: 38513337) на частину нежитлової будівлі від загальної площі 132,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літ. А, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1249617980361, запис про право власності номер 40797068 від 02.03.2021, підстава для державної реєстрації - договір купівлі-продажу номер 94, посвідчений 02.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В., одночасно припинивши право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний консалтинговий центр «Юрисконсульт» на вказаний об'єкт нерухомого майна;
скасувати державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний консалтинговий центр» «Юрисконсульт» (код ЄДРПОУ: 38513337) на частину нежитлової будівлі від загальної площі 132,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літ. А, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1249617980361, запис про право власності номер 40797011 від 02.03.2021, підстава для державної реєстрації - договір купівлі-продажу номер 96, посвідчений 02.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В., одночасно припинивши право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний консалтинговий центр «Юрисконсульт» на вказаний об'єкт нерухомого майна;
стягнути на користь ОСОБА_2 солідарно з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни кошти в сумі 97000 грн як відшкодування завданої моральної шкоди.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. /т. 5 а.с. 167-176/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, задовольнивши позовні вимоги.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що спірна нежитлова будівля (літ. А, 132,6 кв.м) є частиною нежитлової будівлі-складу (літ. В, 195 кв.м), яка належить позивачці на праві власності з 14.08.2008 (договір купівлі-продажу, зареєстрований у БТІ та ДРРП 06.11.2013); набуття права власності попередніми набувачами ґрунтується на підроблених документах та безоплатному відчуженні від особи, яка не мала права відчужувати майно (ч. 3 ст. 388 ЦК України); незаконність первинного набуття ОСОБА_5 та подальшого дарування встановлена рішеннями у справі № 752/456/18, що набрали законної сили та мають преюдиційне значення (ч. 4 ст. 82 ЦПК України); ТОВ «Юрисконсульт» не може вважатись добросовісним набувачем, оскільки на момент укладення договорів купівлі-продажу 02.03.2021 діяли арешт (запис № 26993498 від 26.06.2018) та відкритий судовий спір у справі № 752/456/18, про що покупець знав або за всіма обставинами повинен був знати; ціна відчуження у десятки разів нижча ринкової, що свідчить про недобросовісність та спрямованість правочину на ухилення від виконання судового рішення у справі №752/456/18; реконструкція та виготовлення нового технічного паспорту у 2021 році не змінюють ідентичності об'єкта, який є тим самим, що раніше витребувано на користь позивачки. Отже, вказував, що суд першої інстанції неправильно застосував ст. 388 ЦК України, проігнорував преюдиціальні обставини та правові висновки Верховного Суду (постанови у справах № 910/1809/18, № 359/3373/16-ц, № 924/408/21, № 674/31/15-ц та ін.), порушив засади верховенства права, законності й обґрунтованості судового рішення (ст. 263 ЦПК України).
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Кузьменко Ю.В. в судове засідання не з'явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином. Представник ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про відкладення судового засідання у зв'язку з тим, що в його розумінні судове засідання призначене на 01.12.2025 року не повинно було відбутися, оскільки апеляційну скаргу було залишено без руху і повернуто апелянту. Також, він буде 01.12.2025 року зайнятий у інших судових засіданнях а саме у справі №910/2217/23 у Господарському суді м. Києва та у справі № 910/2217/23 (910/9666/24) у Північному апеляційному господарському суді де він єдиними представником ТОВ «ВІП БІЛДІНГ ТРЕЙД».
Оскільки справа у провадженні апеляційної інстанції знаходиться з серпня 2025 року, представниками ОСОБА_2 були подані дві апеляційні скарги, одна з яких повернута у зв'язку з не усуненням недоліків, інша призначена до розгляду і відправлена 18.09.2025 р. /т. 6 а.с. 44/, відзиву від представника ОСОБА_3 не надходило, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін, які не з'явились, у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з частковим задоволенням позовних вимог, на підставі наступного.
