Справа № 752/12740/22 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/8578/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
26 листопада 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України, Київської міської прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2025 року про скасування повідомлення про підозру
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Лениця, Республіки Польща, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у межах кримінального провадження № 42022100000000459 від 05.09.2022 року,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2025 рокучастково задоволено скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , подану у межах кримінального провадження №12023100000001317 від 17.11.2023 року, яке постановою прокурора виділене з кримінального провадження № 42022100000000459 від 05.09.2022 року на повідомлення про підозру ОСОБА_7 .
Скасовано складене 20.10.2023 року повідомлення про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у межах кримінального провадження № 42022100000000459 від 05.09.2022 року.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою слідчого судді, прокурор першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України, Київської міської прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2025 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги представника заявника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України від 20.10.2023.
Обгрунтовуючи доводи скарги, прокурор посилається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною і такою, що підлягає скасуванню внаслідок невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неповноти судового розгляду, а також суттєвим порушенням кримінально-процесуального закону.
Прокурор вказує, що під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 зареєстрований на тимчасово окупованій території Донецької області, не маючи статусу внутрішньо переміщеної особи, 26.04.2022 року перетнув державний кордон України та до наступного часу не повертався.
Як відомо, повідомлення про підозру ОСОБА_7 було підписана 20.10.2023, тобто на момент його підписання останнього вже не було в Україні, про що також зазначено у самій підозрі. Свою злочинну діяльність ОСОБА_7 продовжив, перебуваючи вже за кордоном.
Таким чином, орган досудового розслідування, зібравши достатні докази для повідомлення ОСОБА_7 про підозру, 20.10.2023 року повідомив з дотриманням вимог ст. 135 КП України останнього про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме повідомлення про підозру було направлено на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також по телефону НОМЕР_1 через месенджер WhatsApp.
З урахуванням наведеного, прокурор вважає, що при здійсненні повідомлення про підозру ОСОБА_7 органом досудового розслідування дотримано всі вимоги КПК України щодо вручення письмового повідомлення про підозру та змісту повідомлення про підозру.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення захисника ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 05 вересня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022100000000459, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
20.10.2023 року слідчим СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 за погодженням прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_10 у межах кримінального провадження № 42022100000000459 складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 про те, що він підозрюється у привласненні та розтраті чужого майна, яке було ввірено особі, вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Постановою прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_10 від 17.11.2023 року про виділення матеріалів досудового розслідування оригінали та належним чином завірені копії матеріалів досудового розслідування, що містять відомості про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, виділено з кримінального провадження № 42022100000000459 від 05.09.2022 року до матеріалів кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023100000001317 від 17.11.2023 року за ч. 5 ст. 191 КК України.
09.09.2025 року захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду із скаргою на повідомлення про підозру від 20.10.2023 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у межах кримінального провадження № 42022100000000459 від 05.09.2022 року.
В обґрунтування скарги захисник зазначив, що Головним управлінням Національної поліції у м. Києві здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 05 вересня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022100000000459, у якому складено повідомлення про підозру відносно ОСОБА_7 за фактом вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Звертав увагу слідчого судді на те, що ОСОБА_7 виїхав за кордон ще 26 квітня 2022 року, тобто задовго до прийняття процесуального рішення стороною обвинувачення про повідомлення йому про підозру. З наданих йому матеріалів кримінального провадження ним було встановлено, що сторона обвинувачення на день прийняття процесуального рішення про повідомлення ОСОБА_7 про підозру була обізнана щодо перетину кордону ОСОБА_7 . А тому, на думку захисника, сторона обвинувачення мала дотриматись відповідних вимог КПК України.
Посилаючись на ст.ст. 11, 135, 276 КПК України, захисник підозрюваного стверджував, що складене повідомлення про підозру ОСОБА_7 не було вручено останньому у спосіб, передбачений чинним КПК України.
Крім того, зазначав, що у повідомленні про підозру відсутній логічний і зрозумілий зв'язок між ним та інкримінованим йому діяннями, що не дозволяє встановити причинно-наслідковий зв'язок між діями підозрюваного і наслідками, які в їх результаті настали, що дає підстави для твердження про відсутність складу злочинів у діях ОСОБА_7 , що повністю виключає можливість для встановлення наявності обґрунтованої підозри.
Також зазначав, що під час здійснення досудового розслідування, сторона обвинувачення встановила докази, які свідчать, про відсутність в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення. Зокрема, згідно із висновками проведених експертиз за постановами сторони обвинувачення було чітко встановлено, що ОСОБА_7 не підписував договір, який покладений в основу підозри, а отже - не мав умислу, не вчиняв ніяких дій та не причетний до подій, які описані у підозрі як фактичні обставини. Крім того, вказував, що 28 березня 2023 року надано висновок експерта №СЕ-19/111-22/56522-ТВ, який виконаний старшим судовим експертом відділу товарознавчих та гемологічних досліджень лабораторії товарознавчих, гемологічних, економічних, будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності Київського НДЕКЦ МВС ОСОБА_11 , відповідно до якого встановити ринкову вартість обладнання станом на 28 вересня 2022 року не видається за можливе.
Зазначене вище, на думку скаржника, свідчить про те, що сторона обвинувачення встановила відсутність кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення, в якому повідомлено про підозру, але всупереч вимогам КПК України не вжила самостійно дій для скасування підозри.