Судом встановлено, що 14.08.2008 між ТОВ «Наталі № 528» (продавцем) і ОСОБА_2 (покупцем) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі - складу (літ. В), загальною площею 195 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що складало 49/50 частин від майнового комплексу загальною площею 396 кв.м., який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 . Пунктом 3 вказаного договору встановлено, що продаж зазначеної вище нежитлової будівлі здійснено сторонами за ціною в 1025000,00 грн.
Вищезазначене також підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів № 6378913 від 14.08.2008, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.11.2013 № 13287176, технічним паспортом на нежитловий будинок (приміщення) за адресою: АДРЕСА_1 , (літ. В).
26.08.2008 БТІ м. Києва на підставі вказаного договору купівлі-продажу від 14.08.2008 зареєструвало за ОСОБА_2 право власності на зазначену нежитлову будівлю (літ. В). Підтвердженням є реєстраційний напис на казаному договорі купівлі-продажу.
Відповідно до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.06.2018 в адміністративній справі № 826/16310/17 зобов'язано державного реєстратора внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зміни до запису про право власності ОСОБА_2 на нежилу будівлю-склад (літ. В) загальною площею 195 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 шляхом реєстрації права власності на нього як окремого об'єкту нерухомого майна.
Згідно з технічним паспортом вищевказана нежитлова будівля, що належить ОСОБА_2 , складається з двох приміщень площею 133,9 кв.м. і 61,1 кв.м.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича із заявою про прийняття спадщини після своєї матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі заяви ОСОБА_5 про прийняття спадщини приватним нотаріусом Михайленком С.А. відкрито спадкову справу № 4/2017.
При цьому, ОСОБА_5 на підтвердження наявності спадкового майна подала приватному нотаріусу Михайленку С.А. документи (які в дійсності не видавались), а саме: свідоцтво від 18.08.1998 серії КП № 010001728, видане Головним управлінням житлового господарства та майна Київської міської державної адміністрації на підставі наказу від 21.07.1998 № 349, про право власності на нежитлову будівлю, згідно з яким ОСОБА_7 є власником нежитлової будівлі загальною площею 132,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , з відміткою про те, що право власності на зазначене майно зареєстровано Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації» 21.08.1998 в реєстровій книзі № 2782-П; інформаційну довідку НЖ-2016№659 від 14.12.2016, видану Київським міським бюро технічної інвентаризації щодо нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстровано на праві власності за ОСОБА_7 .
На підставі вищевказаних документів приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович 17.05.2017 видав ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого ОСОБА_5 є спадкоємицею майна, що належить ОСОБА_7 (померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме нежитлової будівлі загальною площею 132,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
19.07.2017 укладено договір дарування, відповідно до якого ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_4 частину нежитлової будівлі від загальної площі 132,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Цей договір 19.07.2017 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим Олександром Олександровичем і зареєстровано в реєстрі за № 146.
Крім того, 19.07.2017 укладено договір дарування, відповідно до якого ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_3 частину нежитлової будівлі від загальної площі 132,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Цей договір 19.07.2017 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим Олександром Олександровичем і зареєстровано в реєстрі за № 150.
У січні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравцов Олександр Олександрович, Департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, витребування майна з чужого володіння, скасування державної реєстрації.
24.04.2018 в цивільній справі № 752/456/18 за позовом ОСОБА_2 Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу, якою задоволено заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову, накладено арешт на нежитлову будівлю загальною площею 132,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить в рівних частках ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Указане обтяження (арешт на нежитлову будівлю) 26.06.2018 зареєстровано державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Янович Іванною Ярославівною, номер запису про обтяження: 26993498.
Відомості про реєстрацію указаного обтяження містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
В рамках цивільної справи № 752/456/18 Голосіївським районним судом м. Києва у приватного нотаріуса Михайленка С.А. було витребувано копії документів із спадковою справи, відкритої за заявою ОСОБА_5 після померлої ОСОБА_7 , зокрема: копію заяви ОСОБА_5 від 17.05.2017 про прийняття спадщини, в якій зазначено, що ОСОБА_5 надає, серед іншого, свідоцтво Головного управління житлового господарства та майна міста Києва КМДА від 18.08.1998 серії КП № 010001728, а також інформаційну довідку НЖ-2016№659 від 14.12.2016, видану Київським міським бюро технічної інвентаризації щодо нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , літера А; копію свідоцтва Головного управління житлового господарства та майна міста Києва КМДА від 18.08.1998 серії КП №010001728 про право власності ОСОБА_7 на нежитлову будівлю площею 132,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , літера А; копію інформаційної довідки НЖ-2016№659 від 14.12.2016, виданої Київським міським бюро технічної інвентаризації щодо нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої на праві власності за ОСОБА_7 .
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19.03.2021 у цивільній справі №752/456/18 позов ОСОБА_2 задоволено, вирішено:
визнати недійсним свідоцтво Головного управління житлового господарства та майна міста Київської міської державної адміністрації від 18.08.1998 серії КП № 010001728 про право власності ОСОБА_7 на нежитлову будівлю площею 132,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , літера А;
визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 17.05.2017, зареєстроване в реєстрі за № 1765, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком Сергієм Анатолійовичем, відповідно до якого ОСОБА_5 є спадкоємцем нежитлової будівлі загальною площею 132,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ;
скасувати рішення від 17.05.2017 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на нежитлову будівлю загальною площею 132,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , а також запис номер 20438949 від 17.05.2017 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_5 на вказаний об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1249617980361;
витребувати на користь ОСОБА_2 з володіння ОСОБА_4 нерухоме майно, яким остання володіє на підставі договору дарування від 19.07.2017, що посвідчений 19.07.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим Олександром Олександровичем і зареєстрований в реєстрі за № 146, відповідно до якого ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_4 частину нежитлової будівлі від загальної площі 132,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визнати недійсним зазначений договір;
витребувати на користь ОСОБА_2 з володіння ОСОБА_3 нерухоме майно, яким останній володіє на підставі договору дарування від 19.07.2017, що посвідчений 19.07.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим Олександром Олександровичем і зареєстрований в реєстрі за № 150, відповідно до якого ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_3 частину нежитлової будівлі від загальної площі 132,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визнати недійсним зазначений договір;
скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравцова Олександра Олександровича від 19.07.2017, індексний номер 36210151, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на частину нежитлової будівлі від загальної площі 132,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також запис номер 21458302 від 19.07.2017 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на вказане нерухоме майно; Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравцова Олександра Олександровича від 19.07.2017, індексний номер 36211884, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на частину нежитлової будівлі від загальної площі 132,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також запис номер 21459941 від 19.07.2017 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на вказане нерухоме майно.
Частиною 4 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Також встановлено, що відповідно до рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. про державну реєстрацію права та їх обтяжень (індексний № 56883063) від 02.03.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно здійснено запис: за №40797011 про реєстрацію права власності за ТОВ «Юрисконсульт» на частину нежитлової будівлі; за №40797068 про реєстрацію права власності за ТОВ «Юрисконсульт» на частину нежитлової будівлі.
Вищевказане також підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.03.2021 за індексними номерами: №246545179, 246545694.
Таким чином, за ТОВ «Юрисконсульт» 02.03.2021 було зареєстровано право власності на нежитлову будівлю загальною площею 132,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1249617980361.
У відповідності до договору №22/07-201 від 26.07.2021, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридичний консалтинговий центр «Юрисконсульт» та судовим експертом Галієвою Оленою Мансурівною, яка є відповідачем у справі №752/8561/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний консалтинговий центр «Юрисконсульт» про витребування майна із чужого володіння, скасування рішення приватного нотаріуса, скасування державної реєстрації та відшкодування моральної шкоди, на предмет проведення судової будівельно-технічної експертизи з питання: «Чи відповідає нежитлова будівля, розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:042:0002 технічному паспорту на громадський будинок АДРЕСА_1 станом на 25.03.2021 р., виготовлений ФОП ОСОБА_8 на замовлення ТОВ «Юридичний консалтинговий центр «Юрисконсульт»?; «Чи відповідає нежитлова будівля, розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:042:0002 технічному паспорту на нежитловий будинок АДРЕСА_1 . В інвентаризаційна справа № 7947 станом на 10.04.2008 р., виготовлений Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»?