Посилаючись на вказані обставини, захисник просив скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також зобов'язати уповноважену особу вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 42022100000000459 від 05.09.2022 року відомостей про набуття ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу підозрюваної особи.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2025 року частково задоволено скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , подану у межах кримінального провадження №12023100000001317 від 17.11.2023 року, яке постановою прокурора виділене з кримінального провадження № 42022100000000459 від 05.09.2022 року на повідомлення про підозру ОСОБА_7 .
Скасовано складене 20.10.2023 року повідомлення про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у межах кримінального провадження № 42022100000000459 від 05.09.2022 року.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з'ясуванню дотримання в ході повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.
Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Право підозрюваного «знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють», що визначено пунктом 1 частини третьої статті 42 КПК України, кореспондує обов'язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз'яснити її зміст.
Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами. Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і у такий спосіб з'являються можливості для підозрюваного впливати на наступне формулювання обвинувачення.
Сформульована підозра встановлює межі, в рамках яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов'язків, визначених статтею 42 КПК України.
Згідно з положеннями ст. 276 КПК України - повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках, зокрема, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, зокрема містити наступні відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Статтею 278 КПК України регламентовано порядок вручення письмового повідомлення про підозру. Зокрема, відповідно до ч.1 ст.278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає підстав для скасування підозри або визнання її необґрунтованою, а тому вивченню слідчим суддею підлягає сукупність наявних доказів, зібраних під час досудового розслідування, які підтверджують ймовірне судження, припущення, попередній висновок про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до змісту ч.ч. 1, 2 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Колегія суддів також враховує висновки ЄСПЛ у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», де зазначено, що «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення» та така кількість доказів на даний час у наданих прокурором матеріалах наведена.
Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Murray v. the United Kingdom» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Частково задовольняючи скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 та скасовуючи повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що органом досудового розслідування не дотримані вимоги КПК України, оскільки повідомлення про підозру не вручено у спосіб, визначений КПК України для вручення повідомлень.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру, згідно вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Порядок вручення повідомлення передбачено статтею 135 КПК України, згідно якої особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Як убачається із матеріалів судового провадження, під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 зареєстрований на тимчасово окупованій території Донецької області, не маючи статусу внутрішньо переміщеної особи, 26.04.2022 року перетнув державний кордон України та до наступного часу не повертався.
Складене та підписане 20.10.2023 року слідчим СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 за погодженням прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_10 у межах кримінального провадження № 42022100000000459 повідомлення про підозру ОСОБА_7 у привласненні та розтраті чужого майна, яке було ввірено особі, вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, 20.10.2023 року направлено ОСОБА_7 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також по телефону НОМЕР_1 через месенджер WhatsApp.
Під час розгляду скарги на повідомлення про підозру прокурором доведено те, що станом на 20.10.2023 року органом досудового розслідування не встановлено місця проживання ОСОБА_7 за кордоном, тобто, місцезнаходження останнього фактично не було встановлено, у зв'язку з чим повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ч. 7 ст. 135 КПК України, не здійснювалось.
З вищенаведеного убачається, що органом досудового розслідування у повній мірі виконано вимоги ст.ст. 278, 135 КПК України та вжито заходів для вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру від 20.10.2023 року у спосіб, передбачений ст.ст. 135, 278 КПК України, для вручення повідомлень, що у відповідності до положень ч. 1 ст. 42 КПК України свідчить про набуття ним статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № № 42022100000000459 від 05.09.2022 року.
За вищенаведених обставин висновки слідчого судді про недотримання органом досудового розслідування при врученні ОСОБА_7 повідомлення про підозру від 20.10.2023 року вимог КПК України, є помилковими та спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Щодо тверджень захисника про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, колегія суддів доходить наступних висновків.
Так, колегією суддів встановлено, що відповідно до повідомлення про підозру від 20.10.2023 року ОСОБА_7 підозрюється у привласненні та розтраті чужого майна, яке було ввірено особі, вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Аналіз вказаного повідомлення про підозру дає підстави стверджувати, що воно за своїм змістом у повній мірі відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та містить у собі всі передбачені вказаною статтею відомості.
Колегія суддів зауважує, що під час вирішення питання щодо скасування повідомлення про підозру оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи недоведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У відповідності до змісту ст.368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час судового розгляду кримінального провадження.
Отже, доводи сторони захисту з приводу необґрунтованості підозри відносно ОСОБА_7 спростовуються отриманими на даному етапі досудового розслідування відомостями, які задокументовані у відповідний спосіб, і які, на переконання колегії суддів, вказують на можливу причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів не здобуто доказів порушення органом досудового розслідування вимог ст.ст. 276-278 КПК України під час складення та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 20.10.2023 року, які б слугували підставою для його скасування.
За вищенаведених обставин у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2025 року з підстав її незаконності та необґрунтованості та постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні скарги захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру від 20.10.2023 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у межах кримінального провадження № 42022100000000459 від 05.09.2022 року, оскільки скаржником не доведено, що при складенні та врученні повідомлення про підозру було допущено порушення норм чинного КПК України.
Керуючись ст.ст. 277, 278, 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України, Київської міської прокуратури ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2025 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру від 20.10.2023 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у межах кримінального провадження № 42022100000000459 від 05.09.2022 року.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4