Так згідно до висновку експерта нежитлова будівля, розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:042:0002. за основними технічними характеристиками відповідає даними технічного паспорту на будинок АДРЕСА_1 станом на 25.03.2021, виготовлений ФОП ОСОБА_8 (ТОВ «Юрисконсульт»).
А нежитлова будівля, розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:042:0002, за основними технічними характеристиками не відповідає технічному паспорту на нежитлову будинок АДРЕСА_1 . В інвентаризаційна справа №7947 станом на 10.04.2008 року виготовлений Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався ст.ст. 321, 328, 330, 387, 388 ЦК України про непорушність права власності, презумпцію правомірності набуття та витребування майна від добросовісного набувача лише за вичерпним переліком підстав; ч. 5 ст. 12 ЦК України про презумпцію добросовісності; п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» про можливість покладатися на відомості реєстру; ч. 4 ст. 82 ЦПК України про преюдицію; ст. 263 ЦПК України про законність та обґрунтованість рішення; правовими висновками Верховного Суду про те, що відсутність в реєстрі відомостей про обтяження дозволяє вважати набувача добросовісним, а реконструкція та новий технічний паспорт змінюють ідентичність об'єкта.
Суд першої інстанції зауважував, що ТОВ «Юрисконсульт» не могло і не повинно було передбачати наявність ризику того, що право власності на нерухоме майно може бути припинено за рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19.03.2021 року у справі №752/456/18.
Судом першої інстанції зроблено висновок про те, що ТОВ «Юрисконсульт» є добросовісним набувачем, оскільки на момент придбання арешт у реєстрі не відображався, технічні характеристики та адреси об'єктів різні, позивачка не довела вибуття майна з її володіння поза волею, а тому підстав для витребування майна та скасування реєстраційних дій немає; вимога про стягнення моральної шкоди як похідна також не підлягає задоволенню.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Встановлено, що 25 червня 2002 року Головним управління Комунальної власності м. Києва на підставі наказу «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна» № 430-В від 25 червня 2002 року територіальній громаді Голосіївського району м. Києва видано Свідоцтво про право власності на майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 396 кв.м, до складу якого входить: склад (літ. Б), площею 129,40 кв.м; склад (літ. В), площею 195 кв.м; склад (літ. Г), площею 71,60 кв.м.
У подальшому зазначені приміщення були приватизовані.
Нежитлова будівля - склад (літ. В), загальною площею 195 кв.м, , що складає 49/100 частини від майнового комплексу, загальною площею 396 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нежилої будівлі від 17 липня 2008 року придбана ТОВ «Наталі» № 528».
14 серпня 2008 року між ТОВ «Наталі» № 528» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі - складу (літ. В), загальною площею 195 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що складає 49/100 частини від майнового комплексу, загальною площею 396 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі якого 26 серпня 2008 року ОСОБА_2 зареєструвала за собою право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна у КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації.
06 листопада 2013 року запис про право власності ОСОБА_2 на нежилу будівлю - склад (літ. В) загальною площею 195 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , внесено державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Заіко І. В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до технічного паспорту від 10.04.2008 на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , вони складаються з двох приміщень площею 133,9 кв.м та 61,1 кв.м.
Встановлено, що 19 жовтня 2017 року позивачка виявила порушення свого права власності з боку відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які, з її слів, самовільно зайняли частину складу, площею 133,9 кв.м, що належить їй на праві власності.
Справа № 752/456/18 була предметом розгляду.
Частиною 4 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У вказаній справі встановлено, що відповідно до інформації, наданої Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією 08 лютого 2018 року за № 100 ОП/П-19156-423 за результатами опрацювання архівним відділом адміністрації описів справ Фонду приватизації комунального майна Московського району м. Києва, Фонду приватизації комунального майна Голосіївського району м. Києва за 1994-2010 роки та приватизаційних справ, що стосуються приватизації нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , не виявлено інформації стосовно видачі свідоцтва про право власності ОСОБА_7 на зазначену нежитлову будівлю.
Інформація про приватизацію та видачу Свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю № НОМЕР_1 літ. А на АДРЕСА_1 відсутня також в Департаменті житлово-комунальної інфраструктури Київської міської державної адміністрації, що підтверджується листом № 058/4/1-ОП/П-19156-11495 від 07 грудня 2017 року.
Згідно з листом № 062/14-13695 від 07 листопада 2017 року КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» підприємством не реєструвалось за ОСОБА_7 право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва від 18 серпня 1998 року, виданого Головним управлінням житлового господарства та майна Київської міської державної адміністрації.
Також, як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_5 на підтвердження права власності ОСОБА_7 на спірне майно надала приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Михайленку С. А. технічний паспорт від 18 лютого 2002 року на нежитлову будівлю АДРЕСА_1 , складений працівником КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_9 в рамках інвентаризаційної справи № 949.
Однак, відповідно до листа КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 07 листопада 2017 року № 62/14-13695 в Бюро існує інвентаризаційна справа № 949 на інший об'єкт і станом на 2002 рік у відділі технічної інвентаризації та контролю якості ОСОБА_9 не працював.
Верховним Судом у вказаній справі ухвалено постанову 06.03.2024 р. за якою рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року та постанова Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва Головного управління житлового господарства та майна Київської міської державної адміністрації від 18 серпня 1998 року серії КП № 010001728 про право власності ОСОБА_7 на нежитлову будівлю площею 132,6 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , літера А; визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 травня 2017 року, виданого на ім'я ОСОБА_5 ; скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на нежитлову будівлю; визнання недійсними нотаріально посвідченого договору дарування від 19 липня 2017 року, відповідно до якого ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_4 частину нежитлової будівлі; скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на частину спірної нежитлової будівлі та запису про державну реєстрацію її права власності підлягають скасуванню з ухваленням у справі в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.
В частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 про витребування на користь ОСОБА_2 з володіння ОСОБА_4 частини нежитлової будівлі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року залишено без змін.
Рішення в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 про витребування на користь ОСОБА_2 з володіння ОСОБА_3 частини нежитлової будівлі та скасування реєстрацій, не переглядалось, оскільки не оскаржено, набрало законної сили.
Отже, щодо спірного нежитлового приміщення, яка є предметом розгляду і даної справи, визнано недійсними всі документи, що стали підставою набуття права власності відповідачами; встановлено незаконність правочинів дарування; витребувано майно на користь позивача ОСОБА_2 .
Незважаючи на вказані обставини, в подальшому, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відчужили зазначену будівлю на користь ТОВ «Юридичний консалтинговий центр «Юрисконсульт», окремо слід наголосити, що 24.04.2018 в цивільній справі № 752/456/18 за позовом ОСОБА_2 Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу, якою задоволено заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову, накладено арешт на нежитлову будівлю загальною площею 132,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить в рівних частках ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Указане обтяження (арешт на нежитлову будівлю) 26.06.2018 зареєстровано державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Янович Іванною Ярославівною, номер запису про обтяження: 26993498.
Отже, на момент укладення правочину з ТОВ «Юрисконсульт», об'єкт нерухомості перебував під арештом відповідно до ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 24.04.2018 у справі № 752/456/18. Обтяження зареєстровано у Державному реєстрі речових прав 26.06.2018 за №26993498.
Отже, реєстраційні дії з переходу права власності проведені з порушенням встановленого законом порядку, чому суд першої інстанції оцінки не надав. Договір купівлі-продажу від 02.03.2021 укладено після арешту, отже, добросовісність набувача виключається, навіть за відплатним договором, оскільки спірне майно вибуло з володіння ОСОБА_2 внаслідок умисних незаконних дій як ОСОБА_3 і ОСОБА_4 так і ТОВ «Юридичний консалтинговий центр «Юрисконсульт».
Частинами першою, другою статті 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно з частиною першою статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Положеннями статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Стаття 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що однією із загальних засад державної реєстрації прав є: гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.
Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі визначених статтею 27 Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Зокрема, відповідно до пункту 6 частини першої статті 27 вказаного Закону, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката.
Конституція України у статті 41 гарантує, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Принцип непорушності права власності закріплений також у статті 321 ЦК України, відповідно до якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
Частиною першою статті 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
Метою позову про витребування майна з чужого володіння є забезпечення введення позивача у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений.
Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння.
Водночас, право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.
Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.
Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.
Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.
Такі правові висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18).
Отже, за обставинами справи, відповідачі не мали законних підстав для набуття права власності. Набуття майна від особи, яка не мала права його відчужувати, не породжує права власності. У цьому випадку дарувальник не мав права на майно, документи - ніколи не видавались, правочини - недійсні. Здійснюючи подальший перепродаж, під час дії арешту на майно, ТОВ «Юрисконсульт» не діяло добросовісно, при цьому, арешт у справі було накладено саме на приміщення з літерою «А».
Доводи ТОВ «ЮРИСКОНСУЛЬТ» про те, що товариство є добросовісним набувачем спірної будівлі, оскільки набуло її у встановленому законом порядку на підставі чинного договору купівлі-продажу, укладеного з попередніми власниками. Право власності відповідача було належним чином зареєстроване уповноваженим нотаріусом, при цьому жодних обтяжень чи заборон щодо відчуження спірної нерухомості на момент укладення договору та державної реєстрації виявлено не було, відхиляються апеляційним судом. На момент правовідносин, з урахуванням відкритості реєстрів та можливості такої перевірки, ТОВ «ЮРИСКОНСУЛЬТ» купуючи спірний об'єкт, як покупець, мав можливості перевірити, передбачити наявність спорів по приміщенню.
Необґрунтованим також є висновок суду першої інстанції про різність будівель - приміщення А та В.
Суд першої інстанції посилався на висновок експерта щодо відмінності об'єктів, однак обидва об'єкти розміщені на одній ділянці, кадастровий номер збігається, документи дарувальника визнані фіктивними. Формальний поділ на літ. А та В - не обґрунтовує добросовісність. Експертиза, надана ТОВ «ЮРИСКОНСУЛЬТ» проведена по скасованим судами документам, які ніколи не видавались.
Відповідно до наданого позивачем технічного паспорту, нежитлова будівля складається з двох приміщень площею 133,9 м.кв. та 61,1 м.кв., розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:042:0002. За поясненнями представника ТОВ «ЮРИСКОНСУЛЬТ» в суді апеляційної інстанції, він не зміг пояснити чи будівля А є окремим приміщенням, відмінним і не у складі будівлі В. Не вказував він і на те, що є ще одна нежитлова будівля за вказаною адресою.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 80 ЦПК України). Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Щодо вимог стягнути на користь ОСОБА_2 солідарно з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. кошти в сумі 97000 грн як відшкодування завданої моральної шкоди, апеляційний суд відмовляє, оскільки солідарна відповідальність вказаних осіб не встановлена вироком суду, винні дії відповідачів, зокрема і нотаріуса не встановлювались і не були предметом розгляду у даній цивільній справі. Отже, у даній справі є достатнім захистом права витребування спірного приміщення.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню - витребуванню на користь ОСОБА_2 з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний консалтинговий центр «Юрисконсульт» (код ЄДРПОУ: 38513337) нерухоме майно, яким дане товариство володіє на підставі договору купівлі-продажу номер 94, посвідченого 02.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В., і договору купівлі-продажу номер 96, посвідченого 02.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В., відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридичний консалтинговий центр «Юрисконсульт» набуло право власності на нежитлову будівлю загальною площею 132,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1249617980361. В інших вимогах відмовляється у зв'язку з неефективністю захисту.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року - задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни, товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний консалтинговий центр «Юрисконсульт» про витребування майна із чужого володіння, скасування рішення приватного нотаріуса, скасування державної реєстрації та відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.
Витребувати на користь ОСОБА_2 з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний консалтинговий центр «Юрисконсульт» (код ЄДРПОУ: 38513337) нерухоме майно, яким дане товариство володіє на підставі договору купівлі-продажу номер 94, посвідченого 02.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В., і договору купівлі-продажу номер 96, посвідченого 02.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В., відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридичний консалтинговий центр «Юрисконсульт» набуло право власності на нежитлову будівлю загальною площею 132,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1249617980361.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Головуючий: Судді: